Багато хто з науковців займається  дослідженням грошового ринку.  Такими представниками є А.В.  Демківський, К.В. Іванова, М.І.  Савлук,  А.М. Мороз, С. Хоружий,  А.І. Щетинін та багато інших.

     Дослідження грошового ринку є складовою  більшості монетарних теорій, що пов'язано з його важливою роллю в економічних процесах. Сучасні моделі грошового ринку розвиваються в межах, окреслених, з одного боку, кейнсіанцями, з другого - монетаристами. Неокейнсіанці та представники неокласичного синтезу намагаються поєднати переваги державного регулювання економіки з можливостями ринкових сил в оптимізації функціонування механізмів грошового ринку.

     Нині грошовий ринок України знаходиться в стадії подолання негативних наслідків світової економічної кризи 2009 року. Він справив суттєвий вплив на дестабілізацію грошового та кредитного ринків України.

     Треба зазначити, що за 20 років існування нашої держави, ми ще не змогли створити повноцінний ринок грошей і ринок капіталів. Глибока криза, яка мала місце в нашій економіці, низький рівень ринкової культури населення та багато інших чинників стали суттєвою перепоною на шляху становлення ринку капіталів. Але підйом в економіці, який почався з 2000 року, і досить помітне зростання уваги як населення, так і господарюючих суб’єктів до операцій на ринку капіталів виступають надійною запорукою того, що цей сегмент грошового ринку в недалекому майбутньому стане потужним і відіграватиме суттєву роль у розвитку ринкової економіки нашої держави.

     Національний  банк України продовжує регулювати грошово-кредитний ринок, незважаючи на умови вкрай негативного впливу фінансово-економічної світової кризи. Національний банк проводить зважену та гнучку грошово-кредитну політику, підтримуючи ліквідність банківської системи, нівелюючи інфляційний і девальваційний тиску.

     За  таких умов, Україна зможе протягом найближчих років досягти тих показників ("критеріїв конвергенції"), які пред'являються до країн, які прагнуть стати членами Євросоюзу. А також використання методів та інструментів грошово-кредитної політики може сприяти подальшому збалансування грошового ринку, налагодження дієвого контролю над діяльністю комерційних банків, а також зміцненню фінансово-кредитної та банківської систем держави в цілому.

     Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік враховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, визначають завдання та показники діяльності Національного банку України для досягнення цілей забезпечення стабільності грошової одиниці. З метою сприяння закріпленню позитивних тенденцій на грошово - кредитному ринку та створення стимулів для поліпшення ситуації в реальному секторі економіки тричі знижувалася облікова ставка, яка є базовою щодо інших процентних ставок. Відповідним чином коригувалися і ставки за активними та пасивними операціями центрального банку.

     Констатуючи певні досягнення в становленні грошового ринку, треба сказати, що є ряд проблем, пов’язаних із розвитком цього ринку. Серед них досить суттєвими є:

      - зменшення відсотка за середньо- і довгострокові кредити;

     Вирішення цієї проблеми вимагає розвитку банківської  системи і постійного вдосконалення тих відносин, які складаються між господарюючими суб’єктами і установами, що надають кредити. Якщо кредитування буде збільшуватись в Україні, то це пожвавить інвестиційну діяльність в державі і призведе до позитивних наслідків у функціонуванні суспільного виробництва.

     - значне поширення  тіньових  процесів, які негативно впливають на функціонування грошового ринку, бо вони стимулюють утаювання доходів від оподаткування, приховування кримінальних грошових доходів, відмивання тіньових грошей.

     Для вдосконалення  функціонування грошового ринку необхідно:

     -  покращення діяльності всіх його суб’єктів;

     - вдосконалення законодавчої бази, яке регулює роботу фінансових посередників;

     - розвиток малого та середнього бізнесу;

     - приватизація землі.

     Тобто потрібно підвищувати активність всіх учасників грошового ринку.

     Грошовий  ринок України еволюціонує шляхом модифікації кількісних і якісних  характеристик свого поступального розвитку. Подальші перспективи його функціонування вимагають вирішення ряду вже перелічених і пов'язаних з ними проблем. Розширення спектра фінансових послуг (але тільки легітимних і якісних), які надаються фінансовими установами України, одночасно є забезпеченням належного рівня їх конкурентоспроможності.

     Опора на розвиток реального сектора економіки  і на забезпечення його необхідними  інвестиційними ресурсами залишається  визначальною платформою для функціонування вітчизняних фінансових установ. Тому першочерговим завданням є підвищення ліквідності та прозорості грошового ринку України, а ознаками його сталого розвитку мають бути:

     - концентрація фінансових інститутів і диверсифікація фінансових інструментів, з одночасними рестрикціями щодо переміщення спекулятивного капіталу;

     - підвищення рівня внутрішньої конкуренції між фінансовими інститутами та їх конкурентоспроможності у міжнародному порівнянні;

     - легітимізація угод, розширення місткості організованого ринку та зростання його капіталізації;

          - поширення традиційних (масових) фінансових послуг і продуктів, з одночасним впровадженням новацій у сфері фінансового сервісу;

     - збалансування чинних і розробка необхідних нових законодавчих і підзаконних актів фінансового права, і в першу чергу - тих, які стосуються захисту законних прав власності як великих інвесторів;

     - модифікація засобів державного регулювання з активнішим використанням можливостей учасників ринку; для згладжування ринкової циклічності доцільно переорієнтовуватися з моніторингу за дотриманням нормативів на моніторинг оцінки і на попередження ризиків у діяльності фінансових установ;

     - розгалуження мережі взаємовигідних зв'язків і паритетних відносин з міжнародними фінансовими організаціями.

     Узагальнюючи вищесказане, слід наголосити, що здійснення даного комплексу заходів щодо врегулювання грошового ринку дасть змогу зменшити його залежність від іноземного капіталу, особливо від непередбачуваної поведінки зарубіжних спекулятивних інвесторів, а також залучити на ринок внутрішні фінансові ресурси – вільні кошти населення. Грошовий ринок повинен бути прогнозованим, а взаємозв’язки між його структурними елементами – гармонійними і взаємоузгодженими.

     Проте грошовий ринок України вкрай  нерівномірно розвивається за окремими своїми сегментами. Низький рівень довіри між ринковими контрагентами, а також недостатній захист прав власності та контрактних прав виступають чи не найбільшими перешкодами для формування дійсних, а не декларативних ринкових відносин. 

     Список використаних джерел:

1. http://ua-referat.com/ Грошовий ринок України

2. Лелик А. В., Загорулько І.Б., Килипенко Н.Є Грошовий ринок в Україні: від інституційного становлення  до ринкового регулювання.

3. Основні засади  грошово-кредитної політики на 2011 рік // Вісник НБУ. – 2010. – №11. – С. 2-4.