Прикордонне співробітництво в Україні

Аналіз практичних аспектів українсько-польської співпраці  на перспективу показав, що сьогодні є нагальна потреба диверсифікації торговельно-економічних відносин, поглиблення співробітництва в  галузі промислового виробництва та технологій, розширення сфери взаємного  інвестування, реалізації спільних проектів, що мають пан’європейське значення. На урядовому рівні вже досягнуто домовленості про поєднання спільних зусиль двох країн у створенні транспортної і транзитної зон на основі нафтопроводу Одеса – Броди – Гданьськ, чорноморсько-балтійського транспортного коридору та інших проектів.

 Спираючись на досвід  Угорщини, Польщі та Словаччини, можна стверджувати, що транскордонні  проекти значною мірою сприяють  вирішенню багатьох регіональних  проблем, активізації міжнародної  співпраці.

 Враховуючи той факт, що міжрегіональне співробітництво  є важливим важелем процесів  європейської інтеграції, доцільно  поглиблювати взаємини на рівні  регіонів та встановлювати партнерські  відносини між українськими областями  та польськими воєводствами, на  що спрямована розробка концепції  українсько-польського міжрегіонального  співробітництва в умовах розширення  ЄС, яка, наразі, здійснюється представниками  регіональних органів і адміністрацій  обох країн та координується  Конференцією керівників регіонів  України і Польщі.

 Міжрегіональне співробітництво  є потужним, але не відокремленим  інструментом розв’язання регіональних  проблем. Воно матиме довгостроковий  стійкий ефект лише як складова  цілісного, ретельно прорахованого механізму регіонального розвитку, що має базуватися на просторовому підході та розвиненому інституційному підґрунті. Співробітництво здійснюється в урядово-регіональному і регіонально-локальному напрямках. У першому випадку співробітництво опирається на міждержавні угоди. У другому – на особисті контакти сусідів-партнерів, що викликаються господарськими потребами, а також співпрацею в галузі культури.

Наприкінці відзначу, що стратегічним завданням реформування прикордонного співробітництва має стати ефективне використання природно-ресурсного, демографічного, виробничого і науково-технічного потенціалу регіонів з метою вирішення питань комплексного розвитку територій. Головною метою такого співробітництва є подолання взаємних історичних упереджень між населенням по обидва боки кордону, розвиток демократії, функціональних органів управління на регіональному та місцевому рівнях, подолання різниці у рівні розвитку центральних та периферійних районів, підвищення рівня життя громадян та економічного розвитку регіонів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перспективи розвитку прикордонного співробітництва

 

Перспективи  прикордонного  економічногоспівробітництва  регіону в подальшому  повинні бути  спрямовані  на  реалізацію  інвестиційних проектів на  території  пріоритетного  розвитку  і  в  СЕЗ«Закарпаття»  за  видами  економічної  діяльності  та  в інтеграційному угрупованні «Карпатський єврорегіон». Подолання  відмінностей  у  рівні  економічного  розвитку прикордонних регіонів Українських  Карпат передбачає  підвищення  ефективності  економіки,  завдяки  чому  вони  можуть  виграти  конкуренцію  за інвестиції(в  тому  числі  й  прямі  іноземні),  без  чого  не  досягти  стратегічних  цілей  прикордонного економічного  співробітництва,  оскільки  практично  всі  види  економічної  діяльності  в  Закарпатській області  мають  суттєві  проблеми,  пов’язані  з  нестачею  інвестиційних  ресурсів  не  тільки  для розширеного  виробництва,  але  навіть  для  підтримки  в  робочому  стані  існуючих  засобів  виробництва.

Мінімальні  потреби  економіки  регіону  в  інвестиціях  для  забезпечення  високих  темпів  подальшого зростання  значно  перевищують  нинішній  рівень,  а  тому  внутрішнього  інвестиційного  потенціалу недостатньо  для  вирішення  завдань  соціально-економічного  розвитку  в  умовах  прикордонного співробітництва.  Для  Закарпаття  їх  розв’язання  не  є  імперативом –  це  лише  шанс,  яким  можна скористатися з метою забезпечення сталого розвитку регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Реформування економіки  України на шляху ринкових перетворень  і зміцнення її єдиного економічного простору вимагає величезних фінансових ресурсів.

При чому для забезпечення фінансової стійкості країни і її регіонів вітчизняні інвестиції повинні відчутно перевищувати іноземні. Досягнення такої стійкості вимагає розширеного відтворення, нарощування стійкості вимагає розширеного відтворення, нарощування національного фінансового капіталу з одночасним зростанням доходів державного і місцевого бюджетів, а значить, і збільшення податкового потенціалу та розширення бази оподатковування.

Очевидно, що активізація  прикордонного співробітництва  як безпосередня функція місцевих органів самоврядування вимагає не тільки адміністративних зусиль керівництва сусідніх областей у сфері розвитку як соціально-культурних, так і виробничих прикордонних зв’язків, але і розширення обсягів податкових надходжень і нарощування дохідної частини місцевих бюджетів. Уявляється, що в такому контексті стратегічно важливим у прикордонних регіонах України є: 1) перехід до багатовекторності співробітництва, що у даний час, по суті, обмежується сумісним облаштуванням прикордонних переходів і митних служб; 2) підвищення конкурентоспроможності і платоспроможності вже існуючих тут підприємств; 3) створення нових спільних прикордоно-виробничих комплексів; 4) підвищення рівня добробуту населення як необхідної умови

підвищення платоспроможного попиту й обсягів податкових надходжень у

місцеві бюджети. Особливу роль при цьому відіграє зміцнення  виробничого

потенціалу, розширення системи  робочих місць, підвищення економічної активності населення і його зайнятості, поліпшення якості життя населення, розвиток виробничої і соціальної інфраструктури.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Митний кодекс України від 07 листопада 2012 р. // ВВР України. — 2012
2. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навчаль-ний посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 248с
3. Ківалов С. В., Кормич Б. А. Митна політика України: Підруч. — Одеса: Юр. літ-ра, 2006. — 255 с.
4. Кормич Б. А. Державно-правовий механізм митної політики України. — Одеса: Астропринт, 2008.
5. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні. Теорія та практика. — К., 2007.