Валютний риной України

 Другий етап - 1995-1998роки. Характеризувався лібералізацією  проведення валютних операцій, стабілізацією  інфляційних процесів національної  грошової одиниці і як наслідок стабілізацією валютного курсу. Значною ревальвацією реального курсу гривні впродовж 1996-1997 років, яка створила підстави для девальвації гривні в 1998р. Використанням НБУ ринкових інструментів регулювання валютного ринку. Кінець періоду характеризувався фінансовою кризою та значною девальвацією національної валюти, що висвітлило приховані проблеми та недосконалість механізму функціонування валютного ринку. 

 Третій етап –1999 – сьогодні. Початок цього етапу розвитку валютного ринку характеризувався впровадженням нових правил функціонування ринку, які обмежили спекулятивні можливості банків та сприяли стабілізації ситуації на валютному ринку України та лібералізували діяльність ринку – Україна офіційно має плаваючий валютний курс. Також цей етап відмічається позитивними тенденціями розвитку ринку – зростанням обсягів ринку з 8063,78 млн. доларів США в 1999 році до 13052,62 млн. доларів США 2001 та поступовою ревальвацією національною валюти. 

 І так пройшовши  в своєму розвитку як роки  певної неврегульованості операцій  на початку 90-х, так і роки  знаних фінансових потрясінь  та девальвацій середини та  кінця 90-х, в друге десятиріччя  свого функціонування банківська  система України входить зі  стабільної валютою та ефективно  функціонуючим валютним ринком . 

 Регулювання  здійснення валютних операцій  комерційними банками України 

 Регулювання  будь-якої діяльності починається  з визначення об’єкту регулювання . Тому Декретом кабінету міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. №15-93 було визначено що основним об’єктом регулювання є "валютні операції", до яких цим Декретом віднесено : 

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; 

- операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; 

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. 

 Враховуючи  вищезазначене, постає питання  визначення валютних цінностей.  До валютних цінностей цим  Декретом віднесено: 

- валюта України  - грошові знаки у вигляді банкнотів,  казначейських білетів, монет  і в інших формах, що перебувають  в обігу та є законним платіжним  засобом на території України,  а також вилучені з обігу  або такі, що вилучаються з  нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; 

- платіжні документи  та інші цінні папери (акції,  облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; 

- іноземна валюта - іноземні грошові знаки у  вигляді банкнотів, казначейських  білетів, монет, що перебувають  в обігу та є законним платіжним  засобом на території відповідної  іноземної держави, а також  вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але  підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; 

- платіжні документи  та інші цінні папери (акції,  облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; 

- банківські  метали - це золото, срібло, платина,  метали платинової групи, доведені (рафіновані) до найвищих проб  відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. 

 Цей Декрет  постановляє, що для здійснення операцій в іноземній валюті комерційні банки повинні отримати відповідну ліцензію, також Національним банком України 6 травня 1998 р. №181 затверджено «Положення про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій» згідно з яким ліцензуванню підлягають тридцять банківських операцій. 

 Під ліцензуванням  банківських операцій в іноземній  валюті слід розуміти порядок  видачі уповноваженим банкам, які  з часу реєстрації Національним  банком України набули статусу  юридичної особи, дозволу на  здійснення окремих чи всіх  банківських операцій з валютними  цінностями, якщо умови діяльності  комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України, а також діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів. 

 Уповноважені  банки мають право здійснювати  операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, що визначені нормативними актами Національного банку України. 

 Здійснення  банківських операцій без ліцензії  Національного банку України  тягне за собою відповідальність  згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України. 

 До валютних  операцій, які підлягають ліцензуванню, належать: 

1) ведення рахунків  клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; 

2) неторговельні  операції з валютними цінностями; 

3) ведення кореспондентських  рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; 

4) ведення кореспондентських  рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України; 

5) відкриття  кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; 

 6) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; 

7) залучення  та розміщення іноземної валюти  на валютному ринку України; 

8) залучення  та розміщення іноземної валюти  на міжнародних ринках; 

9) валютні операції  на міжнародних ринках; 

10) операції  з банківськими металами на валютному ринку України; 

11) операції  з банківськими металами на  міжнародних ринках. 

 Згідно з  Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. №15-93 отримана банком ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями у межах повного, наведеного вище, переліку є генеральною ліцензією на право здійснення валютних операцій. 

 · Операції  на міжбанківському валютному ринку регламентуються "Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України", затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18 березня 1999 р. за №127. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать: 

 · Національний  банк України, 

 · уповноважені  комерційні банки, 

 · уповноважені  кредитно-фінансові установи, 

 · валютні  біржі. 

