Злочинність в цілому підрозділяється на окремі види, що мають свої специфічні особливості, які виражаються як в кримінологічній  характеристиці, в причинності, так  і в способах попередження злочинів окремого виду і боротьби з ними. До такого окремого виду злочинності відноситься жіноча злочинність.

     Безсумнівно, поділ злочинності за статевою ознакою  має сенс, так як і кількісний, і якісний зміст жіночої злочинності  має свої особливості та відмінності  від чоловічої. Що стосується кількісних особливостей і відмінностей, то протягом століть жіноча злочинність завжди значно поступалася чоловічий. Співвідношення рівня злочинів, скоєних жінками, до рівнем злочинів, що здійснюються чоловіками, так само 1:7. І це незважаючи на те, що кількість жінок у країні більше, ніж кількість чоловіків.

     Виділяються злочини, в яких відображається стереотип  поведінки, що склався під впливом  конкретного, характерного саме для  жінок мікросередовища або ситуації в певний період

     Як  правило, серед жінок більше, ніж  серед виявлених злочинців-чоловіків, осіб старшого віку. І ця тенденція зберігається до теперішнього часу, не дивлячись на те, що в цілому в останні роки простежується омолодження злочинців. Освітній рівень жінок-злочинниць завжди був вище в порівнянні з чоловіками-злочинцями, проте, раніше ніколи не відзначалося такого високого приросту серед злочинниць числа осіб, які мають вищу освіту.

     Існує декілька теорій, які обгрунтовують  відставання жіночої злочинності  від чоловічий. А. Кетле пояснював  меншу злочинність жінок не тільки їх фізичної слабкістю, але і відчуженість від громадського життя, замкнутістю в колі сімейних обов'язків. Однак у міру все більшого включення жінок у громадське життя, професійну діяльність, а також у періоди зростання злочинності, питома вага жіночої злочинності у загальній залишалася завжди невеликою. Вона була у багато разів менше питомої ваги злочинності чоловіків.

                 Інше пояснення цього явища  було висунуто припущення представниками  антропологічної школи - Ч. Ломброзо  і його послідовницею в Росії П. Н. Тарковською. Більш низька інтенсивність жіночої злочинності пов'язується ними з особливостями жіночого організму і характеру, природою жінки, до певної ступеня з її «біологічної недорозвиненістю».

     Однак весь наступний розвиток науки показав, що пріоритет у причинному комплексі злочинності належить тим обставинам, які формуються в умовах соціального життя. Саме вони роблять найбільш значущий вплив на формування злочинної поведінки жінки, як, втім, і правомірного. Можна виділити як біологічні, так і соціальні причини жіночої злочинності. Хоча ці причини дуже тісно взаємопов'язані.

     З найдавніших часів жінка була берегинею домашнього вогнища, а  чоловік був мисливцем або  рибалкою. Припустимо, що основою такого розподілу соціальних ролей було фізична нерівність, хоча це досить спірно, тому що знаємо, що існували амазонки, які не поступалися в фізичній силі будь-якого чоловіка. Тому, крім можливого фізичного нерівності, основою поділу функцій на чоловічі і жіночі послужили морально-психологічні відмінності статей. Жінка, як спочатку задумано природою, є матір'ю, відповідно, в ній переважають творчі якості, чоловік же, як мисливець або рибалка, наділений більше агресивними якостями. Це зовсім не означає, що жінки позбавлені агресії, а чоловіки не здатні до творення. У практиці зустрічаються жінки, які вбивають своїх новонароджених дітей без всякого жалю, і батьки, які з успіхом виховують не тільки своїх, але і прийомних дітей.

     Справа  в тому, що у більшості жінок  переважають ті якості, які перешкоджають скоєння злочинів, так як мотивації жіночої поведінки, як правило, пов'язані з сім'єю. Охорона сім'ї, забезпечення благополуччя, матеріального і психологічного комфорту в сім'ї. При цьому відповідальність найчастіше також несе жінка. Внаслідок цих причин життя жінка мало сумісна з кримінальною діяльністю, тому що вона усвідомлює свою відповідальність за дітей, за цілісність і благополуччя родини. Відповідно, якщо жінка встає на шлях злочинів, то вона наражає на небезпеку свою сім'ю, оскільки існує велика ймовірність того, що вона понесе заслужене покарання у в'язниці, а під час відбування покарання, швидше за все, її сім'я розпадеться, і невідомо, хто буде займатися вихованням і вирощуванням її дітей.

