Процес співпраці Світового банку та України

План

 

Вступ

 

1. Історія розвитку Світового банку.

2.Структура, діяльність та цілі Світового банку.

2.1. Організаційна структура  Світового банку.

2.2. Основні цілі та напрямки діяльності.

2.3. Форми, механізм та  особливості діяльності Світового  банку.

3. Процес співпраці Світового банку та України.

 

Висновки

 

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Світовий банк є одним  з найважливіших джерел надання  фінансової та технічної допомоги  країнам, що розвиваються. Створений  у роки Другої Світової Війни, за більш ніж п’ятдесят років розвитку він поповнився чотирма новими інституціями та розширив сферу своєї діяльності. На даному етапі до складу групи Світового банку входять 5 установ: Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ).

Основна діяльність Світового  банку полягає у наданні кредитів країнам, що розвиваються . Інвестиційні позики надаються для фінансування товарів, робіт і послуг у рамках проектів соціально-економічного розвитку в різних секторах, а позики для розвитку надаються шляхом прискореного виділення фінансових ресурсів в цілях підтримки реформ політики і інституціональних реформ. Окрім того, існують гранти та безвідсоткові  позики МАР для найбідніших країн, річний прибуток у яких на душу населення складає менше ніж 1305 дол. США. Окрім надання кредитів, основними напрямами діяльності групи Світового банку є консультативна діяльність та  економічний аналіз, що охоплює широке коло питань, зокрема, екологію, середовище для інвестицій тощо.

У списку боржників світового  банку Україна – на 10 місці. Її заборгованість становить понад 3 мільярди доларів, що свідчить про тісну співпрацю нашої країни з групою Світового банку.  Інвестиційні проекти здійснюються в різних галузях економіки України. Велике значення приділяється соціальному сектору, сільському господарству, паливно-енергетичному комплексу, фінансовому та державному секторам. На даний момент співпраця Світового банку з Україною здійснюється згідно зі «Стратегією партнерства з Україною на період 2008-2011 pp.», затвердженою в грудні 2007 року. Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти. З огляду на це, завданням влади на сьогодні є забезпечення найефективнішого використання позик Світового банку,  виконання усіх його рекомендацій та розширення співпраці з цією міжнародною фінансовою інституцією.

 

 

 

 

 

 

 

1. Історія розвитку  Світового банку.

 

Розвиток Світового банку бере свій початок з 1944 року – року проведення Бреттон-Вудської конференції. Метою конференції було врегулювання міжнародних валютних і фінансових відносин після закінчення Другої світової війни, а також узгодження принципів нової валютної системи. Її підсумком стало створення Міжнародного Валютного Фонду для надання кредитів в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, підписано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, а також створено Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку, який в подальшому став складовою сучасного Світового Банку. Коли він розпочинав свою діяльність, спрямовану на прискорення ліквідації наслідків Другої світового війни, до його складу входило 38 країн. З того часу їх кількість зросла до 184 – це майже усі країни світу.

В подальшому Міжнародний  Банк Реконструкції  та Розвитку був доповнений трьома філіями. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена в 1956 р. для сприяння розвитку приватного сектора в країнах, що розвиваються, шляхом надання консультацій і надання інвестицій без гарантії з боку держави. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена в 1960 р. для забезпечення допомоги найбільш бідним країнам світу. Головна відмінна риса її діяльності полягає в тому, що вона надає безпроцентні позики найбільш бідним країнам світу. Тільки ті країни, річний прибуток у який на душу населення складає менше ніж 1305 дол. США, мають право на позику МАР.

 Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (МАГІ) було створено для залучення іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, надаючи страховку у випадку політичного ризику. Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ) засновано в 1966р. для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами. За станом на червень 1997 р. членами МЦУІК були 128 країн.

 

 

 

 

2.Структура, діяльність  та цілі  Світового банку.

 

2.1. Організаційна  структура Світового банку.

 

Всесвітній банк є свого роду кооперативним товариством, акціонерами якого є 185 країн-членів цієї організації. Ці акціонери представлені Радою керівників, яка є найвищим органом, що приймає рішення і визначає політику Банку. Як правило, керівниками є міністри фінансів або розвитку країн. Рада керівників проводить свої наради раз на рік під час Щорічних нарад Рад керівників Групи Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду.

