Основним  законом, що регламентує порядок  і умови виконання та відбування кримінальних покарань, є Кримінально-виконавчий кодекс України (далі – КВК), який був прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2003 р. та набув чинності з 1 січня 2004 р. До прийняття КВК в Україні діяв Виправно-трудовий кодекс, який був прийнятий 23 грудня 1970 р. і набрав чинності з 1 червня 1971 р. Тривалий час (до 2001 р.) цей кодекс регулював порядок і умови виконання та відбування тільки двох видів кримінальних покарань: позбавлення волі та виправних робіт. Порядок і умови виконання та відбування інших видів кримінальних покарань регулювалися низкою інших підза-конних нормативно-правових актів. КВК України регулює порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань, які передбачені у ст. 51 нового КК України. Крім цього, КВК України містить низку нових положень, яких не було у Виправно-трудовому кодексі, по-новому чи більш детально регулює окремі питання виконання та відбування кримінальних покарань³. 
2. Поняття покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців 

     Тримання  в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців  є основним видом покарання (ч. 1 ст. 52 КК). Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених КК, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк. Тримання в дисциплінарному батальйоні  військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.⁴

     Коло  злочинів, за вчинення яких може призначатися тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, встановлюється у випадках, передбачених КК. За змістом ч. 1 ст. 62 КК можливість заміни позбавлення волі на певний строк триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців залежить від розміру саме призначеного позбавлення волі. Тому така заміна допустима у разі засудження до позбавлення волі на строк не більше як 2 роки і за злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 2 роки. Якщо ж військовослужбовець строкової служби засуджений до позбавлення волі на строк більше 2 років, то ч. 1 ст. 62 КК застосована до нього бути не може. Пояснюється це тим, що тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців може застосовуватися тільки замість усього позбавлення волі, призначеного на строк не більше як 2 роки. Заміна ж лише частини призначеного позбавлення волі триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців КК не передбачена. Застосування тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі на певний строк допускається і тоді, коли позбавлення волі на строк не більше як 2 роки було призначене у порядку ст. 69 КК. Призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років ще не обов'язково тягне за собою заміну його триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Вона допускається лише тоді, коли, як вказано у ч. 1 ст. 62 КК, суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме це за можливе.⁵

     Питання про характер покарання у виді утримання засудженого військовослужбовця у дисциплінарному батальйоні найбільш глибоко в свій час було досліджено М.О. Стручковим, який вважав, що дисциплінарний батальйон є особливою військовою частиною, а не місцем позбавлення  волі, у специфічних умовах якої засуджені військовослужбовці продовжують  нести військову службу, а тримання в дисциплінарному батальйоні є  специфічним військовим покаранням, яке передбачає такий вплив на засуджених, в якому поєднуються  сувора дисципліна, військове виховання, суспільно корисна праця та інші засоби впливу на засуджених⁶. Підтримуючи таку точку зору, слід зазначити, що умови утримання засуджених військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні подібні до умов утримання засуджених у виправно - трудових установах (надалі - ВТУ). Однак утримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні має суттєву відмінність, що полягає в тому, що засуджені військовослужбовці продовжують нести військову службу. Проте, як свідчить аналіз нормативних актів, що регламентують діяльність дисциплінарного батальйону, зазначена функція не входить до переліку основних задач діяльності дисциплінарного батальйону, а є специфічним фактором, який повинен здійснювати свій вплив на засудженого для досягнення основних цілей покарання.

     Таким чином, несення військової служби засудженими  військовослужбовцями, поряд з відбуванням  покарання, відчуванням карального впливу покарання, і виконання ними військових обов'язків у специфічних  умовах дисциплінарного батальйону належить до особливостей даного виду покарання.

