Міжнародна стандартизація

Міжнародна стандартизація

 

 

 

План:

 

Введення

• 1 Призначення і цілі міжнародної стандартизації

• 2 Порядок застосування міжнародних стандартів

○ 2.1 Загальні норми

○ 2.2 Норми Державної системи стандартизації Росії

• 3 Міжнародні організації по стандартизації

○ 3.1 Міжнародна організація стандартизації (ISO)

○ 3.2 International Electrotechnical Commission (Міжнародна електротехнічна комісія)

○ 3.3 International Telecommunication Union (Міжнародний Союз Електрозв'язку)

• 4 Міжнародні організації, що беруть участь в роботах по стандартизації

○ 4.1 Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

○ 4.2 Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН)

○ 4.3 Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

○ 4.4 Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ)

○ 4.5 Всесвітня торгова організація (ВТО)

○ 4.6 Міжнародна організація споживчих спілок (МОПС)

○ 4.7 Міжнародна організація мір і ваг (МОМВ)

○ 4.8 Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ)

○ 4.9 Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)

○ 4.10 Міжнародний консультативний комітет по стандартизації систем космічних даних (CCSDS)

• 5 Регіональні організації

○ 5.1 Міждержавна рада СНД (МДР / EASC)

○ 5.2 Європейські організації стандартизації

○ 5.3 НАТО

○ 5.4 Інші регіональні організації

• 6 Науково-технічні товариства та консорціуми, які беруть участь в роботах з міжнародної стандартизації

• 7 Національні організації, що беруть участь в роботах з міжнародної стандартизації Примітки

Література

• 10 Нормативна документація

 

 

Введення

 

Міжнародна стандартизація - стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн. Під стандартизацією розуміється діяльність, спрямована на досягнення упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового застосування щодо реально існуючих і потенційних завдань. Ця діяльність виявляється у розробці, опублікуванні та застосуванні стандартів.

 

• ÐœÑ–жнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною організацією. Стандартом називається документ, в якому встановлюються характеристики продукції, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг. Стандарт також може містити вимоги до термінології, символіку, пакування, маркування або етикеток і правилам їх нанесення. На практиці під міжнародними стандартами часто мають на увазі також регіональні стандарти і стандарти, розроблені науково-технічними товариствами та прийняті в якості норм різними країнами світу.

• Ð ÐµÐ³Ñ–ональна стандартизація - стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону світу. Регіональний стандарт - стандарт, прийнятий регіональною організацією зі стандартизації.

• Ð¡Ñ‚андарт науково-технічного, інженерного суспільства - стандарт, прийнятий науково-технічних, інженерних суспільством або іншим громадським об'єднанням.

 

 

1. Призначення і цілі міжнародної стандартизації

 

Основне призначення міжнародних стандартів - це створення на міжнародному рівні єдиної методичної основи для розробки нових і вдосконалення діючих систем якості та їх сертифікації. Науково-технічне співробітництво в галузі стандартизації направлено на гармонізацію національної системи стандартизації з міжнародною, регіональними і прогресивними національними системами стандартизації. У розвитку міжнародної стандартизації зацікавлені як індустріально розвинені країни, так і країни, що розвиваються, створюють власну національну економіку.

 

Цілі міжнародної стандартизації:

 

1. Ð·Ð±Ð»Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ рівня якості продукції, що виготовляється в різних країнах;

2. Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ взаємозамінності елементів складної продукції;

3. ÑÐ¿Ñ€Ð¸ÑÐ½Ð½Ñ міжнародній торгівлі;

4. ÑÐ¿Ñ€Ð¸ÑÐ½Ð½Ñ взаємному обміну науково-технічною інформацією і прискорення науково-технічного прогресу.

