Постановка проблеми впливу інфляції на Україну

Постановка  проблеми впливу інфляції на Україну 

      Інфляцій  та економічних криз не уникла жодна  країна. Навіть найважчі ризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і  її підйомом. Тому більшість дослідників  роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно, і тому навіть власний досвід потребує осмислення в умовах сьогодення. Методи, що допомогли іншим країнам вийти із кризи й подолати інфляцію повинні по-іншому використовуватися відповідно до конкретної ситуації.

      Інфляція  властива більшості економічно розвинутих країн світу і є основною проблемою  в тих країнах, що розвиваються.

      Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується його дефіцитом. Крім бюджетного дефіциту інфляція обов'язково супроводжується нерівномірним зростанням цін й порушенням господарчих зв'язків, гонкою цін між окремими галузями економіки й хвильоподiбним поширенням зростання цін по районах держави й галузям.

      Коливання валютного курсу є головною проблемою  сьогодення, наслідком якої є інфляція. Інфляція є актуальною проблемою  для всіх країн світу, в тому числі  і для України.

      Валютний  курс - це вартість валюти однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни чи міжнародних платіжних засобах. Він є об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку певної країни та стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин

      Дослідження стосовно впливу валютного курсу на внутрішні ціни в країні розпочалися наприкінці 1970-х років. Вони активізувалися з розвитком глобалізації світових фінансових ринків і зростання обсягів міжнародної торгівлі. У ході аналізу виявилося, що більша еластичність цін за обмінним курсом призводить до більшої залежності відкритої економіки від шоків на світових ринках і вищої волатильності національних цін. Тому, прогнозуючи рівень інфляції у країні та обираючи адекватну інфляційну політику, органи державного регулювання мають враховувати ступінь взаємозв'язку динаміки валютного курсу та інфляції. Якщо центральний банк використовує валютний курс як проміжну ціль грошово-кредитної політики, що встановлюється та контролюється ним, до якого прив'язують усі інші показники, то він є досить ефективним засобом стабілізації рівня інфляції у країні. Якщо ж валютний курс використовується як інструмент регулювання рівня інфляції, то він не є дієвим із причини, зазначеної вище.

      В Україні система курсоутворення у своєму розвитку пройшла кілька стадій: від плаваючого курсу до фіксованого з подальшим переходом до регульованого плаваючого курсу. Результатом такого підходу стала хронічна нерівновага на валютному ринку, доларизація грошового обігу та бартеризація економіки.

      Між валютним курсом та інфляцією є певний взаємозв'язок, який досліджують зарубіжні та вітчизняні науковці. Один із найважливіших напрямів дослідження пов'язаний із теорією "ефекту переносу" - вплив зміни курсу національної валюти на рівень цін у країні. 

Проблема  дослідження: «Чи контролює НБУ інфляцію в Україні?»

      Взагалі існує сім факторів, які впливають  на інфляцію в Україні, три з яких припадає на діяльність НБУ, це такі як: 1) емісія гривні, 2) коливання валютного  курсу, 3) дорогі кредити.

      Навколо випуску грошей точиться багато суперечок, особливо серед політиків. Процедура емісії грошей в Україні строго регламентована. Вона здійснюється виключно в безготівковій формі шляхом зарахування відповідної суми коштів на кореспондентські рахунки українських банків в НБУ.

      Коли  ж гроші вилучаються з обігу, то відповідна сума, навпаки, списується з цих рахунків.

      Готівкові гроші випускаються в обіг або  вилучаються з обігу виключно в обмін на безготівкові. На загальний  обсяг грошей в обігу операції перетворення безготівкових коштів у готівку не впливають.

Загалом 2010 року Національний банк емітував 128,6 мільярда гривень, що на 12,6 мільярда гривень, або  на 8,9% менше, ніж у 2009 році. Разом з тим вилучено регулятором з обігу - 93,2 мільярда гривень, це на 42,5 мільярда гривень, або на 31,4% менше, ніж роком раніше. 70,9% або 91,1 мільярда гривень з випущених в обіг Нацбанком коштів були емітовані через "валютний" канал, коли регулятор купував валюту для формування золотовалютних резервів. Четверта частина емісії - 25,1% або 32,3 мільярда гривень, надходила в обіг через викуп облігацій внутрішньої держпозики. Решта 5,2 мільярда гривень потрапили в обіг через кредити, надані регулятором банкам на підтримання їх ліквідності.

      Коливання валютного курсу є головною проблемою  сьогодення, наслідком якої є інфляція.

      Нацбанк має важелі і кошти для утримання  курсу гривні у певних рамках. Однак  необхідно дотриматися кількох  умов, зокрема, підтримувати відносини  з МВФ, задовольняти попит у валюті з боку уряду і "Нафтогазу", які повинні оплачувати свої валютні  позики та контракти, і все це без шкоди для ринку.

      В Україні система курсоутворення у своєму розвитку пройшла кілька стадій: від плаваючого курсу до фіксованого з подальшим переходом  до регульованого плаваючого курсу. Результатом такого підходу стала  хронічна нерівновага на валютному ринку, доларизація грошового обігу та бартеризація економіки .

      Як  відомо, зараз банки володіють  надлишковою ліквідністю. Їм вдалося  відновити довіру вкладників, в тому числі завдяки високим ставкам  за депозитами. Відтак, ставки за кредитами  ще вищі, і вони недоступні для економіки. З цієї причини уряд та НБУ "висмоктують" ліквідність шляхом випуску державних цінних паперів.

