Правове регулювання операцій з готівкою

Сумський Національний аграрний університет

Міністерство аграрної політики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з предмету «Банківське право України»

на тему: «Правове регулювання операцій з готівкою»

 

 

 

Студента 4 курсу

заочного відділення

спеціальність «Правознавство»

Влезькова Володимира Васильовича

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Суми - 2002 р.

 

Правове регулювання операцій з готівкою.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України"  та  у  зв'язку  з  потребою  подальшого вдосконалення  нормативно-правових актів Національного банку України з  регулювання  готівкового обігу Правління Національного банку України своїю постановою від                                         19.02.2001 N 69 затвердило Інструкцію про організацію роботи  з готівкового обігу установами банків України.

  Вказана Інструкція розроблена згідно із Законами України "Про Національний банк України",  "Про банки і банківську діяльність" та чинним законодавством України.

      Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного  платіжного засобу на території України, є обов'язковою для використання ними в роботі.

      Положення цієї Інструкції поширюються також на юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені   підрозділи, постійні представництва юридичних осіб-нерезидентів, що здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами  підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які використовують у роботі готівку в національній валюті та мають поточні рахунки  в установах банків.

Відповідно до Інструкції готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети;

  Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного   банку   здійснюють   аналіз   готівкового   обігу, організовують  і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів. Згідно п. 1.3. Інструкції основними   завданнями   установ  банків  в  організації готівкового обігу є:

     повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;

     забезпечення своєчасної видачі готівки   підприємствам  і підприємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;

     створення умов для залучення готівки до кас банків;

     сприяння скороченню використання  готівки  в  розрахунках  за товари   і   послуги шляхом упровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.

   Усі підприємства та підприємці, які відкрили поточні рахунки в  установах  банків,  зберігають  на  них свої кошти на договірних умовах.      Готівкова  виручка,  що надійшла до кас підприємств, має здаватися ними до установ банків для  зарахування на  їх  поточні рахунки.  Здавання готівкової   виручки   здійснюється   підприємствами (підприємцями)  у  денні та вечірні каси установ банків самостійно або через:  1) інкасаторів Національного   банку   або  установ  комерційних банків; 2) Державну службу  охорони  при  Міністерстві  внутрішніх справ України; 3) підприємства поштового  зв'язку  для  переказу  на  поточні рахунки в установах банків.

      Здавання готівкової виручки може здійснюватися на будь-який поточний рахунок підприємства (підприємця) за його вибором.

       Згідно п. 4.3. ст. 4 Інструкції установи банків, виходячи з потреби в прискоренні обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків, установлюють   підприємствам такі строки  здавання  готівкової виручки,  що  відображаються  в заявці-розрахунку для встановлення лімітів залишку готівки  в  касі,  порядку  і  строків  здавання готівкової виручки: 

     для підприємств,  що розташовані в населених  пунктах,  де  є установи  банку  і готівкова виручка здається до установ банків (а за  відсутності  установ  банків  -  на   підприємства   поштового зв'язку), - щодня в день надходження виручки до їх кас;

     для підприємств,  які через  специфіку  діяльності  чи  режим роботи,   а   також  за  відсутності  відповідної домовленості  з установою банку на інкасацію чи здавання виручки до вечірньої каси банку не можуть щодня здавати готівкову виручку, - наступного дня;

     для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає установ  банку  чи  підприємств поштового зв'язку,  - не рідше ніж один раз за п'ять робочих днів.

      З метою  забезпечення  максимального  і  своєчасного здавання виручки  підприємствами  до  установ  банків  та  дотримання  ними лімітів  залишку  готівки в касі установи банків можуть створювати вечірні каси для приймання готівкової виручки в робочі, вихідні та святкові дні.

      Якщо підприємства працюють у вихідні та  святкові  дні  й  не мають змоги через відсутність відповідної домовленості з установою банку на інкасацію чи здавання виручки  до  вечірньої  каси  банку здати одержану ними за ці дні готівкову виручку, то ця виручка має здаватися  підприємствами  до   каси   установи   банку   протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

      Якщо  підприємство в окремі дні  не  має  перевищення  ліміту каси,  то  воно  може  в  ці  дні  не здавати в установлені строки готівкову  виручку  до  кас  установ банків. 

      Усі  підприємства,  які здійснюють операції з готівкою в національній  валюті  та мають поточні рахунки в установах банків, можуть тримати  в  своїй  касі на кінець дня готівку в межах установлених їм обслуговуючими установами банків лімітів каси.

      При укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування підприємство має подати до установи банку заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби   його  відокремлених  підрозділів),  строків  та  порядку здавання готівкової виручки,  яка  є  невід'ємною  частиною  цього договору  і  оформляється як додаток до цього договору,  або копію заявки-розрахунку з   відміткою   іншої   установи   банку   про встановлений  загальний  ліміт  каси  для  внесення  розміру цього ліміту в  договір  на  розрахунково-касове  обслуговування,  що  є невід'ємною  умовою  цього   договору.   Відповідальність   за достовірність  даних  у  заявці-розрахунку  даним касової книги та бухгалтерського обліку несе підприємство.

      У разі звернення  підприємства  (за  наявності  обгрунтованих причин  - зміни розмірів касових оборотів,  режиму функціонування, умов здавання виручки тощо) або з ініціативи банку, який установив загальний   ліміт   каси,   він   може  переглядатися.  Для  цього підприємство подає до банку заявку-розрахунок, яка і  є  підставою для  перегляду  діючого  ліміту  каси  (у  разі обгрунтованості її даних)  та  оформляється  додатковою   угодою   до   договору   на розрахунково-касове   обслуговування.   До   дати   перегляду   та встановлення нового ліміту каси та  одержання  його  підприємством діє встановлений раніше ліміт каси.

