Синдикований кредит у сучасній практиці міжнародного кредитування

Оскільки найпоширенішими  інструментами розрахунків та платежів на ринку євровалют є активи в  доларах США, що депоновані в банках поза межами цієї країни, то й міжнародні фінансові ринки дістали назву «ринки євродоларів».  

2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ  

Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в найбільш загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин.  

За джерелами розрізняють  внутрішнє та зовнішнє кредитування та фінансування зовнішньої торгівлі. Ці види кредиту тісно пов'язані  між собою та обслуговують усі  стадії руху товарів від експортера до імпортера: заготівлю або виробництво експортного товару, перебування його в дорозі та на складі, в тому числі й за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва та споживання, Чим ближчий товар до реалізації, тим сприятливіші для боржника умови кредитування.  

За призначенням кредит поділяється на:  

· комерційний —  безпосередньо пов'язаний з зовнішньою торгівлею та послугами;  

· фінансовий, який використовується на будь-які інші цілі (прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію тощо);  

· «проміжний» —  призначений для обслуговування змішаних форм вивозу капіталу, товарів  та послуг, наприклад у вигляді  підрядних робіт (інжиніринг).  

За видами кредит поділяється на:  

· товарний, котрий основні  експортери надають своїм покупцям;  

· валютний, який банки  надають у грошовій формі (У деяких випадках валютний кредит виступає однією з умов коопераційної угоди з  постачання устаткування та використовується для кредитування місцевих витрат на будівництво об'єкта на базі імпортного устаткування.)  

За валютою позики розрізняють міжнародні кредити, які  надаються:  

· у валюті країни-позичальника;  

· у валюті країни-кредитора;  

· у валюті третьої  країни або в міжнародній розрахунковій одиниці (наприклад СДР та ЕКЮ).  

Останнім часом  можна спостерігати зростання обсягів  активних операцій за довгостроковим та середньостроковим еврокредитуванням  з використанням міжнародних  розрахункових одиниць. Необхідно  підкреслити, що надання кредиту у будь-якій розрахунковій одиниці є, по суті, прихованим страхуванням наданого кредиту від можливих втрат капіталу та доходу у випадку різких коливань валютних курсів. За термінами міжнародні кредити поділяються на:  

¾ короткострокові  — до 1 року (та найкороткостроковіші — до З місяців, тижневі, одноденні);  

¾ середньострокові —від 1 року до 5 років;  

¾ довгострокові  — більше ніж 5 років.  

 Довгостроковий  міжнародний кредит, призначений,  як правило, для інвестування  в основні засоби виробництва,  обслуговує близько 80% експорту  машин та комплектного устаткування, нові форми міжнародного торгово-економічного співробітництва (масштабні проекти, науково-дослідні роботи, впровадження нових технологій). Цей тип кредитування застосовується також у практиці надання позик міжнародними фінансовими інститутами, урядами країн.  

З точки зору кредитного забезпечення розрізняють забезпечені та бланкові кредити. Забезпеченням цих кредитів можуть слугувати товари, товаросупровідні та інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість та інші цінності.  

Застава товару для  одержання кредиту здійснюється у трьох формах:  

¾ тверда застава (певна  товарна маса закладається на користь  банку);  

¾ застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);  

¾ застава товару в переробці (із заставного товару можна  виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).  

 Застава є засобом забезпечення зобов'язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави. Бланковий кредит видається боржнику під його зобов'язання погасити кредит у відповідний строк. Як правило, документом при цьому слугує соло-вексель з одним підписом боржника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт. Контокорент — одна з найстаріших форм банківських операцій. Вона є особливою формою кредитної угоди, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди. Це здійснюється з метою збереження у клієнтів певних коштів, які вони повинні сплачувати для вирішення інших проблем, що дає змогу прискорити обіг коштів, розширити операції. Викладені вище критерії класифікації кредиту ілюструє рис.1. 

Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту  в процесі відтворенняМіжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин, пов’язаний із наданням у  тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

 Джерелами міжнародного  кредиту є:

 • тимчасово  вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;

 • грошові  накопичення держави, мобілізовані  банком;

 • грошові  заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

 Міжнародні кредитні  відносини ґрунтуються на певній  мето-дологічній основі. Одним із  її елементів є принципи, яких  мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої опе-рації на міжнародному ринку банківських кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

 Основні принципи  міжнародного кредиту такі:

 • повернення  — відображає необхідність своєчасного  повер-нення отриманих від кредитора  фінансових ресурсів після завер-шення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

 • строковість  — передбачає необхідність його  повернення не в будь-який прийнятний  для позичальника час, а в  чітко визначе-ний строк, зафіксований у кредитній угоді;

 • платність  — означає необхідність не  тільки прямого повер-нення позичальником  отриманих від банку кредитних  ресурсів, а й проплати права їх використання;

 • забезпеченість  — передбачає необхідність забезпечення  за-хисту майнових інтересів кредитора  у разі порушення позичаль-ником  узятих на себе зобов’язань  і відображається у таких фор-мах  кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;

 • цільовий  характер — притаманний більшості  кредитів і ві-дображає необхідність цільового використання коштів, які отри-мані від кредитора;

 • диференційований  характер (не завжди виділяється,  хоча за сучасних умов, на наш  погляд, дуже важливий) — визначає  ди-ференційований підхід з боку кредитної організації до різних ка-тегорій потенційних позичальників залежно від інтересів як бан-ку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

 Принципи міжнародного  кредиту виражають його зв’язок  з економічними законами ринку  і використовуються для досягнен-ня  поточних і стратегічних завдань  суб’єктами ринку і держави. 

 Місце і роль  міжнародного кредиту у світовій економічній си-стемі визначається насамперед його функціями, які відобража-ють особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

 До базових  функцій міжнародного кредиту  можна віднести:

 • перерозподіл  позичкових капіталів між країнами для забез-печення потреб розширеного виробництва;

 • економію  затрат обігу у сфері міжнародних  розрахунків;

 • прискорення  концентрації і централізації  капіталу;

 • обслуговування  міжнародного товарообігу; 

 • прискорення  науково-технічного прогресу.

 Через виконання  взаємозв’язаних функцій міжнародний  кре-дит відіграє певну роль  у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

 Позитивна роль  міжнародного кредиту у процесі  відтворення полягає в тому, що  він: стимулює зовнішньоекономічну  діяль-ність країни; створює сприятливі  умови для зарубіжних приват-них інвестицій; забезпечує безперервність міжнародних розрахункових та валютних операцій; підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі та інших видів зовнішньоекономічної діяль-ності.

 Негативна роль  міжнародного кредиту у процесі  відтворення полягає в тому, що  він: загострює суперечності ринкової  еконо-міки; використовується для  переказування прибутків із країн-позичальників,  посилюючи позиції країн-кредиторів; сприяє створенню та зміцненню  в країнах-боржниках вигідних  для кра-їн-кредиторів економічних і політичних режимів; виступає дже-релом фінансування війн; використовується для проведення кре-дитної дискримінації та кредитної блокади. Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту в процесі відтворенняМіжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

 Джерелами міжнародного  кредиту є:

 • тимчасово  вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;

 • грошові  накопичення держави, мобілізовані  банком;

 • грошові  заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

 Міжнародні кредитні  відносини ґрунтуються на певній  мето-дологічній основі. Одним із  її елементів є принципи, яких  мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої опе-рації на міжнародному ринку банківських кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

 Основні принципи  міжнародного кредиту такі:

 • повернення  — відображає необхідність своєчасного  повер-нення отриманих від кредитора  фінансових ресурсів після завер-шення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

 • строковість  — передбачає необхідність його  повернення не в будь-який прийнятний  для позичальника час, а в  чітко визначе-ний строк, зафіксований у кредитній угоді;

 • платність  — означає необхідність не  тільки прямого повер-нення позичальником  отриманих від банку кредитних  ресурсів, а й проплати права їх використання;

 • забезпеченість  — передбачає необхідність забезпечення  за-хисту майнових інтересів кредитора  у разі порушення позичаль-ником  узятих на себе зобов’язань  і відображається у таких фор-мах  кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;

 • цільовий  характер — притаманний більшості  кредитів і ві-дображає необхідність цільового використання коштів, які отри-мані від кредитора;

 • диференційований  характер (не завжди виділяється,  хоча за сучасних умов, на наш  погляд, дуже важливий) — визначає  ди-ференційований підхід з боку кредитної організації до різних ка-тегорій потенційних позичальників залежно від інтересів як бан-ку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

 Принципи міжнародного  кредиту виражають його зв’язок  з економічними законами ринку  і використовуються для досягнен-ня  поточних і стратегічних завдань  суб’єктами ринку і держави. 

 Місце і роль  міжнародного кредиту у світовій економічній си-стемі визначається насамперед його функціями, які відобража-ють особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

 До базових  функцій міжнародного кредиту  можна віднести:

 • перерозподіл  позичкових капіталів між країнами для забез-печення потреб розширеного виробництва;

 • економію  затрат обігу у сфері міжнародних  розрахунків;

 • прискорення  концентрації і централізації  капіталу;

 • обслуговування  міжнародного товарообігу; 

 • прискорення  науково-технічного прогресу.