>     Посадові  особи, яким дозволяється доступ у зони митного контролю, можуть перебувати в них тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі цінності та предмети, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством.

     Товари  та транспортні засоби перебувають під митним контролем в зоні митного контролю з моменту ввезення на її територію. З метою забезпечення дотримання режиму зон митного контролю митні органи мають право встановлювати відповідно до законодавства правила щодо підтримання режиму зони митного, контролю.

     Забороняється знаходження в зонах митного контролю товарів та транспортних засобів, щодо яких здійснені митні;процедури та надано дозвіл митного органу на пропуск їх через митний кордон України відповідно до заявленої мети переміщення.

     Особи, винні в порушенні режиму зони митного контролю, у тому числі вимог щодо переміщення через межі зони товарів та транспортних засобів, несуть відповідальність згідно із законодавством.

     3. Права митних  органів щодо здійснення митного  контролю. Особливості процедури  митного контролю

 

     Згідно  зі ст. 53 Митного кодексу України  Митні органи, будучи самостійній складовій частиною системи виконавчої влади, винятково й безпосередньо здійснюють митну справу. Митні органи у межах своїх повноважень мають право застосовувати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю.

     Митні органи мають право у примусовому порядку зупиняти і повертати в зони митного контролю транспортні засоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митного контролю на митну територію України, а також морські та річкові судна, які без дозволу митних органів вийшли з зони митного контролю за межі митної території України і не перебувають у територіальних водах інших держав.

     Шляхом  установлених законодавством форм і  методів вони виконують свої функції  й реалізують повноваження в області  переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, застосовують коштів митного регулювання, стягують митні платежі, мита, податки, здійснюють митний контроль і митне оформлення. Вони здійснюють діяльність, що по своєму юридичному змісті є розпорядницькою. У межах своєї компетенції вони видають нормативні й інші юридичні акти по митній справі. [11]

     Перелік примусових заходів, а також порядок їх застосування встановлюються Митним Кодексом та іншими законами України.

     Митні органи створюються, реорганізуються  й ліквідуються вищими органами. Митні органи являють собою єдину систему, у яку входять Державний митний комітет, регіональні митні керування, митниці , митні пости. У сфері митного контролю створене керування по митному контролі, що планує роботу митних органів по здійсненню митного контролю й організує в цих цілях взаємодія із прикордонними військами, санітарно-карантинними, ветеринарними й іншими державними органами. У керуванні розробляються рекомендації щодо зон митного контролю, скарги на дії посадових осіб митного органа. У складі керування три відділи: відділ по створенню й розвитку митної інфраструктури, відділ по організації контролю в неторговому обороті, відділ по організації контролю в торговельному обороті.

     Також у керуванні створений відділ валютного контролю, що керує діяльністю підлеглих йому відділів, груп валютного контролю в митних органах, створених на місцях. У відділі валютного контролю здійснюється контроль за змістом валютних пунктів, перевірка контрактних і платіжних документів, збирається інформація про порушення валютного законодавства.

     Регіональне митне керування з питань митного контролю організує й контролює виробництво органами нижчого підпорядкування митного контролю. Воно перевіряє правильне й однакове застосування правил митного контролю.

     Митниці з питань митного контролю забезпечують правильне застосування митних режимів при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України, організують, координують і контролюють проведення посадовими особами митниці й нижчестоящих митних постів, перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей, митного огляду, включаючи особистий огляд, що є винятковою формою митного контролю, обліку товарів і транспортних засобів.

     Митні пости, що входять у єдину систему, здійснюють свою діяльність безпосередньо під керівництвом митниці або під керівництвом регіонального митного керування, у випадку безпосереднього підпорядкування керуванню з питань митного контролю. Митні пости здійснюють контроль за дотриманням всіма юридичними й фізичними особами правил, порядку й умов митної справи.

     Митний  контроль здійснюється відділами митного контролю й митних постів у місцях їхнього розташування й інших місць, обумовлених законодавством про митну справу. Так, Митним кодексом України передбачене створення зон митного контролю, під яким розуміється територія уздовж митного кордону, у місцях митного оформлення, у місцях знаходження митного органа й інших спеціально певних місцях, наприклад, митні склади, склади тимчасового зберігання.