      Керівники підприємств наказом (розпорядженням) повідомляють розмір  установленого  ліміту  каси,  порядок  і  строки  здавання готівкової виручки своїм відокремленим підрозділам, ураховуючи при цьому    забезпечення    своєчасного   надходження   готівки   від відокремлених підрозділів  до  кас  таких  підприємств  і  установ банків  (у  тому числі й тих,  у яких відкрито поточні рахунки цих відокремлених підрозділів). 

      Згідно п.4.5 ст. 4 Інструкції відповідальність  за  невстановлення   лімітів   каси підприємствам згідно з чинним законодавством України  покладається на банки лише в тому разі, якщо за наявності поданої підприємством заявки-розрахунку ліміт каси не був установлений.  Банки не несуть відповідальності    за неповідомлення  підприємством своїм відокремленим  підрозділам  розміру  установленого  банком  ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки. 

      Ліміт  каси для  кожного  підприємства  визначається установами  банків  з  урахуванням  режиму і специфіки   роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками,  установлених строків   і   порядку   здавання  готівкової  виручки,  тривалості операційного часу установи  банку, наявності домовленості підприємства з установою банку на інкасацію та здавання готівкової виручки у вечірню касу банку тощо:

     для підприємств,  які  мають  готівкову  виручку  зі  строком здавання її в банк щодня в день надходження до каси  підприємства, -  у  розмірах,  що  потрібні  для  забезпечення  їх роботи ранком наступного дня;

     для підприємств,  які  мають  готівкову  виручку  зі  строком здавання її наступного дня,  - у межах  середньоденної  готівкової виручки;

     для підприємств,  що мають готівкову виручку з іншим  строком здавання її в банк,  - у розмірах,  що залежать від установлених  строків здавання виручки та її суми;

     для підприємств,  ліміти каси яким  установлюються  згідно  з фактичними  витратами  готівки (крім виплат,  пов'язаних з оплатою праці,  стипендій,  пенсій,  дивідендів), - у межах середньоденної видачі готівки.

      Ліміт каси   підприємствам   (крім   підприємств    торгівлі, громадського   харчування  та  послуг)  установлюється  установами банків за  погодженням  із  керівниками  підприємств  на  підставі розрахунку  середньоденного  надходження  готівкової  виручки  або середньоденної видачі готівки.

      У деяких   випадках   згідно   з   особливостями   діяльності підприємств  та  на  підставі  їх  відповідних   обгрунтувань   за письмовим  рішенням  керівників  установ  банків цим підприємствам може   встановлюватися   ліміт   каси в розмірах більших, ніж середньоденна  готівкова  виручка чи середньоденна видача готівки.

      Згідно з чинним законодавством контроль за дотриманням підприємствами встановлених  їм  лімітів  каси  здійснюють  органи державної  податкової  служби України та інші органи в межах своєї компетенції.  

      Згідно п. 4.9 ст. 4 Інструкції селянські (фермерські) господарства, які    діють відповідно до статті 25 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", самостійно визначають розмір готівки, що постійно   перебуває  в  їх  касах,  повідомляючи  про  нього обслуговуючим установам банків.  Готівку понад  визначені  розміри вони  мають  здавати  до  установ  банків. 

      Ліміт каси не встановлюється підприємцям, а також релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри,  монастирі,  релігійні братства, місіонерські товариства (місії),  духовні навчальні заклади),  які не здійснюють виробничу або  інші  види  підприємницької   діяльності,   ліміт   каси   не встановлюється.  

       Порядок використання готівки,  одержаної в банку, готівкової    виручки   та   здійснення   готівкових   розрахунків підприємств (підприємців) викладено  в  нормативно-правових актах Національного банку з регулювання готівкового обігу.

Так, правове регулювання розрахунків готівкою здійснює Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від                                       19.02.2001 р.  N 72. Вимоги цього Положення  поширюються  на  юридичних  осіб (крім  установ  банків  і підприємств поштового зв'язку) незалежно від  їх організаційно-правових форм і форм власності,  їх відокремлені  підрозділи,  представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють   підприємницьку діяльність,  а  також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб,  які є суб'єктами  підприємницької  діяльності  без створення  юридичної  особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов'язковими для виконання ними.

У цьому Положенні під готівкою (готівкові кошти) розуміються - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети,  у тому числі й обігові  пам'ятні  та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами, а під готівковими розрахунками - платежі   готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб  за  реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями,  які безпосередньо  не  пов'язані  з  реалізацією  продукції  (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно п. 2.2. Положення розрахунки готівкою підприємств   між   собою   та   з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків,  так і за  рахунок  готівкової  виручки  і здійснюються  через  касу  підприємств  з  веденням  касової книги встановленої форми.

Розрахунки  готівкою  підприємств  (підприємців)  та фізичних осіб  здійснюються  також  через  установи  банків шляхом переказу готівки  на користь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати  будь-яких  платежів.   Підприємці  здійснюють  облік  операцій  з  готівкою  у книзі обліку   доходів і витрат, форма та  порядок  заповнення  якої встановлені  Державною  податковою адміністрацією України. 

Сума готівкового розрахунку  одного  підприємства (підприємця)  з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси та через каси установ банків не  повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом  одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств  (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується (п. 2.3.).