Причини злочинності неповнолітніх та заходи їх попередження

Кримінальне право, кримінально-виконавче право, кримінологія

Причини злочинності  неповнолітніх та заходи їх попередження

Лопуга Оксана Василівна

студентка Інституту прокуратури та слідства

Національного університету «Одеська юридична академія»

Проблеми молодіжної злочинності  є надзвичайно об’ємними, складними  та невичерпними. Кожне суспільство  повинно ставити перед собою  завдання продовження свого існування, а для цього необхідно приділяти максимальну увагу різного роду внутрішнім та зовнішнім процесам розвитку країни. Для України одним із найважливіших завдань є забезпечення соціального ставлення і розвитку молоді, ї самореалізація, залучення понад 11 млн. молодих громадян до соціально-політичних та економічних перетворень та вирішення їхніх загальних проблем. [1, ст. 602] Якщо у найближчі десять років у цьому напрямку нічого не зміниться, наша країна ризикує залишитись без майбутнього, тому дана проблематика має важливе значення для України і є актуально. У наш час, вона потребує комплексного та системного підходу. Метою доповіді було з’ясувати причини злочинності серед не неповнолітніх та запропонувати заходи, щодо їх попередження, беручи до уваги досвід інших країн та висновки вітчизняних науковців.

Кожного року злочинність  серед підлітків зростає. У наш  час кожен другий школяр має досвід тютюнопаління та вживання пива, кожен  третій пробував горілку, четвертий  – наркотичні речовини. Щороку за бродяжництво 12 тис. неповнолітніх потрапляють до дитячих притулків. За офіційною статистикою 89 дітей вживають наркотики ін’єкційно, насправді ж їх значно більше. Такі дані на останній розширеній колегії в ГПУ озвучив Генеральний прокурор Віктор Пшонка.

Незважаючи на те, що органи прокуратури постійно стежать за дотримання законів  у молодіжному  середовищі, прокурори на місцях не повною мірою використовують надані їм повноваження щодо координації діяльності органів виконавчої влади та правоохоронних органів з попередженням правопорушень серед підлітків. Новий Кримінально-процесуальний кодекс передбачає необхідність створення системи  ювенальної юстиції, Віктор Пшонка зазначив : «Упродовж трьом місяців у місцевих загальних та апеляційних судах мають бути обрані судді, уповноважені на здійснення  кримінального провадження щодо неповнолітніх. У цей же строк керівники органів досудового розслідування повинні визначити слідчих, спеціальних уповноважених на здійснення досудових розслідувань.»

Серед причин спалахів  насилля, жорстокості, агресії неповнолітніх слід  розглядати в першу чергу затвердження в суспільстві такого явища як масова ринкова психологія, в основі якої знаходяться уявлення про поширеність товарно-грошових відносин не тільки в економіці, але й на всі сфери соціальних та людських контактів, зміщенні цінності освіти, творчої праці, духовності, демографічна криза в Україні, зниження якості життя дітей та молоді,  безпритульність, бездоглядність цієї найуразливішої категорії громадян, нестійкість психіки дітей та підлітків, підвищений рівень віктимності, відсутність системи профілактики алкоголізму, наркоманія, токсичних речовин, СПІДу, що стала носити лише стихійний характер. [1, ст. 604] Цим успішно та уміло користується злочинний світ, нав’язуючи   суспільству, а в першу чергу молоді, свою систему цінностей стандартів, індустрію відпочинку та розваг, стиль поведінки, речову псевдокультуру, відмивання грошей, що здобуті злочинним шляхом та інше. Як підкреслено у більшості наукових досліджень, негативні наслідки та зміни, що відбуваються в Україні у політичній, соціальній і духовній сферах життя суспільства, викликали бурхливе зростання злочинності серед молоді, її організованості, озброєності, жорстокості, значне збільшення частки «п’яної» та «наркоманійної» злочинності в загальній масі злочинів молоді, ріст частки незайнятих працею і навчанням серед учасників злочинів. [1, ст. 605] Ще однією проблемою, що провокує зростання молодіжної злочинності , є недбале ставлення влади до питань науки, освіти і культури, що призводить до небезпечних деформацій в духовній сфері, внутрішньої деградації, правового нігілізму та порушень громадської моралі. Так,  з моменту здобуття незалежності в країні з кожним роком бюджетне фінансування у навчальних закладах зменшується, а плата за навчання стає по силах лише заможнім громадянам. Така поляризація інтересів призводить до соціальної нерівності в суспільстві, конфліктів між підлітками.

