Тіньова економіка України

Отже,як висновок до цього розділу  можна сказати,що тіньова економіка  в України характеризується такими особливостями:

• Висока ступінь тінізації економіки,що сягає майже 40% усього ВВП
• Висока ступінь тінінзації на ринку праці,що зумовлено неефективною державною політикою в сфері регулювання податків та зборів та наявність можливостей для певної частини суб’єктів ринку праці не дотримуватися існуючого законодавства
• Не змога держави повністю подолати тіньовий сектор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3.Шляхи боротьби з тіньовим сектором в Україні

 

Для розробки стратегічних планів легалізації національної економіки, досягнення оптимально припустимого в  існуючих умовах рівня іллегальної економіки з огляду на національну безпеку необхідно реалізувати такі основні складові загальнодержавної концепції:

• розробити методи моніторингу і стратегічного прогнозування обсягів іллегалізації економіки;
• запровадити методичні підходи до тестування управлінських рішень з урахуванням ризиків підвищення рівня іллегалізації на всіх рівнях ієрархії управління;
• виявити ключові об’єкти іллегалізації та окреслити засоби державного впливу на них;
• посилити акцент на проблемно-цільовий компонент у процесі адміністративної, податкової та бюджетної реформ, удосконалення системи державного управління з метою інтегрування іллегального сектору в офіційну економічну діяльність;
• ініціювати дії для розширення міжнародного багатостороннього і двостороннього співробітництва у послабленні впливу зовнішніх чинників іллегалізації національної економіки.

Також державна політика детінізації має містити дві взаємоузгоджені складові:

1. Адміністративна складова  детінізації. Ця складова передбачає кроки щодо посилення адміністрування збору податків та перекриття шляхів ухиляння від сплати податків. Заходи у рамках цієї складової базуються на припущенні, що уряд має достатньо ресурсів для виконання своїх функцій, система державних витрат як така є задовільною, а її неефективність обумовлена зловживаннями та відсутністю належного контролю.

Можливі заходи посилення контролю за економічною діяльністю є такими:

- внесення змін до законодавства, що посилять відповідальність за несплату податків;

- розробка та прийняття нормативних актів про обов’язкову декларацію доходів при придбанні власності на значну суму;

- розширення повноважень Податкової адміністрації та збільшення кількості податкових перевірок.

2. Мотиваційна складова  детінізації ринку праці передбачає  подальше зниження податкового  навантаження, спрощення податкового  законодавства та регулювання  економічної діяльності одночасно  з поліпшенням якості державних  послуг.

Серед стимулюючих заходів, що можуть сприяти детінізації ринку праці, можна назвати такі.

1) Зменшення відрахувань до соціальних фондів.

2) Спрощення податкового законодавства та заборона внесення змін протягом п’яти років.

3) Зменшення кількості податкових пільг.

4) Спрощення системи адміністрування податків, розробка законопроектів про порядок проведення регулюючими органами перевірок діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.

5) Поліпшення якості державних послуг

Також доцільно буде створити окремий державний орган, який би взаємодіяв з всіма державними структурами та іншими, як державними так і зарубіжними органами. Даний орган повинен виконувати функції: акумулювання, аналізу та прогнозування, упередження, розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб, врахувавши та передбачивши необхідність широких прав, створення та впровадження електронної бази даних, яка б містила в собі різносторонню інформацію про недобросовісних платників податків фінансово-господарської діяльності підприємств і фізичних осіб з наступним обміном, між зацікавленими державними органами, сумнівних операцій. Діяльність цього держаного органу повинна базуватися на таких принципах:          

• прийняття для бізнесу змін правових та господарських умов;          
• формування нового відношення до вітчизняних підприємців;          
• зміцнення довіри до влади;          
• встановлення контролю за діяльністю господарюючих суб'єктів.

Поступового зменшення вимагає чисельність державних структур, що здійснюють контроль за розвитком підприємництва, для недопущення дублювання деяких контрольних функцій. Необхідно чітко визначити і законодавчо затвердити функції державних структур, для попередження незаконних дій як з боку цих структур в цілому, та і їх окремих працівників.Для детінізації економіки необхідно забезпечити особисту фінансову відповідальність керівників і головних бухгалтерів державних і недержавних підприємств за незаконне, нецільове і неефективне використання коштів. Посилення вимагає фінансовий контроль за діяльністю структур, де існує висока ймовірність фінансово-економічних шахрайств. Тіньова економіка чинить загалом деструктивний вплив на національне господарство, сповільнюючи надходження коштів до бюджету і погіршуючи інвестиційну привабливість вітчизняної економіки. Вирішення проблеми можливе лише за узгодження дій державного керівництва і підприємницького сектору. Шляхом підвищення рівня підприємницької культури та кваліфікованості державних управлінських і правоохоронних органів, що здійснюють нагляд за економікою, можна досягти ефективного соціального партнерства в інтересах вітчизняної економіки. 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, написавши дану  самостійну роботу, можна зробити висновок, що Тіньова економіка— господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, збільшуючи власні прибутки. Тіньова економіка в Україні — результат системної кризи економіки, що виникла через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень. Поширення тіньової економіки в Україні відбулося на базі руйнації діючих розподільних відносин і побудови нових, які істотно порушили усталений баланс інтересів суб'єктів економіки, паритетність розвитку окремих її сфер, мотивацію ефективного господарювання.

Тіньовий сектор економіки характеризується більшою гнучкістю та динамічністю, ніж легальний. Він насичує ринок товарами і послугами, збільшує доходи частини населення, посилює конкурентну боротьбу, стримуючи на певний час соціальні дестабілізаційні процеси в суспільстві. Внаслідок існування тіньової економіки зменшуються доходи бюджету, зростає зовнішній і внутрішній борг, збільшується тіньовий капітал, зменшується інвестиційна привабливість держави, втрачаються можливості активної участі у глобалізацій них процессах.

Для подолання тіньового сектору держава має якнайшвидше створити умови для розвитку підприємництва (особливо малого та середнього бізнесу), усунення обмежень щодо нього. Іншим важливим напрямком є стимулювання виробничої діяльності, відновлення і забезпечення ефективного функціонування виробничого потенціалу на основі національних і зарубіжних інвестиційних ресурсів.

 

 

Список використаних джерел

 

1.Варналій З. Шляхи детінізації економіки України та ії особливості // Банківська справа. - 2007. - № 2. - С. 56-66

2. Фрадинський О.А. Фінансові домінанти тіньової економіки: Кандит.: 08.04.01 / О.А. Фрадинський. - К., 2006. - 188 с:ілюстр.,

3. Засянська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – С. 76-84.

4. Глущенко О.О. Нелегальне підприємництво та фінансова система України в умовах глобалізації/ О.О.Глущенко .-Л.-2011.-279 с.

5. Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання.// Тищук Т.А. Флейчук М.І., Харазішвілі Ю.М. - К.: НІСД,2011. - 31 с.

6.Публікація:Тінь в Україні – Електронний ресурс – Режим Доступу: <http://real-economy.com.ua/publication/22/21545.html>

7.    Офіційний сайт статистики України – Електронний ресурс – Режим Доступу:-  <www.ukrstat.gov.ua>

8.   Офіційний сайт НБУ - Електронний ресурс – Режим Доступу: - <www.nbuv.gov.ua>

9.Публікація: Взаємозв’язок зовнішньої заборгованості та тінізації економіки України – Електронний ресурс – Режим Доступу: <http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/67616.doc.htm>