Аналіз регіонального розвитку процесів підтоплення земель та його вплив на природні ресурси України

Проблема підтоплення  посилює інші екологічні проблеми. До них відносяться зсуви - один з самих небезпечних процесів, що викликають руйнування споруд, втрати цінних сільськогосподарських земель, ускладнюють освоєння територій і вимагають значних коштів на захисні та ліквідаційні заходи. На активізацію зсувів, крім процесів абразії, впливає прогресуючий розвиток процесу підтоплення. Активізація зсувних деформацій очікується на берегах Дніпровського лиману (мис Станіслав), де 8 зсувів знаходяться в активному стані, що може призвести до руйнування житлових та господарських будівель. Також на берегах Каховського водосховища у весняний період внаслідок підйому рівня поверхневих вод очікується активізація зсувних деформацій у Великолепетиському і Верхньорогачицькому районах Херсонської області. Враховуючи, що ці території є площами сільськогосподарської діяльності, втрати родючих ґрунтів завдають суттєвих економічних збитків сільському господарству.

Ще однією проблемою  підтоплення в Херсонській області  є рекреаційно - курортні території. Так, наприклад, тільки у Скадовському районі для підтримки задовільного меліоративного стану та захисту від підтоплення населених пунктів експлуатуються системи дренажу на площі близько 35 тис. га. Дренажем захищаються від підтоплення 18 населених пунктів. У межах Скадовської медичної зони здійснюється випуск дренажних вод по 12 каналах і 9 напірних трубопроводах, з яких у Чорне море скинуто 15,59 млн.м³ дренажних вод, у тому числі у Джарилгацьку затоку - 9,58 млн.м³ .

Отже, сучасний стан меліоративних  систем і рівень їх використання характеризується, як такий, що має деструктивні, екологічно небезпечні і економічно неефективні  тенденції, які загрожують руйнуванню, з одного боку, всієї системи водних меліорацій, а з другого, деградації природного середовища.

Сьогодні стає очевидною  необхідність іншого підходу до розв’язання  гідроекологічних і водогосподарських  проблем. Він має базуватись на розробленні сучасної концепції, регіональних програмах та науково-обгрунтованих заходах щодо зменшення негативних процесів.

На основі комплексних  економічних, екологічних, природно-ресурсних  досліджень повинні бути обґрунтовані основні принципи формування гідромеліоративного комплексу на засадах сталого функціонування і пріоритету екології.

Для запобігання подальшого розвитку негативних процесів, на наш  погляд, особлива увага має бути приділена таким першочерговим  заходам:

- обмеження чи припинення  зрошення в місцях розташування подів, степових блюдець, по дну балок, на прибережних територіях, у зонах вклинювання ґрунтових вод, а також там де вони залягають не глибше 1-1,5 м;

- збільшення площ заповідних  територій, ділянок степу, луків,  боліт, водоохоронних смуг і збереження унікальних ландшафтів;

- обґрунтування оптимальної  для степових ландшафтів структури  земельних угідь (розораність,  лісистість);

- ліквідація небезпечних  підпорів і скупчень води;

- відновлення роботи  існуючих дренажних систем, очищення колодязів і труб на горизонтальних дренах;

- забезпечення енергопостачання  і безперебійного функціонування  насосних станцій на колектрно-дренажній  мережі;

- влаштування захисних  дамб, інженерного дренажу, здійснення  вертикального планування, будівництво зливової каналізації на забудованих територіях;

- будівництво нових  дренажних систем;

- ощадливе ведення  поливів на зрошуваних землях;

- створення протифільтраційних  облицювань на водно-транспортній  мережі;

- проведення польових  обстежень, зонування підтоплених територій, визначення технічного стану, ефективності і достатності інженерного дренажу і протифільтраційних облицювань на зрошувальних каналах;

- інвентаризація штучних  водойм, особливо каскадного розміщення, водосховищ, ставків та ін. на річках з метою визначення гідроекологічної і економічної ефективності функціонування, і обґрунтування оптимального їх складу;

- розчищення русел  каналів колекторно-дренажної мережі та малих річок від замулення і засмічення та забезпечення умови безперешкодного скиду дренажних вод, зниження загального базису дренування території, особливо зрошуваних масивів;

- розширення мережі  лісосмуг (біологічного дренажу).

1. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2009 р. – К.: ДП “Чорнобильінтерінформ ”, 2009. – 248 с. 2. Биченок М.М., Іванюта С.П., Яковлєв Є.О. Про вплив екзогенних геологічних процесів на рівень техногенних ризиків життєдіяльності // Збірник наукових праць Українського державного геологорозвідувального  інституту . – К.: УкрДГРІ . 2006. – №1. – С. 85–91. 3. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України. – К.: ДГСУ, 2007 рр. 4. Непошиваленко Н.О. Еколого-соціальні наслідки підтоплення міських територій та розробка заходів до його зменшення (на прикладі м.Дніпроджержинська): Автореф . дис. канд. хім. наук. – Х.: УНДІ екологічних проблем, 2005 – 18 с. 5. Демчишин М.Г., Климчук Л.М., Красноок Л.М. та ін . (гол. ред. Є.О. Яковлєв) Інформаційний бюлетень “Регіональні інженерно - геологічні умови території України”. – К.:  ДІГФ “ Геоінфорум ” Держгеослужби Мінприроди , 1997. –  Вип. 1. – 92