Попередження професійної злочинності

План

Вступ

1. Поняття професійної злочинності
2. Попередження професійної злочинності

 Висновок

Список  використаної літератури

 

Вступ

Боротьба  з  професійною  злочинністю  є одним із головних завдань забезпечення нормальної  життєдіяльності  нашої  країни, оскільки неможливо будувати демократичну правову державу там, де є систематичне порушення прав її громадян. Боротьбу з професійною злочинністю можна здійснювати за різними напрямами, але найефективнішим  та  найгуманнішим  є  її профілактика,  тобто  попередження  скоєння таких злочинів. Це дозволить захистити громадян від протиправних посягань, підвищити  авторитет  правоохоронних  органів  та держави в цілому.

Метою роботи є дослідження поняття та суті профілактики професійної злочинності в Україні, визначення її основних напрямків. Її новизна полягає в авторському  визначенні  суті  профілактики професійної злочинності, розширенні шляхів та напрямів її реалізації в сучасних умовах діяльності правоохоронних органів.

 

1. Поняття професійної злочинності

Характерними  рисами сучасної організованої злочинності  є її мобільність, проникнення у  сфери економіки, державного управління високорозвинених країн, що веде до зміни  її структури, злочинної орієнтації та географії. Організована злочинність  в зв'язку з цим, набуває міжнародного характеру, коли злочинні організації  мають свої філії і представників  у інших країнах. А це в свою чергу веде до зміни структури  злочинності в тій чи іншій  країні, де обгрунтовується мафія. Останнє особливо яскраво можна простежити на динаміці посягань, пов'язаних з викраденням культурних цінностей, збутом наркотиків, проституцією, азартними іграми. Отже, професіоналізація злочинця - закономірний процес стійкої протиправної діяльності, який зумовлює формування двох взаємопов'язаних видів злочинності - професійної та організованою.

Професійна  злочинність - це сукупність злочинів, багаторазово скоєних особами, які  мають наступними ознаками кримінального  професіоналізму:

сталість  злочинної діяльності;

звичний характер цієї діяльності ("несвідома  пристрасть");

стійкий вид злочинного заняття (своєрідна  спеціалізація злочинців);

володіння злочинцями певними знаннями і навичками  злочинного заняття (їх кваліфікація);

злочинний промисел і стабільність результатів  злочинної діяльності (які скоювалися злочини є основним джерелом засобів існування злочинця);

зв'язок злочинців з кримінальним середовищем;

специфічна  кримінальна субкультура злочинців;

висока  ступінь невразливості злочинців  від кримінального переслідування.

Кримінальний  професіоналізм обумовлений систематичним  веденням антигромадського способу  життя, вчиненням злочинів у вигляді  промислу і в цьому зв'язку об'єктивно  утворює якийсь масив діянь, який не можна віднести загалом ні до одного виду злочинності - рецидивної, груповий, одиночній, неповнолітніх. Сукупність вищевказаних ознак може охоплювати лише частину злочинців і злочинів, що відносяться до тієї чи іншого різновиду. Таким чином, об'єктивно виникає питання про те, як називати масив злочинів, скоєних злочинцями-професіоналами. Якщо виходити з аналогії з загальноприйнятими, усталеними назвами і поняттями (рецидивна, групова злочинність, злочинність неповнолітніх), то сукупність злочинів, скоєних професійними злочинцями, слід іменувати професійною злочинністю.

Отже, професійна злочинність є відносно самостійний вид злочинності, що включає сукупність злочинів, скоєних  злочинцями-професіоналами з метою  вилучення основного або додаткового  джерела доходів.

 

2. Попередження професійної злочинності

Досліджуючи проблему попередження професійної  злочинності, слід відзначити в першу  чергу заходи боротьби з кримінальним професіоналізмом. У цьому розділі  необхідно розглянути діяльність правоохоронних органів щодо його попередження на трьох основних рівнях.

1) управлінському; 2) організаційному; 3) організаційно-тактичному.

Управлінські  заходи передбачають, перш за все, економіко-правові  заходи, що мають на меті нейтралізувати протиправне збагачення професійних  і організованих злочинців, оскільки основою їх існування є відповідна матеріальна база, яка, з одного боку включає значні грошові кошти  самих кримінальних елементів, а  з іншого - можливості її постійного поповнення. На сучасному етапі дуже важливо створити надійну економіко-правовий захист, що виключає або зводить  нанівець будь-які спроби зазіхання  на державну і приватну власність. Складність завдання також стоять у попередженні злочинів, скоєних з використанням IBM та комп'ютерної техніки. Звідси очевидно, що заходи економіко-правового характеру  зажадають дослідження багатьох сфер економіки з урахуванням  умов їх розбудови та наукового прогнозування  можливих причин і умов злочинів у  сфері економіки, нейтралізація  яких з'явиться першим і, мабуть, основним чинником попередження професійно організованої  злочинності. На мій погляд, до економіко-правовим заходам стосовно аналізованої мною проблеми слід також віднести централізовану діяльність правоохоронних та фінансових органів з виявлення та вилучення  накопичених злочинцями великих  грошових коштів, що становлять загальні злодійські і часткові каси.

Ідеологічне спрямування у профілактиці професійної  злочинності передбачає роботу з  розвінчанню кримінальних традицій, підриву авторитету лідерів кримінального  середовища, а також формуванню у  громадян певного ставлення до антигромадської  субкультури з метою послаблення  механізму її впливу на неповнолітніх. Важлива роль тут відводиться  планомірного використання ЗМІ.

