Податкова система Швейцарії

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Кафедра міжнародної  економіки 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

„Податкова  система Швейцарії”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

студента ІV-го курсу

3 групи

 спеціальності „міжнародна  економіка”  
Топчієнка Олександра Анатолійовича

 

 

 

 

 

 

Київ 2009 р.

План

     Вступ

1. Загальна система податків Швейцарії
2. Характеристика податків Швейцарії

2.1 Ставка податку на  прибуток корпорацій

2.2 Прибутковий податок  з громадян

2.3 Особливості оподаткування  холдингових компаній Швейцарії

2.4 Податок на додану  вартість та акцизні збори.

3. Втрата Швейцарією  статусу „податкового раю”

    Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На сьогодні Швейцарія  залишається "найпривабливішим місцем відносно податків" серед країн  Європейського Союзу. Це показує дослідження PriceWaterhouseCoopers.

Крім того, Швейцарія  знаходиться за середнім розміром оподаткування  у списку європейських країн лише на трішки позаду Ірландії, що очолює список. Таким чином середній розмір податків, що сплачують підприємства у Швейцарії становить 29,1%, тоді як в Ірландії 28,9%.

У світовому маштабі  Швейцарія знаходиться на 24-му місці, тобто у передовій четвертині. За критерієм простоти системи оподаткування  Швейцарія знаходиться на 15-му місці  в міжнародному рейтингу та на 4-му місці серед європейських країн.

Дослідження також порівнює необхідні адміністративні затрати  для податкових звітів. Тут Швейцарія  з 63-ма годинами займає 6-е місце у  глобальному рейтингу та 2-е місце  у європейському (після Люксембурга). Найбільше затрат у країнах Латинської Америки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна  система податків Швейцарії.

Податкова система Швейцарії  містить значну кількість прямих та непрямих податків і різних зборів. Найважливішими прямими податками  є місцевий та національний податок  на прибуток і національний податок на капітал. Національний податок на прибуток стягується з резидентів із усього доходу, а з нерезидентів — з доходів, отриманих зі швейцарських джерел. Компанія вважається податковим резидентом, якщо вона утворена (зареєстрована) у Швейцарії чи має постійне представництво на її території.

 

Загальна  система податків Швейцарії:

На федеральному рівні  в Швейцарії сплачуються наступні види податків:

- додаткові податки  на вивіз дивідендів (35%);

- федеральний податок  на прибуток (3.63%-9.8%);

- податок з обігу. 

На кантональному  рівні сплачуються:

- кантональний податок  на прибуток (20%-35% у залежності  про кантон);

- прибутковий податок  з населення; 

- податок на спадщину  й подарунки; 

- податок на доходи c капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристика податків  Швейцарії

Ставка  податку на прибуток корпорацій встановлена  в розмірі 21%, що становить один із найнижчих показників у світі. Не існує ніяких місцевих податків для корпорацій.

Підприємці також сплачують  значні кошти у фонди медичного й пенсійного страхування, на забезпечення інших соціальних гарантій працівників. Роботодавець зобов'язаний виплачувати внески в соціальні фонди за своїх працівників (резидентів Швейцарії) у розмірі 22,82% валової заробітної плати, включаючи вартість додаткових виплат і пільг. Громадяни ЄС, що працюють у Швейцарії, керуються законодавчими актами ЄС. Знижена ставка внесків у розмірі 21,39% установлена на підприємницький і трудовий доход громадян, вік яких перевищує 65 років. У деяких сільських північних районах Швейцарії діюча ставка може бути знижена на 5—10%. Попри те, що велику частину податку в соціальні фонди сплачує роботодавець, працівник, вік якого не перевищує 65 років, також повинний сплачувати внески на індивідуальне медичне страхування — 3,95% і пенсійне забезпечення — 1%.

 

Вагома роль у доходах бюджету  різних рівнів належить прибутковому податку з громадян. Фізичні особи вважаються резидентами Швейцарії для цілей оподатковування, якщо вони присутні в країні понад 183 дні у рік. Резиденти Швейцарії зобов'язані сплачувати національний і муніципальний прибутковий податок на доход, отриманий як у Швейцарії, так і за її межами, а нерезиденти — тільки з доходів, отриманих на території Швейцарії.

