Проблеми та перспективи вексельного обігу в Україні

Таким чином, для українського вексельного ринку характерні такі особливості:

— використання виключно простих  векселів;

— відсутність комерційних  паперів у традиційному розумінні (цінних паперів з великим номіналом, що поширюються переважно серед  банків та інституціональних інвесторів);

— домінуюче використання векселя як розрахункового засобу і  витіснення кредитної функції;

— велика валюта векселів, абсолютне  переважання їх в сфері крупного бізнесу і незначне використання вексельних операцій у середньому і  малому бізнесі;

— перевага дисконтних векселів над відсотковими, що свідчить про  обмеженість використання векселів як інвестицій;

— перетворення значної  кількості векселів у проблемні  активи вже на момент їх видачі;

— наявність відомчих векселів («енерговекселі», «газові векселі»);

— погашення векселів переважною більшістю векселедавців товарами, а не грошима;

— поширення боргових зобов’язань, заснованих на вексельному праві, але  які не є векселями (податкові  та казначейські векселі).

Статистичні дані щодо обсягу операцій з векселями та його частки у загальній структурі операцій з цінними паперами на фондовому ринку України за 2005 – 2011 рр. наведені у Додатках.

 

 

 

 

3. Проблеми вексельного обігу в  Україні та шляхи їх вирішення 

Проблема вексельного  обігу в Україні завжди стояла дуже гостро та викликала безліч різного  роду поглядів з цього приводу.

У процесі становлення  ринку та підвищення динамічності нашої економіки вексель опиняється в центрі уваги з цілого ряду причин: по-перше - він за своєю природою є цінним папером, який дозволяє оперативно вирішувати багато складних господарських та фінансових проблем; по-друге - комерційні банки та комерційні структури вже накопичили певний досвід проведення господарських операцій з використанням векселів; по-третє - вексель розглядається урядом України як один з головних засобів проведення взаєморозрахунків боргів підприємств і виходу з платіжної кризи; по-четверте - якщо взяти до уваги значну кількість нормативних актів, які регулюють порядок випуску та використання векселів, то можна стверджувати, що в Україні вже створена мінімально необхідна правова база, яка однак вимагає дуже детального доопрацювання та доповнення, у тому числі з точки зору її узгодження з чинним законодавством.

В Україні, на жаль, склалася досить несприятлива ситуація щодо розвитку вексельного обігу, на це впливає  низка чинників:

- низька платоспроможність  більшості підприємств;

- нерозвиненість нормативно-законодавчої  бази;

- низький розвиток дії  фінансово-кредитних інститутів;

- не розповсюдженість  інформації про емітентів векселів, що зумовлює правопорушення у  сфері вексельного обігу, зокрема  обіг дружніх та бронзових  векселів.

Практика використання векселів в Україні склалася таким чином, що векселі стали використовуватися  не тільки за прямим їх призначенням, тобто  як засіб платежу, але й за специфічним. Прикладом цьому можуть слугувати  так звані податкові векселі, призначені для надання фінансових пільг підприємствам. Податкові  векселі, все ж, недостатньо виконують  свою функцію, тому що малим підприємствам  для користування такими пільгами потрібен аваль комерційного банку, що є порівняно недешевою операцією у сучасних умовах для малих підприємств. У зв'язку з цим доцільно запропонувати ДПА пом'якшити умови для підприємств, які бажають отримати пільги, зокрема скасувати обов'язкове авалювання податкових векселів малими підприємствами.

Ускладнює ситуацію із застосуванням  векселів в Україні те, що учасниками вексельного обігу стають підприємства, організації і громадяни, які  не мають спеціальних знань і  досвіду в цій галузі. У більшості  випадків практика стикається з тим, що підприємства і громадяни не можуть самостійно реалізувати свої права  за векселем. Це продиктовано тим, що вексельний обіг регулюється спеціальними правовими  нормами.

Потрібно відмітити, що широкому впровадженню в Україні вексельного  обігу перешкоджає відсутність  практичного досвіду в його організації. Створення системи вексельного  обігу і вексельного арбітражу  в Україні починається практично  заново. Відсутні відповідні фахівці, а також налагоджені організаційні  й правові інститути; немає в  достатній кількості спеціальної  економічної і юридичної літератури з цих проблем.

Широкому розповсюдженню векселів сприяє розвиток банківських  операцій з векселями, які поділяються  на кредитні, гарантійні та комісійні. Вексельні кредити (дисконтна операція, позики по спеціальному позичковому  рахунку, забезпеченому векселями, рефінансування вексельних операцій) є важливими активними операціями банку, що забезпечують важливу частку доходів поповнення фінансових ресурсів. Комісійні операції (інкасація, доміциляція), а також гарантійні підвищують зручність вексельних розрахунків клієнтів банку, а також є джерелом комісійних доходів банку без незначного ризику. Важливою умовою існування на ринку векселів можливе лише при значному наповненні ринку товарами. Тільки за таких обставин продавець починає шукати покупця та створює для нього найбільш вигідні умови. Для подальшого розвитку ринку векселів в Україні, доцільно здійснити певні заходи, спрямовані на захист прав векселедержателів, оскільки саме ці суб'єкти вексельного обігу є найменш захищені. На сьогодні в Україні не здійснюється будь-яка державна реєстрація випущених векселів. Не існує також обмежень щодо випуску векселів одним суб'єктом підприємницької діяльності. Це може призвести (і вже призвело) до випуску в обіг нічим не гарантованих векселів.

