Методика розслідування злочину

Друга група аналітико-пізнавальних методів вивчення зібраних фактичних  даних розробляється з урахуванням  відомостей з області логічного  і математичного аналізів наявною  інформацією, моделювання, математичної статистики, теорії інформації, рефлексивного  управління та ін До них, наприклад, можна  віднести наступні методи: факторного аналізу, виявлення логічних залежностей, криміналістичного інформаційних  накладання матриць, техніко-економічного аналізу та ін За допомогою цих  методів здійснюютьсядослідження, логічна, математична та інша обробка  та оцінка зібраної інформації у справі, у тому числі і за допомогою  засобів ЕОМ. Останні засоби особливо важливі для аналізу та обробки  великого масиву криміналістичної інформації (наприклад, економічної) у справах  про розкрадання державного майна  та іншим злочинам у сфері економіки.

Ситуаційні особливості  етапів розслідування 

Процес розслідування, як уже зазначалося, звичайно прийнято поділяти на кілька етапів і найчастіше на первісний, наступний і заключний. Поряд із зазначеними періодами  по деяких, частіше за все складним багатоепізодні злочинів, а також  пов'язаним з порушенням технічних, технологічних і інших правил іноді виділяють підготовчий  до розслідування етап. Однак цей  етап є не частиною розслідування, а  лише підготовкою до його початку  в суворій відповідності до кримінально-процесуальним  законом. Тому етапом розслідування  в прямому сенсі він не є.

Зазначене розподіл процесу  розслідування має істотне методичне  значення, бо кожен з виділених  етапів має певну специфіку в  обсязі і методах даної криміналістичної діяльності. Тому для здійснення найбільш успішного розслідування злочину  на всіх його етапах і на стадії підготовки до нього в методиці розслідування  розробляються прийоми і способи  дій слідчого з урахуванням особливостей зазначених етапів. Відповідно в кожній методиці виділяються особливості  розслідування на первісному, наступному і заключному етапах.

Діяльність слідчого по поповненню відсутнього первинного матеріалу, необхідного для прийняття рішення  про початок розслідування чи відмову в порушенні кримінальної справи, також має певний методичний аспект. Зокрема, характер складаються  в даний період ситуацій визначає загальний напрямок перевірки, комплекс перевірочних дій (що виключає слідчі, крім огляду місця події) і їх послідовність. Разом з тим методи цієї перевірки  визначаються і короткими законними  термінами її здійснення, і непроцесуальних  формою діяльності.

На початковому етапі  розслідування на основі первинної  інформації, а також додаткових даних (якщо була перевірочна діяльність) висуваються можливі слідчі версії і складається план розслідування. Фактичні дані на вказаній стадії одержують  шляхом первісних слідчих дій, які, виходячи зі специфічних задач (виявлення  всіх ознак злочину, виявлення і  затримання винного по гарячих слідах), необхідно провести в самому початку  розслідування у відносно обмежений  термін. Всі або частину цих  дій можуть бути і невідкладними.

Методичні рекомендації для  цього й інших періодів по визначенню основних напрямків і методів  розслідування багато в чому залежать від слідчих ситуацій, що складаються  на початку розслідування. Багато з  цих ситуацій носять типовий характер. Наприклад, для первісного етапу  характерні наступні ситуації:

1. Є відомості про подію  злочину і про нібито винному  в ньому особу (головним чином  від потерпілих), але ще не ясно, чи дійсно була ця подія,  чи мало воно злочинний характер  і чи причетна до нього зазначена  особа (згвалтування, грабіж, розбій, дача, отримання хабара і т.  д.). Напрямок розслідування -- встановлення  дійсності події, його конкретних  обставин, причетності до нього  запідозреного особи. При цьому  велике значення має виявлення  відповідних слідів, речових доказів  та особливостей взаємовідносин  між учасниками даної події.  При необхідності підозрювана  особа затримується.

2. Встановлено подія з  ознаками злочину і відомі  конкретні особи, що несуть  за це відповідальність по  своєму службовому становищу,  але характер їхньої особистої  провини не ясний (порушення  правил безпеки на виробництві  і транспорті, недостача і псування  державного майна, випуск недоброякісної  продукції та ін.)

Напрямок розслідування - з'ясування безпосередні і основних причин події і ступеня впливу на виникнення основних причин кожного  із зазначених осіб, виявлення основних винних і доведення їх провини.

3. Встановлено подія з  ознаками злочину, вчинити яку  і скористатися його результатами  могли тільки особи з певного  кола по свойому положенню  (підроблені витратні документи,  безтоварні операції, знищення облікових  документів і тощо) або для  здійснення якого потрібні особливі  професійні навички і знання (виготовлення  фальшивих грошей, цінних паперів,  злом сховища з використанням  складних методів і т. д.).

Напрямок розслідування - дослідження поведінки, пов'язаної з досліджуваним подією, кожного  з запідозрених осіб, характеру їх відносин до виявлених даними, встановлення факту використання ким-небудь з  них результатів злочину.

4. Встановлено подія з  ознаками злочину, але відсутні  або майже відсутні відомості  про винному особу (крадіжка, таємні  вбивства та ін.)

Напрямок розслідування - з використанням типових версій виявлення максимального кількості  даних, що характеризують злочинця, району його можливого знаходження, просіювання  виявлених запідозрених осіб, встановлення і затримання винної особи.

Характер типових слідчих  ситуацій на наступному етапі розслідування  в основному визначається результатами початкових слідчих дій. В одних  випадках основним напрямком розслідування  є розшук вже встановленого злочинця, в інших - все ще невстановленого, у третіх - напрямок на збирання додаткових фактичних даних, які викривають вже затриманого злочинця, пред'явлення  йому звинувачення і т. д. Відповідно визначаються комплекс необхідних слідчих  і оперативно-розшукових дій та їх черговість.

Типові слідчі ситуації і  напрямок подальшого розслідування  на завершальному етапі головним чином пов'язані з якістю і  повнотою даних, покладених в основу обвинувачення, відношенням обвинуваченого до зібраних доказів, новим обставинами, що відкрилися при допиті обвинуваченого. Однією з типових ситуацій є, наприклад, визнання обвинуваченим своєї вини за наявності переконливих і достатніх  доказів. У цьому випадку основним напрямком подальшого розслідування  є підготовка і виконання вимог) пов'язаних із закінченням розслідування. Типовими на цьому етапі є ситуації, в яких за наявності переконливих і дуже повних доказів винуватості  обвинувачені частково або повністю не визнають своєї провини. У подібних випадках основний напрямок подальшого розслідування пов'язується з перевіркою і з'ясуванням додаткових обставин і можливим новим пред'явленням обвинувачення  або з виконанням вимог, пов'язаних із закінченням розслідування.