Проблеми впровадження ювенальної юстиції в Україні та шляхи їх вирішення

   Студент ІІІ курсу Інституту  прокуратури та слідства

   Олійник Ігор Валерійович

   Проблеми  впровадження ювенальної юстиції в Україні та шляхи їх вирішення

   Ювенальна юстиція – особлива форма реалізації судової влади, виражена в діяльності щодо здійснення правосуддя по відношенню до неповнолітніх.

   Основна задача ювенальної юстиції полягає  в тому, щоб вивести неповнолітніх  із загальної системи юстиції. Основним значенням ювенальної юстиції є  попередження правопорушень і виховний вплив на підлітка.

   Щодо  статистики, то за станом на 1 січня 2011 року в установах відбування покарань України перебувало 1432 неповнолітніх. Більше половини з них (54,8 відсотка) засуджені до позбавлення волі строком від 3 до 5 років, 58,3 відсотка - раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, не пов'язаної з позбавленням волі, а 24,9 відсотка - до засудження не навчалися і не працювали. Понад 70 % злочинів неповнолітні вчиняють у групі.

   Спираючись  на зарубіжний досвід можна стверджувати, що система ювенальної юстиції повинна  складатися з трьох основних блоків: спеціалізовані суди; система органів соціального контролю і соціальної реабілітації неповнолітніх; служба соціальних ювенальних робітників. Законодавче закріплення ювенальної юстиції в країнах Європи:

    - окремий розділ в Кримінальному кодексі (розділ 4 КК Швейцарії);

    - спеціальний закон ( такий підхід  застосовано у ФРН, Іспанії,  Данії );

    - підзаконні акти ( Ордонанс про відповідальність неповнолітніх правопорушників від 02.02.1945 у Франції ).

   В Україні у 2011 році була розроблена нова Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні. Вона визначає основні напрями розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх. Реалізація цих напрямів має посилити відповідальність сім'ї, суспільства та держави за процес виховання і становлення дітей, забезпечити додержання прав і свобод дітей, які потрапили у конфлікт із законом, шляхом підвищення рівня їх правового та соціального захисту, зменшити рівень дитячої злочинності. Під час реалізації Концепції мають здійснюватися заходи нормативно-правового, організаційного, методичного, інформаційного та кадрового забезпечення.

   Я вважаю, що в Україні необхідно  впровадити ювенальну юстицію, тому що неповнолітніх можна перевиховати і попередити правопорушення в майбутньому. Сьогодні, на мою думку, Україні потрібно впроваджувати щось нове спираючись на міжнародний досвід країн, де ювенальна юстиція вже успішно функціонує.

   Наприклад, можна взяти досвід Швеції та Японії. Так, в Швеції при поліції створено відділ соціальної служби - первинний збір інформації про неповнолітнього правопорушника. В школах Швеції є штатні соціальні робітники. Створюються спеціальні соціальні служби, які займаються вихованням і реабілітацією неповнолітніх правопорушників. В Японії до соціального контролю та соціальної реабілітації неповнолітніх правопорушників активно залучаються суспільні формування: Асоціація батьків та вчителів; рух братів та сестер та багато інших.

   Суспільний  інтерес у захисті прав дитини та бурхливе залучення дітей до правового  життя викликали появу нової  галузі права – ювенальне право. Ювенальне право – це комплексна галузь українського права, що є ціннісно орієнтованою системою матеріальних, процесуальних та організаційних правових норм, спрямованих на забезпечення виживання, розвитку та соціалізації дитини, шляхом закріплення особливого статусу дитини як суб’єкта права, встановлення компетенції інших суб’єктів права, зобов’язаних опікуватися справами дітей, і регулювання відносин, одним із учасників (безпосереднім або через представника) яких є дитина.

   Проблеми  формування ювенального права та визначення його місця в системі  права знайшли висвітлення у працях В.І. Абрамова, Н.Є. Борисової, Є.Ї. Бородіна, О.І. Вінгловської  та Н.М. Крестовської.

   У галузі ювенального права можна  відокремити загальну, особливу і спеціальну частини.

   Ювенальна політика постає як стратегія діяльності суспільства та держави щодо забезпечення відтворення та соціалізації нових людських поколінь, ювенальне право – як відносно самостійна система правових норм, спрямованих на забезпечення виживання, розвитку та захисту прав та інтересів молодого покоління, а ювенальна юстиція (в широкому сенсі цього слова) – як один з інструментів реалізації ювенальної політики, що діє на підставі норм ювенального права.

   Можна довго сперечатись з приводу  потрібна чи ні ювенальна юстиція  в Україні? Але в кожному явищі  існують позитивні сторони і негативні, що свідчить про актуальність проблеми і необхідності її вирішувати.

   Отже:

   1. Україні необхідна ювенальна  юстиція та створення відповідної нормативно – правової бази;

   2. Надати гарантії пріоритету інтересів сім’ї;

   3. Розробити медико - соціальні і психолого – педагогічні методики впливу на неповнолітніх;

   4. У зв’язку з тим, що на ринку праці багато безробітних вчителів: ввести в районних школах штатних соціальних працівників; органам місцевого самоврядування додати обов’язок соціального контролю і реабілітації неповнолітніх;

   5. Створити в органах міліції посаду соціального робітника з приводу перевиховання і реабілітації неповнолітніх правопорушників;

   6. Виділити кошти з Державного бюджету України на створення громадських об’єднань, які будуть займатися перевихованням неповнолітніх правопорушників.