Можна впевнено сказати, що на сьогодні у Україні за допомогою  вексельних програм здійснюються спроби розв'язання проблеми неплатежів, здійснення взаємозаліків заборгованості, а  також розробляються і здійснюються інші фінансові програми. З його допомогою можна вирішувати важливі  задачі і, зокрема, задачу реформування відносин власності. Властивості векселя як цінного паперу дозволяють максимально прискорити процеси приватизації, причому, насамперед, за рахунок нерентабельних підприємств-боржників. Юридична конструкція векселя як цінного паперу наділяє його можливостями більш ефективного виконання фінансових зобов'язань порівняно з іншими цивільними зобов'язаннями. За наявності досить конструктивного механізму переходу від фінансової відповідальності до майнової створюються умови, за яких векселі стають одним з дійових інструментів ринкової економіки.

Але на перешкоді цьому  стає низка факторів. Для ефективного  функціонування вексельного обігу  у будь-якій країні потрібна низка  наступних обов'язкових умов:

- відносно стабільна політична  та економічна ситуації в країні;

- задовільний рівень інфляції;

- наявність виробників  і споживачів, які виробляють  та споживають певний обсяг  товарної продукції;

- наявність і задовільний  рівень розвитку фінансових інститутів;

- спеціальне вексельне  законодавство;

- належний рівень економічної  свідомості населення та підприємців,  наявність кваліфікованих кадрів.

Але у першу чергу, на законодавчому  рівні необхідна регламентація  умов та розмірів оподаткування операцій з векселями, встановлення відповідальності за правопорушення, пов'язані з вексельним обігом, а також обмеження випуску  векселів сумою сплаченого статутного фонду, резервного фонду або вартості чистих активів, або процентного  співвідношення цих величин. Без  здійснення вказаних заходів справне  функціонування вексельного обігу  в Україні вбачається досить проблематичним, а існуючі прогалини в законодавстві  можуть призвести до значних зловживань, що у свою чергу, підірве довіру до векселя, як цінного паперу.

 

 

 

 

Висновки

Отже, аналіз вексельного  обігу в Україні дає змогу визначити, що впровадження векселів у практику фінансово-господарської діяльності є вигідним усім учасникам ринку, адже вексель, будучи ринковим інструментом управління,дає підприємству змогу, по-перше, продовжити термін платежу за векселем відповідно до потреб підприємства, по-друге, сприяє підвищенню вартості фірми, за рахунок зниження обсягів протермінованої заборгованості й зростання оборотності дебіторсько-кредиторської, по-третє, заборгованість за векселем надійніша, оскільки він є найліквіднішим фінансовим інструментом (може бути реалізований будь-якого моменту).

До основних причин, що сповільнюють процес впровадження вексельного обігу в Україні, слід віднести: нестачу практичного досвіду його організації; відсутність умінь і навиків грамотного оформлення бланків вексельних зобов’язань, а також правових знань щодо умов обігу та погашення векселів; недостатню кількість юридичної та економічної літератури; законодавство з питань вексельного обігу потребує ще детального доопрацювання та узгодження відповідно до Женевських конвенцій 1930 р. і норм національного законодавства; нема будь-якої реєстрації випуску векселів суб’єктами підприємницької діяльності та порядку їх обігу, зокрема і контролю за їх емісією; не налагоджена інфраструктура вексельного ринку, а також не створено відповідних організаційно правових інститутів та консультаційних центрів із цих питань тощо.

Отже, розв’язання окреслених проблем сприятиме активізації вексельного обігу в Україні, залученню дешевих ресурсів із внутрішнього ринку для фінансування короткотермінової заборгованості, що, в свою чергу, стимулюватиме розвиток фінансового ринку, а відтак сприятиме розвитку економіки країни загалом.

 

Література

1. Асавелюк О.М.,  Сьомченков О.А. Векселі: проблеми в Україні. – URL: http://intkonf.org
2. Демківський А.В. Вексельна справа: навч. посіб. / Демківський А. В. – К.: Либідь, 2003. – 336 с.
3. Мошенський С. З. Вексель. Базові концепції / С. З. Мошенський. - К., Рівне : Планета-друк, 2007. - 1204 с.
4. Скочило Н. Вексельний обіг в Україні: Проблеми становлення і розвитку // Українська наука: минуле сучасне, майбутнє.-2008.-№13.-С.113-117.
5. Загальний огляд фондового ринку України за  січень – вересень 2012 року. НБУ. Генеральний департамент грошово-кредитної політики. – URL: http://www.bank.gov.ua

 

Додатки

Додаток 1

Структура операцій з цінними паперами на фондовому  ринку України  у 2005 –  2011 рр. (млрд. грн.)

Вид цінних паперів	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Акції	179.79	225.65	283.54	352.82	470.73	565.21	646.70
Державні облігації	27.32	40.85	59.86	62.49	98.99	354.12	855.55
Облігації підприємств	32.62	62.38	134.73	205.21	81.13	69.50	103.70
Облігації місцевих позик	2.23	2.85	4.31	2.2	0.66	0.50	1.67
Інвестиційні сертифікати	5.72	14.24	40.43	43.94	76.31	106.53	103.79
Векселі	133.12	142.23	212.64	191.84	268.76	316.11	358.28
Деривативи	2.02	0.26	0.15	0.27	0.1	0.15	0.41
Інші	20.94	4.32	18.65	24.65	70.58	125.66	77.44
Усього	403.8	492.8	754.3	883.4	1067.26	1537.79	2147.54

 

 

 

 

Додаток 2

Додаток 3