Огляд місця події

Система тактичних прийомів при неповному відображенні події  злочину включає такі прийоми: 1) аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування; 2) використання уявної реконструкції окремих елементів події; 3) моделювання з метою відтворення події, яка відбулася; 4) зіставлення модельованої події і реальної картини місця події.

Така система використовується у разі, коли на місці події виявлені окремі предмети чи сліди злочину і механізм події недостатньо виражений. Огляд місця події при неповному відображенні події злочину необхідно розпочинати з аналізу окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування. Цей тактичний прийом дозволяє визначити об'єкти, які мають значення для справи, встановити зв'язки між окремими слідами та їх можливе місцезнаходження.⁵

Наведу приклад: Дев'ятирічна І. не повернулася зі школи додому, її було знайдено мертвою в ямі на пустирі біля школи. Огляд місця події ускладнився тим, що ще до приїзду слідчого труп було перенесено до одного з приміщень школи. Під час огляду місця події слідчий проаналізував плями бурого кольору, схожі на кров. Такі плями були виявлені не тільки в ямі, а й на пустирі. Крім того, слідчий виявив на ґрунті ознаки волочіння трупа. Вивчення цих слідів, їх конфігурації і розташування дало можливість слідчому за 23 метри від ями знайти шпильку для волосся та портфель І. Таким чином, аналіз слідів сприяв дослідженню не тільки місця приховування трупа, а й місця, де було вчинено напад на жертву.

Неповнота події злочину  викликає необхідність використовувати  уявну реконструкцію його окремих елементів. Уявне реконструювання здійснюється на підставі відображень наявних образів, що виникають у слідчого як наслідок сприйняття певних об'єктів і (або) їх опису. Уявна реконструкція можлива після ретельного аналізу окремих слідів на місці події. Вона надає широкі можливості висунути припущення щодо відсутніх елементів події, дозволяє відновити (уявно) її деталі, простежити зв'язки і залежності між наявністю (відсутністю) одних слідів (предметів) та неминучості наявності (відсутності) інших. Так, при огляді торговельного кіоску, з якого була вчинена крадіжка, слідчий звернув увагу на те, що внутрішні стіни пофарбовані зеленою фарбою, яка брудниться. За допомогою уявної реконструкції слідчий припустив, що злочинець при вчиненні крадіжки міг забруднитися фарбою і потім використати обгортковий папір для знищення її слідів. Огляд території біля кіоску дозволив виявити такий папір зі слідами зеленої фарби. Важливим тактичним прийомом у цій системі виступає моделювання з метою відтворення події, що відбулася. Найбільший інтерес з точки зору пізнавальної функції моделей, які відновлюються в процесі огляду місця події, викликає те, що їх виникнення і руйнування здійснюються в міру виявлення та оцінки доказової інформації. При неповному відображенні події злочину таке моделювання може стосуватися: а) частки досліджуваної події; б) її найбільш загальних рис; в) кількох передбачених моделей.

У ситуації неповного відображення події злочину існує необхідність у зіставленні побудованої моделі події і реальної картини місця події. Такий прийом виконує контрольну функцію, яка дозволяє встановити наявність невідповідностей і суперечностей між ними або підтвердити їх збіг. Інша система тактичних прийомів використовується у тих випадках, коли подія злочину не знаходить свого явного відображення. Система тактичних прийомів при відсутності явного відображення події злочину охоплює такі прийоми: 1) зіставлення первинних даних з інформацією місця події; 2) залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин; 3) аналіз ознак знищення слідів; 4) аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення із встановленими фактами.

Відсутність явного відображення події злочину передбачає використання тактичного прийому, який полягає в зіставленні первинних даних з інформацією місця події. Первинна інформація надходить від заявника, потерпілого або іншої особи. Зіставлення дає слідчому можливість припустити, міг чи об'єктивно не міг бути вчинений злочин у цьому місці, які сліди повинні були б залишитися, їхню локалізацію. У процесі зіставлення можуть бути встановлені й певні суперечності, неточності між описом місця заявником чи іншою особою і реальним місцем. Дуже корисним може стати використання такого тактичного прийому системи, як залучення до участі в огляді осіб, котрі повідомили про злочин. Ці особи можуть надати істотну допомогу слідчому у визначенні меж місця події, виявленні окремих слідів та предметів або ознак їх знищення. Наступним тактичним прийомом у даній системі є аналіз ознак знищення слідів на місці події. Зміни зі слідами можуть відбуватися як наслідок впливу природних умов або дій злочинця. Злочинець іноді намагається «стерти» відображення події, змінює обстановку на місці злочину. У цьому разі відбувається зміна слідів злочину на сліди їх знищення.

