Особливості митного контролю і митного оформлення натуральної зернової кави при переміщенні через митний кордон України

Натуральна зернова кава відноситься до переліку товарів обов’язкової сертифікації.

Входять до групи товарів, що потребують ліцензування.

Натуральна зернова  кава віднесені до І розділу 09 групи УКТ ЗЕД – «Кава смажена або не смажена, з кофеїном або без кофеїну». 

Пояснення до товарної позиції 0901:

Таблиця 1.3. Класифікація товарної номенклатури УКТ ЗЕД

Код	Назва	Ставки мита, %
		пільгова	повна
0901	Кава смажена або не смажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замінники кави з вмістом кави у будь-якій пропорції: - кава не смажена	-	-
09011100	З кофеїном:	-	-
0901110010	Для промислової переробки	-	-
0901110090	Інші	10	10
09011200	Без кофеїну	-	-

Продовження таблиці 1.3.

Код	Назва	Ставки мита, %
		пільгова	повна
0901120010	Для промислової переробки	-	-
090112 00 90	Інші	10	10
0901210000	Кава смажена  з  кофеїном	10	10
0901220000	Без кофеїну	10	10
090190	Інша	-	-
09019010	Шкаралупа та оболонки зерен кави	-	-
0901901010	Для промислової переробки	-	-
0901901090	Інші	10	10
0901909000	Замінники кави що містять  каву	10	10

Натуральна зернова  кава класифікується в УКТЗЕД відповідно до Правила I інтерпретації класифікації товарів, де назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

УКТЗЕД – це систематизований перелік товарів, які експортуються та імпортуються. Вона групує ці товари у розділи, групи та підгрупи, які мають назви, що вказують в стислій формі категорії або типи товарів, які вони охоплюють. В багатьох випадках різновидність та кількість товарів, що класифікуються в розділі або групі така, що неможливо охопити їх усі або перерахувати їх конкретно в назвах [9 ].

На мою думку, така класифікація є доцільною, адже дає змогу правильно нарахувати митні платежі при митному оформленні даного виду продукції. Пшениця тверда має такий код 0901110010.

 

 

1.3 Порядок митного контролю  натуральної зернової кави

1.3.1 Технологічна схема митного контролю

Українські та іноземні судна, які перевозять натуральну мелену каву, що перетинають державний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль суден, що прибувають із-за кордону (або відбувають за кордон), здійснюється комісією, яка складається з представників КПП прикордонних військ України, митниці, карантинних служб, що здійснюють контроль у пунктах пропуску через державний кордон України. Митний контроль суден закордонного плавання проводиться біля причалів порту або, за узгодженням із митницею і КПП прикордонних військ України, на рейді.

При здійсненні митного  контролю суден закордонного плавання встановлюються зони митного контролю.

Посадові особи, що мають  доступ у зони митного контролю, можуть переміщуватись у них тільки в межах, необхідних для виконання  своїх прямих службових обов’язків.

Переміщення натуральної зернової кави у зоні митного контролю або за межі такої території можливе з дозволу митниці.

При переміщенні через  митний кордон України митні органи керуються єдиним порядком здійснення митного контролю за певною технологічною схемою, передбаченою законодавством України і митним Кодексом України. Технологічна схема – це встановлена керівництвом митного органу обов'язкова для виконання послідовності дій співробітників митного органу під час здійснення операцій митного контролю і митного оформлення Технологічна схема митного контролю натуральної зернової кави наведена на рис. 1[ 12].

Рис. 1 Технологічна схема  митного контролю та митного оформлення натуральної зернової кави

 

1.3.2 Документи необхідні  при митному контролі

Здійснення митного  оформлення кави натуральної, що переміщується судном, починається з перевірки наданих адміністрацією судна документів на каву. Ці документи мають бути оформлені на бланках форми Міжурядової морської консультативної організації (форма ІМСО).

Для здійснення митного  контролю капітан судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном, подає такі документи [5]:

• картка реєстрації обліку (додаток);
• рахунок - фактура (додаток);
• митна декларація (додаток);
• специфікація (додаток);
• список пасажирів (додаток);
• маніфест (додаток);
• коносамент (додаток);
• декларацію про суднові запаси (додаток);
• довідку про наявність на борту наркотичних засобів, валюти, зброї і боєприпасів (додаток);
• зобов’язання капітана судна, яке плаває під Державним Прапором

України, про  те, що закуплені за кордоном суднові припаси, зокрема споживання, не будуть винесені із судна (додаток).

• декларація про вантаж (додаток).

Коносамент  – основний документ. Який судновласник видає відправникові вантажу  і підтверджує прийняття вантажу  до перевезення морським шляхом. Цей документ виконує три основні функції, а саме:

• підтверджує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення;
• є товаросупровідним документом;
• затверджує договір перевезення морським шляхом, тобто перевізник зобов’язується доставити вантаж до місця призначення і передати його тому, хто пред’явить йому оригінал такого документа.
• Суднова роль - список членів суднового екіпажу.
• Список пасажирів – список пасажирів, що знаходяться на судні.
• Список суднових запасів – це перелік тютюнових і вино-горілчаних виробів, деяких продовольчих і промислових товарів, а також суднового постачання, палива і мастила, що знаходяться на судні на момент прибуття в порт.

Подані документи повинні  бути скріплені судновою печаткою та засвідчені підписом капітана судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном.

