Типи і функції комерційних банків

По-перше, історики й досі не дійшли згоди про час появи  банків, бо на думку ряду авторів, банк як особлива інституція товарного господарства виник коли з‘явилася потреба  в мережі спеціальних установ, які  б регулювали заплутаний грошовий обіг і проводили кредитні операції, а інші вважають, що ті з‘явилися ще за античного і феодального господарства, коли виникла потреба в посередниках при здійсненні платежів. Перший банк у сучасному його розумінні виник в Італії у 1407 році (Banca di San Ucorgio) в Генуї. Отже, банки були багато сторіч тому, ефективно розвиваються зараз і будуть існувати ще дуже довго, як невід‘ємна частина суспільства.

По-друге, в кожнії країні існує банківська система, яка є  однією з найважливіших і невід‘ємних структур ринкової економіки і одним з основних чинників політики економічного зростання. Це законодавчо визначена, чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діяльністю, що будується по заздалегідь виробленій концепції, в межах якої відводиться місце кожному виду банків і кожному окремому банку. Її існування пов‘язане з необхідністю здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків з загальносуспільними інтересами – забезпеченням сталості грошей і стабільної роботи усіх банків, а також забезпеченням збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку. Банківська система має дворівневу побудову, на першому рівні знаходиться Центральний банк, а на другому рівні знаходиться решта банків, які в Україні прийнято називати комерційними.

По-третє, можна чітко  визначити, що таке сучасний комерційний  банк: це автономне, економічно самостійне, незалежне комерційне підприємство, яке функціонує за умов партнерських взаємовідносин з клієнтами в межах державного контролю з боку органів банківського нагляду. Вони утворюються як акціонерні товариства або на пайових засадах і є кредитними установами універсального характеру. Їх часто називають „фінансовими універмагами ”. Вони пов‘язані з усіма сферами та фазами відтворення, мають широкі права і базують свою діяльність на двох постулатах – ризику та прибутку. Банк – це і кредитор і позичальник, і посередник між юридичними і фізичними особами, і посередник в грошових розрахунках, організація грошово-кредитного процесу та імітування грошових знаків, в цих якостях він розкриває свою суть.

По-четверте, можна зазначити, що специфіка діяльності комерційного банку визначається його операціями, і передбачена Законом „Про банки і банківську діяльність ”, Стаття 3, Статутом банку.

Сьогодні комерційний  банк може запропонувати клієнту  до 200 видів різноманітних банківських  продуктів і послуг. У кожного  банку є певний базовий набір, без якого він не може існувати і нормально функціонувати: прийом депозитів від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків і банків кореспондентів, переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

По-п‘яте, всі банки  виконують певні функції, систематичне виконання яких і створює той  фундамент, на якому базується робота банку і банківської системи  в цілому, а переплітаючись між собою, вони створюють потужну базу фінансового розвитку країни: управління грошовим обігом; забезпечення платіжного механізму; акумуляції заощаджень; надання кредиту; фінансування зовнішньої торгівлі; довірчі операції; зберігання цінностей; консультування і надання інформації, однією з важливих функції банків є їх здатність „робити гроші ” – розширювати кредитні ресурси народного господарства. Отже, можна сказати, що дуже важлива роль в економіці країни належить кожному окремому банку, а ще важливіша роль належить всій банківській системі.

Користування послугами  комерційних банків стає все загальнішою потребою підприємств, фірм, державних установ, громадських організацій і приватних осіб. Всі вони потребують відкриття в банках різних рахунків для зберігання грошових коштів, послуг обміну валюти, купівлі-продажу цінних паперів, надання позичок, тощо. Все це зумовлює необхідність того, щоб всі члени суспільства були добре обізнані зі структурою і роллю комерційного банку в сучасній економіці. Особливо це необхідно для сучасного українського суспільства, яке йде шляхом ринкових реформ і створення сучасної банківської системи. Сьогодні стан розвитку економіки потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування.

Сьогодні, в умовах розвитку товарного і становленні фінансового  ринку, різко міняється структура  банківської системи. З'являються  нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів. Йде пошук оптимальних форм пристрою кредитної системи, ефективно працюючого механізму на ринку капіталів, нових методів обслуговування комерційних структур. Створення стійкої, гнучкої й ефективної банківської інфраструктури - одна з найважливіших задач економічної реформи в країні. Задача ускладнюється тим, що крім чисто економічних труднощів додаються соціальні: постійно міняється законодавча база; прагнення більшості банкірів одержати негайний прибуток - як наслідок - розвиток тільки одного напрямку діяльності, що веде до загрози банкрутства окремих банків і кризам банківської системи в цілому.

