Митна вартість

 

 

 

 

Ідентичними не вважаються товари, які після ввезення в Україну  піддалися інженерно-конструкторській проробці, дизайн яких був змінений в Україні повністю або частково за рахунок покупця. Незначні розбіжності  у зовнішньому вигляді не можуть служити підставою для відмови  в розгляді товарів як ідентичних, якщо в іншому такі товари відповідають даним вимогам.

Для того, щоб відповідати критерію ідентичності, порівнювані товари обов'язково повинні бути виготовлені в тій  самій країні, що і товари, які  піддаються оцінці.

 

 

 

У випадку, якщо при використанні методу визначення митної вартості за ціною  угоди щодо товару який ввозиться  виявляється більше однієї ціни угоди  за ідентичними товарами, то в якості основи для визначення митної вартості ввезених товарів застосовується найнижча з них.

Якщо виявиться, що вартість товару не може бути визначена за методом  визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, то слід переходити до іншої альтернативної бази оцінки - ціни угоди з однорідними товарами, тобто використовувати метод визначення митної вартості за ціною угоди з подібними товарами.

Під подібними розуміються товари, які, хоча і не е однаковими в усіх відношеннях, але мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати такі ж функції, що й оцінювані товари і бути комерційно взаємозамінними.

 

 

 

 

При визначенні однорідності товару обов’язково мають бути враховані  такі ознаки:

 

 

якість, наявність товарного  знака і репутація товарів  на ринку

країна походження

 

виробник

Товари не вважаються подібними, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи над ними, художнє оформлення, дизайн, ескізи і креслення та інші аналогічні роботи виконані після ввезення в Україну.

Умови, за яких за основу при  визначенні митної вартості береться ціна угоди щодо ідентичних та подібних товарів:

 

 

• якщо ці товари продані для ввезення на територію України;

якщо ці товари Ввезені одночасно з товарами, що оцінюються, або не раніше, ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оцінюються;

якщо ці товари були ввезені у тій же кількості і на тих самих комерційних умовах, що й оцінювані товари;

якщо виявляється більше однієї ціни угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, застосовується найнижча з них.

 

 

 

 

 

 

При використанні цього методу використовуються такі види цін:

 

світова ціна

довідкова ціна

біржові котирування

 

середні експортні та імпортні ціни

 

Ідентичними та подібними товарами за однакових комерційних умов, ціна угоди з ідентичними або подібними  товарами повинна бути піддана відповідному коригуванню для компенсації (нівелювання) цих розбіжностей.

 

Коригування базової (вихідної) ціни угоди з ідентичними або подібними  товарами здійснюється за одним або  кількома чинниками:

а) тільки за кількісними чинниками;

б) тільки за чинниками, що стосуються комерційних умов продажу;

в) за комерційними та кількіснимн чинниками одночасно.

 

 

 

 

 

Отримана з урахуванням коригувань ціна угоди з ідентичними або  подібними завезеними товарами повинна  використовуватися як основа для  визначення митної вартості оцінюваних товарів.

При проведенні оцінки за ціною угоди  з ідентичними або подібними  товарами необхідно забезпечити  правильне врахування всіх додаткових нарахувань до ціни, фактично сплаченої  або підлягаючій сплаті.

5. Порядок визначення митної вартості товарів при їх ввезенні на митну територію України на основі методу віднімання.

Митна вартість на основі "віднімання" (МВ) визначається за формулою:

МВ - ЦІ- (ВК + НП + ВП+ СМП + ВД),

ВК— витрати на комісійні винагороди;

НП - звичайні надбавки на прибуток;

ВП - загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України  товарів того ж класу;

СМП - сума митних платежів, що підлягає сплаті в Україні у зв'язку з  ввезенням товару;

ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування і страхування, понесені в Україні.

 

Митна оцінка за методом віднімання базується на ціні, за якою ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні  товари були продані найбільшою агрегованою  партією на території України  у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, а учасник угоди не є взаємозалежною з продавцем особою.

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним з центральних питань даного методу оцінки є вибір ціни, за якою найбільша агрегована (сукупна) кількість  товару була продана після ввезення в країну покупцем першого комерційного рівня, не пов'язаним з продавцем (імпортером).

Для того, щоб. стало можливим обчислення митної вартості на основі внутрішньої  ціни, з неї необхідно виокремити ті елементи, що характерні тільки для внутрішнього ринку, тобто витрати, понесені після ввезення даних товарів на територію України і які не повинні бути включені в митну вартість.

