Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 01:11, реферат
Зовнішньоторговельна діяльність країни обраховується у вигляді платіжного балансу. Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, щоб у лаконічній формі відбивати стан міжнародних економічних відносин даної країни з її закордонними партнерами, являючись індикатором для вибору кредитно-грошової, валютної, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної політики і управління державною заборгованістю.
Зовнішньоторговельна діяльність країни обраховується у вигляді платіжного балансу. Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, щоб у лаконічній формі відбивати стан міжнародних економічних відносин даної країни з її закордонними партнерами, являючись індикатором для вибору кредитно-грошової, валютної, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної політики і управління державною заборгованістю.
Стан платіжного балансу держави є одним із базових показників для визначення напрямів політики валютного регулювання. Він значною мірою характеризує міжнародні економічні позиції держави, дає уявлення про її фінансові можливості та потреби в кредитах зарубіжних фінансових організацій, зокрема в позиках МВФ. Визначення правильних підходів до регулювання платіжного балансу, способів покриття його дефіциту, стратегії використання резервів сприяє підвищенню валютної ліквідності України, що є одним із визначальних факторів збереження та розвитку її державності.
Всі операції, які проводяться з іноземними державами є основою платіжного балансу держави. Платіжний баланс відображає фінансові операції, що здійснюються між суб’єктами даної країни і суб’єктами інших країн. Це співвідношення між сумою грошових надходжень, одержаних країною з-за кордону і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. Він відіграє роль макроекономічної моделі, яка використовується в процесі планування та прогнозування розвитку економічних відносин з зарубіжними країнами та міжнародними організаціями. Платіжний баланс складається як звіт за певний період з розбивкою за групами операцій. Він включає дві частини: надходження і платежі.
До основних джерел надходжень відносяться:
Основними статтями платежів країни є:
У разі, коли грошові надходження в країну перевищують платежі,
платіжний баланс країни є активним. У випадках перевищення платежів над доходами, мається пасивне сальдо балансу. Для забезпечення стабільного фінансового розвитку держави доцільно досягнення активного сальдо платіжного балансу. Це є фактором зміцнення валютного курсу, збільшення фінансових рейтингів держави, здійснення ринкових перетворень. Погіршення стану платіжного балансу супроводжується, як правило, зниженням курсу національної валюти, зменшенням надходжень капіталів з-за кордону, збільшенням ризику вкладення капіталу. [2]
В платіжному балансі кожна операція має подвійний запис за кредитом однієї статті та дебетом іншої. За кредитом відображаються доходи, одержані на основі проведення експортних операцій товарів та послуг. За дебетом показуються платежі, як країні належить сплатити. Вони, як правило, виникають на основі імпортних операцій. Разом з тим, використовується позначення операцій за плюсом та мінусом. Знакова характеристика дає уявлення про напрями руху грошових потоків і дає можливість врахування їх при складанні балансу.
Крім рахунку поточних операцій до складу платіжного балансу включається розділ , який називається «Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій». До них відносяться так звані капітальні операції, що охоплюють операції, пов’язані з проведенням інвестиційної діяльності і операцій з активами та зобов’язаннями. Рахунок операцій з капіталом включає трансферти капіталу та грошові перекази мігрантів. Фінансовий рахунок охоплює прямі та портфельні інвестиції, а також рух інших активів. [2]
Рівновага платіжного балансу досягається в тому разі,якщо оплата імпорту проводиться за рахунок експортних надходжень. Від’ємне сальдо балансу виникає у випадках, коли витрати країни переважають надходження. Стан платіжного балансу оцінюється як стабільний, якщо дефіцит його поточного рахунку можна забезпечити довгостроковим фінансуванням за рахунок очікуваного зростання, стабілізації цін і здатності країни до погашення своїх боргів у повному обсязі. Надлишок надходження коштів понад витрати використовується з метою збільшення валютних резервів, надання позик іншим державам та внесків капіталу до міжнародних фінансових організацій. У випадках, коли мається дефіцит платіжного балансу, можливе використання певних джерел для його фінансування. До них, зокрема, відносяться: використання валютних резервів, одержання позик інших держав, одержання позик міжнародних фінансових організацій.
Різниця між кредитовими і дебетовими проводками, що утворюється в результаті часових та вартісних розбіжностей, називається «чисті помилки та упущення» . Ця різниця наводиться у відповідній балансуючій статті. [5]
Регулювання платіжного балансу країни здійснюється з використанням таких способів:
До 1993 року статистика міжнародних операцій України була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни.
17 вересня 1993
р. спеціальною Постановою
Складання платіжного балансу базується на системі обліку операцій з нерезидентами під егідою НБУ, яка доповнена даними статистичних обстежень під егідою Державного комітету статистики України. За цією системою інформацію надають дві категорії респондентів:
1) банки, які декларують здійснені протягом кожного місяця операції з нерезидентами, що проведені за дорученням клієнтів та від власного імені;
2) підприємства та організації, які відкрили рахунки в іноземних банках.
Крім того, в Україні організовано замкнуту систему збору інформації. Це означає, що, крім дебетових та кредитових оборотів за кореспондентськими рахунками з розбивкою за операціями, уповноважені банки надають інформацію щодо залишків на цих рахунках на початок та кінець звітного періоду. Форми надаються в оригінальній валюті за кожним рахунком ЛОРО та НОСТРО. Операції надаються в закодованому вигляді відповідно до стандартної класифікації Керівництва щодо складання платіжного балансу МВФ. Національний банк конвертує ці дані в долари США за середньомісячним курсом. [6]
Джерелом даних по зовнішній торгівлі товарами є інформація Держкомстату, яка базується на даних вантажних митних декларацій та на звітах підприємств про товари, які не проходять митне декларування. За методологією Держкомстату складання торговельного балансу, імпорт формується за умов ціни СЩ, тому для формування статті платіжного балансу «Імпорт товарів» із загальної суми імпорту вилучається вартість перевезення та страхування.
