Історія виникнення та розвиток грошей

          Київський національний університет імені Тараса Шевченка

                                Економічний факультет

 

 

 

 

 

 

                                            Реферат

                                з економічної теорії

                  на тему: «Історія виникнення та розвиток грошей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             Виконала:

                  студентка 1 курсу

         спеціальності економічна кібернетика

                               Глібова Дар’я Вікторівна

 

 

                                     

 

                                                       Київ 2012

                                                           

                                                         Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Основні концепції виникнення грошей……………………………….4

Розділ 2. Історія розвитку готівкових грошей…………………………………...6

2.1 епоха товарних грошей………………………………………………………..6

2.2 епоха металевих  грошей………………………………………………………6

2.3 епоха паперових  грошей………………………………………………………9

Розділ 3. Історія розвитку безготівкових грошей……………………………….13

3.1 кредитні гроші ………………………………………………………………...13

3.2 депозитні гроші………………………………………………………………..16

3.3 електронні гроші………………………………………………………………17

Розділ 4 Зміна  функцій і ролі грошей з часом…………………………………..19

Висновки…………………………………………………………………………..22

Список викорисатних джерел …………………………………………………...24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Гроші – це найважливіший елемент ринкової економіки. Від їх успішного функціонування залежить реалізація величезної маси товарів і послуг в сучасному суспільстві, стабільність і ефективність економічної системи. У розвинутому товарному виробництві всі товари прирівнюються до грошей, які відображають вартість усіх інших товарів. Але перед тим, як вартість того чи іншого товару знайшла свій вираз у грошовій формі, вона пройшла тривалий і складний шлях розвитку. Питання про походження і природу грошей давно привертало увагу економістів. Вперше таке наукове дослідження було зроблено А. Смітом . Пізніше велику увагу аналізу цього питання приділив К. Маркс.

Таким чином , економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.  Основні концепції виникнення грошей

 

Існують дві  основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична та еволюційна.

Раціоналістична концепція  панувала до кінця XVIII ст. Ця теорія походження грошей вперше викладена в роботі Аристотеля « Нікомахова етика» . Він писав: «… все що бере участь в обміні має бути якимось чином порівняним… за загальною угодою з’являється монета : тому і назва її «номісна» ,тому що вона існує  не природно, а через встановлення ». Така ідея знайшла втілення в античному і середньовічному суспільствах. Одна з догм римського права свідчить , що імператор декретує  вартість грошей. Раціоналістична концепція має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Так, П.Самуельсон визначає гроші як «штучну соціальну умовність», а Дж.К.Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами – «продукт угоди між людьми».

Таким чином, раціоналістична  теорія свідчить про те, що гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими  актами держави є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могла відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної категорії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який стихійно виконував роль загального еквівалента , як «декретні гроші».

І сьогодні, коли значно зросла регулятивна роль держави  щодо грошей, не означає що вона є творцем сучасних грошей. Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей – їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют з метою кращого пристосуванню їх до ефективного виконання своєї суспільної ролі. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх родової сутності і не заперечують їх об’єктивного походження, зумовленого тривалим розвитком товарного виробництва й обміну.

Еволюційна концепція  свідчить про те, що гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу. Ця концепція наголошує на об'єктивному характері виникнення грошей. Еволюційна концепція вперше була сформульована засновниками політичної економії А.Смітом, Д.Рікардо, а потім була розвинута К.Марксом. Саме вони аргументовано довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва, обміну та послідовної зміни форм власності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Історія розвитку готівкових грошей

 

2.1 епоха товарних грошей

 

Походження грошей можна  віднести до періоду кам'яного віку. Археологічні розкопки довели цей факт. В той час існував ще примітивний обмін, коли не існувало єдиного мірила всіх матеріальних і духовних благ. Міняли просто домовлений продукт на інший продукт. Процес обміну скрізь відбувався по-різному. Наприклад, деякі африканські племена заздалегідь домовлялися про обмін і вибирали місце угоди. Спочатку приходили продавці і залишали свої товари, потім приходили покупці, вибирали необхідний товар і залишали замість його заздалегідь обговорений еквівалент.

