Альтернативні джерела енергії

електроенергії  на  рік.  За  оцінками  фахівців,  малі  ГЕС можуть  повністю  забез-

печити електроенергією  Чернівецьку  і  Закарпатську  області.

    Перспективи   розвитку  гідроенергетики  в   Україні.

    На  сьогодні  в  Україні  налічується   близько  десяти  ГЕС  та  ГАЕС,  а також

50. малих  ГЕС.  В  рамках  9  Міжнародного  форуму  ‘’Паливно-енергетичного

комплексу  України:  сьогодення  та  майбутнє’’  21  вересня 2011року  відбулась

4. Міжнародна  конференція  гідроенергетиків  ‘’Стихійний  розвиток  гідроенер-

гетики  як  основа  стабільності  розвитку  держави’’,  на  якій  учасники  конферен-

ції  відмітили,  що  основою  розвитку  гідроенергетики  на  найближчу  перспекти-

ву  є:  реконструкція  і  реабілітація  обладнання  гідроелектростанцій  України,  бу-

дівництво  гідроакумулюючих  електростанцій  Ташлицької,  Дністровської,

Канівської,  Каховської  ГЕС-2  та  ГЕС  середньої  потужності  на  річках  Карпатсь-

кого  району;  відродження  малої  енергетики  шляхом  реконструкцій  станцій,

що  раніше  були  виведені  з  експлуатації,  та  будівництво  нових  малих ГЕС,

насамперед  у  областях  Західної  України.  Визнано  за  першочергове  завдан-

ння  продовження  робіт  зі  створення  нормативно-правової  бази,  що  буде

сприяти  розвитку  галузі.

    Енергія   припливів  і  відпливів   належить  до  одного  з  видів   гравітаційної

енергії,  яку  людство  ще  майже  не  використовує.  Її  запаси  на  всій  планеті

обчислюються  в  11003  млн.кВт.

    Припливні   станції  працюють  за  таким   принципом:  у  вусті  річки   або  зато-

ки  будується  гребля,  у  корпусі  якої  установлюються  гідроагрегати.  За  греб-

лею  створюють  припливний  басейн,  який  наповнюється  припливною  течією,

що  проходить  через  турбіни.  При  відпливі  потік  води  виходить  з  басейну  в

море  і  крутить  турбіни  у  зворотному  напрямку.

    Економічно  доцільно  будувати  ПЕС  у   районах  з  припливним  коливанням

рівня  моря  не  менше  4 м.  Проектна  потужність  ПЕС  залежить  від  характеру

припливу  в  районі  спорудження  станції,  від  об’єму  і  площі  припливного  ба-

сейну,  від  кількості  турбін,  установлених  у  тілі  греблі.

    Переваги  ПЕС:

1. Стійко  працюють  в  енергосистемах  як  в  базі  так  і  в  пік  графіки  наван-

тажень  при  гарантованому  постійному  місячному  вироблення  електроенергії.

2. Не  забруднюють  атмосферу  шкідливими  викидами.
3. Не  затоплюють  земель  на  відміну  від  ГЕС.
4. Не  представляють  потенційної  небезпеки.
5. Вартість  електроенергії  найдешевша  в  енергосистемі.

    Недоліки  ПЕС:

1. Величезна  вартість  спорудження.
2. Якщо  така  станція  далеко  від  найближчого  великого  центру  використання

енергії,   потрібні  довгі  і  дорогі  лінії  електропередач.

3. Вироблення  енергії  піднімається  і  падає  двічі  за  добу  відповідно  до  при-

пливних  циклів.

   Енергія водню.

    Водень  можна   вважати  ідеальним  паливом.  Він  є  усюди  де  є   вода.  При  спа-

люванні  водню  утворюється  вода,  яку  можна  знову  розкласти  на  водень  і  ки-

сень,  при  цьому  цей  процес  не  викликає  забруднення  навколишнього  середо-

вища.  Водневе  полум’я  не  виділяє  в  атмосферу  продуктів,  якими  неминуче

супроводжується  горіння  будь-яких  інших  видів  палива:  вуглекислого  газу,

окису  вуглецю,  сірчистого  газу,  вуглеводнів,  золи  і  т.п.  Водень  володіє  дуже

високою  теплотворною  здатністю:  при  спалюванні  1 г  водню  виходить 120 Дж

теплової  енергії,  а  при спалюванні  бензину  -  тільки  47 Дж.

    Зараз  водень  видобувають  головним  чином   з  нафти  (близько  80%).  Але   це

неекономічний  для  енергетики  процес,  тому  що  енергія,  що  отримується  з  та-

кого  водню,  обходиться  в  3,5  рази  дорожче,  ніж  енергія  спалювання  бензину.

Невелику  кількість  водню  отримують  шляхом  електролізу.  Виробництво  водню

методом  електролізу  води  обходиться  дорожче,  ніж  вироблення  його  з  нафти.

Сьогодні  дослідники інтенсивно  працюють над  здешевленням  технологічних

процесів    великотоннажного  виробництва  водню  за  рахунок  ефективного  ро

кладання  води,  використовуючи  високотемпературний  електроліз  водяної  пари,

застосовуючи  каталізатори  і  т.п.

    Найбільш  перспективним   напрямком  використання  водневої  енергетики  є

заміна  вуглеводневих  видів  палива  на  водень  у  системах  транспорту,  перш за

все  у  автомобілебудуванні  (двигуни  внутрішнього  згорання).  Іншими  сферами

застосування  водню  та  змішаного  газу,  що  містить  водень,  може  бути:  хіміч-

на,  нафтопереробна,  металургійна,  харчова   промисловість,  житлово-комуналь-

ний  сектор  та  ін.. 

