Грошова маса та показники, що її характеризують

Г_б ⁼ Г_вип + Г_рез [1, 84]

де  Г_вип – сума готівки, випущеної центральним банком і не поверненої в його фонди; Г_рез – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Перший елемент (Г_вип) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М0 – більший на суму готівки в касах банків. Другий елемент (Г_рез) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів M1, M2, М3. Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів – це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, тобто за рахунок Г_рез, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Тому безготівкові елементи грошових агрегатів значно більші за своїм обсягом від безготівкового елемента грошової бази. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.

 

РОЗДІЛ 3. Особливості  грошової маси в Україні

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей  аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, M1, M2, М3.

Склад грошових агрегатів в Україні:

М(0) = готівка в обігу;

М(1) = М(0) + засоби підприємств на розрахункових, поточних, спеціальних рахівницях в банках до запитання, засоби страхових компаній;

М(2) = М(1)+ термінові депозити населення  в Ощадбанку;

М(3) = М(2) + депозитні сертифікати  і облігації держзаймів

Агрегати М (0), М (їх М (2), м (З), М (4) складають сукупну грошову масу. Кожний з агрегатів є частиною грошової маси. За показник грошової маси, використовуваний для макроекономічного аналізу і статистики, приймають агрегат М (2).

Об'єм грошової маси визначається державою – емітентом грошей. Розмір емісії залежить від потреб товарообігу і держави.

Розглянемо грошову  масу України за останніми статистичними  показниками.

Тепер детальніше про те як змінювалися грошові агрегати та процентна ставка протягом останніх трьох років. Грошовий агрегат М3 на кінець квітня 2009 року становив 465.1 млрд. грн., темп його приросту уповільнився до 8.3% у річному обчисленні порівняно з 11.5% на кінець березня. (Дані з статистичного розділу офіційного сайту НБУ).

 Грошовий агрегат М3 на  кінець квітня 2010 року збільшився і становив 510.8 млрд. грн., темп його приросту склав 9.8% у річному обчисленні порівняно з 6.6% на кінець березня 2010 року. (Дані з статистичного розділу офіційного сайту НБУ).

Грошовий агрегат М3 на кінець січня 2011 року збільшився до 601.2 млрд.грн., а темп його приросту до 25.3% у річному обчисленні порівняно з 597,9 млрд.грн. та 22.7% на кінець грудня 2010 року відповідно. (Дані з статистичного розділу офіційного сайту НБУ).

Таблиця 3.1. Грошові агрегати на січень 2011 року[7]

Графік 3.1. Зміна грошових агрегатів       Графік 3.2. Зміна компонентів грошових

У квітні 2009 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця нефінансовим корпораціям, в гривнях  знизилися до 20.66% (на 572 б.п.), в доларах США зросли до 9.55% (на 35 б.п.), в євро знизилися до 8.43% (на 16 б.п.). Процентні ставки за кредитами, наданими протягом квітня домашнім господарствам, в гривнях знизилися до 24.12% (на 123 б.п.), в доларах США зросли до 15.46% (на 69 б.п.), в євро зросли до 17.79% (на 118 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом квітня від нефінансових корпорацій, в гривнях знизилися до 11.76% (на 579 б.п.), в доларах США зросли до 7.75% (на 63 б.п.), в євро знизилися до 5.50% (на 14 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом квітня від домашніх господарств, в гривнях зросли до 14.22% (на 26 б.п.), в доларах США зросли до 9.94% (на20 б.п.), в євро зросли до 9.18% (на 54 б.п.). (Дані з статистичного розділу офіційного сайту НБУ).

У квітні 2010 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця нефінансовим корпораціям, в гривнях знизилися до 16.23% (на 86 б.п.), в доларах США зросли до 11.43% (на 10 б.п.), в євро знизилися до 10.46% (на 36 б.п.). Процентні ставки за кредитами, наданими протягом квітня домашнім господарствам, в гривнях знизилися до 26.40% (на 84 б.п.), в доларах США зросли до 14.39% (на 62 б.п.), в євро знизилися до 16.23% (на 12 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом квітня від нефінансових корпорацій, в гривнях зросли до 10.99% (на 25 б.п.), в доларах США знизилися до 6.26% (на 24 б.п.), в євро знизилися до 5.56% (на 40 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом квітня від домашніх господарств, в гривнях знизилися до 16.27% (на 85 б.п.), в доларах США знизилися до 9.98% (на 58 б.п.), в євро знизилися до 9.10% (на 69 б.п.). (Дані з статистичного розділу офіційного сайту НБУ).

У січні 2011 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця нефінансовим корпораціям, в гривнях знизилися до 13.56% (на 146 б.п.), в доларах США знизилися до 10.55% (на 29 б.п.), в євро знизилися до 8.20% (на 77 б.п.). Процентні ставки за кредитами, наданими протягом січня домашнім господарствам, в гривнях знизилися до 25.17% (на 107 б.п.), в доларах США знизилися до 10.82% (на 283 б.п.), в євро знизилися до 16.31% (на 255 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом січня від нефінансових корпорацій, в гривнях знизилися до 4.81% (на 128 б.п.), в доларах США знизилися до 2.66% (на 131 б.п.), в євро знизилися до 2.74% (на 147 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом січня від домашніх господарств, в гривнях зросли до 12.72% (на 63 б.п.), в доларах США знизилися до 7.15% (на 26 б.п.), в євро знизилися до 5.83% (на 10 б.п.).  (Дані з статистичного розділу офіційного сайту НБУ) [8].

 

 

Графік 3.3. Процентні ставки за кредитами.     Графік 3.4. Процентні ставки за депозитами

Тому для того, щоб в країні була економічна та соціальна стабільність, важливе значення має питання вдосконалення грошово-кредитної політики НБУ, а саме: необхідно стабілізувати ситуацію на валютному ринку, забезпечити належний рівень ліквідності, збільшити кредитування. НБУ повинен в межах своїх повноважень удосконалити банківську систему, щоб вона була більш стійкою до внутрішніх та зовнішніх факторів. Для забезпечення вище переліченого Національний банк повинен використовувати наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з органами влади [8].

Огляд депозитних корпорацій України лютий 2011.

Темп приросту грошового агрегату М3 на кінець лютого 2011 року становив 26.0% у річному обчисленні та супроводжувався такими змінами основних кореспондуючих до М3 статей в Огляді депозитних корпорацій:

– внутрішній кредит несуттєво зменшився і склав 843.0 млрд.грн. при зниженні темпу приросту до 3.9% у річному обчисленні порівняно з даними на кінець січня 2011 року;

– чисті зовнішні активи збільшилися і склали 136.0 млрд.грн. порівняно з 123.5 млрд.грн. на кінець січня 2011 року.

Зменшення внутрішнього кредиту відбулося  при збільшенні темпу приросту вимог  до інших секторів економіки (4.6% у річному обчисленні), що обумовлено зростанням темпу приросту вимог до нефінансових корпорацій (12.2% у річному обчисленні) і уповільненням зниження темпу приросту вимог до домашніх господарств (–10.4 % у річному обчисленні), а також при зменшенні чистих вимог до центральних органів державного управління до 88.7 млрд.грн. порівняно з 100.8 млрд.грн. на кінець січня 2011 року.

 

Таблиця 3.2. Огляд депозитних корпорацій України [7].

 

  Графік 3.5. Грошовий агрегат М3                 Графік 3.6. Зміна М3 та кореспондуючих та     кореспондуючі статті                                   статей (зміна у річному обчисленні,%)

залишки,

млрд.грн.                                                                                                                                                                               %

Таблиця 3.3. Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку за січень-березень 2011 року(за оперативними даними) [10].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

У структурному відношенні грошову  масу можна розділити за кількома критеріями:

• за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;
• за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
• за розміщенням у суб'єктів грошового обороту;
• за територіальним розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат – це визначена  законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічна група ліквідних активів.

Грошові агрегати формуються на основі таких принципів:

1) грошова маса включає не  лише готівкові гроші, а й  депозитні;

2) уся грошова маса поділяється  на ту, що є в обігу, і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості;

3) сукупна грошова маса включає  також банківські внески, депозити  та цінні папери з фіксованим  доходом.

Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.

Тому для того, щоб в країні була економічна та соціальна стабільність, необхідно стабілізувати ситуацію на валютному ринку, забезпечити  належний рівень ліквідності, збільшити  кредитування. НБУ повинен в межах  своїх повноважень удосконалити банківську систему, щоб вона була більш стійкою до внутрішніх та зовнішніх факторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Гроші та кредит / За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.
3. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 1998. – 464 с.
4. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. посіб. / За ред. Б.Л. Луців. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 225 с.
5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.
6. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999.
7. Офіційний сайт НБУ: http://www.bank.gov.ua/
8. НБУ / Банки / Украина / Справочник организаций / Finance.ua: organizations.finance.ua
9. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. — К.: КНЕУ, 2005. — 441 с.
10. Департамент статистики та звітності, info@bank.gov.ua