Звіт з виробничої практики на митниці

3. Метод визначення митної вартості  за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно методу 1 та методу 2, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час  експорту яких збігається з часом  експорту оцінюваних товарів або  є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються  товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі  характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують  однакові функції порівняно з  оцінюваними товарами, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:

1) якість, наявність торгової марки  та їх репутація на ринку;

2) країна походження;

3) виробник.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних  умовах, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з  подібними (аналогічними) товарами, які  продавалися в Україну в іншій  кількості та / або на інших комерційних  умовах. При цьому їх ціна коригується  з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, використовувана при  здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо витрати включаються  у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної  різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними, подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею, у відстанях  і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів  використовується найменша така вартість.

4. Метод визначення митної вартості  на основі віднімання вартості.

У разі якщо митна вартість імпортних  товарів не може бути визначена відповідно до методами 1-3, їх митна вартість визначається на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта порядок  застосування методу визначення може бути зворотним.

У разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються (відчужуються) на митній території  України в незмінному стані, для  визначення митної вартості товарів  за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільша  партія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних ) імпортних товарів  продається на території України  покупцю, що не є пов'язаною з продавцем  особою, одночасно або в час, максимально  наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

1) витрат на виплату комісійних, фактично сплачених або підлягають  сплаті, чи звичайних торговельних  надбавок, які робляться для одержання  прибутку та покриття загальних  витрат у зв'язку з продажем  на митній території України  товарів того ж класу та  виду. Товарами одного класу та  виду є товари, які підпадають  під групу або спектр товарів,  що виробляються конкретною галуззю  чи сектором промисловості та  включають ідентичні або подібні  (аналогічні) товари. Поняття «товари  того ж класу або виду" включає  товари, імпортовані з тієї ж  країни, що й оцінювані товари, а також товари, ввезені з інших  країн.

Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі  витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей  вирахування цієї суми визначається на основі інформації, наданої декларантом, якщо тільки цифри декларанта не є  несумісними з даними, отриманими при продажу в Україні ввезених (імпортних) товарів того ж класу  або виду. Якщо дані декларанта несумісні  з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може грунтуватися на іншій відповідній  інформації, а не тій, що надана декларантом.

 

При визначенні комісійних або звичайних  прибутків та загальних витрат віднесення товарів до «товарів того ж класу  або виду" повинно здійснюватися  в кожному конкретному випадку  з посиланням на відповідні обставини;

2) звичайних витрат, понесених в  Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та  інших пов'язаних з такими операціями  витрат;

3) сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових  платежів, що підлягають сплаті  в Україні у зв'язку з ввезенням  (імпортом) чи продажем (відчуженням)  товарів.

У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні  чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в  час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів  визначається на основі ціни одиниці  товару, за якою відповідно оцінювані  або ідентичні або подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній  для встановлення ціни за одиницю  такого товару, в тому ж стані, в  якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення оцінюваних товарів, але до закінчення 90 днів після  їх ввезення.

При відсутності випадків продажу  оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в  якому вони перебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларанта митна  вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні  після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують  такі товари. При цьому робляться  відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені Митним Кодексом України.

Обчислення вартості, доданої подальшою  обробкою (переробкою), повинні грунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються  документально, піддаються обчисленню та відносяться до вартості такої  роботи. За основу для обчислень  беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.

 

5. Метод визначення митної вартості  товарів на основі додавання  вартості (обчислена вартість).

 

Для визначення митної вартості товарів  на основі додавання вартості (обчислена  вартість) за основу береться надана виробником оцінюваних товарів або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві  оцінюваних товарів. Така інформація  повинна базуватися на комерційних  рахунках виробника за умови,  що такі рахунки сумісні із  загальновизнаними принципами бухгалтерського  обліку, що застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних  витрат, рівного сумі, яка звичайно  відображається при продажу товарів  того ж класу або виду, що  й оцінювані товари, що виготовляються  виробниками в країні експорту  для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу  в Україну з країни вивезення  товарів того ж класу або  виду, т. е. витрат на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних  товарів, їх транспортування до  аеропорту, порту або іншого  місця ввезення на митну територію  України, витрат на страхування  цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих  товарів в Україну.

Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати  будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти  одержувати доступ до будь-якого рахунку  або інших записів для цілей  визначення обчисленої вартості. Інформація, надана виробником товарів для цілей  визначення митної вартості, може бути перевірена в країні-виробнику товарів органами влади України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.

6. Резервний метод.