Оскільки керівники проводять  свої наради не частіше, ніж раз на рік, конкретні повноваження передані 24 виконавчим директорам, що працюють  безпосередньо в штаб-квартирі Банку. П'ять виконавчих директорів представляють п'ять держав-членів, що мають найбільші пакети акцій. Цими державами є США, Японія, Німеччина, Франція і Сполучене Королівство. Інші 19 виконавчих директорів представляють групи країн.

Президент Світового банку Роберт Б. Зеллік головує на нарадах Ради директорів і відповідає за загальне керівництво Банком. За традицією Президентом Світового банку стає громадянин США - країни, що є видатним акціонером Банку. Президент обирається Радою керівників на п'ятирічний термін і може бути переобраний.

Виконавчі директори утворюють  Раду директорів Всесвітнього банку. Зазвичай вони проводять свої наради двічі  в тиждень і здійснюють загальне керівництво роботою банку, у  тому числі відповідають за затвердження усіх позик і ухвалення політичних рішень, що зачіпають діяльність Банку, у тому числі за затвердження позик  і гарантій, нових принципів діяльності, адміністративного бюджету, стратегій сприяння країнам, а також рішень, що стосуються запозичень і фінансової діяльності.

Повсякденна діяльність Світового банку здійснюється під керівництвом президента, вищого керівництва організації і віце-президентів, що відповідають за конкретні регіони, сектори, напрями діяльності.  Віце-президенти виконують основні обов'язки, пов'язані з управлінням діяльністю Світового банку. Керівництво і щоденні операції Банку виконують більш ніж 7 тисяч співробітників з більш ніж 100 країн світу.

 

2.2. Основні цілі  та напрямки діяльності.

 

Основною метою діяльності Світового Банку є боротьба з  бідністю і забезпечення стійкого економічного розвитку у країнах з відсталим економічним розвитком та країнах, що розвиваються. У вирішенні цього завдання Світовий Банк  виділяє шість стратегічних напрямів: бідні країни, нестабільні держави і країни арабського світу; країни з середнім рівнем доходу; вирішення завдань, пов'язаних з глобальними громадськими благами; і поширення знань і організація навчання.

Останніми роками загальний  об'єм засобів, наданих Банком країнам, що розвиваються, у вигляді позик  і кредитів, склав трохи більше 25 млрд дол. США. Бідні країни, які, як правило, не в змозі притягати кредити на комерційних умовах, отримують гранти або безвідсоткові позики від МАР.

Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбіднішим країнам. Всім своїм клієнтам Банк вказує на необхідність вживання наступних заходів:

1. інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я;

2. концентрація зусиль на соціальному розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;

3. зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;

4. охорона навколишнього середовища;

5. підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;

7. підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

Для країн, що розвиваються, Світовий банк пропонує стратегію, що складається з 6 кроків:

1. нарощувати потенціал  – підвищувати ефективність державного  управління і підвищувати кваліфікацію  держслужбовців;

2. створювати інфраструктуру  – впроваджувати  правові і  судові системи, що сприяють підприємницькій діяльності, забезпечують захист прав громадян, прав власності та виконання умов контрактів;

3. сприяти розвитку фінансових  систем, які є достатньо стабільними  для виконання будь-яких операцій - від мікрокредитування до фінансування  крупних корпорацій;

4. боротися з корупцією  – в протилежному випадку всі  попередні кроки не принесуть  бажаного результату.

Світовий банк підтримує  зусилля країн, спрямовані на інвестування капіталу у людські ресурси шляхом будівництва шкіл, оздоровчих центрів, постачання питної води та електроенергії, формування орієнтованих на розвиток урядів та захисту довкілля. Банк також надає консультації і позики для впровадження конкретних проектів. В минулому фінансовому році Банк надав своїм країнам-членам допомогу у сумі $18,5 млрд. ($11,2 млрд. у коштах МБРР і $7,3 млрд. у коштах МАР) для фінансування 99 проектів МБРР і 141 проекту МАР.

