Долина нарцисів

«Долина нарциciв» - заповідник, який розташовується в урочищі Кіреші в 4 км від міста Хуст, що в знаходиться центрі Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО

Історія заповідника

Поява долини нарцисів пов'язана з  льодовиковим періодом на Землі. Деякі  вчені вважають, що в той період сталися геологічні катаклізми, в  результаті яких з гір сповз величезний шматок землі засіяний цими унікальними  рослинами. Після сходу льоду  з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і  розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного  Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси.Але поступово, відколи на землях стали займатися сільськогосподарською діяльністю, площа долини нарцисів значно зменшилася.

  За часів Австро-Угорщині  урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хусту. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.

  Назва “Долина нарцисів” закріпилась за болотистою місциною в околицях Хуста, наприкінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки знаного ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря, завдяки якому одне із семи нинішніх чудес природи було збережене до наших часів. Справа в тому, що у часи радянської окупації, довколишні землі належали колгоспу села з цікавою мадярською назвою Кіреші. Місцеві комуністичні діячі вирішили розширити орні землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплав річки Хустець, де й знаходиться славнозвісна долина. Коли розпочались меліоративні роботи, звістка про це дійшла до Ужгорода, й негаючи ні хвилини, професор Василь Комендар виїхав на місце подій, де практично собою й зупиняв трактори, що почали переорювати безцінну долину. Мародерсько-загарбницьку навалу було зупинено, однак, він поплатився за перечення тоталітарній владі своїм партійним квитком, що у ті далекі і смутні часи було рівноцінним втратою прав, роботи, кар’єри і всього чим людина жила… Це, звичайно, хоча, й надламало, але аж ніяк не зупинило професора Василя Комендаря і він таки домігся заповідного статусу для “Долини нарцисів”, яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику (тепер Карпатський Біосферний Заповідник).

                                                                   Флора

Рослинність масиву «Долина нарцисів»  на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають червона костриця (Festuca rubra), пучковий щучник (Deschampsia caespitosa), лучний лисохвіст (Alopecurus pratensis), м'який бромус (Bromus mollis). В місцях з підвищеною зволоженістю поширені види осок (Carex acutiformis, C. acuta, C. vulpina) та ситник розлогий (Juncus effusus).

В цілому в «Долині нарцисів»  представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені в Червону Книгу, 16 видів орхідей. Серед рiдкicних рослин заповіднику: деревій верболистий (Achillea salicifolia), пальчатокорінник Фукса (Dactylorhiza fuchsii), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), еритроній собачий зуб (Erythrronium dens-canis), тирлич звичайний (Gentiana pneumonanthe), билинець найзапашніший (Gymnadenia odoratissima), півник сибірський (Iris sibirica), зозулинець шоломоносний (Orchis militaris), зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora), перстач білий (Potentilla alba) та ін.

                                            Місцеві легенди

Легенда розповідає, що саме у дзеркальних  водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався, помер на березі від туги.

За іншою легендою, колись у сиву прадавнину у Хусті в замку  жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок — це була дивна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори. Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом.

Популярнна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За цією легендою у серпні 1690 року у селі Нанково на місцевості, що має назву "Полянки" з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підгоняли волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на ліку Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині увздовж р. Хустець. За преданням уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.

Кажуть також, що коли врорги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм удар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, а отже заснувши на "нарцисовій" подушці, людина може і не прокинутися

Туристична привабливість

На сьогоднішній день, тисячі туристів мають змогу відвідати «Долину  нарцисів» з першої по другу декаду травня, коли триває масове квітування. Українські туристичні аґенції усіх ґатунків та штибів навперебій пропонують туристам возз’єднатися із природою і насолодитись відвідинами цього природного чуда. Але слід пам’ятати, що приїжджаючи у “Долину нарцисів”, Ви у першу чергу приїжджаєте у заповідник, де необхідно дотримуватись правил охорони природи. Не зривайте квітів, не витоптуйте їх і не намагайтесь сфотографуватись посеред їх поля. Адже нині зірвавши одну квіточку, Ви можете поставити під загрозу це неймовірне диво природи, і не тому, що Ви вчинили злочин (до слова, який карається законом і немалим штрафом), а тому, що бажаючих зірвати квіточку більше, ніж самих квітів… Збережімо одне із семи природних чудес України для наших дітей та онуків.