З плином часу люди стали  виділяти деякі товари, які були більш бажані. На основі цих товарів  вони судили про вартість інших товарів. Скрізь такі еквіваленти були різні. Наприклад, в Меланезії в ролі грошей виступали зв'язки собачих зубів, раковин. У сибірських народів дуже популярним замінником грошей служили хутра. Але в основному, в якості загального еквівалента виступала худоба. Все оцінювалося в биках, коровах, вівцях і т.д. Це було дуже зручно, так як більшість населення було сільським. Кожен міг протримати виміняну худобу деякий час, а потім пустити її в оборот. Але цей товар загального обміну був недовговічний. Необхідне було щось інше.

 

2.2 епоха металевих грошей

 

Багато часу пройшло  доти, поки не було знайдено такий еквівалент, який би мав вартість, довго не псувався і був зручний у товарних відносинах. Таким товаром став метал. Метал  якнайкраще підходив за еквівалента. Він довго не псувався, був зручний при перевезенні, не втрачав своїх властивостей при зберіганні, легко піддавався поділу на дрібніші одиниці, його можна було знову сполучати в злитки. Металеві злитки з'явилися вперше в Стародавньому Єгипті та Месопотамії. Вони мали вигляд кружечків, кілець, брусків. Метали були обрані ті, які були досить рідкісні і володіли зовнішньою привабливістю. Такими металами стали срібло і золото.

Металеві гроші  були в обігу і на території  Київської Русі: в IX—XI ст.—здебільшого срібні, частково— золоті монети, що витіснили хутро окремих пухнастих звірів — куниць, білок та інших тварин, використовуване до того як гроші. Вважається, що однією з перших карбованих монет Київської Русі була гривня — срібний злиток вагою в півфунта.

Слово «монета» вперше з’явилось  як титул богині Юнони в 279 р. до н. е. В Римі при храмі ( Юнони –  Монети ) карбувалися гроші. Монети в Індії з’явилися раніше на 600 років.  Протягом багатьох століть  функцію загального еквівалента  відігравало срібло, яке поступилося місцем золоту. Довгий час у різних країнах використовували обидва метали—срібло і золото. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення.

Поява першої металевої  монети означало те, що людство зробило  крок в новий етап розвитку. Цей етап передбачав швидкий розвиток товарно-грошових відносин і розвиток соціальний. Саме наявність чеканки монет в державі відображало її культурний та економічний рівень розвитку. Монета стала своєрідним індикатором розвитку суспільства. Можна було сказати: немає монетного обігу – немає держави. Наприклад, головний факт, який доводить, що в Скіфії з'явився державний лад – монети із зображенням царя Атея.

Зображення правителів на монетах було не випадковим. Це свого  роду державне клеймо. Саме зображення правителя свідчило, що монета є законною і справжньою.

Протягом тривалого часу в обігу використовувалися повноцінні монети, реальний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості. Вважалося, що емісія монет, чия номінальна вартість менша за їхній металевий вміст, є ошуканством населення. Тому скарбниці окремих країн не мали права отримувати прибуток від випуску монет. За цих умов грошова одиниця могла служити масштабом цін за власним ваговим виміром. Та й назви багатьох грошових одиниць окремих країн встановлювалися відповідно до ваги їх металевого вмісту. Так, приміром, фунт стерлінгів став грошовою одиницею Англії як фунт срібла (зіегііп^ — повноцінний, справжній, чистий, повної ваги). Мірою ваги та масштабом цін була, як зазначалось, і гривня.

Від 2-ї половини XIX ст. становище  змінилося. Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної (вагової) вартості. В обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою справою. Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію, дістав назву сеньйорат. Сеньйорат присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошову емісію.