Стаття «Послуги» складається з трьох основних компонентів: транспорт, подорожі та інші послуги. Транспортні послуги включають перевезення пасажирів і вантажів, а також інші послуги, що виконуються морським, повітряним та іншими видами транспорту. Джерелом даних є банківські звіти та дані квартальної статистичної звітності Держкомстату про експорт-імпорт послуг. Стаття «Подорожі» охоплює товари та послуги, що були придбані приїжджими, якщо тривалість їхнього перебування в країні не перевищує одного року. Джерелами інформації для складання цієї статті є дані щоквартальної статистичної звітності щодо розрахунків за дорожніми чеками, картками міжнародних платіжних систем, витрат на відрядження, купівлю-продаж готівкової іноземної валюти фізичними особами тощо. Інші послуги охоплюють послуги зв´язку, будівельні, страхові, фінансові, комп´ютерні та інформаційні послуги, роялті та ліцензійні послуги, послуги реклами та маркетингу, наукові та конструкторські розробки, інші ділові послуги, а також урядові послуги, що не включені до інших категорій. [4]
Стаття «Доходи» складається з оплати праці та доходів від інвестицій. Оплата праці включає заробітну плату та інші доходи, які отримані резидентами країни за роботу, виконану за межами її економічної території. Доходи від інвестицій охоплюють надходження та сплату доходів від прямих, портфельних та інших інвестицій, а також надходження від резервних активів. Цю статтю складають за даними банківської звітності в частині приватних переказів та грошових внесків органів державного управління за інформацією Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції.
Стаття «Поточні трансфери» характеризує таку передачу матеріальних та фінансових цінностей резидентами від нерезидентів і навпаки, яка не передбачає компенсації у вигляді певного вартісного еквіваленту. Цю статтю складають за даними банківської звітності в частині приватних переказів,, благодійної допомоги в грошовій формі, грошових внесків органів державного управління, а також за інформацією Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції - про одержану технічну допомогу й Держмит-служби — про обсяги гуманітарної допомоги у формі товарно-матеріальних цінностей.
У фінансовому рахунку відображаються всі операції, в результаті яких відбувається перехід прав власності на зовнішні фінансові активи та вимоги країни, або, іншими словами, виникнення та погашення фінансових зобов´язань між резидентами та нерезидентами. Фінансовий рахунок поділяється на дві класифікаційні групи, що охоплюють операції з фінансовими активами (активи) та операції з фінансовими зобов´язаннями (пасиви). Обидві групи, у свою чергу, поділяються на три категорії: прямі, портфельні та інші інвестиції. До складу активів відноситься також така категорія, як резервні активи. Джерелом інформації для обліку прямих інвестицій є щоквартальна звітність Держкомстату України за формами № 10-ЗЕЗ, № 13-ЗЕЗ, а також банківська звітність про рух коштів на кореспондентських рахунках та форма № 4-ПБ «Звіт про міждержавний рух капіталів у формі прямих інвестицій».
Моніторинг довгострокових кредитів здійснюється на підставі даних банківської звітності та матеріалів Міністерства фінансів України. Комерційні кредити включають зміну поточної заборгованості за експортно-імпортними операціями об´єктів господарювання, яка обчислюється на основі даних Держкомстату про кредиторську та дебіторську заборгованість. Інші короткострокові зобов´язання відображають також прострочену заборгованість перед нерезидентами за залученими кредитами, інші короткострокові активи — чисте збільшення готівкової іноземної валюти поза банківською системою. [6]
Незважаючи на постійне покращення економічних показників з моменту здобуття незалежності, значних зрушень в економіці після періоду посткомуністичного спаду Україна досягла лише в 1991р. У першій половині 2000 р. почалося втілення всебічної програми реформ, яка принесла позитивні результати, включно з відносно збалансованим платіжним бюджетом та успішною реструктуризацією зовнішнього боргу України. [6]
В інтервалах з 1999 до 2004 року експорт і імпорт здійснювалися практично на одному рівні з переважанням обсягів експорту, але в 2006 році спостерігалось значне перевищення імпорту над експортом. Аналізуючи основні статті платіжного балансу України можна визначити, що позитивне сальдо рахунку поточних операцій спостерігалося з 1999 до 2006 року. У 2006 році вперше з 1999 року зафіксовано від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу в розмірі 1,6 млрд. дол. США (–1,5 % до ВВП), у 2005 році воно було позитивним і становило 2,5 млрд. дол. США (2,9 % до ВВП). Перевищення темпів зростання імпорту товарів і послуг над експортом у 2006 році становило 8,8 в.п., вперше за останні 7 років в Україні сформувалося від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу у розмірі 3,1 млрд. дол. США (у 2005 році воно було додатним і становило 671 млн. дол. США). Вже до 2008 сальдо рахунку поточних операцій було від’ємним. [1]
За 2007 рік від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилось порівняно з 2006 роком в 3,7 рази та становило 5,9 млрд. дол. США. Зовнішній товарооборот у 2007 році зріс порівняно з попереднім роком майже на третину (32,7 %) та досяг 110,3 млрд. дол. США. Внаслідок збереження високих цін на світових ринках на сировину та стабільний попит на продукцію вітчизняного машинобудування у країнах СНД відбувалось нарощування експортних поставок. Основним чинником збільшення обсягів імпортних операцій стало активне розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту. Прискорене зростання імпорту спричинило формування значного від’ємного сальдо торгівлі товарами у розмірі 10,6 млрд. дол. США, що вдвічі перевищило рівень 2006 року.
Информация о работе Платіжний баланс України. Стан та динаміка змін