Органи державного регулювання митною справою в Україні

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

контрольна  робота 

з дисципліни:

Митна справа в Україні

на тему:

«Органи державного регулювання митною справою в Україні » 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

Студентка ІV курсу

Групи П-41 
 

Перевірила: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст 

1. Поняття  та правовий статус митних органів України: 

     1.1. Спеціально уповноважений центральний  орган виконавчої влади в галузі  митної справи (Держмитслужба України)   

     1.2. Регіональні митниці 

     1.3. Митниці  

    Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття та правовий статус митних органів України 

     Наявність національної системи митної служби є невід’ємною ознакою суверенітету держави, одним з найвагоміших факторів її політичної та, насамперед, економічної незалежності, обов’язковим чинником існування цілісного самодостатнього державно-територіального утворення. У розв’язанні низки конкретних завдань система митної служби є суттєвим фактором підтримки рівноваги і створення в країні найсприятливіших умов для розвитку власної економіки, вагомим чинником структурних ринкових перетворень, важелем впливу на стан соціального благополуччя суспільства. Для України, як і для будь-якої суверенної держави, питання формування та безпосередньої реалізації митної політики, функціонування системи митної служби, ефективного та дієвого митно-правового регулювання на власній території завжди було й буде досить актуальним та вагомим.

     Митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ та організацій. З огляду на те, що саме на митні органи покладається обов’язок реалізації митної політики, необхідно розглянути їх правовий статус більш детальніше.

Митні органи України − державні органи, основним призначенням діяльності яких є сприяння реалізації громадянами та суб’єктами господарювання свого права на переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон, організація та здійснення контролю за дотримання ними (громадянами та суб’єктами господарювання) правил переміщення товарів, предметів і транспортних засобів та використання в межах своїх повноважень інших інструментів реалізації митної політики. Відповідно до ст. 12 МК України, до системи митних органів належить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (далі – центральний апарат Держмитслужби України), регіональні митниці та митниці. Схема організації та

взаємодії центральних органів виконавчої влади, затверджена Указом Президента України “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1573/99, встановлює, що митні органи належать  
 

до кола органів виконавчої влади. Являючи собою окрему підсистему в межах єдиної системи органів виконавчої влади, митні органи займають в ній своєрідне місце, що підтверджено їх спеціальним статусом. Разом з тим вони є елементом аппарату державного управління.

     Особливість місця митних органів у системі  органів виконавчої влади визначається, насамперед, метою створення, функціонування та характером виконуваних завдань і функцій. Саме це й обумовлює специфіку виконавчої діяльності митних органів, аналогів якої в державі немає.

      Виходячи  з усвідомлення виконавчої влади  як діяльності, що полягає у забезпеченні реального втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичному застосуванні всіх важелів державного регулювання та управління важливими процесами суспільного розвитку, а такожзагальновідомого визначення органу виконавчої влади (організаційно- самостійного елементу державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань та функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і зарахований згідно з Конституцією і законами України до системи органів виконавчої влади3, ми можемо констатувати, що митні органи здійснюють діяльність, яка має управлінський, організуючий, виконавський, контрольний, розпорядчий та правоохоронний характер. Ця універсальна та водночас специфічна діяльність здійснюється у чітко визначеній сфері – сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Митні органи наділені різноманітними управлінськими та організаційними функціями, що сприяють вирішенню поставлених перед ними завдань та досягненню певних цілей у цій сфері.

Виконавча діяльність митних органів полягає  у повсякденній практичній організації та здійсненні митної діяльності й інших засобів реалізації митної політики. Митні органи, що перебувають на різних організаційно-правових рівнях, підпорядковуються вищестоящому державному органу і разом з тим мають право самостійно здійснювати розпорядчі повноваження, приймати рішення, обов’язкові до виконання підпорядкованими митними органами, суб’єктами господарювання й громадянами, та контролювати їх виконання. У

цілому  ж митні органи наділені широким колом повноважень щодо самостійного здійснення правотворчої та правозастосовної діяльності. У результаті такої діяльності вирішуються та реалізуються загальнодержавні завдання і функції.