Прикладів такої емісії є багато. Зокрема, в Англії срібна монета —  пенні 1300 р. важила 22 грами, а 1364 — лише 12 грамів. У Франції з однакової  кількості срібла 1309 р. карбувалося 2 ліври, а 1720 р.— 98 ліврів. Як наслідок—  вага монети з тим же номіналом зменшилася майже в 50 разів. У Німеччині 1326 р. з 234 грамів срібла карбувалося 2 марки, 1378 р.— 4. а 1506 р.— 12 марок. Аналогічні приклади характерні і для інших країн. Ясна річ, що в кожному з таких випадків знаходимо обмеження функцій металевої грошової одиниці, її використання лише як своєрідного знаку вартості повноцінної монети. В даному разі не йдеться про факти прямих фальсифікацій, що часто траплялися в таких випадках.

Показовим у цьому відношенні є  приклад Росії. Намагаючись вирішити проблеми державних фінансів за допомогою емісійного процесу, уряд царя Олексія Михайловича випустив в обіг 1656 р. срібну рублеву монету, що важила вдвічі менше попередньої. Після цього в обігу з'явився мідний рубель, який надзвичайно швидко витіснив навіть знецінену срібну монету. Відомі й наслідки цієї заміни — так званий мідний заколот, жорстоко придушений урядом. Що ж до нещасливої мідної монети, то її перегодом було повністю вилучено з обігу через викуп — копійка за рубель.

Для багатьох країн із функціонуванням товарних грошей було характерним використання системи біметалевого обігу — одноразової (паралельної) емісії золотих і срібних монет. У цьому випадку державою встановлювалися фіксовані пропорції між їх номінальними визначеннями, які відповідно до змін в емісійних витратах коли-не-коли коригувалися.

Паралельний обіг золотих і срібних  монет породжував труднощі. Цінніші  монети вряди-годи зникали. Суть цього  явища було вмотивовано на основі закону англійського банкіра Т.Грешема (1519—1579), широко відомого в теорії грошей. Зміст цього закону висловлено простою формулою:

«Погані гроші витісняють з'обігу  хороші». Йдеться про те, що при  біметалевій системі гроші, вартість яких на ринку цінних металів нижча'за їхню номінальну вартість, витісняють ті грошові одиниці, що коштують дорожче своєї офіційної ціни. Ілюстрацією дії цього закону може служити приклад із випуском за царя Олексія Михайловича мідних грошей та витіснення ними срібних монет.

Розглядаючи цей  економічний закон, варто враховувати  і те, що ним аргументується особливість подвійного обігу металевих грошей. Його механічне перенесення на визначення закономірностей паралельного обігу паперових грошей, як це інколи трапляється в окремих наукових працях з теорії грошових відносин, є некоректним.

 

2.3 епоха паперових грошей

 

Епоху товарних (металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Як знаки вартості повноцінних товарних грошей, паперові гроші почали використовуватися у функції засобу обігу понад тисячу років тому. Вважається, що вперше паперові гроші з'явились у Китаї ще у VIII ст. н.е. У Європі це сталося значно пізніше. У Франції їх емісія розпочалася 1783 р. Наприкінці XVIII ст. банкнотний обіг мав місце в Англії. Право емісії паперових грошей було надано Віденському банкові ще 1762 р. Попервах їх випуск мав епізодичний характер, але з 1771 р. здійснювався на регулярних засадах. Емісія паперових грошей у Північній Америці розпочалася наприкінці XVII ст.

В Росії паперові асигнації  з'явилися 1769 р., в період царювання  Катерини II. Спочатку вони вільно розмінювались на срібні гроші, заступаючи в обігу громіздкі мідні монети. В 1774 р. було емітовано асигнацій майже на 18 млн. рублів, значна частина яких запроваджувалася в обіг замість розписок скарбничих установ. Курс асигнацій становив 99—98 коп. сріблом за рубель асигнаціями. В 1786 р. емісія вказаної грошової одиниці досягла 45,3 млн.рублів.

З'ява розмінних на золото і срібло паперових грошей, що запроваджувалися в обіг силою  держави і спиралися на її авторитет, не була чимось аномальним. Йдеться про цілком природний історично-прогресивний процес розвитку грошей, пов'язаний із розширенням масштабів товарного обміну та ринкових відносин. Розмінні паперові гроші не вносили істотних змін у принципи функціонування грошових відносин. Ба більше — вони спрощували грошовий обіг, надаючи йому більшої гнучкості.