Державний комітет статистики України

Національна академія статистики обліку та аудиту 
 
 
 
 
 
 

Кафедра банківської справи 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота на тему:

«Природа  грошей, їх сутність»

З дисципліни : «гроші та кредит» 

Варіант №3

(за номером  заліковки) 
 
 
 
 
 
 
 
 

Роботу  виконала:

Студентка III курсу

_______________________________

Перевірила:

_____________________________ 
 
 
 
 
 

Київ  – 2010

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1. Природа грошей…………………………………………………………………...5

2. Сутність грошей………………………………………………………………….12

3. Гроші як гроші і гроші як капітал………………………………………………16

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...18

Список використаної літератури…………………………………………………..21

ВСТУП

    Гроші існують так давно, як і людська  цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

    Роль  грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулого сторіччя англійський прем'єр-міністр        У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, скільки роздуми з приводу сутності грошей".

    Адже  гроші — один із найвизначніших витворів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них вони працюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші — це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

          У ринковій економіці  грошам теж належить визначне місце. Вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

     Безперешкодний  рух грошей — це найголовніша умова  існування ринкової економіки. Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Вони забезпечують життєдіяльність суб’єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин. Будь-яка інформація ринку може сприйматися тоді, коли вона подана у грошовій формі. Рівень витрат і доходів, розміри угод і боргових зобов'язань, обсяги виробництва та соціальні витрати починають "промовляти" до нас лише за умови, що вони мають грошові вираження. Для того, щоб зрозуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші.

    Незважаючи  на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій  грошей, людство сьогодні не має  однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних    суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення  та існування грошей, і звичайно про їх функції в економічному житті  суспільства.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Природа грошей 

    Гроші ¾ це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. 

 
 
 
 

    Монета ¾ це зливки металу: форму, вагу і пробу яких засвідчує держава своїм штемпелем.

    Білонна монета ¾ це розмінна монета, яка карбується з недорогоцінного металу.

    Паперові (бюджетні) гроші ¾ це нерозмінні на метал знаки вартості, випущені державою(казначейством) в обіг для покриття своїх витрат, наділені примусовим курсом і замінюють товарні гроші в їхній функції засобу обігу і платежу.

    Кредитні  гроші ¾ це неповноцінні знаки вартості, які виникли і функціонують на основі кредитних відносин. 

      

      
 
 
 

    Вексель ¾ цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов¢язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя.

    Банкнота ¾ в самому широкому розумінні є простим векселем емісійного банку.

    Характерні  ознаки “класичної”  банкноти :

1. випуск її емісійним банком замість комерційних векселів;
2. обов’язковий обмін на золото за першою вимогою власників;
3. подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями, що знаходяться в портфелі банку).

    Основні канали емісії сучасних банкнот:

• банківське кредитування господарських суб’єктів, котрі забезпечують зв¢язок грошового обігу з динамікою суспільного відтворення;
• банківське кредитування держави, коли банкноти емітуються  взамін державних боргових зобов’язань.

    Чек ¾ документ, який містить безумовний наказ власника поточного рахунку (чекодавця) банку про виплату вказаної в ньому суми грошей певній особі або пред’явнику (чекодержателеві).

    Кредитна  картка ¾ як засіб платежу, що заміняє гроші готівкою і чеки,  дає власнику можливість отримати в банку короткострокову позику.

    Депозитні гроші ¾ це також неповноцінні знаки вартості, але на відміну від готівкових не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках ¾ “абстрактні гроші”.

    Електронні  гроші ¾ абстрактна (умовна) назва кредитних грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг.  
 
 

      Функції грошей

 

    Грошова одиниця ¾ встановлений в законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін всіх товарів.

    Масштаб цін ¾ це вагова кількість монетарного товару (золота чи срібла), яка законодавчо визнавалась за грошову одиницю.

    Купівельна  спроможність або  реальна вартість грошей ¾ це кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

    Резервні (ключові ) валюти: долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів Англії, франк Франції, ієна Японії та інші.

    Міжнародні  колективні валюти ¾ СДР, ЕКЮ, ЄВРО та інші.

    СДР ¾ спеціальні права запозичення в Міжнародному валютному фонді (МВФ).1970р.

    Європейська валютна одиниця (ЕКЮ) ¾ умовна міжнародна рахункова одиниця країн-членів ЄЕС; створена в 1979 р.  

      В економічній теорії існують різні підходи до визначення суті і функції грошей. Так, по-різному трактують суть грошей прихильники трудової теорії вартості і представники інших теорій. Згідно з трудовою теорією вартості, гроші виникли як результат товарного обміну, тобто гроші мають товарну природу. Ця теорія пояснює виникнення грошей через аналіз чотирьох форм вартості: проста або випадкова; розгорнута; загальна грошова (див.рис. 1.). Вартість є внутрішнім змістом процесу обміну. Вона проявляється у вигляді мінової вартості, тобто певної кількості пропорції, в якій один товар обмінюється на інший. В умовах ринкової економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші є загальною формою, в якій виражаються вартості всіх товарів.

      Історично, перші акти обміну були у вигляді  обміну одного товару на інший. Це був випадковий, епізодичний обмін. Уже в цій формі вираження вартості, яка отримала назву простої або випадкової, товари в обміні відіграють різну роль. Один товар виражає свою вартість по відношенню до іншого товару і тому знаходиться у відносній формі власності. Другий товар, споживча вартість якого служить засобом вираження вартості першого товару, знаходиться у еквівалентній вартості. Схематично це можна показати на рис. 1.

        
 
 
 
 
 

Рис. 1. Форми вартості. 
 
 

Звернемо  увагу на те, що еквівалентна роль товару Б не є його природною властивістю. В цьому ми переконуємося, помінявши товари місцями. Тоді товар А почне виконувати роль еквівалента. Все залежить від того місця, яке займає товар у міновому відношенні. Тому приходимо до висновку, що товар-еквівалент не є продуктом домовленості між людьми, він також не винайдений державою, він результат обміну. Товаровиробники, обмінюючи продукти своєї праці, виражають їхню вартість єдино можливим способом - через інші товари, які з цієї причини і виступають в еквівалентній формі. Ці зауваження можна віднести і до всіх наступних форм вартості.

      З розвитком обміну, на зміну простій  формі вартості приходить повна, або розгорнута форма вартості. Товару, що знаходиться у відповідній формі вартості, протистоять багато інших товарів-еквівалентів, через які він може виразити свою вартість.

      Велика  кількість товарів-еквівалентів свідчить про розширення сфери обміну. Обмін  стає регулярним явищем. Разом з тим мінові пропорції все більшою мірою починають визначатися вартостями товарів, обмін набуває характеру ділових господарських стосунків, в основу яких закладається затрачена праця.

      Однак, коли в обмін систематично у великих  кількостях стали надходити продукти праці, виникли певні труднощі. Наприклад, власникові товару А потрібен товар Б1, а власникові товару Б1 потрібен товар Б2. Безпосередній обмін у такому випадку відбутися не може. Власник товару А повинен поміняти його спочатку на товар Б2, а потім Б2 на товар Б1. Це значно ускладнювало процес обміну.

      З подальшим розвитком обміну стихійно із всіх товарів виділяється один товар, у якому починають вимірювати свою вартість усі інші товари. Виникає загальна форма вартості.