Бартерні операції

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2011 в 20:32, контрольная работа

Описание работы

Операції купівлі-продажу, за якими у єдиному документі, що підписується сторонами, передбачаються взаємні зобов'язання сторін або провести безгрошовий обмін товарами рівної вартості, або прийняти в оплату поставлених однією зі сторін товарів частково кошти і частково товари, називаються зустрічною торгівлею. Другий варіант характеризує найбільш загальну ознаку зустрічної торгівлі, перший — її окремий випадок, іменований бартером.

Содержание

1.Визначення бартерних операцій…………………………………………..3
2.Основні положення укладення бартерного договору……………………5
3.Строки бартерних операцій………………………………………………..7
4.Обмеження щодо бартерних операцій……………………………………10
5.Ліцензування………………………………………………………………..12
Висновки………………………………………………………………………..13

Список літератури……………………………………………………………...16

Работа содержит 1 файл

Операції купівлі.doc

— 89.50 Кб (Скачать)

  У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.

  У Законі передбачена санкція за порушення 90-денного строку ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором,— пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

  Якщо  заборгованість за бартерним договором  виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили має бути підтверджене довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

  У разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, вказані вище строки зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

  У разі прийняття судом, арбітражним  судом рішення про відмову  в позові повністю чи частково або припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду вказані вище строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було припинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки, в тій частині, в якій було відмовлено.

  У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення зазначених строків не сплачується з дня прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом.

контрагентом  у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.

Обмеження щодо бартерних операцій

Держава може запроваджувати обмеження на імпорт чи експорт товарів  при бартері. Таке обмеження здійснюється в розрізі кодів, що визначені товарною класифікаційною схемою Митного тарифу України (товарною номенклатурою), встановленою Законом України від 05.04. 2001 р. N 2371-III «Про митний тариф України». У нормативних документах вказується перелік товарів (по цих кодах), на які поширюються зазначені обмеження.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови N 756, КМУ щокварталу уточнює переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснюються ЗЕД-бартерні операції, та перелік високоліквідних  товарів. Такі переліки формуються на основі поданих до КМУ пропозицій від Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінагрополітики та МФУ.

Ще донедавна  в Україні була обов'язковою державна реєстрація договорів (у т. ч. тих, предметом  яких були товари, експортовані за бартером), її здійснювали: Мінекономіки України, уповноважене ним Мінекономіки Криму та відповідні структурні підрозділи обласних, Київської і Севастопольської міськадміністрацій. Державна реєстрація ЗЕД-угод істотно гальмувала строки підписання таких договорів, а отже, негативно впливала на результати господарської діяльності вітчизняних експортерів. Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необхідно укласти договір.

При укладанні  бартерного (товарообмінного) договору (контракту) слід чітко визначити  номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю експортну та імпортну частини угоди.

Визначення сторін в бартерному контракті відрізняється  тим, що кожна з них є одночасно  і продавцем, і покупцем. Тому в  контракті звичайно вказується тільки назва фірми. В тих випадках, коли заздалегідь відомо, яка із сторін першою здійснить поставку товару, іноді вводяться поняття "перший постачальник" та "другий постачальник".

Предмет контракту  визначає зобов'язання сторін обмінюватися тільки товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного обсягу поставок з кожної сторони. Якщо предметом обміну є декілька товарів, то робиться посилання на додану специфікацію. В цьому ж розділі вказуються базисні умови взаємних поставок, які можуть бути різними для кожної із сторін.

Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових  базисних умовах поставок, а потім  до них робляться поправки, що враховують реальні витрати, пов'язані з процесом поставок. Загальна сума контракту  підраховується сторонами після  внесення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поставок коригуються таким чином, щоб їх вартості були однакові. Мито, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків.

Порядок пред'явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов'язань .по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації.