      Митні органи як частина державного апарату наділені комплексом державно-владних повноважень, що реалізуються в спеціальних правових формах, специфіка яких полягає у тому, що вони регламентуються нормами декількох галузей права: адміністративного, фінансового та митного. За своїм змістом реалізація цих повноважень передбачає здійснення митними органами організаційної, управлінської діяльності, яка відбувається в основному в правових формах: правотворчій та правозастосовній, а також у власне організаційних: наприклад, проведенні митними органами консультування зацікавлених осіб з питань переміщення через митний кордон окремих груп товарів. Усі форми діяльності тісно взаємопов’язані та в сукупності становлять єдине ціле. При цьому треба звернути увагу на те, що це вимагає від митних органів застосування сукупності різноманітних правових засобів, які за своїм характером можуть бути визнані адміністративно-правовими засобами.

      Зважаючи  на особливості, пов’язані зі здійснюваною митними органами діяльністю, можна сформулювати поняття митного органу як окремого різновиду органу виконавчої влади: митні органи – це органи виконавчої влади, які в межах своїх владних повноважень, відповідно до покладених на них завдань та функцій здійснюють безпосередню реалізацію митної політики держави.

На даний  момент структура митних органів є трирівневою: центральний апарат Держмитслужби України – регіональні митниці – митниці. Наявність сааме таких організаційно-правових рівнів митних органів передбачена чинним МК України.

     Очолює  усю систему митних органів, спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів щодо виконання законодавства України з питань митної справи центральний апарат Держмитслужби України тобто здійснює безпосереднє керівництво системою митних органів, спеціалізованих митних

установ і організацій. Як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом він забезпечує реалізацію державної політики в галузі митної справи.

Правовий  статус центрального апарату Держмитслужби  України, його завдання, повноваження, структура визначається МК України, Положенням про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24 серпня 2000 р. № 1022 та іншими нормативними актами.

Відповідно  до Положення про Державну митну  службу України, основними завданнями центрального апарату Держмитслужби України є:

- забезпечення  реалізації державної політики  у сфері митної справи;

- захист  економічних інтересів України;

- контроль  за додержанням законодавства  України про митну справу;

- використання  засобів митно-тарифного та позатарифного  регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

- удосконалення  митного контролю, митного оформлення  товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

- здійснення  спільно з іншими державними  органами комплексного контролю за валютними операціями;

- здійснення  разом з іншими уповноваженими  центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- боротьба  з контрабандою та порушеннями  митних правил;

- розвиток  міжнародного співробітництва у  сфері митної справи.

Держмитслужбу України очолює Голова, якого призначає  на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку. Голова здійснює керівництво Держмитслужбою України, розподіляє обов’язки між своїми заступниками, визначає ступінь відповідальності заступників та керівників структурних підрозділів Держмитслужби України. Він призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального аппарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів та митниць. Голова служби в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази та розпорядження, організовує та контролює їх

виконання. Він несе персональну відповідальність перед Президентом України і

КМ України  за виконання покладених на митну  службу України завдань і виконання ним своїх функцій. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держмитслужби України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Держмитслужбі України утворюється колегія. Рішення колегії проводяться в життя наказами Держмитслужби України. Організаційна структура центрального апарату Держмитслужби України представлена підрозділами, що мають назви департаментів, управлінь, відділів та секторів. У відповідності до завдань та функцій центрального апарату Держмитслужби України визначаються основні структурні підрозділи та підрозділи, що забезпечують їх діяльність.

     Департаменти  та управління, сформовані за функціональним принципом, діяльність яких зосереджена на виконанні однієї чи кількох функцій, реалізація

яких  покладена на Держмитслужбу України.

     Центральний апарат Держмитслужби України є  юридичною особою, має

печатку із зображенням Державного Герба  України та своїм найменуванням, відповідні печатки та штампи, самостійний баланс, рахунки (в тому числі й валютні) в органах Державного казначейства України.

     Регіональні митниці входять в єдину систему митних органів, які на території закріплених за ними регіонів у межах своєї компетенції здійснюють митну справу та забезпечують комплексний контроль за додержанням митного законодавства. В безпосередньому підпорядкуванні регіональної митниці знаходяться усі розташовані на підпорядкованій їй території митниці та спеціалізовані митні установи та організації, за виключенням тих які безпосередньо підпорядковані центральному апарату Держмитслужби України.

Потреба у створенні регіональних митниць  як проміжкових ланок в системі управління системою митних органів викликана в першу чергу значними розмірами митної території України. Безпосереднє керівництво діяльність митниць з одного центру при такій території, як показав досвід, є малоефективним. В зв’язку з цим вся митна територія України поділена на митні регіони, в межах яких регіональні митниці здійснюють діяльність щодо оперативного керівництва і координації діяльності підпорядкованих їм митниць. 

Серед основних завдань, вирішення яких покладається на митні органи, можна виокремити такі: