Транснаціональні банки

Міністерство освіти і науки України

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

З грошово-кредитних систем зарубіжних країн

на тему:

Транснаціональні  банки

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 Виконав: студент 4 групи

                                                       3 курсу спец. 6508/1 
                                                                                       Артеменко Артем Леонідович 
 

 

 

Зміст

транснаціональний банк глобалізація політичний ризик

Вступ

1.Сутність транснаціональних банків, їхня діяльність.

2. Основні напрямки конкурентної стратегії транснаціональних банків.

Висновки і пропозиції

Список літератури

 

 

Вступ

 

Посилення транснаціональних  банків і підвищення їхньої ролі в процесі консолідації банківського і промислового капіталу є одним з найбільш помітних моментів у світовій економіці останнім часом. Транснаціональний капітал, представлений насамперед транснаціональними компаніями і транснаціональними банками, у силу об'єктивних закономірностей свого розвитку прагне до подальшого розширення економічної влади. Транснаціональний капітал у своєму русі і розвитку орієнтується винятково на власну вигоду і досить вільно переливається з країни в країну, то приводячи до найжорстокіших криз, перетворюючи у форму спекулятивного капіталу, то стаючи творчою силою у світі, сприяючи розвитку НТП.

Коли інтереси транснаціонального капіталу збігаються з інтересами певних національних держав, транснаціональні банки забезпечують їм значні і навіть вирішальні конкурентні переваги на світовому ринку. Країни з розвинутою ринковою економікою активно підтримують власні транснаціональні компанії і банки, що у свою чергу створює умови для надходження податкових коштів від широкої міжнародної діяльності, а також розширення економічного, а потім і політичного впливу, допомагають установити контроль над економікою деяких закордонних країн.

Саме тому представляється настільки актуальним вивчення діяльності транснаціональних  банків, цих міжнародних банківських утворень, що, з одного боку, є результатом розвитку і концентрації банківського капіталу, розширення механізму його функціонування на міжнародному рівні, носієм самих передових банківських і інформаційних технологій, а з іншого боку - самі транснаціональні банки (далі ТНБ) мають визначальний вплив на розвиток світової економіки і перебудову міжнародних економічних відносин.

Cаме ТНБ істотно прискорюють процеси глобалізації, формують глобальні стратегії. Характерними рисами глобальних стратегій ТНБ є об'єднання капіталів, злиття, взаємні придбання активів, створення глобальних маркетингових конкурентних стратегій і систем глобальних кореспондентських відносин і рахунків. Так формуються великі інтегровані фінансові системи. Глобальні процеси і діяльність ТНБ у тому числі, несуть не тільки новації економіки, але і політики, соціальних відносин, культури.

Основними напрямками і тенденціями діяльності транснаціональних банків є наступні:

• створення і здійснення конкурентних стратегій ТНБ
• удосконалювання їхньої транснаціональної структури, концентрація діяльності в перспективних сферах
• процеси інформатизації, транснаціоналізації і глобалізації діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Сутність транснаціональних банків, їхня діяльність.

 

Транснаціональні банки (ТНБ) - великі кредитно-фінансові установи з широкою мережею закордонних представництв, філій і відділень. Транснаціональні об'єднання існують не тільки в промисловості, але й у банківській справі. Своєрідним аналогом промислової ТНК стали гігантські фінансові імперії – Транснаціональні банки (ТНБ). Вони являють собою різновид ТНК, що діють у банківській сфері. ТНБ поширили свої філії по усьому світі, проводять небачені раніше по масштабах операції понад національними границями, ставлять під свій контроль валютний і фінансовий зв'язок між державами й економічні процеси усередині окремих країн. Потрібно відзначити величезні розміри активів, якими розташовують ТНБ.

Ріст масштабів міжнародного ринку  капіталів, розгортання банківських  операцій підштовхнули великі банки до прискореного створення закордонної мережі філій, дочірніх організацій, підсилили їхній зв'язок з банківським капіталом інших країн. Розширенню експансії банків закордон активно сприяла державна економічна політика. Без могутньої державної підтримки банківські компанії не могли досягти такого рівня концентрації капіталу, що дозволяє створювати мережу підрозділів у закордонних країнах, на світових ринках, вести великомасштабні міжнародні операції.

Транснаціональні банки мобілізують  величезні кошти в різних валютах, надають кредити на будь-який термін, здійснюють на міжнародному рівні операції з цінними паперами, застосовують самі різноманітні форми фінансування виробництва і зовнішньої торгівлі, розвивають небачені раніше по масштабах довірчі операції. Промислові монополії одержують від ТНБ комерційну інформацію, рекомендації і консультації з приводу організації виробництва, структури керування, огляди про перспективи розвитку ринків тих чи інших товарів і т.д.

Головний принцип і ціль діяльності транснаціональних банків - мобілізувати будь-які кошти там, де це найбільше зручно і дешево, і перекидати їх туди, де їхнє використання обіцяє найбільшу вигоду. Не дивно, що значна частина депозитів найбільших банків, наприклад, у США представлена капіталами неамериканського походження. Також, наприклад, у Японії 11 американських транснаціональних банків зосередили у своїх філіях більш 2/3 усіх депозитів іноземних банків.

В умовах, коли світова валютна  система нестабільна коли різко  знецінюється те одна, те інша валюта, найбільші банки змушені стежити за рівновагою своїх ресурсів. Для цього ресурси банку перекидаються з одного підрозділу в інший й одночасно переводяться з однієї валюти в іншу. Таке маневрування дозволяє ТНБ не тільки уберегти від знецінювання частину внесків, але і робити вигідні їм валютні спекуляції.

Прийняття внесків - операція, характерна для банків будь-якого рангу. Для  транснаціональних банків ця операція надбала особливості, зв'язані з  міжнародним розмахом їхньої діяльності. Мобілізація капіталів, їхнє перекидання з країни в країну з метою одержання максимального прибутку, висока гнучкість у керуванні ресурсами - усе це відмітні риси операцій ТНБ від операцій національних банків. Потрібно відзначити, що ТНБ охоплюють усі види заощаджень, починаючи від урядових і кінчаючи дрібними вкладниками.

Другий основний вид діяльності ТНБ - кредитні операції. Зараз найбільші  банківські об'єднання надають до 40% всіх іноземних кредитів промисловим  компаніям у світі. Число позичальників  банку з посиленням міжнародного характеру їхньої діяльності росте в не меншому ступені, чим число вкладників. Серед позичальників і транснаціональні корпорації, і національні фірма, і інші банки, і уряду багатьох країн. Є серед них і приватні особи. Це в більшості випадків - найбільші промисловці і банкіри, яким без ризику можна надавати позички і кредити. Наприклад, головними одержувачами кредитів банків США є міжнародні промислові компанії. Також у даний час уряд України планує в майбутньому фінансування житлового будівництва за рахунок кредитів найбільших транснаціональних банків. Ще одна група позичальників ТНБ - іноземні банки.

Кредити надаються практично на будь-який термін і в будь-якій валюті. Раніше, наприклад, банки США видавали міжнародні кредити, головним чином по зовнішньоторговельних операціях. Тепер транснаціональні банки кредитують різноманітні операції своїх клієнтів. Банки видають кредити на будівництво, покупку устаткування і т.п. Часто боргові зобов'язання іноземних позичальників перетворюються в акції, і тоді транснаціональні банки стають прямими співвласниками заводів, фабрик, компаній у багатьох країнах.

Для проведення кредитних угод головним критерієм у виборі країни є наявність  сприятливого економічного і політичного  клімату. Інакше кажучи, у країні повинні бути воля дій для іноземного капіталу, визначений рівень розвитку. Дуже важливо і те, чи маються гарантії, що не буде націоналізована власність іноземних монополій, не відбудуться зміни в суспільному пристрої. Таким чином, аналіз законодавчої бази, особливостей регулювання банківської діяльності в даній країні, облік особливостей оподатковування, оцінка політичного ризику для даної країни виходять на перше місце в маркетингових дослідженнях для ТНБ.

