Огляд місця події

1)Поняття і види огляду

Огляд – це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак матеріальних об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Мета огляду – виявлення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та його фіксації. Залежно від об’єкта можна виділити такі види огляду: 1) огляд місця події; 2) огляд місцевості; 3) огляд приміщень; 4) огляд речей; 5) огляд документів; 6) огляд трупа. Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення. Але разом з тим існує ряд положень процесуального і тактичного характеру для всіх видів огляду.Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 217 КПК).

Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального провадження – зникненню слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість (територія, акваторія), підводне середовище, підземні природні утворення або споруди, в межах яких вчинено кримінальне правопорушення або можуть бути виявлені матеріальні сліди, пов’язані з подією кримінального правопорушення. Місце події може не збігатися з місцем вчинення злочину.

Якщо злочин вчинений в одному місці, а сліди його знайдені в іншому, то в матеріалах кримінального провадження фігуруватиме і місце злочину, і місце події. Якщо ж злочин вчинений у тому місці, де були знайдені його сліди, місце злочину і місце події збігаються. Починаючи огляд, слідчий може ще не знати, чи є подія, що розслідується, сліди якої знайдені в даному місці, злочином і чи тут він вчинений. Проте, оскільки виявлення слідів події, що вимагає розслідування, завжди є подією, то і місце її виявлення – місцем події, а її огляд – оглядом місця події. Огляд може бути проведений як самостійна слідча дія або бути складовою частиною іншої слідчої дії (наприклад, огляд предмета, документа або трупа під час обшуку). Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов’язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи. Сутність огляду полягає в тому, що слідчий та/або прокурор сприймає об’єкт огляду (за допомогою слухових, зорових, тактильних відчуттів), досліджує та оцінює його стан, властивості, ознаки з метою виявлення та фіксації будь-яких відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При необхідності провести огляд у житлі чи іншому володінні особи слідчий за погодженням з прокурором або особисто прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування. Закон передбачає, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, тому про вимоги закону щодо можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи, легальне визначення понять «житло» та «інше володіння», про зміст клопотання слідчого чи прокурора до суду, порядок його розгляду та постановлення відповідної ухвали слідчого судді. Частина третя статті 237 КПК закріплює коло осіб, які мають право брати участь у огляді. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження.

Слід звернути увагу на те, що закон не містить імперативної вимоги щодо запрошення вказаних осіб для проведення огляду, віддаючи слідчому право вирішити це питання на підставі його внутрішнього переконання. Отже, якщо слідчий визнає участь зазначених осіб у проведенні огляду обов’язковою, він має право викликати їх на підставі ст. 133 КПК. Якщо ж участь у огляді цих осіб не є обов’язковою, вони, на думку слідчого, можуть за власним бажанням взяти в ній участь або заявити про це клопотання, таким особам з дотриманням вимог статей 110–111 КПК направляється повідомлення. Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. Їх присутність під час огляду є гарантією законного та об’єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону. Для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені, слідчий чи прокурор має право здійснити їх виклик. Процесуальний порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні передбачений гл 11 КПК. У необхідних випадках з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Як спеціалісти можуть бути залучені представники різних галузей знань залежно від того, яке саме кримінальне правопорушення розслідується: криміналіст; хімік, біолог, лікар, інженер-будівельник, мистецтвознавець тощо. Спеціаліст залучається для допомоги слідчому чи прокурору в застосуванні технічних засобів огляду, виявленні та вилученні об’єктів під час огляду; фіксації ходу та результатів огляду за допомогою технічних засобів; надання пояснень слідчому щодо особливостей та певних властивостей об’єктів, що оглядаються; проведення за допомогою спеціальних засобів попередніх експрес-досліджень знайдених об’єктів; консультування щодо правильного поводження із ними; упаковки виявлених об’єктів; правильного опису в протоколі огляду вилучених предметів; проведення вимірювання, складання, планів, креслень тощо. в результатах кримінального провадження.    

2. Учасники  огляду, їх права та обовязки. Сутність завдання та роль  участі спеціаліста при огляді. 

