Майнова відповідальність у галузі екології

 використання лісових  ресурсів Пошкодження сінокосів,  Порушення вимог щодо охорони  надр навколишнього природного  середовища та стан

 пасовищ та природних  лісових угруповань і самовільне  зайняття цих Порушення правил  охорони поверхневих вод захворюваності населення Недодержання

 угруповань Самовільне  збирання та знищення рослин, занесених до Червоної книги  Використання ресурсів рослинного  світу з Порушення вимог щодо  охорони територіальних, внутрішніх  морських вод від забруднення  і засмічення екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів

 порушенням права  власності та користування вимог  Порушення правил охорони підземних  вод або споруд Порушення правил  застосування,зберігання,

 Порушення правил  і норм використання тваринного  світу Знищення або пошкодження  полезахисних лісових Порушення  порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни  стоку атмосфери і атмосферних  явищ та захоронення пестицидів  і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та ін.препаратів Невиконання правил і

 смуг та захисних  лісових насаджень Незаконне  вивезення і ввезення об'єктів  тваринного світу та порушення  правил торгівлі ними Жорстоке  поводження з тваринами Знищення  корисних тварин Самовільне чи з порушенням права виведення і використання генетично змінених організмів Порушення правил придбання та реалізації об'єктів тваринного світу чи їх утримання у неволі і напіввільних умовах Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання та обліку зоологічних і ботанічних колекцій Нецільове використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушення порядку їх створення та правил охорони Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних або біологічних факторів норм у процесі створення, виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, вірусів, ін. біологічно активних речовин та продуктів біотехнологій Порушення вимог пожежної безпеки в лісах Порушення вимог щодо охорони видів тварин, рослин, занесених до Червоної книги Порушення вимог щодо охорони середовища перебування, і шляхів переселення, акліматизації та схрещування даних тварин Виготовлення, зберігання і реалізація заборонених знарядь добування тварин

 Приховування фактів  екологічних правопорушень та  невиконання ін. умов щодо їх  відвернення

 Види адміністративно-правових  стягнень є

1) штраф;

2) вилучення об'єктів  правопорушення;

3) позбавлення права  заняття спеціальною діяльністю;

4) конфіскація знарядь  правопорушення;

5) обмеження, зупинення,  припинення діяльності чи експлуатації  об'єктів.

 Кримінальна відповідальність  за екологічні злочини - це  стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізуються засоби  кримінально-правового покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсів, життя і здоров'я людей.

 Види злочинних  діянь у галузі екології відповідно до КК України

 В сфері природноресурсових  відносин В сфері охорони навкол. прир. середовища та його компонентів  В сфері екологічної безпеки

 Самовільне зайняття  земельної ділянки Забруднення  водойм і атмосферного повітря  Забруднення моря речовинами, шкідливими Приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки чи

 Незаконна порубка  лісу для здоров'я людей чи  для живих ресурсів моря, або  ін. відходами і захворюваності  населення Заготівля, переробка  або

 Незаконне видобування  корисних копалин матеріалами Знищення і руйнування природних об'єктів Навмисне знищення або збут радіоактивних продуктів харчування або ін. продукції Порушення правил

 Незаконне полювання  суттєве пошкодження лісових  масивів шляхом підпалу безпеки  гірничих робіт Розкрадання радіоактивних

 Незаконне зайняття  рибним, тваринним та ін. водним  добуваючим промислом Проведення  вибухових робіт з порушенням  правил охорони рибних запасів  Порушення законодавства щодо  матеріалів Незаконне придбання,  зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних

 Жорстоке поводження  з тваринами континентального  шельфу України матеріалів Загроза  здійснення розкрадання радіоактивних  матеріалів або їх використання  Порушення правил зберігання,використання, обліку, перевезення радіоактивних матеріалів Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини

 Види покарання  за екологічні злочини є

1) виправні роботи;

2) кримінальний штраф;

3) позбавлення волі;

4) конфіскація незаконно  добутого, знарядь злочину

5) позбавлення права займати відповідні посади

 Майнова відповідальність  за екологічні злочини - це  різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов'язку  фізичних чи юридичних осіб  щодо компенсації майнової чи  моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян.

 Умовами майнової  відповідальності є

- протиправність;

- причинний зв'язок  між заподіяною шкодою і протиправністю;

- наявність вини заподіячів шкоди;

- підвищений екологічний  ризик та небезпечна діяльність.