 

Основними завданнями стандартизації є:

 

1. Ð²ÑÑ‚ановлення вимог до технічного рівня і якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, а також норм, вимог і методів у галузі проектування і виробництва продукції, що дозволяють прискорювати впровадження прогресивних методів виробництва продукції високої якості і ліквідувати нераціональне різноманіття видів, марок і розмірів ;

2. Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð¸Ñ‚ок уніфікації і агрегатування промислової продукції як найважливішої умови спеціалізації виробництва; комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня взаємозамінності, ефективності експлуатації й ремонту виробів;

3. Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ єдності та достовірності вимірювань в країні, створення і вдосконалення державних еталонів одиниць фізичних величин, також методів і засобів вимірювань вищої точності;

4. Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ° уніфікованих систем документації, систем класифікації та кодування техніко-економічної інформації;

5. Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð½ÑÑ‚тя єдиних термінів і позначень у найважливіших областях науки, техніки, галузях економіки;

6. Ñ„ормування системи стандартів безпеки праці, систем стандартів у області охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів;

7. ÑÑ‚ворення сприятливих умов для зовнішньоторговельних, культурних і науково-технічних зв'язків.

 

ЄЕК ООН визначив такі основні пріоритетні напрямки та завдання для стандартизації:

 

• Ð¾Ñ…орона здоров'я та забезпечення безпеки;

• Ð¿Ð¾Ð»Ñ–пшення навколишнього середовища;

• ÑÐ¿Ñ€Ð¸ÑÐ½Ð½Ñ науково-технічному співробітництву;

• ÑƒÑÑƒÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ технічних бар'єрів в міжнародній торгівлі, що є наслідком негармонізованних нормативних документів.

 

У переліку ЄЕК ООН позначено 15 секторів (областей), для яких необхідна стандартизація

 

1. ÐÑ‚омна енергетика, радіаційна безпека та радіаційний захист.

2. Ð‘удівельне обладнання та елементи.

3. Ð•Ð»ÐµÐºÑ‚ро-та електронне обладнання та деталі.

4. ÐžÑ…орона навколишнього середовища.

5. ÐŸÑ€Ð¾Ñ‚ипожежний захист та системи захисту від крадіжок.

6. ÐœÐ°ÑˆÐ¸Ð½Ð½Ðµ обладнання.

7. ÐžÑ…орона здоров'я.

8. Ð¢Ñ€Ð°ÐºÑ‚ори, машини для сільського та лісового господарства.

9. Ð¢Ñ€Ð°Ð½ÑÐ¿Ð¾Ñ€Ñ‚не обладнання.

10. ÐžÐ±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ° інформації.

11. Ð•Ð½ÐµÑ€Ð³ÐµÑ‚ика.

12. ÐœÐ°Ñ‚еріали.

13. Ð†Ð½ÑˆÑ– продукти і обладнання.

14. ÐœÐµÑ‚рологія.

15. Ð—абезпечення та оцінка якості.

 

 

2. Порядок застосування міжнародних стандартів

 

2.1. Загальні норми

 

Міжнародні стандарти не мають статусу обов'язкових для всіх країн-учасниць. Будь-яка країна світу має право застосовувати або не застосовувати їх. Вирішення питання про застосування міжнародного стандарту ІСО пов'язано в основному зі ступенем участі країни в міжнародному поділі праці і станом її зовнішньої торгівлі.

 

Керівництво ISO / IEC 21:2004 передбачає пряме і непряме застосування міжнародного стандарту.

 

1. ÐŸÑ€ÑÐ¼Ðµ застосування - це застосування міжнародного стандарту незалежно від її прийняття в будь-якому іншому нормативному документі.

2. ÐÐµÐ¿Ñ€ÑÐ¼Ðµ застосування - застосування міжнародного стандарту допомогою іншого нормативного документа, в якому цей стандарт був прийнятий.

 

Керівництво ISO / IEC 21 встановлює систему класифікації для прийнятих і адаптованих міжнародних стандартів

 

• Ð†Ð´ÐµÐ½Ñ‚ичні (IDT): Ідентичні з технічної змістом і структурою, але можуть містити мінімальні редакційні зміни.

• Ð—мінені (MOD): Прийняті стандарти містять технічні відхилення, які ясно ідентифіковані і пояснені.

• Ð§Ð¸ не еквівалентний (NEQ): регіональний або національний стандарт не еквівалентний міжнародним стандартам. Зміни ясно не ідентифіковані, і не встановлено чітку відповідність.