Зрозуміло, що недостатньо  просто оголосити про створення  нових кредитних інститутів. Докорінно  повинна змінитися вся система відносин усередині банківського сектора, принципи взаємин банків і їхніх клієнтів, необхідно змінити психологію банкіра, виховати нового банківського працівника – високо освітчиного, думаючого, ініціативного і готового йти на обміркований і зважений ризик. На це потрібен час. Необхідно, шляхом вдумливого вивчення закордонної практики, відновити втрачені раціональні принципи функціонування кредитних установ, прийняті в цивілізованому світі, що опираються на багатовіковий досвід ринкових фінансових структур.

Для подальшого успішного  розвитку банківської системи в  першу чергу має бути визначена  стратегія розвитку фінансової системи  України в цілому. Кількісний розвиток комерційних банків відбувається під  впливом економічних процесів, а не шляхом прямого втручання державних органів управління. Держава має стимулювати розвиток власної банківської системи, інакше з‘являться можливості виникнення монополізації на фінансово-кредитному ринку, а на місце вітчизняних банків прийдуть іноземні.

Щоб Україна успішно  увійшла в завершальний етап перехідного  періоду з добре підготовленою  банківською системою, здатною розв’язувати нові, надзвичайно складні завдання реструктуризації економіки, необхідно  вже сьогодні вирішення мінімум  трьох завдань:

1. прискорити зростання економічного потенціалу банків, нагромадження їхнього власного капіталу, звільнити їхні баланси від безнадійних боргів державних підприємств;
2. захистити банки від втручання з боку державних структур, яке не відповідає вимогам чинного банківського законодавства, створити надійну систему страхування банківських депозитів, сприяти формуванню високої довіри до банків з боку юридичних та фізичних осіб;
3. створити дієву законодавчо-правову базу діяльності банків, яка забезпечила б їм умови для надійного захисту від усіх видів ризиків та вдосконалення високої стабільності їх роботи.

Для захисту вкладів  громадян потрібно створити міжбанківський фонд обов‘язкового страхування  банківських вкладів фізичних осіб, який матиме статус юридичної особи. Необхідно створити дієвий механізм застави майна, для чого: вдосконалити процедуру реалізації майна; звільнити від ПДВ та податку на прибуток частину коштів (у розмірі неповернутої суми кредиту), одержаних від реалізації майна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. –К.: Академія,2001–313с.
2. Череп А.В., Андросова О.Ф. Банківські операції: Навч. Посібник.- К.: Кондор, 2008.- 410с.
3. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. І доп. /А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіната ін.; За ред. д-ра екон. Наук, проф. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с.
4. Операції комерційних банків, під ред. Р.Коцовська, , Київ, Алерта, 2003р.
5. Банківські операції: Під р./ За ред. А.М. Мороза. - 2е Вид. ВИРЮ. І доп. – К.; КНЕУ, 2002. – 476с.
6. НБУ №2, лютий 2004, ст.42 – 44.
7. «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»: м. Київ-01103, бул. Дружби Народів, 38.
8. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 311с. – (Вища освіта ХХІ століття).
9. Капран В.І., Кравченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. К 20 Банківські операції. Навчальний посібник – К: Центр навчальної літератури, 20006. – 208с.
10. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
11. Пiдсумки дiяльностi комерцiйних банкiв України за I-й квартал 2008 року. За даними АУБ, 2008р.
12. Сучасний стан банківської системи України та перспективи її розвитку / За ред ДДТУ Іонова Н. – Д. 2008р.
13. Основні показники діяльності банків України на ІІІ- й квартал 2008 р. / Вісник НБУ. — 2004. — № 9.
14. Операції комерційних банків, під редакцією Р.Коцовська, Київ, Алерта, 2003р.
15. Бахолдии А.А. Финансовая стабильность, денежно-кредитная политика и банковские риски // Финансы и кредит. – 2007. – №5(245). – С.59-61
16. Козюк В. Монетарні аспекти розвитку поглядів на проблему забезпечення глобальної фінансової стабільності // Вісник Національного банку України. – 2007.–С.34–39.