Система судів загальної юриздикції

      Фінансування  Конституційного Суду України передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком. Пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду України і проект відповідного кошторису подаються Головою Конституційного Суду України до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік.

      Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Консти¬туційного Суду України.

      Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом України.

      Керівник  Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді.

      Керівник  Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

      Керівник  та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є державними службовцями. Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності.

      Положення про постійні комісії Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні.

      Голови  постійних комісій призначаються  Головою Конституційного Суду України на строк своїх повноважень. Конституційний Суд України може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права. Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України.

      Матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України сто років. Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України безстроково.

      Інші  матеріали щодо діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного

      Суду  України на загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про Архів Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України.

      Для забезпечення Конституційного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється Бібліотека Конституційного Суду України. Положення про Бібліотеку Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України. Друкованим органом Конституційного Суду України є "Вісник Конституційного Суду України".

      До  повноважень Конституційного Суду України віднесено прийняття  рішень та дача висновків щодо:

1. конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів ВР АРК;
2. відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для дачі згоди на їх обов’язковість;
3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах визначених ст.ст. 111 та 151 Конституції України;
4. офіційного тлумачення Конституції та законів України.

      Підставами для визнання перелічених актів не конституційними, повністю чи частково є:

• невідповідність Конституції України;
• порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
• перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

      До  повноважень КСУ не належить питання  щодо законності актів органів державної  влади, органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені  до компетенції судів загальної  юрисдикції.

      Нижче наведена структура Конституційного  Суду України:

• Конституційний Суд України
• Служба Голови Конституційного Суду
• Заступники Голови і Служба заступників Голови Конституційного Суду України
• Судді та Служба наукових консультантів і помічників суддів Конституційного Суду України
• Секретаріат Конституційного Суду України
• Відділ кадрів
• Перший сектор
• Служба документального забезпечення
• Відділ контролю
• Загальний відділ
• Сектор комп’ютерного опрацювання документів
• Відділ забезпечення засідань Колегій суддів та Конституційного Суду України
• Організаційно-протокольний сектор
• Сектор комп’ютерної стенографії
• Правове управління
• Відділ попереднього вивчення конституційних подань та звернень
• Відділ експертизи актів законодавства та підготовки висновків за конституційними поданнями та зверненнями
• Сектор конституційних основ публічного права
• Сектор конституційних основ законодавства про працю та соціальний захист
• Сектор конституційних основ приватного права та публічно-правових відносин
• Сектор конституційних основ кримінального законодавства
• Відділ експертизи законодавства з питань прав і свобод людини і громадянина
• Відділ науково-порівняльних досліджень правових систем
• Відділ обліку та систематизації законодавства
• Редакційний відділ
• Сектор опрацювання актів та стенограм засідань Конституційного Суду України
• Сектор підготовки до видання "Вісника Конституційного Суду України"
• Бібліотека Конституційного Суду України
• Архів Конституційного Суду України
• Прес-служба Конституційного Суду України
• Відділ зовнішніх зв’язків
• Відділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності
• Господарське управління
• Відділ інформаційних систем
• Відділ зв’язку
• Відділ експлуатації та утримання будинків
• Сектор інженерного забезпечення
• Сектор утримання будинків та двору
• Сектор обслуговування заходів та постачання
• Сектор соціально-побутового та медичного обслуговування
• Приймальна громадян
• Комендатура охорони
• Автобаза

8.3 Склад Конституційного Суду та статус його суддів 

      Конституційний  Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів. Судді обираються строком на дев’ять років без права бути призначеними повторно.

      Верховна  Рада України призначає суддів Конституційного  Суду таємним голосуванням шляхом подання  бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради або не менше як ¼ народних депутатів України від конституційного складу ВРУ; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи не відкликаються.

      Призначеними  на посади суддів КСУ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість  голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного  складу ВРУ. Якщо кілька кандидатів набрали  однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

      У разі припинення повноважень судді  Конституційного Суду, який призначався  ВРУ, то ВРУ у місячний строк призначає  іншу особу на цю посаду.

      За  результатами голосування Головою  ВРУ підписуються постанови ВРУ  про призначення суддів КСУ.

      Президент при визначенні кандидатур на посаду судді КСУ проводить консультації З Прем’єр – міністром України  і Міністром юстиції України. Призначеною на посаду судді КСУ вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України скріплений підписами Прем’єр – міністра України та Міністра юстиції. У разі припинення повноважень судді КСУ, призначеного Президентом, він у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

      З’їзд суддів України за пропозицією делегатів  з’їзду відкритим голосуванням більшістю  голосів присутніх делегатів  з’їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення їх в  бюлетені для таємного голосування.

      Призначеним на посаду судді вважається кандидат, який у результаті таємного голосування  одержав більшість голосів з  числа обраних делегатів з’їзду суддів України.

      Якщо  голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для  призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів ніж інші кандидати на ці посади.

      У разі припинення повноважень судді  КСУ обраного з’їздом суддів України, він призначає на цю посаду іншу особу у тримісячний строк. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок:  

      З вищенаведеного можна зробити такі висновок:

      Правосуддя  – це державна діяльність, яку проводить  суд шляхом розгляду й вирішення  у судових засіданнях у особливій, установленій законом процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських і адміністративних справ.

      Правосуддя  — вид державної діяльності, за допомогою якої розглядаються і  вирішуються питання, пов'язані з  порушенням норм права. Тому воно здійснюється від імені держави спеціально уповноваженими органами — судами, які на судових засіданнях розглядають у встановленому законом порядку кримінальні, адміністративні, цивільні, судові та інші категорії справ.

      Це  положення дістало конституційне  правове закріплення у розділі VIII Основного Закону "Правосуддя".

      Більш детально засади організації судової  влади та засади здійснення правосуддя в Україні визначені в Законі України "Про судоустрій України" від 2 лютого 2002 р. Відповідно до засад  організації судової влади в  Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

      Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних  осіб, інтересів суспільства і держави.

      Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів. Участь у здійсненні правосуддя є  їх громадський обов'язок.

      Усім  суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

      На  відміну від правосуддя, судова влада  – це права судових органів, якими  вони наділені по закону, можливість здійснювати  широкі юрисдикційні повноваження; це правовий статус судів, їх місце як особливих органів державної влади. І, крім того, термін „судова влада” включає в себе також само здійснення владних судійських повноважень.

      Таким чином, здійснення судової влади  значно ширше правосуддя, так як судова влада проявляється в багатьох інших діях суду. Так, усі суди та судові структури зобов’язані узагальнювати судову практику, аналізувати судову статистику. Голови усіх судів вносять в державні органи, установи, організації, посадовим особам подання про усунення порушень закону, причин та умов, що сприяли скоєною злочину. Ці акти зобов’язують тих, кому вони спрямовані, здійснювати відповідні заходи по усуненню зазначених порушень.

Спимок  використаної літератури: 

1. Стефанюк  B.C. Верховний Суд, судова влада і правосуддя в
2. Україні//Вісник ВСУ - 1998.
3. Стецковский Ю.И. Судебная власть - М., 2000.
4. Господарсько – процесуальний кодекс України. – К.: Атіка. – 2002.
5. Цивільно – процесуальний кодекс України. – К.: Атіка. – 2002.
6. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2000.
7. Закон України про Конституційний Суд України ( за станом на 1 березня 2000 р.)
8. ” Відомості Верховної Ради України ” Ужгород 2000 р.
9. Конституція України.-К, 1996.
10. Бойко В.Ф., Євдокімов В.О., Юлдашев О.Х. Право людини на правосуддя (судове право України): Навч.посібн.-

     К.:Варта, - МАУП, 2003