Природокористування як природна умова існування людини і суспільства: загальне та спеціальне природокористування

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 16:44, курсовая работа

Описание работы

Так, правові відносини у сфері охорони, використання і відтворення рослинного світу, який існує в вільному природному стані, регулюється Законом України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 р. та відповідними нормами Конституції України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», Лісовим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Работа содержит 1 файл

1160_-4.doc

— 37.50 Кб (Скачать)
      1. Природокористування як природна умова  існування людини і суспільства: загальне та спеціальне природокористування.

 

 

 

2. Правове  регулювання використання природних  рослинних ресурсів та його  основні види

У законодавстві  України поряд з землею, надрами, водами, лісами, атмосферним повітрям та тваринним світом закріплено правовий режим такого найбільш поширеного природного ресурсу (об'єкта), як рослинний світ.

Рослинний світ як природний об'єкт визначається як сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

Правовий режим  рослинного світу поділяється на два види суспільних відносин, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Так, правові відносини  у сфері охорони, використання і  відтворення рослинного світу, який існує в вільному природному стані, регулюється Законом України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 р. та відповідними нормами Конституції України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», Лісовим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Друга група правових відносин у сфері охорони, використання та відтворення рослин та багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення регулюється законами України «Про захист рослин», «Про карантин рослин», «Про пестициди і агрохімікати» та іншими нормативно-правовими актами.

Для екологічного права  більшою мірою має значення законодавство про рослинний світ, яке регулює суспільні відносини у сфері охорони, використання і відтворення таких об'єктів, якими є дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, їх угруповання і місце зростання. Дикорослими рослинами вважаються рослини, що природно зростають на певній території.

Об'єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб виробництва та інших потреб, вважаються природними рослинними ресурсами. Вони поділяються за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

Законодавством України  про рослинний світ до природних  рослинних ресурсів загальнодержавного значення віднесено: по-перше, об'єкти рослинного світу в межах:

    • внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
    • поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані й використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх притоків усіх порядків;
    • природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;

по-друге, лісові ресурси державного значення; по-третє, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою знищення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені  до Червоної книги України;

по-четверте, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні угруповання, занесені до Зеленої книги України.

Крім того, до природних  рослинних ресурсів загальнодержавного значення законодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослинного світу.

До  природних рослинних ресурсів місцевого  значення законодавством України віднесені дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Використання  природних рослинних ресурсів в  Україні здійснюється в двох основних формах: в порядку загального використання і в порядку спеціального використання.

Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням встановлених вимог без отримання відповідних дозволів. У порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях.

Загальне використання природних рослинних ресурсів може бути обмежене в ряді випадків, зокрема у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та ценотичної різноманітності тощо. Рішення про таке обмеження можуть приймати місцеві органи влади, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади.

У той же час забороняється  збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо. Забороняється також торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального користування природних рослинних ресурсів.

Загальне використання природних рослинних ресурсів на всій території України здійснюється безоплатно.

Законодавством України  передбачені умови і види спеціального використання природних рослинних ресурсів, яке здійснюється за дозволом фізичними та юридичними особами для задоволення їх потреб.

За умов дотримання встановлених вимог можуть здійснюватись такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори дуба, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.

Не потребують дозволу  на спеціальне використання природних рослинних ресурсів власники земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої  книги України, а також користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для використання.

Особливість здійснення спеціального використання природних рослинних ресурсів полягає в тому, що воно є платним і здійснюється у межах встановлених у дозволах лімітів» їх використання.

Законодавством України  визначаються також мета використання природних рослинних ресурсів. Так, використання природних рослинних ресурсів з природоохоронною, рекреаційною, оздоровчою, культурно-освітньою та  виховною метою здійснюється в порядку загального використання.

Крім того, використання природних рослинних  ресурсів може здійснюватись з науково-дослідною та господарською метою для забезпечення потреб населення та виробництва у  технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих  рослин, для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва, для потреб бджільництва, для потреб мисливського та рибного господарства.

Відтворення природних  рослинних ресурсів здійснюється власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу.

Відтворення рослинних  ресурсів забезпечується і здійснюється шляхом:

  • сприяння природному відновленню рослинного покрову;
  • штучного поповнення природних рослинних ресурсів;
  • запобігання небажаним змінам природних рослинних угруповань та негативному впливу на них господарської діяльності;
  • тимчасове зупинення господарської діяльності з метою створення умов для відновлення деградованих рослинних угруповань.

Обсяги робіт з відтворення природних рослинних ресурсів і способи їх проведення визначаються проектами, що затверджуються спеціально уповноваженими органами.


Информация о работе Природокористування як природна умова існування людини і суспільства: загальне та спеціальне природокористування