Нашій країні потрібно докласти значних зусиль для пошуку нових  чи адаптованих до сучасних умов суспільно  життя молодого покоління, підходів у здійсненні профілактики правопорушень серед неповнолітніх. [6, ст. 69] Щоб повернути юних злочинців на шлях закону, варто уникати запроторення їх у тюрми. Натомість застосовувати альтернативні заходи покарання, спрямовані на перевиховання підлітка. Щоб неповнолітній правопорушник тримався не в камері, а в спеціалізованій школі, де б його перевиховали , а не карали. Потрібні спеціально навчені люди, які мають «достукатися» до кожної дитини, щоб вона усвідомила свою провину й не повторювала скоєного. Для запровадження нового підходу щодо неповнолітніх, які знаходяться у конфлікті з законом, необхідна кардинальна зміна існуючої кримінальної юстиції та кримінально-виховної служби України. [2, ст. 609] На сьогодні в державі функціонують 10 навчально-виховних колоній, де перебувають близько 1100 підлітків. Крім того, 1000 дітей, які чекають на вердикт, тримають у 32 слідчих ізоляторах із відділеннями для неповнолітніх, які, на жаль, аж ніяк не відповідають європейським стандартам. Наприклад, в одній камері тримають дітей і дорослих, а це порушення фундаментального принципу ювенальної юстиції, що може призвести до негативних наслідків, зокрема сексуально насильства.

Особливої уваги заслуговують європейські програми спрямовані на формування у неповнолітніх мотивації  до здорового способу життя шляхом запобігання та протидії зловживанню  наркотичними засобами, вживання алкоголю та тютюнопаління. Європейські країни Бельгія, Германія, Люксембург, Нідерланди та Франція на початку 1986 року з метою об’єднання зусиль у протидію торгівлі й зловживанню наркотичними засобами створили групу обміну інформацією GEERMM – Рейн – Мез – Мозель. У групі були консолідовані знання та здібності спеціалістів західноєвропейських країн у сфері протидії наркозлочинності. [6, ст. 74]

Українським вершителям правосуддя, які працюють з неповнолітніми правопорушниками, необхідно зрозуміти, з ким вони мають справу. Це молоді люди в яких все життя попереду, і яких потрібно вберегти від помилок. Злочинність  неповнолітніх є не тільки проблемою  поліції, але вона стосується суспільства  в цілому. Злочини виступають як соціальна проблема, у вирішенні якої участь повинно приймати суспільство.

Узагальнюючи викладене  можна зробити висновок, що для  подальшого становлення й розвитку вітчизняної системи профілактики правопорушень неповнолітніх, для  розробки та запровадження у діяльність суб’єктів запобігання новітніх, ефективних та адекватних форм і методів  профілактики, необхідно вивчати і впроваджувати позитивні напрацювання і практичні прийоми у цій сфері. Запроваджуючи позитивний досвід європейських країн щодо реалізації основних напрямків системи запобігання злочинності неповнолітніх слід, враховуючи новітні умови розвитку молодіжного суспільства не забувати історико-культурні здобутки України. Перспективами подальших розвідок у даному напрямку необхідно вважати дослідження питань ефективності, доцільності при застосуванні загальнодержавних, соціальних та громадських програм запобігання злочинності неповнолітніх, а також запровадження європейської практики комплексного програмного запобігання правопорушенням у молодіжному середовищі.

Список використаних джерел

1. Денисов C. Ф. Сучасні проблеми молодіжної злочинності // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 55. – 2010.
2. Гончар Т. О. Ювенальна кримінальна політика як складова ювенальної політики держави // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 55. – 2010.
3. Паливода А. В. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання. – 2006. – 260 ст.
4. Пісоцька Н. М. Рецидивна злочинність молоді та її попередження: автореф. дис. …канд. юрид. наук. – К: НАВСУ, 2002. – 17 ст.
5. Селецкий А. И. несовершеннолетние с отклоняющимся поведением // А. И. Селецкий, С. А. Тарарухин. – К.: Вища шк., 1981. – 239 с.
6. Юзікова Н. С. Європейський досвід комплексного програмного забезпечення запобігання злочинам неповнолітніх // Актуальні проблеми європейської інтеграції. – Вип. 6. – 2011.
7. Юзікова Н. С. Формування політики запобігання та протидії злочинності неповнолітніх у контексті міжнародних норм та рекомендацій // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 55. – 2010.