    В  Україні   поки  що  дослідження  в   області  водневих  технологій  знаходіться

у  початковому  стані,  не  зважаючи на  те,  що  вони  проводяться впродовж 

тривалого  часу.

                                         Вторинні  енергетичні  ресурси.

    Вторинні  енергетичні   ресурси  (ВЕР)  -  це  енергія   різних  видів,  яка  залишає

технологічний  процес  чи  установку  і  використання  якої  не  є  обов’язковим

для  здійснення  основного  технологічного  прцесу.  Вона  являє  собою  побічну

продукцію,  що  за  відповідного  рівня  техніки  може  бути  частково  або  пов-

ністю  використана  для  потреб  нової  технології  чи  енергозбереження  інших

прцесів  на  тому  самому  підприємстві  або  за  його  межами.  Нині  особливо  ве-

ликі  витрати  теплоти  на  електростанціях,  у  металургійній,  хімічній,  нафтопе-

реробній  та  нафто  будівній  промисловості,  у  сільському  господарстві  та  інших

галузях  господарства.  За  розрахунками,  до  50%  виробленої  теплоти  в Україні

втрачається.

    ВЕР  поділяють   на  три  основні  групи:  надлишкового  тиску,  горючі  і  теплові.

ВЕР  надлишкового  тиску  -  це  потенційна  енергія  відходів,  газів,  води,  пари  з

підвищеним  тиском,  яка  може  бути  використана  перед  викидом  в  атмосферу.

Такі  ВЕР  використовуються  для  отримання  механічної  і  електричної  енергії.

Горючі  ВЕР  -  це  горючі  гази  і  відходи  одного  виробництва,  які можуть  бути

застосовані  у  вигляді  палива  в  інших  виробництвах  (тріски,  тирса,  стружка  в

деревообробній  промисловості,  доменний  газ  у  металургійній,  тверді  й  рідкі

паливні  відходи  в  різних  галузях  промисловості).  Теплові  ВЕР  -  фізична  теп-

лота  відхідних  газів,  основної  та  побічної  продукції  виробництва,  попелу  і

шлаків;  гарячої  води   й  пари;  робочих  тіл  систем  охолодження  технологічних

процесів.  Теплові  ВЕР  можна  використовувати  для отримання теплоти,  холо-

ду,  електроенергії  в  утилізаційних  установках.  Об’єм  теплоенергії,  вироблених

за  рахунок  теплових  ВЕР,  становить  близько  25%  у  структурі  теплоенергетич-

ного  балансу.  Використання  ВЕР  у  багатьох  випадках  ефективне,  оскільки 

питомі  капітальні  вкладення  в  установку  для   утилізації  теплових  ВЕР,  відне-

сені  до  1  т  заощадженого  палива,  ніжчі,  ніж  ціна  на  паливо  з  урахуванням

його  транспортування.

                                                      Висновки.

    Використання  альтернативних  джерел  енергії   є  важливим  як  в  національно-

му  так  і  міжнародному  масштабі  -  з  точки  зору  реакції  на  глобальні  кліматич-

ні  зміни  та  покращення  енергетичної  безпеки  в  Європі.  Енергетична  стратегія

в  Україні  визначає  такі  перспективні  напрямки  розвитку  альтернативних

джерел  енергії:  біоенергетика,  використання  вторинних  ресурсів,  вітрової  і

сонячної  енергії,  теплової  енергії  Землі,  освоєння  економічно  доцільного  гід-

ропотенціалу  малих  річок  України.

    Для  виробництва   і  втілення  в  життя   національної  стратегії  розвитку  альтер-

нативної  енергетики  в  Україні  є  все:  сировина,  досвід,  технічні  і  технологіч-

ні  напрацювання,  підготовка  відповідних  кваліфікованих  кадрів  у  системі  ви-

щої  освіти.  Потрібна  програма,  яка  б  на  державному  рівні  координувала 

участь  всіх  зацікавлених  сторін:  окремих  громадян,  бізнес-структури,  урядо-

ві  установи,  наукові,  промислові  та  громадські  організації.

    По  аналогії  з  досвідом  провідних  держав  особлива  увага  має  бути  приді-

лена  наступним  питанням:

1. Пріоритетній  державній  підтримці  проведенню  науково-дослідних,  дослід-

но-конструкторських  робіт,  технічних  і  маркетингових  досліджень  в  галузі

альтернативної  енергетики.

2. Створенню  доступу  до  пільгових  кредитів,  безвідсоткових  позик  та  ін.-

ших  інструментів  фінансового  стимулювання  галузі.

    3.  Навчанню  і  розповсюдженню  інформації  про наявний досвід  інших   країн

у  виконанні  аналогічних  програм.

    4.  Об’єднанню  зусиль  щодо  розвитку  галузі  з  іншими  економічними  і  со-

цільними  програмами,  а  також підтримці  програми  на  загальнодержавному 

рівні.

    Ці  та  інші  заходи,  безумовно,  будуть  сприяти  збереженню  та  розвитку  від-

повідного  вітчизняного  академічного,  університетського  та  галузевого  науково-

технологічного  потенціалу,  розширенню  міжнародного  співробітництва  в  галу-

зі  альтернативної  енергетики,  зміцненню міжнародного  іміджу  нашої держави,

зменшенню  залежності  України  від  найбільших  світових  постачальників  енер-

гетичної  сировини,  підвищенню  рівня  її  енергетичної  безпеки.