 

2.3. Форми, механізм  та особливості діяльності Світового  банку.

 

Світовий банк встановлює для своїх країн-позичальників  набагато більший термін погашення позик порівняно з комерційними банками. В деяких випадках термін погашення настає через десять років. Дві тісно пов'язані між собою установи у складі Всесвітнього банку - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) і Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - надають засоби в кредит по низьких процентних ставках, під нульовий відсоток або у вигляді грантів країнам, що не мають доступу до міжнародних ринків капіталу або мають такий доступ на невигідних умовах. На відміну від інших фінансових установ, Світовий банк не прагне до отримання прибутку. Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку діє на ринковій підставі, користується своїм високим кредитним рейтингом, що дозволяє йому отримувати кошти під низький відсоток, для того, щоб надавати кредити своїм клієнтам з числа країн, що розвиваються, також по низьких процентних ставках.

Позики, що надаються МБРР країнам, що розвиваються, фінансуються в основному шляхом продажу облігацій, що мають рейтинг "AAA", на світових фінансових ринках. Хоча МБРР отримує невеликий прибуток по своїх кредитах, більший дохід він отримує від власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених впродовж багатьох років, і засобів, що отримуються у вигляді внесків від 185 держав-членів банку Прибуток МБРР використовується також для покриття операційних витрат, частково перераховується МАР і використовується для зменшення заборгованості країн .

Ресурси МАР, яка є найбільшим у світі джерелом фінансування бідних країн світу у вигляді безвідсоткових позик і грантів, поповнюються кожні три роки 40 країнами-донорами. Додаткові кошти МАР отримує у міру погашення країнами, що отримали безвідсоткові позики на термін від 35 до 40 років. Ці засоби потім знову використовуються для надання кредитів. На долю МАР доводиться майже 40 відсотків загального об'єму всіх кредитних операцій.

Світовий банк надає позики двох основних видів : інвестиційні позики і позики для розвитку. Інвестиційні позики надаються для фінансування товарів, робіт і послуг у рамках проектів соціально-економічного розвитку в різних секторах. Позики для розвитку (які раніше називалися позиками для структурних перетворень) надаються шляхом прискореного виділення фінансових ресурсів в цілях підтримки реформ політики і інституціональних реформ.

Цикл проекту починається, коли будь-яка країна визначає потребу, розробляє проект і звертається до Банку з проханням надати позику. Експерти країни-позичальника та Світового банку вивчають план. Банк здійснює оцінку проекту з урахуванням відповідей на запитання (Чи сприятиме проект розвитку економіки країни? Чи принесе він користь населенню, яке потребує допомоги в більшому обсязі та збільшення своїх економічних можливостей? Який вплив проекту на довкілля? Чи існують інші джерела фінансування? Чи здатна країна підтримувати проект після його завершення?). Під час переговорів вирішується питання щодо якнайкращого впровадження схеми проекту. Після досягнення згоди здійснюється ухвала позик, і робота починається. Банк здійснює ретельний моніторинг ходу виконання проекту і поступову виплату позики. Після завершення проекту здійснюється його оцінка для того, щоб визначити наскільки він був успішним і яку користь він приніс  економіці країни та її населенню. Цикл проекту часто складний і може тривати багато років.

Довгострокові позики (кредити) МАР є безвідсотковими, проте по них стягується невеликий комісійний збір у розмірі 0,75 відсотка наданих засобів. Стягуваний МАР збір за резервування засобів складає від нуля до 0,5 відсотків невикористаної суми кредиту; у 2006 фінансовому році ставку цього збору була встановлена на рівні 0,33 відсотка. Здійснюваними МБРР операціями запозичення і кредитування керує Казначейський департамент Всесвітнього банку, який  обслуговує також інші установи у складі Групи Всесвітнього банку

Метою грантів МАР є сприяння розробці проектів шляхом стимулювання нововведень, співпраці між організаціями і участі місцевих зацікавлених сторін в роботі над проектами. Останніми роками гранти МАР використовувалися в наступних цілях:

- полегшення боргового тягаря країн з високим рівнем заборгованості ;