     У момент здійснення злочину трохи  більше половини жінок перебували в шлюбних відносинах. У тих з них, хто в результаті осуду не був покараний до позбавлення волі, сім'я не розпалася. У жінок перебувають у місцях позбавлення волі сім'я збереглася лише у 22.8%. Найменше жінок, що перебувають у шлюбних відносинах, серед злочинниць вчинили вбивство своєї новонародженої дитини. Вбивство дитини відбувається як правило в результаті несприятливих обставин або раннього статевого життя, відсутності чоловіка, матеріальних труднощів, неналежних життєвих умов для виховання майбутньої дитини. Всі це сприяє тому, що вагітна жінка намагається зробити аборт, а якщо це не вдається, то робить дітовбивство. На прийняття такого рішення можуть впливати особи, від яких жінка перебуває в матеріальній чи іншій залежності: батько майбутньої дитини, батьки, родичі, знайомі.

     Для злочинної поведінки жінок характерна імпульсивність, вони більш чутливі  і менш логічні, ніж чоловіки. Психологічні дослідження засуджених жінок проведені  в НДІ МВС, показало, що серед них  є значна частка тих, хто має невротичні порушення. Поширені серед них і тривожно депресивні стани, майбутнє малюється їм у похмурому світлі. Тому серед жінок, що знаходяться у виправно-трудових установах, необхідно в процес перевиховання включати серйозні психолого-педагогічні методики, що дозволяють компенсувати важкий психологічний стан.

     Також сімейній людині набагато складніше  відхилиться і уникнути покарання, тому що, якщо злочинець вирішить ховатися, змінити місце проживання, то наявність  сім'ї ускладнить це бажання. Також  сімейній людині важче знайти час для обмірковування і скоєння злочину, оскільки сімейні турботи забирають досить багато часу. Крім перерахованих причин, існують і інші причини, які не дають жінці стати злочинницею. Саме з більшою прихильністю жінки до сім'ї, ніж чоловіки, пов'язаний той факт, що жертвами насильницьких злочинів, скоєних жінками, як правило, є чоловіки, співмешканці, діти, найближчі родичі.

     Таким чином, природна схильність жінки визначають її соціальну роль у суспільстві, яка, в свою чергу, впливає на рівень злочинності серед жінок. Тому, визначаючи обставини, що призводять до скоєння злочинів, необхідно враховувати характер діяльності жінок у суспільстві; то є всі ситуації, які виникають у зв'язку із зайнятістю жінки на роботі і вдома. Такий самий підхід правомірний і для розгляду чоловічої злочинності. Володіючи від природи якостями завойовника, агресора, чоловік і в соціумі грає відповідну роль. Також чоловік зайнятий у більшій кількості сфер життя і більш соціально активний, відповідно, у нього більше умов, які й провокують конфліктні ситуації, що спричиняють вчинення злочинів.

     Останніми роками спостерігається стрімке  зростання кривої злочинності, в  тому числі і жіночого, як однієї з її складових. Дану обставину можна  пояснити тим, що зміни в політичному та економічному житті спричинили зростання соціальної напруги, соціальних конфліктів і протиріч.

     Також відбулися зміни в розумінні  соціального статусу жінки, що, безумовно, відбилося на жіночої злочинності, як на її кількості, так і на якості.

     Наслідками  переміни ситуації в країні, а також  більш конкретними і безпосередніми причинами, що впливають на зростання  рівня злочинності, є зростання  безробіття, зниження реальних доходів, зростання пияцтва серед жінок, а також зменшення значення сім'ї, тобто зростання кількості розлучень при невисоких показниках кількості укладення шлюбів.

     В результаті існує кілька видів злочинів серед жінок, в яких спостерігаються  особливості зростання. До таких  видів злочинів відносяться насильницькі злочини, що здійснюються на сімейно-побутовому грунті, корисливі злочини, економічні злочини.