Якщо  говорити про заходи організаційно-управлінського характеру, то з ними пов'язано безпосереднє вдосконалення діяльності правоохоронних органів у боротьбі з професійною  та організованою злочинністю. Підвищення результативності цієї роботи залежить від цілого ряду чинників. 1 - діяльність правоохоронних органів повинна  грунтуватися на об'єктивних даних аналізованого феномена, а також на науковому прогнозуванні можливих змін його кількісних і якісних сторін; 2 - це підвищення самостійності низових ланок правоохоронної системи, особливо органів внутрішніх справ; 3 - необхідною умовою вдосконалення роботи є створення кадрового , професійно грамотного і відданого справі юстиції апарату суду, прокуратури та органів внутрішніх справ.

У попередженні професійної злочинності  значна роль відводиться кримінальним законодавством, оскільки мова йде  не про випадковий злочинця, а злісному його тип. Кримінальний закон повинен  відображати реальну кримінологічну обстановку. Тому посилити боротьбу з  професійною злочинністю можна  через вдосконалення інституту  сукупності злочинів з метою максимальної індивідуалізації покарання і правильної кваліфікації кримінальних діянь. Це можна  зробити, наприклад, закріпленням в  законі реальної та ідеальної сукупностей  злочинів.

Законодавчо представити судам право призначати покарання не шляхом поглинання, а  шляхом повного або часткового складання, але в межах виду покарання.

Для посилення кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють тотожні злочину, не утворюють реальної сукупності, може бути використаний таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочинів у вигляді  промислу, а для об'єктивної оцінки скоєного, особистості злочинця та індивідуалізації покарання нове обтяжлива  провину обставина - спеціалізація  особи на вчиненні злочинів . Оскільки професійні злочинці часто діють  у складі організованих груп, то посилення боротьби з ними можна  досягти за допомогою удосконалення інституту співучасті, відобразивши в законі всі підтверджені практикою його форми.

Оскільки  однією з причин відтворення професійної  злочинності є кримінальна субкультура, то поряд з загальновиховна заходами, здійснюваними державою, важливу роль відіграють заходи спеціальної профілактики, проведеної виправними установами.

Цілком  очевидно, що робота з нейтралізації  кримінальних традицій, звичаїв, законів  неформальних об'єднань негативною спрямованості  повинна вестися на основі спеціальної  програми, що включає широке коло проблем  з утримання, переміщення і перевиховання  засуджених. У цій роботі необхідно  участь пенітенціарних соціологів, психологів, фахівців з кримінальної субкультури.

Не  слід, очевидно, містити професійних  злочинців, особливо коронованих авторитетів, разом з іншими засудженими, не зараженими блатним способом життя. Виключити можливі контакти професійних злочинців з неповнолітніми правопорушниками в період відбування покарання. Це особливо відноситься до режиму та утримання засуджених, які перебувають у лікарнях.

Для ефективного контролю за професійними злочинцями на території Росії доцільно забезпечити централізований їх облік за категоріями (фарбуванню).

У національній програмі боротьби зі злочинністю  було б корисно мати розділ про  профілактику професійної злочинності, передбачивши в ньому такі питання, як створення спеціалізованих підрозділів  міліції, технічне їх забезпечення, опрацювання  нових форм і методів виявлення  і припинення кримінальної діяльності, облік і контроль за способом життя  потенційних злочинців та ін У ринкових відносинах необхідні і заходи впливу економічного характеру, які сприяли б невигідність ведення злочинного способу життя.

 

Висновок

Посилення боротьби з професійною злочинністю, на мій погляд, потребує розробки таких  заходів, які б дозволили зробити  економічно невигідним вчинення злочинів. Але досягти цього на даному етапі  розвитку Російської держави дуже важко, так як необхідно удосконалити чинне  законодавство.

Необхідно прагнути до нейтралізації кримінального  професіоналізму, що передбачає під  собою комплекс заходів організаційно-управлінського і тактичного характеру, здійснюваних правоохоронними органами по підриву  матеріальної бази професійних злочинців  і механізму дії кримінальних традицій і звичаїв. Я вважаю, що цього можна досягти тільки на основі комплексної програми боротьби з професійною та організованою  злочинністю.

Результати  проведеного мною в даній курсовій роботі дослідження дозволяють констатувати необхідність якнайшвидшого створення  в Росії надійної системи протидії поширенню професійної та організованої  злочинності, оскільки зволікання тут  може спричинити зміни її кількісних і якісних ознак.

 

 

Список використаної  літератури:

1. Бурлаков В.М., Кропачова Н.М. Кримінологія: Підручник для вузів. - СПб.: Пітер, 2004.
2. Гуров А.І. Професійна злочинність: минуле і сучасність. М. Юридична література. 1990.
3. Іншаков С.М. Кримінологія. М., 2000.
4. Кудрявцев В.Н. Кримінологія: Підручник. - М.: МАУП, 1997.
5. Малков В.Д. Кримінологія. Підручник для вузів. Видання друге, перероблене і доповнене. Москва. Юстіцінформ. 2006
6. Сухарева А.Я. Великий юридичний словник. 3-е изд .- М.: ИНФРА-М, 2007.