Доход у розмірі не більше 30 500 швейцарських франків обкладається кантонним податком за ставкою приблизно 24%. Якщо доход перевищує названу суму, з нього стягується ще федеральний податок у розмірі 19%. Таким чином, максимальна ставка прибуткового податку (кантонного і федерального) — 43%.

 

Особливості оподаткування холдингових компаній Швейцарії

Холдингова компанія Швейцарії одержує спеціальний  податковий режим у Швейцарії. Незалежно  від розмірів холдингу не сплачується  кантональний і муніципальний податок  на доходи від отриманих дивідендів. Сплачується:

- кантональний податок  з капіталу - 0.05-0.25 % від суми оплаченого  капіталу й накопичених резервів;

- федеральний податок  з капіталу - 0.085 % від суми сплаченого  капіталу й резервів;

- федеральний податок  із прибутку - 3.63%-9.8%.

Доходи від отриманих  дивідендів звільняються від федерального податку з прибутку, якщо інвестиції холдингової компанії в акції  компанії, що виплачує дивіденди, становлять мінімум 2 млн. Sfr і 20% від оплаченого капіталу. Дивіденди, виплачувані холдинговою компанією, обкладаються 35% додатковим податком на дивіденди.

Доход від капіталу обкладається окремо за ставкою 30%.

 

Доходи від непрямих податків фактично повністю спрямовуються  до державного бюджету. Основними з  них є податок на додану вартість та акцизні збори (їх налічується 16 видів). Швейцарія підписала договори про уникнення подвійного оподаткування ПДВ із 60 країнами світу. Система обкладання податком на додану вартість (ПДВ) у Швейцарії подібна до тієї, що існує всередині ЄС. Підприємство, що має обороти, які підлягають обкладанню ПДВ, у розмірі понад 150 тис. швейцарських франків, повинне бути зареєстроване в місцевих податкових органах як платник ПДВ. Звичайна ставка ПДВ — 20%. Знижена ставка — 12% на продукти харчування і туристичні послуги. Низька ставка — 6% на газетні видання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Втрата Швейцарією  статусу „податкового раю”

Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) виключила Швейцарію з "сірого списку" країн, які не обмінюються  інформацією з міжнародними структурами в податковій сфері.

Зовсім нещодавно "сірий список" залишив ще один європейський офшор – Монако.

"Для Швейцарії та  інших країн, де клієнти захищені  банківською таємницею, це означає  серйозні зміни в житті платників  податків. Вони не зможуть більше  ховатися, нічим не ризикуючи, вони не зможуть зловживати банківською таємницею", - зазначив представник ОЕСР Паскаль Сен-Аманд.

Тепер резидентам Швейцарії доведеться платити податки в країні проживання. А якщо ні - вони ризикують бути спійманими, тому що тепер Швейцарія зобов'язалася обмінюватися інформацією зі своїми партнерами.

Про закінчення "ери  банківської таємниці" заговорили, коли США змусили швейцарський банк UBS відкрити частину інформації про  своїх американських клієнтів.

Втім, світова боротьба з ухиленням від сплати податків з кризою активізувалося: державам всього світу дуже потрібні гроші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Якщо порівняти швейрський рівень податків з українським, то можна побачити, що сьогодні рівень оподаткування у Швейцарії значно нижчий, ніж в Україні. Це свідчить, що й швейцарській системі є чимало переваг, яких бракує у нашій країні. По-перше, всі громадяни та підприємства Швейцарії наділені рівними правами, і немає такої кількості винятків, що існують наразі в Україні. По-друге, система оподаткування у Швейцарії прозора, зрозуміла та стабільна, хоч ставки податків можуть знижуватися за вимогами часу. По-третє, і найважливіше: кожен швейцарець знає, куди використовуються його податки, може контролювати виплати і впливати на рішення Уряду щодо витрачання грошей, які отримуються з доходів. I це дуже важливо для того, щоб суспільство мало довіру як до влади, так і до податкової системи. Я вже зазначав, що основними напрямами витрат державного бюджету є утримання таких сфер, як охорона здоров'я та соціальне забезпечення. I пересічний швейцарець, який сплачує занадто високі податки, розуміє, що він отримає гарантоване медичне та пенсійне забезпечення.