Юридична відповідальність за порушення екологічного права

Курсова робота з екологічного права

„Юридична відповідальність за порушення екологічного права”

 

Зміст

 

Вступ

1. Екологічне правопорушення

1.1 Поняття екологічного  правопорушення

1.2 Склад екологічного правопорушення

1.3 Види екологічного правопорушення

2. Юридична відповідальність в екологічному законодавстві
3. Види юридичної відповідальності
1. . Кримінальна відповідальність за екологічні злочини
2. . Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення
3. Дисциплінарна відповідальність в екологічній сфері
4. Матеріальна відповідальність
3. Судова практика при розгляді екологічних справ

Висновки

Література 

 

Вступ

 

Відповідальність в екологічному праві є важливим складовим елементом  правового забезпечення раціонального  природокористування, відновлення  екологічних об'єктів і охорони довкілля.

Законодавство про юридичну відповідальність за порушення  права природокористування тим  чи іншим природним об'єктом розвивалось  у рамках загальних правових норм про відповідальність за порушення  вимог природоохоронного законодавства.

Розвиток законодавства  в цій галузі йшло насамперед по шляху визначення кола протиправних дій, які посягають на порядок  користування природними ресурсами, та суб'єктів правопорушень, встановлення відповідальності за їх здійснення, уточнення  обов'язків органів та посадових осіб по прийняттю заходів юридичної відповідальності та порядку розгляду справ про окремі правопорушення.

Однією із загальних  характеристик юридичної відповідальності за порушення вимог природоохоронного  законодавства є те, що природоохоронні закони містять більш-менш повні переліки правопорушень, котрі об'єднані в спеціальних статтях у самостійному розділі, який присвячено відповідальності за порушення водного, лісового, земельного тощо, законодавства.

Об'єктом порушення  права природокористування є право виключно державної власності на природні ресурси та правила користування природними ресурсами.

Суть екологічної  відповідальності - проявляється в  трьох функціях: стимулюючій, компенсаційній, превентивній, і полягає в збереженні сталого балансу економічних та екологічних інтересів у процесі господарської діяльності на базі попередження, скорочення та відновлення втрат у природному середовищі.

Юридична відповідальність у галузі екології має на меті покарання  винних, припинення і попередження порушень законодавства у галузі природокористування і охорони навколишнього природного середовища, а також поновлення порушених прав власників природних ресурсів і природо користувачів.

 

1. Екологічне правопорушення

 

1.1. Поняття  екологічного правопорушення

Екологічне  правопорушення — це винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, яка посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та порушує екологічні і пов’язані з ними ін. права людини і вимоги екологічної безпеки Екологічне правопорушення (екологічний делікт або екологічний злочин) може бути адміністративним або дисциплінарним.

Суб’єктами  екологічного правопорушення є право- і дієздатні, осудні фізичні і  юридичні (посадові особи) особи. Суб’ктивними ознаками є вина, необережність чи навмисність та екологічний ризик власників джерел підвищеної екологічної небезпеки.

 

1.2. Склад  екологічного правопорушення

До складу екологічного правопорушення входить предмет (об’єкт) посягання і екологічні правовідносини. Об’єктами посягання є навколишнє природне середовище (природні, умови життєдіяльності) та життя і здоров’я людини.

Об’єктивними  ознаками екологічного правопорушення є дія чи бездіяльність, які призводять до протиправного порушення екологічних вимог. Дані порушення мають екологічну спрямованість і призводять до екологічної небезпеки та майнової і моральної шкоди природним ресурсам належним власнику чи користувачу, навколишньому природному середовищу, життю і здоров’ю людини.

 

1.3. Види  екологічного правопорушення

Види екологічних  правопорушень — це визначені  чинним екологічним законодавством категорії незаконних дій (бездіяльність), за які в залежності від характеру  і ступеню екологічної небезпеки, об’єкта, предмета посягання та ін. ознак можуть застосовуватись заходи державно-правового примусу.

Екологічні правопорушення в залежності від предмета і об’єкта  посягання можуть бути в галузі

— використання природних ресурсів : земельні, водні, лісові, гірничі, фауністичні, в сфері  використання і охорони атмосфери;

— охорони навколишнього  природного середовища : порушення  природоохоронних вимог на стадії прийняття  рішень і в процесі здійснення господарської та ін. діяльності, порушення  вимог охорони територій і  об’єктів природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих рекреаційних зон та ін. територій, що підлягають особливій охороні;

— екологічної  безпеки : невиконання заходів щодо попередження виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних  ситуацій, порушення вимог екологічної безпеки у процесі здійснення видів діяльності.

Правопорушення  по окремих галузях і інститутах екологічного законодавства поділяються  на :

1) порушення  у сфері права власності на  природні ресурси;

2) порушення  у сфері права природокористування;

3) правопорушення у сфері відтворення природних ресурсів;

4) правопорушення  у сфері екологічної експертизи;

5) екологічні  правопорушення у сфері застосовування  економічних важелів щодо використання  природних ресурсів і охорони  навколишнього природного середовища;

6) порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишні природне середовище;

7) порушення  норм екологічної безпеки;

8) порушення  екологічних прав громадян (на  повну і достовірну інформацію  та ін.);

9) екологічні  правопорушення у сфері управління  і контролю.