З ціни товару вираховуються такі компоненти:

 

 

витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати в зв'язку з продажем в  Україні ввезених товарів того ж  класу і виду

 

суми ввізних мит, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні в зв'язку з ввезенням  і (або) продажем товарів

 

звичайні витрати, понесені в Україні, із транспортування, страхування, навантажувальні  і розвантажувальні роботи

 

 

вартість, додану в результаті складання  або подальшої переробки, у разі якщо це необхідно

 

 

В основі методу віднімання лежить вибір ціни, за якою ввезені товари продаються в Україні. Проте використання в рамках методу віднімання цін продажу в Україні тільки оцінюваних товарів істотно обмежило б рамки застосування цього методу, оскільки як міжнародні норми, так і вітчизняне законодавство передбачають можливість використання в рамках даного методу цін продажів на ринку України ідентичних або подібних товарів.

 

 

6.Порядок  визначення митної вартості товарів  при їх ввезенні на митну  територію України на основі  методу додавання.

Митна вартість на основі додавання (МВ) визначається за формулою:

МВ-ВВ+ВД + НП + ВП+ЛП+ЧП

де ВВ- вартість матеріалів і витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;

ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування І страхування, понесені в Україні;

НП— прибуток, що отримує експортер;

ВП— витрати, понесені покупцем;

ЛП - ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен здійснити як умову експорту товару, що оцінюється;

ЧП — відповідна частина прибутку від подальшого перепродажу товарі в, що накопичується у продавця.

 

Митна вартість оцінюваних товарів  визначається на основі урахування витрат виробництва цих товарів, до яких додається сума прибутку і витрат, характерних для продажу оцінюваних товарів на національному ринку. Таким чином, для визначення митної вартості за даним методом необхідна  інформація про витрати виробництва  оцінюваних товарів, яку можна одержати тільки за межами країни ввезення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складності в одержанні і  підтвердженні необхідної інформації накладають жорсткі обмеження на використання методу додавання вартості. Якщо митному органу рекомендується використовувати для розрахунку митної вартості непідтверджені дані, то вони повинні розглядатися як бездоказові, такі, що не відтворюють фактичне положення  справ. Навіть у тому разі, коли доступ до документації дозволено іноземним  виробником і ухвалено владою його країни, фактично не всі документи  і дані можуть бути подані митним органам  країни-імпортера.

У зв'язку з цим митна вартість, визначена за методом додавання, повинна бути об'єктом особливо ретельної  перевірки.

 

6. Резервний  метод визначення митної вартості  товарів при їх ввезенні на  митну територію України.

Існують ситуації, коли жоден з  розглянутих вище варіантів оцінки товарів, відповідно до встановлених вимог, не може бути використаний як вихідна  база для визначення митної вартості.

Це такі випадки:

 

                   здійснюється імпорт товарів  на тимчасовій основі

 

                   має місце договір оренди або  найму

                     здійснюється реімпорт товарів  після ремонту або модифікації

                  відбувається постачання унікальної  продукції, творів 

                    мистецтва

                  ідентичні або подібні товари  не ввозяться

 

                  товари не перепродаються в  країні-імпортері

 

                  виробник невідомий, відмовляється  надати дані про витрати 

         виробництва,  або подані ним відомості не  можуть бути 

                    прийняті митним органом

Стаття VII Угоди ГАТТ/ВТО щодо митної оцінки, описуючи резервний метод, встановлює, що митна вартість у рамках цього методу повинна визначатися з використанням "розумних* способів, сумісних з принципами і загальними умовами цієї Угоди на базі даних, наявних в імпортера.

Таким чином, резервний метод не дає спеціального способу оцінки товарів, але потребує врахування ряду принципів. Оцінка за допомогою резервного методу повинна відповідати встановленим законодавством методам.

 

 

У рамках резервного методу повинна  дотримуватися встановлена послідовність (ієрархія) принципів застосування методів визначення митної вартості:

 

 

 

 

1) базування оцінки на вартість  угоди завезених товарів або  існуючих фактичних оцінок, за  якими завезені товари продаються  в країні при звичайному ході  торгівлі в умовах конкуренції;

2) уніфікація оцінки;

3) чесність і нейтральність оцінок;

4) простота і неупередженість  критеріїв оцінки;

5) сумісність із комерційною  практикою; 

6) використання найближчих еквівалентів (альтернативних вартостей), якщо  визначення вартості на базі  методу 1 неможливо;

7) неприпустимість використання  як бази для оцінки ввезених  товарів вартості товарів вітчизняного  походження, довільних або фіктивних  оцінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо товар ввозиться на умовах договорів оренди, то митна вартість може бути визначена, виходячи з сум  орендної плати, перерахованої на весь період експлуатації даного устаткування. Наприклад, якщо устаткування вводиться  за договором оренди на 2 роки, а його нормативний термін служби становить 10 років, то для одержання вартості устаткування орендна плата за 2 роки повинна бути перерахована на 10 років.

При цьому необхідно враховувати, що якщо в суму поточних орендних платежів включені витрати, які не піддягають включенню в митну вартість (наприклад, витрати на ремонт і підтримку  устаткування), то в тому випадку, якщо вони виділені окремим рядком і у  разі необхідності можуть бути перевірені і підтверджені документально, ці витрати  можуть не включатися до митної вартості.