Порядок забезпечення банків готівкою

Порядок забезпечення банків готівкою

Аналіз і прогнозування  структури готівкової маси здійснюється департаментом готівково-грошового  обігу Національного банку України. На підставі підготовленого розрахунку потреб у готівці Банкнотно-монетному  двору Національного банку України  надається розпорядження щодо виготовлення необхідної її кількості в розрізі  певних номіналів.

Виготовлена готівкова маса використовується для створення  резервного фонду готівки та для  підкріплення територіальних управлінь  Національного банку України.

Територіальні управління здійснюють підкріплення банків (філій) готівкою національної валюти, приймання від  них придатних та не придатних  до обігу банкнот (монет) на підставі укладених договорів про касове обслуговування, якими має визначатися  порядок отримання підкріплень  готівкою та здавання готівки з урахуванням  технічних можливостей.

Касове обслуговування відділення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати територіальне  управління за місцезнаходженням цього  відділення.

Банк (філія), на балансі якого  обліковується відділення, подає  територіальному управлінню два  примірники картки зі зразками підписів та відбитка печатки, затверджені керівником і головним бухгалтером, за формою, установленою нормативно-правовими  актами з питань міжбанківських розрахунків. У картці містяться зразки підписів осіб (не менше двох) цього відділення, які відповідають за схоронність  цінностей, а також відбиток печатки  відділення. Один примірник картки передається до служби перевезення  цінностей та організації інкасації  територіального управління для  користування під час доставки підкріплень  готівкою, другий - відділу готівкового  обігу і касових операцій. У  разі зміни посадових осіб, які  відповідають за схоронність цінностей, або печатки відділення банк (філія), на балансі якого (якої) воно обліковується, у тижневий строк подає нові відповідно оформлені картки із зразками підписів та відбитка печатки[1].

Підкріплення операційної каси банківської установи проводиться із оборотної каси територіального управління Національного банку України за грошовим чеком з одночасним списанням з кореспондентського рахунку.

Формування заявки банками на підкріплення здійснюється з урахуванням очікуваних обсягів надходжень готівки з кас підприємств і від населення та готівкових виплат. Кошти, що мають надійти від територіального управління Національного банку, спрямовуються на покриття можливої різниці між надходженнями готівки до кас банків та потребою в ній.

Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк завчасно надсилає засобами електронної пошти до територіальних управлінь Національного банку України заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків із урахуванням фактичної наявності банкнот і монет у сховищах, визначає остаточні обсяги підкріплень готівки[3].

Територіальні управління Національного  банку України, в свою чергу, на підставі заявок банків видають відповідну кількість  банкнот і монет, необхідну для  забезпечення нормального готівкового  обігу регіону. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки. Банки отримують готівку з доставкою через своїх уповноважених осіб безпосередньо з видаткової каси територіального управління за довіреністю. Банки безпосередньо видають готівку своїм клієнтам, таким чином вводячи її в обіг.

Облік цих операцій здійснюється з використанням рахунків:

1811 Дебіторська заборгованість  за операціями з готівкою;

1911 Кредиторська заборгованість  за операціями з готівкою [2].

Банк (філія, відділення) отримує  в територіальному управлінні підкріплення готівкою лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору. Банк отримує готівку через уповноважених осіб безпосередньо з видаткової каси територіального управління за видатковим касовим ордером на підставі довіреності, форма якої передбачена законодавством України. Інкасатори отримують у територіальному управлінні підкріплення готівкою через приміщення для приймання-передавання готівки відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань перевезення валютних цінностей.

Банк (філія, відділення) складає  у разі виявлення під час перерахування  готівки касового прорахунку або  сумнівних чи неплатіжних банкнот (монет) акт про розбіжності.

Національний банк приймає до розгляду акти про розбіжності, затверджені  керівником банку (філії), у разі встановлення недостачі банкнот (монет) в упаковці територіального управління, Центрального сховища та Банкнотно-монетного  двору від тих банків (філій, відділень), яким було видано безпосередньо підкріплення готівкою через інкасаторів.

До примірника акта про розбіжності, який надсилається до Національного  банку, банк (філія, відділення) додає: для банкнот - бандеролі від усіх корінців та упаковку пачки, розрізані  зі збереженням їх первинних розмірів, для монет - обв'язку з пломбою, поліетиленову  упаковку та ярлик (етикетку) від упаковки з монетами.

Національний банк не приймає від  банків (філій, відділень) претензій  щодо недостачі банкнот (монет), якщо уповноважена особа банку (філії, відділення) не перерахувала готівку, не відходячи  від видаткової каси територіального  управління або у відведеному  для цього приміщенні під наглядом призначеного працівника.

Банк (філія) перераховує суму надлишку, виявлену в упаковці територіального  управління, Центрального сховища, Банкнотно-монетного  двору, на підставі акта про розбіжності до територіального управління, в якому була отримана готівка[1].

Територіальні управління надсилають акти про розбіжності, складені територіальними управліннями, Центральним сховищем у зв'язку з виявленими під час перерахування готівки в упаковці банків недостачами (неплатіжні, підроблені) банкнот (монет), банкам (філіям), у пачках (мішечках) яких виявлено недостачі, разом з пакувальним матеріалом (накладка, бандероль з усіх корінців та упаковка пачки, ярлик і пломба від мішечка) для відшкодування протягом трьох робочих днів з дня отримання акта.

Територіальне управління на підставі звіту про розбіжності, сформованого за допомогою автоматизованої системи оброблення банкнот (BPS-200, BPS-1000 або BPS-3000), складає акт про розбіжності, один примірник якого надсилає до банку (філії). До одного примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-200 або BPS-1000, додаються накладка, одна бандероль з корінця та упаковка пачки. До одного примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-3000, додається бандероль з корінця, у якому виявлено розбіжності.

Банк (філія, відділення) здає готівку (у тому числі не придатну до обігу) через уповноважених осіб до прибуткової  каси територіального управління, а  через інкасаторів - до приміщення для  приймання-передавання готівки. Банк (філія, відділення) здає банкноти повними  пачками, а банкноти номіналами 100, 200 та 500 грн. неповними пачками (по одній  за кожним номіналом і зразком) без  поаркушного перерахування. Банк (філія, відділення) здає значно зношені банкноти, банкноти, що вилучаються з обігу, та банкноти з дефектом виробника  як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і  зразком) та через прибуткову касу неповними  корінцями з поаркушним перерахуванням.

Банк (філія, відділення) здає до територіального  управління пачки банкнот з корінців, сформованих тільки одним касиром  за однією датою.

Банк (філія, відділення) здає монети повними мішечками, а зношені  та з дефектами виробника – неповними[1].

Установи банків, які мають  надлишок готівки, можуть також передавати її іншим банкам, які мають потребу  в готівці. Не пізніше наступного робочого дня територіальним відділенням  Національного банку України  надсилається повідомлення про передавання  готівки банком, що передає готівку  та банком, що її одержує.