Слідча дія  повинна проводитися тільки за наявності  для того законних підстав. Закон  відносить до таких підстав наявність  достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети слідчої  дії. Зі статті кримінального процесуального закону випливає, що для проведення слідчої дії необхідними перш за все є фактичні складові – «наявність достатніх відо мостей» та «можливість досягнення мети» слідчої дії. У законі не вказується, яка саме сукупність відомостей може бути визнана до статньою для проведення слідчої дії. Також визначення достатності відомостей для проведення слідчої дії пов’язано з їх оцінкою з точки зору достатності та залежить від внутрішнього переконання Стаття 238 слідчого чи прокурора. Отже, достатньою уявляється певна сукупність відомостей, яка при її оцінці приводить слідчого чи прокурора до єдиного висновку – про необ хідність проведення слідчої дії, під час якої буде досягнута її мета як ідеальна модель того результату, якого намагається досягти слідчий чи прокурор. Звичайно, не може вимагати від слідчого отримання таких підстав для проведення слідчої дії, які з до стовірністю будуть встановлювати можливість досягнення її мети, достатнім є висо кий ступінь достовірності. Відомості, що вказують на можливість досягнення мети слідчої дії, можуть бути отримані в ході проведення інших слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (роз шукових) дій, у ході проведення оперативно-розшукових заходів, ревізій та перевірок, при проведенні інших процесуальних дій, передбачених КПК. Мета слідчої дії вказується у конкретних статтях, які врегульовують процесуаль ний порядок їх проведення. Важливою гарантією для осіб, права та законні інтереси яких можуть бути об межені або порушені під час проведення слідчої (розшукової) дії, є їх присутність під час проведення цих слідчих (розшукових ) дій. З цією метою закон покладає на слід чого, прокурора обов’язок вжиття належних заходів для забезпечення їх присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії. До таких заходів можна віднести, наприклад, виклик слідчим чи прокурором осо би, права та законні інтереси якої можуть бути обмежені або порушені під час про ведення слідчої (розшукової) дії, для участі в цій дії. Виклик відбувається в порядку, передбаченому гл. 11 КПК. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, від повідно до їх процесуального статусу та ролі у слідчій дії, роз’яснюються права і обов’язки, передбачені КПК, процесуальний порядок проведення слідчої дії, а також вказується на відповідальність, встановлену законом. Зокрема, права та обов’язки підозрюваного закріплені в ст. 42 КПК; законного представника підозрюваного – у ст. 44 КПК; захисника – у статтях 46, 47, ч. 3 ст. 53 КПК; потерпілого – у статтях 56, 56 КПК, його представника – у ст. 58 КПК; цивільного позивача – у ст. 61 КПК; цивіль ного відповідача – у ст. 62 КПК; представника цивільного позивача та цивільного відповідача – у ст. 63 КПК; свідка – у статтях 66, 67 КПК; перекладача – у ст. 68 КПК; експерта – у статтях 69, 70 КПК; спеціаліста – у статях 71, 72 КПК; понятого – у ч. 7 ст. 223 КПК. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом (ст. 222 КПК, ст. 387 КК). у нічний час з 22 до 6 години, за винятком невідкладних випадків.  

Відповідно до ст.71 КПК  України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що по требують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведен ня експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

 Спеціаліст має право: 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони криміналь ного провадження, яка його залучила, чи суду; 187 Стаття 150 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і по давати до них зауваження; 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження; 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом. 5. Спеціаліст зобов’язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінально го провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв’язку з виконанням його обов’язків; 4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

Спеціаліст – це учасник  кримінального провадження, який незаінтересований у результатах кримінального провадження і володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування та судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок у галузі науки, техніки, мистецтва і ремесла.

Спеціаліст залучається  до кримінального провадження з  метою сприяння вияв ленню, закріпленню, вилученню та дослідженню доказів  чи застосування технічних засобів, для покращення організації і підвищення ефективності кримінального провадження. Спеціаліст може звертати увагу учасників кримінального провадження на обста вини, пов’язані з виявленням, закріпленням та дослідженням доказів, давати пояснен ня з приводу спеціальних питань, які виникають під час проведення процесуальних дій шляхом надання усних консультацій або письмових роз’яснень, надавати технічну допомогу. Для цих цілей можуть запрошуватись незаінтересовані у результатах справи осо би різних професій, котрі мають вищу чи середню освіту і систематичну підготовку за конкретною спеціальністю, а також досвід роботи у певній сфері виробництва, науки, культури й ремесла. Особи, які запрошують спеціаліста, при вирішенні питання про залучення конкретного спеціаліста зобов’язані з’ясувати, чи має він відповідні спеціальні знання і чи не заінтересований у результатах справи, а також перевіряти наявність підстав, що виключають участь спеціаліста у даному провадженні.