     Кодексом  також визначені митні режими, які перебувають у зоні митного контролю, відповідно до яких здійснення виробничої й комерційної діяльності, переміщення товарів, транспортних засобів через границю таких зон і в їхніх межах допускаються тільки з дозволу митних органів і під їхнім контролем. [11]

     Митні органи України при проведенні в  життя митної політики розв'язують такі головні завдання:

     а) захист економічних інтересів України;

     б) контроль за додержанням законодавства  України про митну справу;

     в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

     г) використання засобів митно-тарифного  та позатарифного регулювання при  переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

     д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

     е) комплексний контроль разом з  Національним банком України за валютними  операціями;

     є) здійснення заходів щодо захисту  інтересів споживачів товарів і  додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

     ж) створення сприятливих умов для  прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;

     з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

     й) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн а  також з міжнародними організаціями  з питань митної справи;

     І) ведення митної статистики. [16]

     Державний митний комітет України утворюється  Президентом України. Голова Державного митного комітету України призначається відповідно до чинного законодавства України.

     Територіальні митні управління створюються Кабінетом  Міністрів України. Створення, реорганізація  і ліквідація митниць та інших  митних установ України здійснюється Державним митним комітетом України за погодженням з Міністерством фінансів України. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та створення інфраструктури митних органів України здійснюється за рахунок державного бюджету.

     Митні органи України, морські та річкові  судна, які перебувають в їх розпорядженні, мають прапор. Автотранспортні засоби і повітряні судна, ще перебувають  у розпорядженні митних органів  України, мають розпізнавальний  знак. Митні органи України у своїй  діяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами та громадянами.

     Державні  та інші органи, що відповідно до законів  України не здійснюють загального керівництва  митною справою, не вправі приймати рішення, які входять у компетенцію  митних органів України, чи іншим чином втручатися у діяльність цих органів.

     У разі виявлення під час здійснення митного контролю ознак злочинів, що не належать до контрабанди, начальник  митного органу України чи особа, яка його заміщує, повідомляє наявні дані органам попереднього слідства.

     У свою чергу інші правоохоронні органи повідомляють митним органам України  наявні факти правопорушень, пов'язаних з порушенням митних правил або контрабандою.

     Товари  та інші предмети, що переміщуються  через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.

     Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів  контролю. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на своєчасне і повне ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів, а також із змінами в них, що регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються митної справи.

     Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на безпосереднє одержання інформації від митних органів, які на їх вимог уможуть на сплатній основі оперативно надавати їм таку інформацію.

     Під час здійснення своїх функцій  митні органи України можуть співпрацювати  з митними та іншими органами іноземних держав та з міжнародними організаціями.

     Держмитслужба має право:

• представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;
• проводити в межах своєї компетенції переговори і укладати угоди з органами та установами іноземних держав;
• залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції;
• утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції комісії та експертні групи;
• одержувати безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, а від Міністерства статистики України статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
• скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції. [4]

     Держмитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо  та через регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації. Держмитслужба у процесі  виконання покладених на неї завдань  взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

     Держмитслужба у межах своїх повноважень  на основі та на виконання актів  законодавства України видає  накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством України, рішення Держмитслужби є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

     Держмитслужба у разі потреби видає разом  з іншими центральними та місцевими  органами виконавчої влади, органами місцевого  самоврядування спільні акти. Нормативно-правові  акти Держмитслужби підлягають державній  реєстрації в Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством.

     Державну  митну службу України очолює Голова, якого призначає Президент України. Голова несе персональну відповідальність перед Президентом України і  Кабінетом Міністрів України  за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і здійснення своїх функцій.

     Голова  Держмитслужби має заступників, які призначаються відповідно до законодавства України. Голова розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби. Голова Держмитслужби:

• здійснює керівництво Держмитслужбою;
• організовує роботу колегії Держмитслужби І головує на її засіданнях;
• е розпорядником коштів Держмитслужби;
• затверджує штатний розпис центрального апарату Держмитслужби і положення про її структурні підрозділи;
• призначає у встановленому порядку на посади та звільняє з посад керівників регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, структурних підрозділів центрального апарату Держмитслужби;
• присвоює у встановленому порядку персональні звання та вносить Кабінету Міністрів України подання про присвоєння відповідних персональних звань працівникам Держмитслужби;
• представляє у встановленому порядку працівників, які найбільше відзначилися в роботі, до нагородження державними нагородами і президентськими відзнаками;
• вносить у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законодавчих та інших актів з питань, що належать до повноважень Держмитслужби;
• здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.