В тому випадку, коли претензії пред'явлені фірмі, яка  першою доставила товари, інша сторона  за умовами контракту може:

> зменшити  вартісний обсяг своєї поставки  на величину узгоджених збитків  та нарахованих штрафів;

> зменшити  вартісний обсяг своєї поставки  на вартість недоплачених товарів; 

> зменшити  вартісний обсяг своєї поставки  на узгоджений розмір уцінки  отриманого неякісного товару;

> призупинити  або відмовитися від виконання  своїх зобов'язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов'язання, та вимагати відшкодування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов'язання і зіткнувся  з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

Ліцензування

Товарообмінні (бартерні) операції у сфері ЗЕД, що здійснюються без розрахунків  через банки, підлягають ліцензуванню у порядку, встановленому законодавством. Процедура отримання ліцензії передує митному оформленню товарів, яке, своєю чергою, потребує наявності оригіналу ліцензії на товар, що експортується (імпортується). Копія ліцензії прикріпляються до ВМД під час декларування товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, і є однією з підстав для пропуску таких товарів через митний кордон України.

Залежно від  того, чи встановлено квоти (кількісні  або інші обмеження) для товарів, які експортуються (імпортуються), їх ліцензування може бути автоматичним або неавтоматичним. Автоматичне ліцензування дає дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну, в разі якщо на такий товар не встановлено квоти (кількісного або іншого обмеження). Інакше запроваджується неавтоматичне ліцензування. При автоматичному ліцензуванні термін отримання ліцензії не повинен бути більшим за 10 робочих днів з дати одержання заявки та інших необхідних документів, а при неавтоматичному термін збільшується до 30 днів з дати одержання заявки (а подекуди - 60 днів).

Загалом режим ліцензування експорту (імпорту) товарів, а також встановлення квот (кількісних або інших обмежень) запроваджується рішенням КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. На кожен вид товару, що підлягає ліцензуванню, встановлюється лише один вид ліцензії. Для її отримання підприємство подає заявку встановленої форми до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики або до відповідного органу АРК, структурного підрозділу обласної, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій (у рамках їх повноважень). Послуга видачі ліцензії є платною.

Про здійснення бартерних взаєморозрахунків у  сфері ЗЕД слід повідомляти орган  ДМС (якщо імпортуються або експортуються  товари) чи орган ДПС (якщо імпортуються або експортуються роботи чи послуги). При цьому, оскільки саме органи ДМС контролюють надходження товарів за імпортною частиною бартерного договору, то до їхніх обов'язків входить необхідність інформувати органи ДПС про порушення строків надходження товарів. А органи ДПС, своєю чергою, здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором, тож повинні інформувати органи ДМСУ про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, які мають бути імпортовані.

Повідомляти держоргани про проведення бартерної операції треба протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг у рамках бартерних відносин.

Висновки:

  1. Загальна вартість товарів, імпортованих та експортованих за договором бартеру, може бути виражена у будь-якій валюті , віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземної валюти.
  2. Строки ввезення на митну територію імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів у разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів, які обчислюються з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
  3. У разі зміни умов договору бартеру, що передбачає заміну зобов’язань щодо оплати іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов’язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.
  4. Строки, встановлені Законом (90 днів, а для високоліквідних товарів — 60 днів) припиняються і пеня за їх порушення не стягується, якщо: а) заборгованість за бартерним договором виникає через обставини непереборної сили або форс-мажору; б) у разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором.
  5. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг за бартерним договором, протягом п'яти робочих днів із дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, зобов'язані повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) або органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи або послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день неподання або несвоєчасного подання зазначеної інформації нараховується пеня в розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури 

  1. Цивільний кодекс України. ГК - Господарський кодекс України.
  2. Закон України від 23.12.98 р. N 351-XIV “Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності”.
  3. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учебное пособие. - СПб.: Лань, 2000.
  4. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. – Х.: Одиссей, 2003. –
  5. Прокушев Є. Ф., Пазиніч О. В., Біловол Р. І. Основи зовнішньоекономічної діяльності споживчої кооперації. – К.: НМЦ «Укроптспілка», 1995
  6. Внешнеэкономическая деятельность предприятий. Основы. Учебник дял ВУЗов / Под ред. Стровского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996 г.
  7. Внешнеторговые сделки / Составитель И. С. Гринько. – Сумы: фирма «Реал», 1994 г.

Информация о работе Бартерні операції