Спеціаліст не має права брати участі в кримінальному  провадженні та відводиться за таких підстав: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповіда чем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 188 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження, а також коли він перебуває в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача або існують інші обставини, які викликають обґрун товані сумніви в його неупередженості; 4) якщо він проводив ревізію, інвентаризацію, службове розслідування, аудитор ську або іншого характеру перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні. Не може бути підставою для відводу спеціаліста його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання. Питання про самовідвід чи відвід спеціаліста під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислуханий спеціаліст, якому заявлено відвід, якщо він хоче дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Участь спеціаліста є обов’язковою у випадках: – при проведенні огляду трупа обов’язкова участь судово-медичного експерта або лікаря (ч. 1 ст. 238 КПК); – при проведенні огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, обов’язкова присутність судово-медичного експерта, який може вилучити зразки тканини і органів або части ни трупа, необхідні для проведення експертних досліджень (частини 2, 3 ст. 239 КПК); – проведення допиту малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у при сутності законного представника, педагога або психолога, а за потреби – лікаря (ч. 1 ст. 226 КПК); – при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за потреби – лікаря (ч. 1 ст. 227 КПК). Крім того, якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або, якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а за потреба – лікаря (ч. 1 ст. 491 КПК). Спеціаліст не може бути суб’єктом доказування. У межах, передбачених законом, спеціаліст сприяє роботі з доказами, звертає увагу на окремі обставини і дає пояснен ня щодо спеціальних питань, а також може сам ставити запитання і робити заяви, пов’язані з виявленням, закріпленням, вилученням та дослідженням доказів. Спеціаліст має право ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду. Проте такі питання можуть мати лише технічний характер і належати до тієї процесуальної дії, в якій спеціаліст бере участь.

Спеціаліст на основі своїх спеціальних знань  може проводити попереднє дослідження  предметів і документів з метою  виявлення ознак і властивостей, які мають правлені на експертизу, тому їх не можна пошкодити. кримінальному провадженні. ти заяви, що підлягають занесенню до протоколу цієї слідчої дії. них не може посилатися у вироку як на докази. лістам, які їх оглядали. нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. відповідно до ст. 345 КПК знань, відповідно до статей 360, 361 КПК. вадження, яка залучила спеціаліста, відповідно до ст. 122 КПК. якщо це не є їх службовим обов’язком.   

3. Слідчі ситуації  та система тактичних прийомів.

Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину. Місце вчинення злочину — найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення; 2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення. Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації:

1) якщо подія злочину має дійсне відображення, у слідчого немає сумнівів щодо характеру події та осіб, причетних до неї. Достатній обсяг інформації дозволяє припустити дійсність події. Проте на першому етапі розслідування (яким часто є огляд місця події) нерідко важко вирішити, які об’єкти слід оглядати;

2) якщо подія злочину не має повного відображення, завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася.

Неповнота відображення може мати різний ступінь. Якщо відображення настільки неповне, що не передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об’єкт, тоді неповнота його є істотною. Виникнення неповного відображення пов’язано з такими моментами: а) у процесі вчинення злочину подія повністю не відобразилась на місці події; б) після вчинення злочину виникли зміни об’єктів огляду — слідів та речових доказів;

3) якщо подія злочину не знаходить свого явного відображення, можна передбачити, що: а) знищено дані на місці події (зміни в середовищі зникли, і акт їх виділення став неможливим; разом з тим знищення інформації на місці події (слідів і речових доказів) характеризується виникненням іншої інформації — слідів їх знищення); б) події у цьому місці не було;

4) якщо подія злочину має фальшиве відображення, виникає ситуація відбиття не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні. У цих випадках необхідно звернути увагу на так звані негативні обставини, які несуть у собі інформацію не про злочин, чиїм відображенням вони нібито є, а про інсценування злочину.