Визначення кредиту та його основні функції та форми

Термін  «кредит» використовується для позначення товарного кредиту (надання в  позику речей), комерційного кредиту (надання  в позику грошей або речей у  вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочки платежу  за товари, роботи, послуги), бюджетного кредиту (надання бюджетних коштів юридичним особам на поворотній і  відшкодувальній основі) і податкового  кредиту (відстрочення сплати частини  податку на прибуток або іншого податку).

Можна стверджувати, що кредит є: 
— по-перше, сумою грошей, що надається банком позичальникові і що задовольняє викладені вище базові ознаки кредиту, що відображає його специфічну економічну і правову природу; 
— по-друге, кредитний продукт глибшого рівня, а саме конкретний чин, яким банк надає або готовий надати кредитну послугу клієнтові, що потребує її, тобто впорядкований, внутрішньо - погоджений і документально оформлений комплекс взаємозв’язаних організаційних, технико-технологічніх, інформаційних, фінансових, юридичних і інших дій (процедур).

Банківські кредити  підрозділяються на:

• активні (банк дає кредит, тобто виступає кредитором)
• пасивні (банк бере кредит, тобто виступає позичальником)

 Банк може  входити в кредитні стосунки (брати  або давати кредити) і з іншими  банками (іншими кредитними організаціями), включаючи і національний банк, виконуючи в залежності від  ситуації активну або пасивну  функцію. В цьому випадку це  міжбанківське кредитування.

Можна виділити такі функції кредиту: 
1) розподілу на поворотній основі грошових коштів (розподільна функція)

Розподільна функція  кредиту виявляється як при аккумуляції засобів, так і при їх розміщенні, тобто за допомогою кредиту відбувається розподіл грошових коштів на поворотній основі. Ця функція чітко виявляється в процесі надання коштів предприємцям і організаціям для задоволення їхніх потреб в грошових ресурсах. Таким чином, господарства забезпечуються необхідним оборотним капіталом і ресурсами для інвестіцій. 
2) емісійна функція

Емісійна функція  виявляється в тому, що в процесі  кредитування створюються платіжні засоби, тобто звороту надаються  гроші як в готівковій, так і  в безготівковій формах. Дана функція  кредиту виявляється і тоді, коли на основі заміщення готівки відбуваються безготівкові розрахунки. 
3) здійснення контролю за ефективністю діяльності економічних суб’єктів (контрольна функція).

Кредитор  через позику контролює стан позичальника, прагнучи запобігти невчасному поверненню боргу. Вся кредитна справа побудована з юридичної точки зору на цивільному законодовстві країни, де поряд з актами купівлі-продажу, оренди, найму, перевезення і так далі чітко охарактеризовані грошові зобов’язання, розрахунки, кредитування, комісійні операції і інші цивільні акти, що повсякденно здійснюються за посередництва грошових операцій. 

Тепер розглянемо форми кредиту. В залежності від  організації кредитних відносин виділяють міжгосподарський, банківський  і державний кредити. 
Міжгосподарський кредит – це кредитні відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідносин, а також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами, з одного боку, і органами галузевого управління, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин. Цей вид кредиту включає: 
 • по-перше, комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка визначає відноси з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності; 
 • по-друге, дебіторсько-кредиторську заборгованість, що виникає між суб'єктами господарської діяльності не на добровільних засадах, а ніби примусово, незалежно від їх волевиявлення; причиною виникнення такої заборгованості є розрив у часі між передачею товару і грошей, оскільки рух вартості в натурально-речовій та грошовій формах не збігається; 
 • по-третє, тимчасову фінансову допомогу, яку надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повернення. 
Банківський кредит – це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк. 
Банківський кредит – найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки частіше всього надають позики суб'єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються при інших формах кредитування. 
Перша особливість банківського кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ресурсами. Позичивши гроші у одних суб'єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позики іншим юридичним або фізичним особам. 
Друга особливість полягає в тому, що банк позичає залучений капітал, тимчасово вільні грошові кошти, покладені в банк господарюючими суб'єктами на рахунки або депозити. 
Третя особливість даного кредиту характеризується наступним. Банк позичає не просто грошові кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник повинен так використовувати отримані в банку кошти, щоб не тільки повернути їх кредитору, а й отримати прибуток, достатній принаймні для того, щоб сплатити позиковий відсоток. Невід'ємним атрибутом банківського кредиту є платність. 
Державний кредит – сукупність кредитних відносин, у яких, здебільшого, позичальником є держава, а кредиторами – юридичні або фізичні особи. Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо, коли державний бюджет дефіцитний, а також для регулювання економіки. Державний кредит виступає у різних формах, до яких належать як товарні, так і державні позики, знаряддям яких є цінні папери (облігації, казначейські зобов'язання тощо). Державні цінні папери можуть випускатися як урядом, так і місцевими органами влади, а зобов'язання щодо розповсюджених цінних паперів є складовою частиною державного боргу. 
В залежності від цільового спрямування кредит буває:

• виробничий
• споживчий

Разглянемо, загальну схему форм та видів кредитів:

Банківський кредит — надання банком у тимчасове користування частини власного або залученого капіталу — здійснюється у формі видачі позик, обліку векселів та ін.

 Комерційний  кредит - це товарна форма кредиту,  яка визначає відноси з питань  перерозподілу матеріальних фондів  і характеризує кредитну угоду  між двома суб’єктами господарської  діяльності.

Лізинговий кредит - це відносини між суб'єктами лізингу, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Іпотечний кредит - застава землі, нерухомого майна, при  якій земля та (або) майно, що становить  предмет застави, залишається у  заставодавця або третьої особи. Кредит, отриманий під заставу нерухомого майна.

 Бланковий  кредит - кредит, що не має соціального  забезпечення конкретними цінностями, а видається під зобов'язання  боржника погасити кредит у  встановлений термін або при  настанні певних умов (наприклад,  після прибуття товару в порт  призначення).

Консорціумний кредит це кредит, який надається позичальнику банківським консорціумом такими способами:

а) акумулюванням  кредитних ресурсів у визначеному  банку з  подальшим- наданням  кредитів  суб'єктам  господарської діяльності;

б)  гарантуванням загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

в) зміною гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції. 

Також виділяють, ще такі різновиди кредиту:

·  Брокерський кредит — позички, які отримують брокери в банках або інших брокерів (брокерських фірмах) для різних цілей

·  Товарний кредит - товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсоток. Т.к. передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості. Товарний кредит надається під боргове зобов'язання (вексель) або шляхом відкриття рахунку за заборгованістю. Товарний кредит сприяє пришвидшенню реалізації товарів і збільшенню швидкості обороту капіталу.

·  Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається банком у випадку перевищення суми операцій за банківськими платіжними картками установленого видаткового ліміту.

·  Акцептне фінансування - спосіб кредиту, коли фінансування комерційних операцій, передбачених договором, здійснюється через банки чи спеціалізовані фінансові фірми шляхом надання постачальнику (продавцеві), експортеру чи покупцеві (виконавцю робіт) або імпортеру раніше обумовленої суми кредиту для авансового фінансування закупок або продажу товарів. При акцептному фінансуванні позичальник надає банку (фінансовій фірмі) як гарантії в заклад товарну накладну чи відповідний товарний документ-рахунок, що підтверджує факт відправки вантажу, під який видано кредит.

·  Авальний кредит - кредит банку, що надається клієнтові для забезпечення його гарантійних зобов'язань. Призначення авального кредиту — покрити зобов'язання клієнта, якщо він фінансово неспроможний виконати їх самостійно.

·  Кредитний дефолтний своп - угода, згідно якої «Покупець» робить разові або регулярні внески (сплачує премію за кредитний ризик) «Емітентові», який бере на себе зобов'язання погасити виданий «Покупцем» кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником (дефолт третьої сторони).

·  Овердрафтовий кредит - це короткостроковий кредит, що надається банком у випадку перевищення суми операцій за банківськими платіжними картками установленого видаткового ліміту.

·  Споживчий кредит - кошти, що надаються кредитором (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

·  Сезонний кредит — короткостроковий кредит, наданий для покриття експлуатаційних видатків.

·  Міжбанківський кредит - кредит одного банку іншому банку

·  Зовнішня позика — це кредит, отриманий від іноземних кредиторів (наданий закордонним позичальникам), здійснення якого обумовлено появою кредитних відносин між державами, установами, банками, міжнародними корпораціями.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

1. Кредитування: теорія і практика - Лагутін В.Д
2. «Деньги и Кредит», энциклопедия професионального финансиста
3. Бібліотека Грінчука, «Форми та види кредиту»
4. «Основи економічної теорії», А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 2005
5. Господарське право. Щербина В. С.
6. Дем’яненко С.І. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005.