Вибір траси Одеса – Ізмаїл

      

      Розрахуємо  очікувану імовірність пошкодження  оптичного кабелю за формулою (3.4): 

        

     Порівняємо  одержаний результат з допустимою нормою на очікувану імовірність  пошкодження ОК з металевими елементами яка розраховується за формулою: 

                                                                           (3.10)    

     де: - норма на імовірне число пошкодження кабелю на 100 км довжини траси складає – для зонових ВОЛЗ. 

     

     Оскільки  нерівність не виконується:  

       

     Таким чином, зробимо висновок, що необхідно вжити заходи щодо захисту лінії на даній ділянці кабельної ВОЛЗ Одеса – Ізмаїл.

     Існують наступні міри захисту оптичного кабелю від ударів блискавки:

     1 Використання захисного стального тросу типу ПС-70 з діаметром поперечного перерізу d=9,2 мм з коефіцієнтом екранування  S = 0,657. Знайдемо з урахуванням використання тросу: 

             .            ( 3.11) 

     Таким чином очікувана імовірна кількість пошкоджень кабелю буде дорівнювати: 

      . 

     Тобто знаходиться в межах норми, використання захисного тросу є ефективним. 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 3.5 – Перехоплення струмів блискавки, що попали в дерево, за допомогою захисного проводу (тросу), прокладеного в землі між кабелем і деревом 

2. Заміна  кабелю ОКЛБг на кабель типу ОКЛ  в конструкцій якого не має  металевих елементів, також являється  способом захисту від небезпечного впливу ЛЕП.

 

3  Віднесення траси ВОЛП з небезпечної зони в захисну. Таким чином трасу   ВОЛП потрібно віднести не менше ніж на 2 м. 
 
 

   Таблиця 3.3 – Вартість використання методів захисту 

 

     З розрахунку вартості використання методів  захисту бачимо що найдешевшим методом  є віднесення траси ВОЛП в захисну  зону. Тому доцільніше використовувати  даний метод захисту.  

3.3 Розрахунок опору заземлювачів з урахуванням геологічної структури   ґрунту 

     Для заземлення оболонки кабелю в муфтах необхідно визначити конструкцію  заземлюючих пристроїв. На трасі  кабельної магістралі питомий опір ґрунту визначається по [10].

     Структура шару  ґрунту по трасі кабельної магістралі двохшарова. Глибина першого складає h₁ =0,7 метр, а другого шару  h₂ = . Питомий опір першого шару складає r₁ = 30 , а другого - r₂ = 70 .

     При виборі трубчатого заземлювача приймається довжина одного заземлювача , а його  діаметр d = м.

     Згідно  до [10] значення опору одного заземлювача визначається виразом: 

       ;   (3.12) 

     де:  - довжина вертикального заземлювача,м;

            d – діаметр одного заземлювача, м;

            h – глибина закопування заземлювача;

           r_е – еквівалентний питомий опір землі.

           К₂ – сезонний коефіцієнт.

     Щоб знайти R_з потрібно розрахувати еквівалентний питомий опір землі [10] по виразу : 

       _,                             (3.13) 

     де: a , t - розрахункові коефіцієнти.

     Визначимо кут котрий дорівнює. 

     a = _,                                      (3.14) 

     де  m - коефіцієнт вихревих струмів. 

       ,                        (3.15) 

     де μ_а =4π·10^-7 Гн/м. 

     m= =0,003,

     a= =0,206 рад. 

     Визначимо розрахунковий коефіцієнт. 

      t = _,      (3.16) 

     де: N - розрахунковий коефіцієнт. 

        N = ,                                                    (3.17) 

     Таким чином, 

     N= =0,209. 

     Підставляючи  чисельні значення отримаємо: 

     t = = 0,207. 

     Визначемо еквівалентний опір ґрунту: 

        

     Знаючи  еквівалентний питомий опір землі, розрахуємо опір трубчастого заземлювача: 

       

     Оскільки  опір заземлення не повинен перевищувати 10 Ом, то отриманий опір не задовольняє  нормі, для забезпечення R_з = 10 Ом визначимо необхідну кількість заземлювачів, згідно [8]: 

                                                (3.18) 

     де: – опір одного вертикального заземлювача, Ом;

           10 Ом – необхідний опір заземлення, заданий нормами;

           0,73 – коефіцієнт використання, який залежить від конфігурації і розміщення заземлювачів [8].

     Отже, згідно з формулою (3.18) кількість заземлювачів становить: 

       

За результатами розрахунку потрібно 4 заземлювача.

Коефіцієнт  використання з’єднувальної полоси становить 0,63 [8].

Визначимо опір полоси за формулою [8]: 

      , (3.19) 

     де: 1,8 – коефіцієнт промерзання, який враховує сезонні коливання температури ґрунту, залежить від кліматичної зони [8];

          – еквівалентний питомий опір землі, Ом∙м;

           – відстань між трубами вертикального заземлювача, м;

           10 мм – ширина полоси, яка з’єднує заземлювачі між собою;

           0,7 м – глибина прокладки смуги;

     Відстань  між трубами вертикального заземлювача  визначається наступним чином: 

                        _. (3.20) 

     де  – довжина металевої труби вертикального заземлювача, м;

     Отже, за формулою(3.20) отримаємо: 

       м. 

     Підставимо  чисельні значення у формулу (3.19) та визначимо опір смуги: 

     R₂= Ом. 

     Визначаємо  повний опір заземлювачів: 

            ,  (3.21) 

     Тепер підставимо чисельні значення у формулу (3.21) і зробимо розрахунок повного опору заземлювачів: 

     R_заг= Ом. 

     Величина  повного опору заземлювачів не перевищує норму

     Контур  заземлення зображений на рис. 3.4.

     

     

       

     

     

       
 
 

Рисунок 3.4 - Схема контуру заземлення

 

4. РОЗРОБКА  ПИТАНЬ БУДІВНИЦТВА  ТА МОНТАЖУ ЛІНІЙНИХ СПОРУД КАБЕЛЬНОЇ ЛІНІЇ ПЕРЕДАВАННЯ

 

     При будуванні ВОСП Одеса-Ізмаїл необхідно  виконати наступні види робіт:

1. підготовчі роботи;
2. розробка технології прокладки ОК;
3. прокладка оптичного кабелю;
4. монтаж оптичного кабелю;
5. приймально-здавальні роботи;
6. здача ВОСП в експлуатацію.

     Прокладку оптичного  кабелю слід здійснювати при температурі повітря не нижче мінус 10 градусів за Цельсієм.