Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2011 в 12:07, реферат
Револююційні події в Росії в лютому – березні 1917 рок спричинили створення в Києві Центральної Ради, яка впроваджувала послідовні заходи щодо встановлення української автономії. Їх ви слідом стала поява на європейській карті Української Народної Республіки (УНР). Кінець другого десятиліття ХХ ст. на наших землях характеризувався безперервною боротьбою за незалежність. Швидко чергувалася влада, переходячи від одного угруповання до іншого.
Міністерство освіти і науки України
Вінницький
національний технічний університет
Реферат
з дисципліни : «Гроші та кредит»
на тему:
«Грошова
система директорії ( В. Винниченко,
С. Петлюра)»
Виконала:
ст. гр. 2МОз-09
Бурковська О. В.
Перевірила:
Кулик І.
М.
Вінниця, 2011
Револююційні події в Росії в лютому – березні 1917 рок спричинили створення в Києві Центральної Ради, яка впроваджувала послідовні заходи щодо встановлення української автономії. Їх ви слідом стала поява на європейській карті Української Народної Республіки (УНР). Кінець другого десятиліття ХХ ст. на наших землях характеризувався безперервною боротьбою за незалежність. Швидко чергувалася влада, переходячи від одного угруповання до іншого. Внутрішні протиріччя та зовнішні вороги не сприяли ефективному функціонуванню грошово-банківської системи. Але за будь-якого уряду значна увага приділялася випускові власних грошей та функціонуванню українських банків
Зміна політичної влади в Україні у грудні 1918 р. сповільнила реформування грошово-банківської системи. Утворена Директорія у складі В. Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця, А. Макаренка перебрала владу від Ради міністрів Української Держави, і 26 грудня було призначено перший уряд Директорії УНР – Раду народних міністрів. У новоствореному уряді обов’язки міністра фінансів виконував Василь Мазуренко, але згодом було запропоновано на цю посаду Петра Климовича. Однак він не прибув до Києва, і міністром став Борис Мартос. Крім нього цю посаду обіймали М. Кривецький, Х. Барановський, а відповідні обов’язки виконували П. Відибіда та А. Маршинський.
На засіданні діючої постійно
комісії при Міністерстві
Зібрану за таких умов чужу
валюту повітові відділення
Запропонований Б. Мартосом закон не дістав одностайного схвалення членів комісії. Виникли дві групи опонентів. До першої входили Х. Барановський та М. Хотовицький, які вважали, що визначення тих чи інших номіналів російських грошових знаків для вилучення порушувало цілісний характер реформи. Вони також були переконані, що визначення двох термінів обміну для вищих і нижчих номіналів значно ускладнило би процедуру обміну, а від цього могли б постраждати бідні верстви населення.
До другої групи опонентів
належали М. Туган-
Однак, у цілому 6 січня 1919 р.
законопроект реформи було
Одночасно зі збільшенням
Грошову реформу провело
Одначе, послідовність здійснюваної
реформи було перервано
Ще однією особливою
У прийнятому законі
Неважаючи на значну ротацію у керівництві Міністерства фінансів, уряд Директорії дотримувався послідовності у своїй грошовій політиці. Насамперед, це стосувалося питання продовження виробництва грошей у Берліні згідно з попередніми угодами та доправлення їх в Україну. Стан справ із друкування грошей у Німеччині погіршився внаслідок революційних подій у листопаді 1918 р. та інфляції, що розкручувалася швидкими темпами. Крім того, Берлінська друкарня відмовилася відпускати папір, замовлений для виробництва українських грошей (25 і 100 карбованців з водяним знаком «зірки»), оскільки він використовувався для виготовлення німецьких грошових знаків. Нестача паперу відповідно до передбачених асортименту та обсягу стала причиною збільшення різновидів українських грошових знаків.
З метою забезпечення потреби
у грошових знаках більших
номіналів, яка виникла
Окрім уповільнення друкування грошей, гострою проблемою стало їх нагромадження у коморах імперської друкарні. Представник Міністерства фінансів України в Німеччині В. Аристархов вишукував приміщення для зберігання українських грошей, клопотався про необхідність термінового їх відправлення з належно організованою охороною від нашої сторони. Одначе воєнні події, зокрема захоплення поляками Холмщини, перешкоджали надходженню готових банкнот і паперу залізницею. Тому було укладено договір із німецьким акціонерним товариством «Lufthansa» про доправлення грошей повітряним шляхом. Завдяки перельотам із Берліна до Камянця – Подільського в Україні опинилася більша частина готових грошей. Одначе, високий ступінь зношення літаків, а також складний маршрут над Карпатами спричинили ряд аварій та катастрофу у травні 1919 р. в якій загинув полковник Д. Вітовський. Так було втрачено певну частину грошей. Водночас, у наслідок непередбачуваних зупинок на території Румунії, заарештовано і не повернено 300 млн. грн..
Значні труднощі у вирішення
проблеми забезпечення
30 грудня 1918 р. було виготовлено
знаки Державної скарбниці,
Оголошення про випуск купюри в 1000 крб. зявилося у «Державному віснику» ще 4 грудня 1918 р.. Але через політичні події цей знав ввели в обіг лише за часів Директорії. Він мав велику кількість різновидностей, що було зумовлено економічними обставинами і подіями на фронті. Так, відмова Німеччини поставляла папір із водяними знаками «хвилі», що призначався для виробництва 100-карбовнцевих купюр, змусила шукати йому заміну. Було ухвалено рішення, відповідно до якого від 18 березня 1920 р. 1000 крб. почали друкувати на папері з водяним знаком «зірки», а 100 крб., що виготовлялися на цьому папері, вирішили друкувати з водним знаком «гриби».
З іншого боку, до рук денікінців
потрапила частина грошових
Складність реалізації
Найголовніше завдання, що стосувалося
визначення закону засобом
За часів Директорії обсяг
українських грошей в обігу
зріс до 20 млрд. грн., що відображало
умови галопуючої інфляції.
Информация о работе Грошова система директорії ( В. Винниченко, С. Петлюра)