     Крім  кризи в політичному і економічному житті, спостерігається духовна  криза, якиа пов'язана з неможливістю людей, в даному випадку жінок, впоратися  з труднощами, що виникли у зв'язку зі зміною ситуації в країні. Це стало одним із стимулів збільшення рівня пияцтва, що в свою чергу спричинило зростання кількості насильницьких злочинів у сім'ї. Конфлікти між родичами, частіше за все між подружжям, що розгорілися в стані  

     сп'яніння, часто закінчуються або вбивством, або нанесенням тілесних ушкоджень різної тяжкості.

     Збільшення  останнім часом частки злочинності  жінок у загальній злочинності  пов'язане, поряд з іншими причинами, з вирівнюванням чоловіків і  жінок у правовому, соціальному та інших аспектах. Якщо жінка в суспільстві стає рівною чоловікові, то вона мимоволі переймає чоловічий тип поведінки, який спочатку більш агресивний. Звідси зростання насильницьких злочинів у сім'ї, тому що жінка і вдома починає себе вести більш жорстко. Жінка пробує себе активніше і в корисливих злочини, так як ті природні властивості, які в ній закладені для збереження сім'ї, відходять на другий план. Жінка не прагне тепер брати всю відповідальність за сім'ю на себе, вона ділить відповідальність на двох. Частка відповідальності за сім'ю, як основний стримуючий фактор від кримінальної діяльності, знижується, що веде до зростання злочинів.

     Таким чином, змішування соціальних ролей  чоловіка та жінки призвело до того, що і жінка, і чоловік потрапляють  у різні ситуації, які виникають у зв'язку з їх зайнятістю на роботі і вдома. Тобто, імовірність виникнення, наприклад, конфліктів, які можуть закінчиться злочином, виникнення можливостей для здійснення економічного або корисливого злочину, а й насильницького теж, однакова як для чоловіка, так і для жінки.

     Природно, не кожна людина, незалежно від  статі, зважиться на злочин, навіть якщо виникла така можливість. Однак, якщо раніше жінка володіла набором  тих морально-психологічних характеристик, які необхідні для здійснення злочину, то в неї не завжди були ті ж можливості, що й у чоловіка, який мав такий самий набір. Тепер, оскільки і у чоловіка, і у жінки рівні можливості для реалізації своїх злочинних прагнень, то чому б жінці їх не реалізувати? Це зрівняння статей можна розглядати як одну з причин збільшення жіночої злочинності по відношенню до чоловічої злочинності.

     Попередження  жіночої злочинності дозволить  зміцнити законність і правопорядок в нашій молодій державі, очистити моральну атмосферу в суспільстві  та поліпшити виховання підростаючого покоління. І першим кроком на цьому шляху є створення програми попередження злочинів, приблизний проект якої я відобразив у даній роботі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням  районної  ради

від 17 грудня 2011 р. № 22 
 

    Районна  комплексна  програма

профілактики  жіночої злочинності 

                                              на 2012-2016 роки 

                                              1.  ВСТУП

     Найбільшої  важливості у сфері охорони правопорядку за останні роки в Україні набув той напрямок діяльності, при якому заходи кримінального покарання почали співвідноситися із заходами попередження злочинів, причому в багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні, цим заходам надається пріоритетний напрямок.

     Система профілактики злочинів і правопорушень, як предметно існуюча система соціального регулювання, охоплює спеціалізовані органи і формування громадськості, які на основі застосування сучасних досягнень науки про людину  намагаються забезпечити виконання діючих законів. 

          2. Визначення мети програми 

     Програма  розроблена на виконання Указу Президента України від 27 жовтня 2009 року № 870/2009 „Про рішення Ради національної безпеки  і оборони України від 11 вересня 2009 року „Про стан злочинності в  державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції” та Плану Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 року щодо організації виконання цього Указу для зміцнення законності та правопорядку, попередження та розкриття злочинів, запобігання та протидії корупції, посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом, захисту особистої безпеки та майнових прав громадян.

      Метою даної Програми є забезпечення активної наступальної протидії жіночої злочинності та досягнення її зниження на основі чітко визначених пріоритетів, об'єднання зусиль органів державної влади, правоохоронних і контролюючих органів, громадськості у напрямку профілактики та протидії жіночій злочинності, порушенням громадського порядку та іншим антисоціальним проявам, які негативно впливають на рівень захисту конституційних прав і свобод громадян.