Допит експерта-бухгалтера

Вступ

      Під час  розгляду справи, допит експерта-бухгалтера  є важливим етапом для встановлення  об’єктивної істини. Допит експерта, зазвичай, проводиться щодо висновку, який було винесено експертом-бухгалтером  у суді, щодо наданих йому у  дослідження матеріальних об’єктів, явищ та процесів. На практиці допит експерта особою, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа (дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею (судом), є одним із способів оцінки достовірності висновку експерта, хоча кримінально-процесуальний закон і не передбачає такого самостійного джерела доказів.                                                  

      Окремо показання експерта не можна віднести до джерел доказів, але оскільки вони містять ті чи інші фактичні дані, на основі яких слідчий чи суддя (суд) встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння в особи, яка обвинувачується в його вчиненні, — їх можна віднести до доказів, і тому вони мають доказове значення, а в сукупності з висновком експерта набувають статусу джерел доказів.

      Показання експерта близькі до показань свідка, оскільки здійснюються за правилами допиту свідків. Експерт, як і свідок, попереджається перед допитом про кримінальну відповідальність за тими ж самими статтями Кримінального кодексу (за дачу завідомо неправдивих висновків та за відмову від надання висновку), а також методика його проведення аналогічна методиці допиту свідка.      Як правило, допит експерта здійснюється, коли необхідно отримати будь-яке роз'яснення чи доповнення з приводу вже проведеної експертизи, щоб не було підстав для проведення додаткових досліджень.

      Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає, що допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового слідства, так і під час судового розгляду. У першому випадку мета і порядок проведення цієї дії регламентована в ст.201 КПК, у другому - в ст.311 КПК.

      При цьому на стадії досудового слідства допит експерта є можливим лише після ознайомлення слідчого з висновком експерта і метою цього допиту є одержання роз'яснення або доповнення висновку. У стадії судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції допит експерта може бути також лише після оголошення висновку. Проходить він у формі задавання питань експертові, спрямованих на роз'яснення і доповнення його висновку. Пленум Верховного Суду України в ухвалі від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернув увагу судів, що допит експерта має на меті роз'яснення і доповнення наданого ним висновку. Розглядаючи питання призначення додаткової експертизи, Пленум рекомендував нижчестоящим судам призначати її тільки після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. З цього виходить, що предметом допиту  експерта як процесуальної дії може бути тільки роз'яснення суду і іншим учасникам судового розгляду, перелік яких наведено у ч.2 ст.311 УПК, висновку, який було дано ним раніше у стадії досудового слідства, або у стадії судового розгляду кримінальної справи. У всіх випадках допиту експерта повинне передувати дослідження даного ним висновку.

      Щодо предмету  спору є різні думки різних  вчених, наприклад Л.Е.Ароцкер вважав, що предметом допиту експерта можуть бути найрізноманітніші по своєму характеру обставини, що вимагають його спеціальних знань. Але будь-які з них повинні відноситися до предмету проведеної експертизи. Це означає, що питання суду і учасників процесу повинні стосуватися об'єктів, досліджених експертом в межах питань, які їм вирішувалися і знайшли своє віддзеркалення у висновку експерта. Питання, поставлені перед експертом під час його допиту, повинні бути направлені на отримання від експерта роз'яснень або доповнень його письмового висновку. Л.Є.Ароцкер справедливо визначав, що все різноманіття питань, які суд і учасники процесу можуть задавати експертові для роз'яснення і доповнення його висновку, зводиться до питань теоретичного і довідкового характеру, та методичного.

      А.С.Паневін та Г.Е.Сухова вважають, що експерт може бути допитаний в судовому засіданні у випадках необхідності: а) роз'яснення використаних методик експертного дослідження, спеціальних термінів, характеру висновку (чи є воно категоричним, вірогідним, приблизним, умовним або альтернативним); б) встановлення придатності наданих об'єктів для дослідження і дачі висновку; в) доповнення висновку додатковою аргументацією окремих положень; г) повідомлення про встановлені під час дослідження факти, по яких перед експертом не ставилися питання при призначенні експертизи; д) мотивування окремих відповідей на поставлені питання, якщо це не вимагає проведення додаткової експертизи.

      Л.М.Грігорій вважає, що предмет допиту експерта визначається наявними суперечностями в ув'язненні або його неповнотою. Предмет допиту - це висновки експерта по обставинах справи. Допит експерта в суді направлений на роз'яснення окремих формулювань, пояснення розбіжності між висновкам експерта і питаннями, поставленими перед ним, з'ясування суперечностей між висновком експерта і іншими, наявними в справі доказами.

      У чинному кримінально-процесуальному законодавстві це прямо не встановлено, але, предметом допиту експерта може бути тільки роз’яснення висновку, наданого саме цим експертом, але у жодному випадку, не іншим експертом, навіть одній з ним спеціальності, або однієї експертної установи. У випадку неможливості допитати експерта, який виконав судову експертизу та дав у ній висновок, допит іншого експерта є неприпустимим. Також повинно бути визнано неможливим і проведення допиту в судовому засіданні замість експерта, який дав висновок, як експерт керівника експертної установи або відповідного підрозділу, де працює експерт.

      У такому випадку слід залучати до участі у дослідженні висновку експерта не іншого експерта, а спеціаліста. Статтею 270-1 КПК передбачено, що у необхідних випадках в судове засідання може бути викликаний спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно до правил, встановлених ст.128-1 цього Кодексу. Тобто спеціаліст зобов'язаний, використовуючи свої спеціальні знання і навики, сприяти суду у дослідженні та оцінці висновку експерта, давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні дослідження висновку експерта.

      Зазвичай  допит експерта-бухгалтера проводиться  стосовно винесеного ним висновку  по проведеній експертизі. Висновок  експерта, як правило, складається  з трьох частин: вступних, дослідницької  і висновків.