Міжнародні принципи та стандарти бухгалтерського обліку

    У більшості країн Євразії реформування систем бухгалтерського обліку починалося повільно і провадилося не завжди прагматично та логічно. Наприклад, у Киргизстані нові національні стандарти розроблялися поетапно, включаючи дослідження декількох варіантів їхніх принципів. Цей процесс розпочався з прийняття спрощеного варіанту стандартів, що використовувалися в сфері планової економіки, які згодом замінили на національні стандартами на базі Міжнародних стандартів фінансової звітності. Після прийняття цих стандартів набув чинності Закон про бухгалтерський облік. Але країні не вистачає нових стандартів, що розширять практику розкриття інформації, доступність та прозорості звітності.

    У Вірменії та Грузії Міжнародні стандарти  фінансової звітності прийнято повністю і бухгалтерський облік розвивається на основі саморегулювання. Від компаній на законодавчому рівні вимагається надання фінансових звітів відповідно до міжнародних принципів бухгалтерського обліку.

    Інші  країни Євразії прийняли національні  стандарти бухгалтерського обліку на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності або модифікували на їх основі свої стандарти бухгалтерського обліку. Регулювання останнього, як правило, здійснює держава в особі міністерства фінансів. На думку експертів, у більшості країн регіону процес сертифікації бухгалтерів значно відрізняється від вимог Міжнародної федерації бухгалтерів, а фінансова звітність за методологією – від податкової звітності.

    На  практиці деякі підприємства країн  Євразії і раніше здійснювали  звітність згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності, але в багатьох випадках перехід акціонерних товариств на нові стандарти розпочався лише з 2000 року. За традицією підприємства звітували винятково перед державою, зокрема перед податковою адміністрацією. У деяких країнах Євразії міністерства фінансів, як і раніше, вимагають від компаній звітність за традиційною формою, що змушує їх вести фактично систему подвійного бухгалтерського обліку.

    На  основі міжнародних стандартів бухгалтерського  обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)БО. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

    Змістовна частина національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку здебільшого  містить норми, які добре знайомі  фахівцям за попередньою нормативною  базою. Водночас їх доповнено деякими новими методами оцінки, розподілу, складу річної фінансової звітності. Збережені національні традиції щодо затвердження уніфікованих форм фінансової звітності. Разом з тим П(С)БО містять деякі концептуальні відмінності від МСБО (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Концептуальні відмінності між П(С)ВО та МСБО

    За  правилом, рекомендована ними практика обліку тих чи інших господарчих  подій відрізняється багатоваріантістю. Це є характерною рисою стандартів обліку багатьох країн, наприклад США. Слід зазначити, що МС в цілому знаходяться під значним впливом американської облікової системи.

    Високий ступінь залежності фінансових та управлінських  рішень від якості бухгалтерської інформації та, зокрема, фінансової звітності підносить її на новий рівень в суспільному масштабі.

    Наслідком такого підходу є надання підприємствам  прав та можливостей самостійного вибору облікової політики.

    Порядок розкриття інформації про облікову політику підприємства визначено в  П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Незважаючи на те, що всі П(С)БО ґрунтуються на МСБО, в них існують суттєві розбіжності. Це обумовлює необхідність детального вивчення порядку формування облікової політики підприємства за Міжнародними стандартами фінансової звітності. 
 

3. Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку  
підприємств України

    Реалізація  програми реформування бухобліку відбувається шляхом перегляду українських СБО  з точки зору МСБО, виданням та розробкою  нових планів рахунків НБУ та комерційними банками.

    Також Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку затверджені  форми фінансової звітності емітентів  цінних паперів, що відповідають МСБО.

    Відповідно  до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні” і на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706, наказами Міністерства фінансів України затверджено комплексний пакет з нормативно-методичної бази бухгалтерського обліку, який складає його регламент і включає:

• 33 положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
• форми фінансової звітності, примітки з додатком до річної фінансової звітності;
• План рахунків і спрощений План рахунків бухгалтерського обліку з Інструкцією по їх застосуванню;
• Регістри бухгалтерського обліку і Методичні рекомендації по їх застосуванню;
• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, біологічних активів і запасів, з формування облікової політики й застосування суттєвості;
• Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;
• Інструкцію по інвентаризації тощо.

До цього  пакету також входять:

• Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” зі змінами та доповненнями;
• Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

    Україна інтегрується у світовий економічний  простір. Тому перехід національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти (МСБО) є вимогою часу.

    При розробці проектів національних стандартів використовуються не лише діючі МСБО, а також їх проекти та інші матеріали, видані Комітетом з міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку.

    Більшість принципів і характеристик, яким має відповідати фінансова звітність, викладено у П(С)БО і сприймаються із розумінням, оскільки вони у повному чи меншому обсязі притаманні сучасній науково-практичній методології – достовірність, послідовність, зіставність, повне висвітлення, періодичність, єдиний грошовий вимірник, обачність, історична (фактична) собівартість, нарахування.

    Процес  глобалізації світової економіки, залучення  іноземних інвестицій в економіку України, вихід вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу вимагає подальшого реформування системи бухгалтерського обліку, впровадження методології поширення інформації з економічних питань згідно з міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставності показників фінансової звітності суб’єктів господарювання. Необхідність, мету, завдання та основні напрямки переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності визначені в розпорядженні КМУ „Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні” № 911-р. від 24.10.2007.

    Застосування  принципу превалювання змісту над формою фактично відображує система позабалансових рахунків бухгалтерського обліку, яку застосовують для обліку майна, що не належить на правах власності цьому підприємству (не контролюється ним) і дані якого не відображуються в балансі підприємства.

    Структура стандарту визначається обсягом  та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об’єктів у фінансовій звітності.

    Слід  звернути увагу, що з урахуванням  специфіки банків і бюджетних  установ, не всі НСБО розповсюджуються на ці сфери діяльності. Але більшість стандартів містять методологічні підходи до обліку, які є загальними для всіх підприємств, організацій, установ незалежно від сфери діяльності та форми власності.

    Також в Україні працює комісія ВР з  питань економічної політики та управлінням народним господарством, яка проводить роботу з розробки НСБО з урахуванням МСБО.

    Відповідальність  за організацію та контроль за веденням бухгалтерського обліку покладено  на головного бухгалтера підприємства Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу, і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію.

    Необхідність  впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) в практику  бухгалтерського обліку підприємств України обумовлена переходом економіки країни на ринковий механізм господарювання. Реформування бухгалтерського обліку почалося з прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в 1999р. З того часу Міністерством фінансів розроблено та затверджено 32 національних Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Вони створювалися на основі міжнародних стандартів та їм не суперечать. Але зупинятись на цьому ще рано. На часі – реалізація Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.

    Реформування  бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності зустрічає на своєму шляху дві групи проблем: перша група – проблеми методологічного характеру, друга – організаційного. Проблеми методологічного характеру пов’язані з необхідністю ухвалити рішення, чи слід МСФЗ включити в національну нормативну базу бухгалтерського обліку або йти по шляху розробки національних стандартів, що не будуть суперечити МСФЗ. Проблеми організаційного характеру виникають після вибору шляху реформування.

    Вивчення  міжнародного досвіду свідчить про  те, що багато в чому цей вибір  залежить від рівня економічного розвитку країни, соціально-політичної ситуації, національних традицій. У країнах, які утворилися на території колишнього Радянського Союзу, традиція державного керівництва бухгалтерським обліком поступово змінюється на державне регулювання. В Україні правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку встановлює Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Його норми є базовими орієнтирами, які визначають сучасну систему бухгалтерського обліку.