Так, у справі про вбивство М. її вбивця С. розчленувала труп на частки і спалила в двох печах. При огляді будинку С. у печах були знайдені шматочки обгорілих кісток. Вивчення слідів знищення дає можливість отримати інформацію про те, які сліди (предмети) були знищені, які способи використовував злочинець при їх знищенні, які засоби застосовував, які додаткові сліди міг залишити в процесі цієї діяльності. Система тактичних прийомів, що розглядається, передбачає використання і такого прийому, як аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення з встановленими фактами. Окремі деталі місця події, які не пов'язані безпосередньо з розслідуваною подією, могли вплинути на ЇЇ механізм. Такі об'єкти зіставляються з уже встановленими фактами з метою визначення їх належності до справи.

Заслуговує на увагу  використання системи тактичних прийомів при фальшивому відображенні події злочину. Така система повинна бути спрямована на виявлення негативних обставин, що несуть у собі інформацію не про істинну подію, а про дані, які порушують природне співвідношення причини і слідства, — про інсценування злочину. Ця система прийомів може бути запропонована у вигляді зіставлення: 1) інформації місця події з традиційним, природним ходом події; 2) інформації місця події з типовими аналогами; 3) слідів (предметів) з довідковими даними; 4) слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою; 5) даних місця події з доказами, точно встановленими по справі. Фальшиве відображення події злочину може бути встановлено шляхом зіставлення інформації місця події з традиційним, природним ходом події. Ця традиційність, природність визначається уявленням слідчого про її закономірний розвиток і перебіг.

Так, при виявленні  трупа, який висить у зашморгу на висоті, що перевищує зріст потерпілого, слідчий висунув версію про самогубство. Потім він уявив собі картину того, що трапилося. Аби покінчити життя самогубством у подібних умовах, потерпілому треба було прив'язати мотузку до гачка, надіти зашморг на шию. Тому він повинен був скористуватися підставкою достатньої висоти, на якій мали залишитися сліди взуття потерпілого, а на підлозі — сліди від підставки. Відсутність підставки або слідів, обов'язкових у разі самогубства, суперечить висунутій версії, виступає щодо неї як негативна обставина.⁶

Слідчий сприймає обстановку місця події як людина, яка володіє  спеціальною підготовкою та навичками  роботи у даній галузі. Професійні знання допомагають йому визначати докази, що повинні бути виявлені у цих обставинах, співвідносити їх з дійсністю. Можливість розкриття будь-якого інсценування обумовлена, по-перше, тим, що злочинець із суб'єктивних причин не може бездоганно інсценувати обстановку події. Він не має відповідних знань, у його розпорядженні не завжди є необхідні технічні засоби; по-друге, інсценування об'єктивно не може збігатися з картиною дійсної події. Різниця у змісті цих подій, механізмі утворення слідів, характерні дії учасників накладають певний відбиток на місце події.

Тактичний прийом, який полягає  у зіставленні інформації місця  події з природним ходом події, дає змогу виявити негативні обставини, що суперечать йому. Так, при уявному порівнянні існуючої обстановки з належною остання завжди відрізняється неповнотою і абстрактністю. Тому, аби успішно здійснювати таке порівняння, треба володіти певними, достатньо повними образами — уявленнями.

Важливе значення має  тактичний прийом, який полягає у  зіставленні інформації місця події з типовими аналогами. Використання аналогії забезпечує перенесення знань відносно одних фактів на інші факти, якщо між відомими і досліджуваними фактами є схожість. Як типові аналоги можуть бути запропоновані: 1) типові ознаки певного виду злочину; 2) типові способи вчинення та приховування злочинів. У процесі зіставлення слідів, предметів, ознак з типовими аналогами можуть були виявлені і такі фактичні дані (або їх відсутність), яких не повинно бути (або вони мають обов'язково бути). Ці негативні обставини виступатимуть своєрідними сигналами фальшивого відображення події злочину. Наприклад, до пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу. Черговий пожежної частини на місці події виявив обгорілий труп жінки. Для проведення огляду місця події і трупа прибули слідчий прокуратури і судово-медичний експерт. Труп знаходився у кімнаті на підлозі біля столу, поблизу була виявлена праска, ввімкнена в електричну мережу. Кімната була сильно задимлена і закопчена. Картина події свідчила про те, що смерть потерпілої сталася від полум'я та чаду. Однак при ретельному огляді трупа на шиї були виявлені два відбитки підковоподібної конфігурації у вигляді саден, їх зіставлення з типовими аналогами (типовими ознаками у разі смерті від дії високої температури) дозволило віднести такі сліди до негативних обставин. Механізм утворення цих слідів випадав з послідовності дій, які характеризують дану подію. Судово-медичний експерт у висновку вказав, що смерть сталася внаслідок ураження електричним струмом, а два підковоподібні сліди на шиї є електромітками. Як підозрюваний був допитаний чоловік потерпілої, який зізнався у вчиненні вбивства і пояснив, що вранці (близько п'ятої години ранку) він увімкнув електричний дріт в електромережу, підійшов до жінки, яка спала, і доторкнувся ним до її шиї. Потім він поклав труп у кімнаті на підлогу, ввімкнув праску в електромережу, зачинив двері і пішов на роботу, тобто інсценував смерть жінки від нещасного випадку.

У криміналістичній літературі запропоновані переліки типових ознак, що характеризують ті чи інші способи злочинів. Так, щодо розслідування вбивств є ознаки, які характеризують повішення, удавлення руками, удавлення зашморгом та ін. Такі ознаки можуть бути використані при огляді місця події як типові аналоги.

Як тактичний прийом у цій системі ефективне зіставлення слідів (предметів), виявлених в процесі огляду місця події, з довідковими даними. Останні являють собою типовий опис слідів, їх форми, локалізації. До довідкових даних можуть бути віднесені й типові сліди, які свідчать про інсценування злочину. Зокрема, до таких даних можуть бути віднесені: а) наявність трупних плям, що суперечать даній позі трупа (трупні плями на спині трупа, який лежить обличчям додолу); б) дві (або більше) странгуляційні борозни при наявності одинарної петлі; в) наявність замкненої странгуляційної борозни; г) сліди крові з рота, носа або пошкодження частин тіла, які розміщуються нетипово стосовно пози трупа (наприклад, сліди крові з рота до вуха трупа, який висить у зашморгу); г) відсутність на руці трупа бризок крові, які повинні попасти на неї при пострілі у голову з пістолета з близької відстані при самогубстві та ін. Фальшиве відображення події може бути встановлено шляхом зіставлення слідів (предметів), які виявлені на місці події, між собою. Таке зіставлення дозволяє виявити відсутність причинних зв'язків між окремими слідами. Вивчення слідів на місці події сприяє виявленню і таких слідів, що знаходяться у суперечності з іншими.

Як тактичний прийом системи використовують також зіставлення даних місця події з доказами, які точно встановлені по справі. У процесі огляду місця події слідчий вже має певну інформацію про характер події, а іноді й докази, що підтверджують ті чи інші факти. Тому зіставлення інформації місця події з доказами, які точно встановлені по справі, дає змогу виявити невідповідності між ними і підтверджує штучний характер тих чи інших слідів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

5.Фіксація результатів огляду місця події

 

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Способами фіксації також є складення планів (схематичних чи масштабних), фотозйомка та відеозапис. Складання протоколу огляду місця події вимагає додержання певних вимог. Протокол має бути повним, містити детальний опис окремих слідів, інших обставин злочину. Протокол огляду місця події складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

Вступна частина містить такі відомості:

а)  час і місце  складання протоколу;

б)  прізвища посадових  осіб і понятих (щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);

в)  підстави для проведення огляду;

г)  правове обґрунтування  огляду (посилання на відповідні статті КПК);

ґ) відмітка про роз'яснення  учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків;

д)  умови проведення огляду (погода, температура повітря, освітлення);

е)  час початку і  закінчення огляду.

Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи відходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, виходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини у міру їх виявлення.

Відносно виявлених  слідів і предметів у протоколі  вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки.

Заключна частина протоколу повинна містити відомості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки, видержку). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про додані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці протоколу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписує слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.

До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису. При складанні протоколу огляду місця події необхідно дотримуватись вимог щодо термінології. Не слід вживати невизначених понять: «біля», «неподалік», «ліворуч», «праворуч», «поряд» тощо. У протоколі також не можуть мати місця чіткі найменування тих предметів чи слідів, характеристика яких у період огляду не визначена. Наприклад, не слід писати «плями крові», «гільза від патрона пістолета «Макарова», «шматочки мозкової речовини» тощо. У таких випадках у протоколі виявлене треба зазначати виразами типу «плями, що нагадують кров», «шматочки речовини, що нагадує мозкову речовину».