 Майнова відповідальність  може наставати за :

- земельні правопорушення;

- лісоправопорушення;

- водні правопорушення;

- гірничі правопорушення;

- фауністичні правопорушення;

- порушення законодавства  про атмосферне повітря;

- порушення законодавства  про охорону навколишнього природного  середовища;

- порушення законодавства  про природно-заповідний фонд;

- порушення законодавства  про Червону книгу;

- порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;

- порушення прав громадян  на екологічну безпеку;

- порушення вимог  радіаційної і ядерної безпеки;

- порушення екологічних  прав громадян.

 Способами (методами) обчислення шкоди, заподіяної  екологічними правопорушеннями є

1) нормативний;

2) витратний;

3) таксовий;

4) розрахунковий.

 Порядок відшкодування  шкоди може бути добровільним  чи судовим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Нормативно-правове регулювання  екологічної безпеки

 

Основні напрями державної  політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави¹.

Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна  базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів , але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною , тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів , вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави .

Основні напрями втілюватимуться  за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов’язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

Вивчення, аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про  охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати  у двох напрямах:

1. складання і затвердження екологічних  нормативів природокористування (стосовно надр, грунтів, води, повітря, рослинності тощо);

2 складання і затвердження комплексу  еколого-економічних показників  державного контролю за станом  довкілля та діяльністю господарчих  структур.

Важливим кроком до зміцнення природоохоронної сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, в якій стверджується, що забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави (стаття 16), кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля (стаття 50) і кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66). Також у цій сфері Україна має такі закони та акти:

“Про охорону навколишнього  природного середовища";

"Про тваринний  світ" ;

"Про природнозаповідний  фонд" ;

"Про охорону атмосферного повітря" ;

 “Лісовий кодекс  України” ;

 “ Водний кодекс  України” ;

 ” Земельний кодекс  України” ;

 “Кодекс України  про надра” ;

 Також першочергово  планується підготувати проекти  законів України про рекреаційні  зони, курортні, лікувально-оздоровчі  зони і зони з особливими умовами природокористування;

 Підготувати проекти  нормативно-правових актів, які  затверджує Кабінет Міністрів  України, а саме: Правила відшкодування  збитків, завданих порушеннями  екологічного законодавства, Положення  про екологічний контроль, Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування.

Формує, забезпечує та реалізує державну політику в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки) , тобто саме це Міністерство здійснює нормативно-правове регулювання, комплексне управління та екологічний контроль щодо охорони, використання і відтворення.

Науковими дослідженнями щодо вивчення і розробки заходів по збереженню біологічного різноманіття зайняті фахівці наукових інститутів та центрів, насамперед Національної академії наук (НАН): Інститутів ботаніки, зоології, гідробіології, географії, біології південних морів, екології Карпат, молекулярної біології, мікробіології, клітинної біології та генетичної інженерії, Ради по вивченню продуктивних сил, Центрального ботанічного саду, Донецького ботанічного саду та інших; Інститутів Української академії аграрних наук (УААН): землеустрою, рослинництва, землеробства, агроекології, ветеринарної медицини, розведення і генетики тварин, птахівництва, селекційно-генетичний, винограду і вина та інші; факультети і кафедри екологічного профілю учбових закладів тощо. Ряд питань, пов’язаних з науковими дослідженнями і управлінням у цій сфері, вирішують наукові центри, лабораторії і інститути при центральних органах виконавчої влади, зокрема Український науково-дослідний інститут екологічних проблем та Український науковий центр екології моря при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Державне регулювання  у цій сфері не може існувати без  ефективної системи нагляду за станом середовища, тобто без системи  постійно діючого моніторингу.

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування².

Створення і функціонування Державної системи екологічного моніторингу довкілля повинно сприяти  здійсненню державної екологічної  політики, яка передбачає:

• екологічно раціональне використання природного та соціально-економічного потенціалу держави, збереження сприятливого середовища життєдіяльності суспільства;
• соціально-екологічне та економічно раціональне вирішення проблем, які виникають в результаті забруднення довкілля, небезпечних природних явищ, техногенних аварій та катастроф;
• розвиток міжнародного співробітництва щодо збереження біорізноманіття природи, охорони озонового шару атмосфери, запобігання антропогенній зміні клімату, захисту лісів і лісовідновлення, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного і Азовського морів.