У разі якщо митна вартість товарів  не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених вище, митна вартість оцінюваних товарів  визначається з використанням способів, які не суперечать законам України  і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість повинна найбільшою мірою грунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак  при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість  при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів  не визначається на підставі:

1) ціни товарів українського  походження на внутрішньому ринку  України;

2) системи, яка передбачає прийняття  для митних цілей вищої з  двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому  ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої,  ніж обчислена вартість, визначена  для ідентичних чи подібних (аналогічних)  товарів;

5) ціни товарів, що поставляються  з країни-експортера до третіх  країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати  його про митну вартість, визначену  відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому методі.

2.8.3. Нараховує та стягує митні  платежі, справляння яких вiдповiдно  до законодавства України покладено  на митнi органи.

При виконанні функцій зі справляння митних платежів посадові особи митного  поста підзвітні відділу митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД.

2.8.4. Забезпечує проведення заходiв щодо контролю за доставкою товарiв i транспортних засобiв, що перебувають пiд митним контролем, у митнi органи призначення.

2.8.5. Здійснює приймання,  перевірку, обробку й оформлення  документів контролю за доставкою  товарів, а також транспортних  засобів особистого користування.

2.8.6. Реалізує плани заходiв щодо запобiгання контрабандi та   порушенням митних правил; порушує справи про порушення митних правил.

2.8.7. Регулярно iнформує керівництво  митниці про зовнiшньоекономiчнi операцiї, здiйснюванi суб'єктами  господарювання, розташованими в  зонi його дiяльностi.

2.8.8. Інформує керівництво митниці про порушення процедури міжнародних автомобiльних перевезень.

2.8.9. Збирає та надає митницi данi  митної статистики зовнішньої  торгiвлi товарами, данi спецiальної  митної статистики.

2.8.10. Вимагає вiд юридичних i фiзичних  осiб при здiйсненнi митного контролю  та митного оформлення товарiв  i транспортних засобiв подання  дозволiв державних органiв.

2.8.11. Використовує в процесi здiйснення  митного контролю технiчнi та спецiальнi засоби, що безпечнi для життя  й здоров'я людей, тварин i рослин  та не завдають шкоди товарам  i транспортним засобам. Забезпечує  експлуатацію та зберігання цих  засобiв вiдповiдно до вимог  технічної документації.

2.8.12. Вживає заходiв для забезпечення  справляння в повному обсязі  податкiв, зборiв (iнших обов'язкових  платежiв) в установленому законодавством  порядку.

2.8.13. Використовує технологiчнi схеми  митного контролю й митного  оформлення товарiв i транспортних  засобiв, що діють у місцях  розташування відділів митного  оформлення митного поста.

2.8.14. Надає щоденно керівництву  митниці оперативну iнформацiю про  обстановку в зонi своєї дiяльностi. У межах своєї компетенції  вживає заходiв для нормалiзацiї  оперативної обстановки в разi  її ускладнення.

2.8.15. Реєструє та веде облік вхідної кореспонденції відповідно до наданих повноважень.

2.8.16. Здійснює прийом представників підприємств, організацій та розглядає їх звернення,  відповідно до наданих повноважень.

2.8.17. Здійснює частково децентралізовану  реєстрацію вхідних документів  з питань митного оформлення,  що надходять до митного поста  від підприємств та організацій,  відповідно до наданих повноважень  та Переліку питань, що підлягають  опрацюванню та розгляду, з прийняттям  відповідного рішення на рівні начальника митного поста (заступника), який затверджується окремим наказом митниці.

2.8.18. Організовує взаємодію з  органами охорони державного  кордону щодо підтримання режиму  в пункті контролю «Київ-пасажирський».

2.8.19. Забезпечує зберігання документів  і справ.

2.8.20. Здійснює інші повноваження, що випливають із завдань, покладених  на митні органи законодавством  України з питань державної  митної справи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.         «Митний кодекс України» Закон України від 11.07.2002 № 92-IV зі змінами і доповненями.

2.         «Положення про Державну митну службу України» Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18.07.2007 № 940 зі змінами і доповненями.

3.         «Про Митний тариф України» Закон України вiд 5 квiтня 2001 року № 2371-III зі змінами і доповненям.

4.         «Про зовнішньоекономічну діяльність» Закон України від 16.04.1991 р. №959-ХІІ зі змiнами i доповненями.

5.         «Положення про вантажну митну декларацію» Постанова Кабінету Міністрів України вiд 09.06.97 № 574 зі змiнами i допов-ненями.

6.         «Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації». Наказ ДМСУ від 07.11. 2007 № 933.

7.         «Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення» Наказ ДМСУ від 8.12.1998 р. № 771 зі змiнами i доповненями.

8.         «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних умовах» Закон України від 15.09.1995 р. №327/95-ВР зі змiнами i доповненями.

9.         «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» Закон України від 23.12.1998 р. №351-ХІV зі змiнами i доповненями.