Після закінчення митного  контролю митний орган проводить  реєстрацію документів, у яких відображаються результати митного контролю та митного  оформлення, і веде їх облік у порядку встановленому Держмитслужбою [6].

 Для здійснення  митного контролю натуральної зернової кави, яка експортується необхідні наступні  документи:

• Вантажно-митна декларація (ВМД)
• Довідка про проведення декларування валютних цінностей
• Облікова картка суб’єкта  зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)
• Зовнішньо – економічний контракт
• Товаро-супровідні документи (ТСД)
• Документи, які підтверджують сплату митних платежів
• Сертифікат про походження товару
• Довідка – розрахунок митної вартості
• Сертифікат відповідності
• Фіто-санітарний сертифікат.

 

1.3.3. Методи та технічні  засоби здійснення митного контролю

Технічні засоби митного  контролю - це набір технічних приладів, що їх використовують безпосередньо  на оперативних ділянках митниць  для митного контролю усіх видів перевезень через державний кордон, здійснення збору, передачі, обробки, відображення, зберігання інформації, а також для виявлення матеріалів, предметів та речовин, заборонених для ввезення-вивезення, виявлення помилкового або підробленого (фальшивого) оформлення митних документів.

Поглиблення процесів демократизації і гласності в країні значно підвищує вимоги до культури обслуговування громадян, що перетинають державний кордон України, вимагає скорочення часу проведення митного контролю і підвищення його надійності, створення для громадян обстановки доброзичливості. Це досягається насамперед застосуванням спеціальних технічних засобів, що дозволяють виявляти укриття в багажі і транспортних засобах, джерела радіоактивного випромінювання, зброю, сховану під одягом пасажирів, робити пошук схованок у транспортних засобах та ін.

Технічні засоби митного  контролю повинні виконувати такі функції:

• перевірка справжності необхідних документів і атрибутів митного забезпечення: митних документів; митних пломб і замків;
• контроль об'єктів перевезень, пошук і виявлення предметів контрабанди: візуальний контроль вмісту об'єкта; контроль важкодоступних місць об'єкта; пошук зброї, боєприпасів, металевих предметів; пошук наркотичних речовин;
• ідентифікація у виробах: дорогоцінних каменів; наркотичних речовин; хімічних речовин; ідентифікація оригінальності банкнотів;
• забезпечення виконання функцій дізнання та документування в справах про контрабанду: виявлення та закріплення речових доказів; фотовідеодокументування місць і способів приховування контрабанди; оперативний звукозапис показань осіб, які проходять в справах про контрабанду;
• візуальне спостереження оперативної обстановки в зонах митного контролю: внутрішніх митних зонах; митних територіях;
• забезпечення оперативного управління процесом митного контролю відповідними приладами: портативними засобами зв'язку; засобами стаціонарного зв'язку; засобами мобільного зв'язку; засобами факсимільного і комп'ютерного зв'язку;
• накладання атрибутів митного забезпечення;
• збирання, обробка, збереження, документування та відображення інформації, в тому числі за допомогою ЕОМ.

Використання технічних засобів митного контролю суттєво збільшує питому вагу об'єктів, що фактично перевіряються під час переміщення через державний кордон, підвищує ефективність митного контролю і культуру процедур контролю і митного оформлення, зменшує можливість порушення митних правил.

Для здійснення митного  контролю твердої пшениці застосовують[7]:

• металодетектори;
• детектори контрабанди;
• детектори аномалій;
• ультрафіолетові ліхтарі.

Портативний металодетектор «ЛКЛ 7202М» (Україна) призначений для  виявлення схованих металевих предметів, в тому числі зброї, в будівельних конструкціях, багажі, одязі людини. Крім того, прилад може використовуватися в якості освітлювального засобу під час огляду документів в темний час доби, а також для освітлювання номерів вузлів, агрегатів транспортних засобів у важкодоступних та затемнених місцях завдяки наявності вбудованого ліхтаря.

Детектор контрабанди «Бастер К-910 В» призначений для виявлення контрабанди, прихованої в спеціально обладнаних потаємних місцях багажу та вантажів, в порожнинах та за облицюванням транспортних засобів, а також закамуфльованої під різні предмети побуту. В основу роботи детектора покладений метод фізичного (радіометричного) контролю, оснований на отриманні інформації про внутрішній стан підконтрольного об'єкта, який просвічується проникним випромінюванням.

Детектор «Бастер К-910 В» являє собою малогабаритний, зручний у використанні прилад. Він складається з основного блока з дисплеєм та підсвічуванням, калібрувального стандарту, навушників, лужної батарейки напругою 9 В (ШСАО). На передній панелі основного блока містяться пускова кнопка, кнопки «Режим», «Блокування», «Підсвічування».

Детектор аномалій «М600» призначений для пошуку наркотичних речовин, зброї, спиртових продуктів та іншої контрабанди в рідині, будівельних матеріалах, продуктах харчування, що упаковані в неметалеву тару.

Детектор «М600» є приладом радіохвильового контролю. Він діє за принципом вимірювання високочастотного електромагнітного сигналу, який відбивається від об'єкта контролю. За цим методом можна здійснювати обстеження порожнечі транспортних засобів або тари, які вироблені з діелектричних, композиційних, феритових матеріалів, в яких розповсюджуються радіохвилі. Від металевих перепон радіохвилі повністю відбиваються, тому застосування цього приладу під час огляду металевих вузлів транспортних засобів неможливе, але ефективним є пошук металевих предметів, наприклад, зброї, розташованої за діелектричною перепоною з композиційного матеріалу.