Виктимология

Анотація  статті О.Джужа

  Віктимологія на  захисті прав і  законних інтересів  жертви злочину/  Право України.  – 2002р. №2 –  С. 133-138 

  В даній  статті розглянуто питання кримінальної віктимології як підгалузі кримінології і її вплив на удосконалення методів розслідування, слідчої тактики та на весь процес розумової діяльності слідчого, а також про необхідність розвитку кримінальної віктимології  у вигляді окремої дисципліни.

     На  підставі віктимологічних досліджень в масштабі Київського регіону автор  підтверджує гіпотезу про віктимність  – як психологічне і соціальне  значиме явище, що характеризується підвищеною неспроможністю окремих  категорій осіб уникати  криміногенних  ситуацій чи принаймні, не створювати їх там, де це буває об’єктивно можливо.

     Автор пропонує свою схему концепцій щодо структури віктимології, а саме кримінальної віктимології, яка ним розуміється як комплексна, міждисциплінарна галузь науки, що розглядає проблему жертви злочину з позиції кримінального права, кримінології, кримінального процесу, кримінально-виконавчого права.

     При розгляді кримінальної віктимології, автор запропонував «роз’єднати» цю комплексну міждисциплінарну галузь знань  на складові – кримінально-правову, кримінально-процесуальну, кримінально-виконавчу та кримінологічну. Автор зазначає, що кримінально-правова віктимологія це вчення про роль потерпілого в злочинних діяннях, кримінально-процесуальна віктимологія це вчення про роль потерпілого як учасника кримінального процесу, кримінологічна віктимологія це вчення про жертву злочину, її кримінолого-вікомологічні характеристики, ознаки, якості та властивості. На підставі даних отриманих від кримінологічної віктимології автор стверджує, що вони є «фундаментом» для розроблення заходів віктимологічної профілактики.

     На  відміну від кримінально-правової та кримінально-процесуальної віктимології де термін «потерпілий» є єдиний, то кримінологічна віктимологія крім терміну  «потерпілий» вживає також поняття «жертва», «рецидивна жертва», «потенційна жертва», що значно розширює сферу досліджень.  

     Автор пропонує щоб кримінальна статистика, зокрема її статистичні обліки, мають  включати не лише показники, що характеризують злочинність, заходи боротьби з нею  і особу злочинця, а й віктимність  та її профілактику. 

     На  підтвердження погляду про необхідність розвитку кримінальної віктимології як окремої дисципліни, автор пропонує на ґрунті даної дисципліни, обґрунтувати курс кримінологічної віктимології, який би складався зі загальної та спеціальної (особливої) частин. До першої з яких увійшли б поняття предмета, методологічна база дослідження, принципи, завдання, функції, поняття віктимності та ін. До спеціальної (особливої) частини  кримінологічної віктимології автор пропонує віднести вивчення жертви, її ставлення до злочинних посягань в конкретних видах злочинів.

     Ознайомившись зі змістом даної статті, я погоджуюсь з автором, що необхідно більш  професійно підходити до вивчення і  дослідження кримінологічної віктимології, так як дані, отримані в результаті віктимологічних досліджень, можуть допомогти і правосуддю глибше дослідити обставити справи, об’єктивно та адекватно реальним обставинам і ролі учасників процесу кваліфікувати ті чи інші злочини з урахуванням особи і поведінки потерпілого.