Транснаціональні банки реалізують таку можливість для ринкової економіки функцію, як вільний перелив капіталу між галузями різних країн.

Випливаючи із загальної  економічної ситуації в різних країнах, банки кредитують найбільш перспективні галузі економіки.

Об'єктами банківського довгострокового  кредитування можуть бути капітальні вкладення підприємств на витрати по будівництву, придбанню техніки, устаткування, транспортних засобів, будинків і споруд, науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей і інших об'єктів власності. Такі позички вигідні великим і середнім підприємствам. Це і є зовнішнє фінансування капітальних вкладень. Джерелом засобів для погашення кредиту звичайно є нерозподілений прибуток, одержання якого реально лише за умови стабільної, високорентабельної діяльності.

Близько 40% кредитів промисловим компаніям у США -короткострокові позички, надані на поповнення оборотного капіталу. Частина цих кредитів носить сезонний характер і швидко погашається. Інша частина використовується підприємствами для покриття капітальних витрат, як правило, з наступною конверсією цих позичок у довгострокові позики шляхом розміщення на ринку чи облігацій акцій. Короткостроковим кредитом широко користаються компанії в харчовій, легкій промисловості, роздрібній торгівлі із сезонним режимом виробництва. Цей вид кредиту менш залежить від рис, зв'язаних з низькою кредитоспроможністю чи зміною ринкових процентних ставок. Біля половини всіх короткострокових позичок діловим підприємствам не мають забезпечення. У США до короткострокових кредитів підприємствам відносяться кредитні лінії, позички на надзвичайні нестатки, перманентні позички на поповнення оборотного капіталу.

При здійсненні міжнародних  операцій (як і вітчизняних) головним джерелом прибутку ТНБ усе-таки залишається  надання кредитів. Принципи міжнародного і вітчизняного кредиту багато в  чому однакові. Але ще раз потрібно відзначити, що клієнти транснаціональних банків дуже відрізняються один від одного.

Клієнтами транснаціональних  банків можуть бути:

• імпортери й експортери, яким необхідно профінансувати свою міжнародну торгівлю
• кореспондентські банки, котрі потребують коштів для фінансування торгових чи інвестиційних операцій своїх клієнтів
• великі міжнародні фірми, що мають потребу у фондах для закордонних інвестицій, контролю над процентним і валютно-курсовим ризиком
• іноземні уряди, котрі потребують грошей для фінансування дефіциту платіжного балансу чи для виконання програм розвитку

До основних функцій транснаціонального банку належать:

- фінансове, консультативне  та інформаційне обслуговування  ТНК усіх нефінансових секторів  економіки у своїй країні та  за кордоном;

- кредитування держав;

- обслуговування ринку  євровалют;

- участь у фінансуванні  діяльності міжнародних кредитно-фінансових  організацій;

- фінансування іпотек;

- розрахункове обслуговування  населення;

- інформаційний бізнес;

- обслуговування ринку цінних паперів тощо. Виконання транснаціональними банками зазначених функцій

- сприяє прискоренню обігу капіталу, збільшенню масштабів зовнішньої торгівлі, поширенню науково-технічних досягнень, передових банківських технологій, вирівнюванню платіжних балансів країн, надходженню додаткових грошових ресурсів у країну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основні напрямки конкурентної стратегії транснаціональних банків

 

При визначенні банком своєї  ділової стратегії звичайно використовуються вже розроблені світовою економічною наукою і практикою підходи.

Найбільш загальними стратегічними альтернативами для  ділової сфери є ріст і скорочення. Вивчення стратегій транснаціональних банків становить великий інтерес. Існують різні варіанти стратегії росту. Найбільш відомим і застосовної для банківської справи є матриця «ринок-товари-ринки» американського економіста І. Ансоффа.

 

Матриця І. Ансоффа

Товар-Ринок-товар	Старий	Новий
Старий	Проникнення на ринок	Розвиток ринку
Новий	Розробка товару	Диверсифікованість