      Оскільки  для інших суб'єктів економіки  кредити - важка ноша, висока вартість грошей веде до того, що витрати за кредитами  перекладаються на споживачів. Тобто  відсотки за кредитом закладаються у  ціну товару, виробленого за цю позику.

      Політики впевнені, що зниження інфляції у 2010 році призведе до зниження кредитних ставок. Якщо так станеться, це зіб'є інфляцію, однак наразі нема ніяких ознак того, що буде саме так. 

Моя експертна оцінка

      На  мою думку, НБУ вдається контролювати інфляцію в Україні, але частково, адже є багато інших чинників, які у свою чергу теж впливають на інфляцію.

      Водночас  дуже часто український уряд приймає  рішення, які можуть призвести до істотного прискорення інфляції, наприклад, значне підвищення пенсій і зарплат. При цьому Кабмін зазвичай не погоджує свої рішення (продиктовані політичною, а не економічною доцільністю) з НБУ. А це, як відомо, стримує економічний розвиток та зростання.

      На  даний момент уряд пропонував, щоб НБУ підтримував цінову стабільність шляхом збереження низьких темпів інфляції в середньостроковій перспективі 3-5 років (інфляційне таргетування). Водночас в діючій редакції закону написано, що цінова стабільність повинна підтримуватися шляхом збереження стабільного курсу гривні.

      Перехід до режиму інфляційного таргетування означає, що головним пріоритетом Нацбанку повинна стати не підтримка стабільного  курсу гривні, а утримання інфляції в заданих і заздалегідь озвучених  рамках.

      Більшість експертів вважають, що і нинішній уряд не захоче проводити стриманішу бюджетну політику, тому керівництво Нацбанку і надалі намагатиметься всіляко уникати брати на себе одноосібну відповідальність за темпи інфляції.

      Також негативною дискусіє в нашій державі є те, що деякі політики та економісти звинувачують Нацбанк та уряд у тому, що для покриття поточних витрат держбюджету НБУ емітує "порожню" гривню. Чи можливо таке? Однозначної відповіді на це питання нема, бо емісія не є повністю відкритою. Тут залишається вірити або в те, що регулятор справді вдається до такого способу фінансування витрат уряду, або довіритися офіційним даним.

      На  підтвердження того, що випуск в  обіг грошей був забезпечений реальним зростанням економіки і не провокував інфляційні процеси, НБУ наводить дані офіційної статистики. Зокрема, приріст споживчих цін у 2010 році становив 9,1%, значно уповільнившись порівняно з 2009 роком - 12,3% - та 2008 роком - 22,3%. Також за іншими данними в 2011 році емісія грошей буде помірною і кардинально на інфляцію не вплине.

        Основними чинниками впливу динаміки курсу гривні на інфляцію та їх вирішення є:

- обсяги інтервенцій  на валютному ринку, які здійснює  НБУ. Чим менша присутність  НБУ на валютному ринку, тим  меншою є монетарна складова  у темпах інфляції;

- частка депозитів  у національній валюті в загальному їх обсязі. Чим нижча частка депозитів у іноземній валюті, тим менше впливає монетарний ефект на рівень інфляції;

- стабільність  номінального обмінного курсу.  Ефект переносу є меншим у  країнах із більш вола тильним  обмінним курсом;

- очікування  економічних суб'єктів щодо майбутньої  курсової політики НБУ. Ефект  курсових очікувань залежить  від того, як економічні суб'єкти  протягом року сприймають прогнози  НБУ щодо змін курсу гривні. 
 
 

Власні  висновки

      Отже, НБУ вдається, частково, контролювати інфляцію трьома головними чинниками, а саме такими як:1)емісія гривні; 2) курсові коливання; 3) дорогі кредити. Тобто проводивши грошово-кредитну політику.

      Інший контроль за інфляцією здійснює уряд, проводивши бюджетну політику. В розвинутих країнах уряди і Нацбанки дуже міцно взаємопов’язані (хоча вони і виконують різні функції) завдяки чому їхні економіки є розвинутими і стабільно зростають економічні показники. У нашій країні поки що не дуже добре налагоджений цей взаємозв’язок, що є однією з причин зростання інфляції.

      З метою утримання оптимального рівня  інфляції в країні, курсова політика НБУ має концентруватися на подальшій  підтримці стабільності номінального валютного курсу гривні та запобігання  його стрімким змінам, а також запобіганню  стрімкому зростанні емісії (випуску) гривні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури

1) Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник.-Вид.2-ге, змін. й доп.-Тернопіль: Карт - бланш, 2005. -  528с. 

2) Береславська О. Особливості впливу валютного курсу на внутрішні ціни в Україні /О. Береславська // Вісник Національного  банку України. - 2007. - №3. - С. 9 - 13. 

3) Гроші та кредит: Підручник. - 4-те вид., перероб. і доповн. / За заг. ред.. М.І.Савлука - К.: КНЕУ, 2006. - 744с. 

4) http://www.epravda.com.ua/publications 

5) Унковська Т. Моделювання впливу змін обмінного курсу національної валюти на підприємствах експортного, імпортного та внутрішнього секторів економіки / Т. Унковська // Вісник Національного банку України. - 2005. - №6. - С. 12 - 16.