 Суб'єкти  міжбанківського валютного ринку України купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів, нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України. 

 Порядок та  умови проведення уповноваженими  банками та кредитно-фінансовими  установами операцій з готівковою  іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України. 

 На сьогодні  основною ціллю придбання валюти резидентами є здійснення міжнародних розрахунків. 

 Валютні операції  комерційних банків України 

 До пріоритетних  напрямів діяльності переважної  частини великих українських  комерційних банків відносяться валютні операції. 

 Характерними  сторонами валютної діяльності  комерційних банків у нашій  країні є: 

- повільне просування  на світовий валютний ринок, 

- невеликий  обсяг операцій купівлі-продажу валюти на УМВР порівняно з провідними державами світу, 

- досить жорстка  регламентація форм та умов  проведення валютних операцій, встановлених  державними органами. 

 Серед основних  валютних операцій та послуг, що надаються зараз комерційними  банками можна виділити: 

1 Ведення валютних  рахунків клієнтів; 

2. Неторгові  операції ( основне пункти валют ); 

3 Встановлення  кореспондентських відносин з  іноземними банками ( прямих та через кореспондентські рахунки НБУ або уповноважених банків ); 

4. Операції за  міжнародними торговими розрахунками; 

5. Операції з  торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку; 

6. Операції з  залучення та розміщення валютних  коштів на внутрішньому ринку здійснюються з резидентами України; 

7. Операції з  залучення та розміщення валютних  коштів на міжнародних ринках; 8. Валютні операції на міжнародних грошових ринках; 

9. Операції з  банківськими металами на внутрішньому  ринку; 

10.Операції з  банківськими металами на міжнародному  ринку . 

 В Україні,  за даними Національного банку  України, станом на 01.01.2002, ліцензію  на здійснення валютних операцій  року мали 149 банків. Однак провідними  гравцями на валютному ринку  є десять найбільших банків України, до яких входять: АКБ Промінвестбанк, АКБ “Укрсоцбанк”, КБ “ Приватбанк”, ПУМБ, “Укрексімбанк”, АППБ “Аваль”, “Ощадний банк", АКБ “Укрсімбанк”, АКБ "Райфайзерн Україна", АКБ “Надра”. Ці банки обслуговують більшу частину міжнародних платежів, володіють більш ніж половиною кредитного портфелю банківської системи у вільноконвертованих валютах (близько 55,2 %) та тримають близько 54,7 % депозитів у валюті. Ці данні свідчать про значний контроль найбільших банків над валютними операціями на Українському ринку . 

 Слід також  розглянути кредити, надані комерційними  банками в економіку України  в 1998-2001 роках . 

 Основним  напрямком кредитування у ВКВ  залишалися кредити на проведення  експортно-імпортних операцій. Сьогодні кредити в іноземній валюті стали привабливими не тільки для суб’єктів міжнародної економічної діяльності, а й для фірм, які працюють на внутрішньому ринку. Ця привабливість виходить з основної особливості отримання кредитів в іноземній валюті – вони, на сьогодні, стали набагато дешевшими ніж кредити в національній валюті; це пояснюється тим, що ставки, за якими банки надають кредити в ВКВ, є значно нижчими, ніж ставки по кредитам в іноземній валюті, та і ставки за кредитами у ВКВ падали значно швидше ніж за кредитами в національній валюті (таблиця). Також до цього слід додати, що за останні два роки гривня ревальвувала в номінальному, а особливо в реальному вираженні, що, звісно, сприяло підвищенню привабливості банківських кредитів у ВКВ. 

 За останній  час на українському міжбанківському  валютному ринку, пропозиція валюти  постійно перевищувала попит,  що пов’язано зі значним зростанням  експорту Українських товарів  після девальвації гривні в 1998–99 роках та відповідно значним позитивним сальдо платіжного балансу України за поточними операціями, а також обов’язковим продажем 50 % валютних надходжень на валютному ринку, що і забезпечило стабільну пропозицію валюти на ринку. Значним чином збільшилися і обсяги міжбанківського валютного ринку 8023,78 млн. грн. в 1999 році до 13053 млн. грн. в 2003 році. Структура міжбанківського валютного ринку відзначалася найбільшою питомою вагою доларів США: з купівлі близько 84 % та з продажу близько 85 % від загального обсягу. Разом з цим. частка російських рублів складала близько 14% як на купівлю так і на продаж . У розрізі сегментів валютного ринку, питома вага міжбанківського ринку дорівнювала з купівлі 93,8 % та з продажу 96,7% , готівкового – 6,2% і 3,3% відповідно.