Екологічне правопорушення за ступенем екологічної небезпеки  і заходами державно-правового примусу  може бути :

— еколого-правовим проступком, що тягне за собою дисциплінарну  відповідальність;

— еколого-майновим деліктом, що тягне за собою майнову  відповідальність;

— еколого-адміністративним правопорушенням, що тягне за собою  адміністративну відповідальність;

— екологічним  злочином, що тягне за собою кримінальну  відповідальність.

 

2. Юридична відповідальність  в екологічному законодавстві

Юридична  відповідальність — один із найважливіших правових засобів забезпечення дотримання екологічного законодавства (екологічної законності) та екологічних прав громадян і юридичних осіб, підтримання в державі і суспільстві належного екологічного правопорядку.

Підставою для застосування такої відповідальності є факт вчинення екологічного правопорушення, тобто винної, протиправної поведінки, яка порушує встановлений нормами права екологічний правопорядок.

Основною рисою  екологічного правопорушення, яка відрізняє  його від інших правопорушень, є його екологічна спрямованість. Підставою для застосування юридичної відповідальності в екологічній сфері є екологічне правопорушення.

Фактичною підставою  для юридичної відповідальності в екологічній сфері є екологічне правопорушення, сутність якого визначається його складом: суб'єктом, об'єктом, суб'єктивною стороною, об'єктивною стороною.

Серед об'єктів  екологічного правопорушення виокремлюють:

навколишнє природне середовище як норми найбільш загального характеру, норми природоресурсового (земельного, надрового, водного, лісового, атмосферного, фауністичного) законодавства, а також норми природоохоронного (заповідно-охоронного тощо) та екологобезпечного законодавства.

Об'єкти екологічного правопорушення поділяються на три  великі групи: загальні, спеціальні та особливі. Найбільш загальним об'єктом усіх видів екологічних правопорушень є встановлений нормами екологічного права екологічний правопорядок. Його основою є суспільні правовідносини щодо охорони, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища.

Загальний об'єкт  екологічного правопорушення можна  поділити на три спеціальні (складові) частини: природоресурсові, природоохоронні  правовідносини, а також правовідносини щодо забезпечення екологічної безпеки. І, нарешті, кожний із спеціальних об'єктів екологічних правопорушень можна поділити на особливі. Так, серед природоресурсових правопорушень виокремлюють земельні, надрові (гірничі), водні, лісові, атмосферні та фауністичні правопорушення. До природоохоронних правопорушень можна віднести правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища, природозаповідні правопорушення, порушення норм екологічної експертизи, охорони континентального шельфу, морської економічної зони тощо. У галузі забезпечення екологічної безпеки вирізняють екологічні правопорушення, які пов'язані з радіоактивною та ядерною безпекою, забезпеченням санітарно-епідемічного благополуччя населення, безпеки продуктів харчування, безпеки поводження з радіоактивними та іншими відходами тощо.

Суб'єктивну  сторону екологічного правопорушення становить вина, яка може бути як навмисною, так і необережною. Вина відбиває психічне ставлення правопорушника до своєї дії та її наслідків.

Об'єктивна  сторона екологічного правопорушення характеризується рядом ознак, а саме: 1) протиправністю діяння (дії чи бездіяльності), яке порушує екологічний правопорядок; 2) настанням шкоди чи загрози її завдання навколишньому середовищу або здоров'ю людини; 3) причинним зв'язком між протиправним діянням і шкодою (збитками), які настали. Відсутність названих елементів може впливати на наявність екологічного правопорушення і застосування заходів юридичної відповідальності.

В юридичній  літературі є різні визначення видів  екологічних правопорушень, за які залежно від характеру і міри екологічної небезпеки, об'єкта і предмета посягання та інших ознак можуть вживатися різноманітні заходи державно-правового примусу.

Екологічні  правопорушення залежно від об'єкта посягань поділяють на такі види:

1) у  галузі використання природних ресурсів (природоресурсові),земельні, надрові (гірничі), водні, лісові, фауністичні (тваринні), флорні (рослинні) та атмосферні;

2) у  галузі охорони навколишнього  середовища (природоохоронні):

• порушення природоохоронних вимог на стадії прийняття рішень;
• в порушення природоохоронних вимог у процесі здійснення господарської та іншої діяльності;
• порушення вимог охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних зон та інших територій, що підлягають особливій охороні;

3) у  галузі екологічної безпеки (екологонебезпечні):

• невиконання заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій;
• порушення вимог екологічної безпеки у процесі здійснення різних видів діяльності;

4) правопорушення  за окремими інститутами екологічного  законодавства:

• порушення у сфері права власності на природні ресурси;
• порушення у сфері права природокористування;
• правопорушення у сфері відтворення природних ресурсів;
• правопорушення у сфері екологічної експертизи;
• екологічні правопорушення у сфері застосування економічних заходів щодо використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища;
• порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
• порушення норм екологічної безпеки;
• порушення екологічних прав громадян.

Екологічне  правопорушення за мірою екологічної  небезпеки і заходами державного примусу поділяється на:

• екологічний злочин, за який настає кримінальна відповідальність;
• екологічне адміністративне правопорушення, за вчинення якого настає адміністративна відповідальність;
• екологічний дисциплінарний вчинок, за скоєння якого настає дисциплінарна відповідальність;
• екологічний майновий делікт, за наявності якого настає майнова відповідальність.