     Разом з тим, правовий статус військовослужбовців  строкової служби, які відбувають покарання у дисциплінарних частинах, в значній мірі відрізняється  від правового статусу інших  категорій засуджених. Це пов'язано  в першу чергу з тим, що даний  вид покарання вважається більш  гуманним в порівнянні з покаранням у виді позбавлення волі. Специфіка  правового статусу засудженого  до тримання в дисциплінарному батальйоні полягає також і в тому, що на засуджених військовослужбовців поширюється  дія суто військових нормативних  актів наприклад, військових статутів, які не лише детально регламентують  права і обов'язки військовослужбовців, а й передбачають їм певні правила  поведінки. Отже, до військовослужбовця, який утримується в дисциплінарному  батальйоні, можуть застосовуватись  не тільки санкції, передбачені кримінальним законодавством, а й дисциплінарні, передбачені загальновійськовими  та спеціальними статутами, а також  іншими військовими нормативними актами. Підтвердженням такої думки може свідчити й той факт, що утримання  військовослужбовця в дисциплінарному  батальйоні не тягне для нього  судимості, хоча такий підхід, є спірним. Між правовим положенням військовослужбовців, які проходять службу у звичайних  військових частинах, та військовослужбовців, які утримуються в дисциплінарних частинах, мають місце сутгєві  відмінності. Так, засуджені в дисциплінарному  батальйоні поряд з несенням військової служби відбувають ще покарання за скоєний злочин. Як наслідок, мають  місце омеження їх в деяких правах та накладення на них додаткових спеціальних  обов'язків з метою забезпечення карального впливу покарання, а також  створення необхідних умов для досягнення головних завдань, які стоять перед  дисциплінарним батальйоном - виправлення  засуджених, та попередження скоєння  ними нових злочинів.

     Дисциплінарний  батальйон не можна вважати частиною, де основним завданням є проходження  військової служби, оскільки час знаходження  в дисциплінарному батальйоні в  строк служби не зараховується. На нашу думку, такий порядок є підставою  вважати, що зміст назви "дисциплінарний батальйон" не повністю відповідає змісту тих правовідносин, які виникають  при виконанні даного виду кримінального покарання. Саме поняття терміну "дисциплінарний" не має нічого спільного з поняттям "кримінальний". Слово "дисциплінарний"  походить від слова "дисципліна" (лат. Disciplina), що означає - навчання, виховання. Дисципліна це також певний обов'язковий порядок поведінки громадян і членів трудового колективу чи пильність організацій, яка відповідає нормам права і моралі суспільства чи вимогам певної Організації⁷. Отже, назва "дисциплінарний батальйон" була б більш доречною, якби тримання в дисциплінарному батальйоні застосовувалось за скоєння дисциплінарних правопорушень, які не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

     Враховуючи  вищезазначене, можна зробити висновок про те, що назва місця виконання  покарання відносно військовослужбовців  строкової служби "дисциплінарний батальйон" потребує заміни, наприклад  на "кримінально - виконавчу військову  частину" чи "виправно - трудову  військову частину", оскільки такі назви будуть більш змістовно  відображати характер та призначення  цих частин, а також сутність кримінального  покарання, яке виконується в  цих частинах.

     Наступною специфічною особливістю тримання військовослужбовців у дисциплінарному  батальйоні є суб'єктний склад, оскільки даний вид покарання застосовується тільки відносно військовослужбовців  строкової служби. Так, серед вітчизняних  вчених в свій час питання суб'єктного  складу найбільш глибоко були досліджені Б.О. Кирисем⁸.

     Згідно  з законодавством України до військовослужбовців  строкової служби належать солдати, матроси, сержанти і старшини, які  проходять військову службу за призовом, в межах строків, встановлених законом  у Збройних силах України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах Цивільної оборони, Управлінні державної охорони України, Внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України, в Чорноморському флоті та в ін військових формуваннях, створених згідно з законодавством України.

     В той же час в деяких публікаціях  і нормативних актах зазначається, що тримання і дисциплінарному батальйоні може застосовуватись не лише до військовослужбовців  строкової служби, а й до "прирівняних  до них за відповідальністю осіб", а також до "курсантів військово-навчальних закладів, шкіл прапорщиків, мічманів та інших військових навчальних закладів, якщо до скоєння правопорушення вони були зараховані до навчання і не проходили  строкову військову службу"⁹. Це підтверджує і аналіз практики діяльності судів.

     На  нашу думку, така практика є спірною, оскільки зміст ст. 62 Кримінального  кодексу України чітко визначає коло осіб, стосовно яких може застосовуватись  даний вид покарання - військовослужбовці строкової служби, а про інші категорії  військовослужбовців не згадується Зокрема, категорія осіб, прирівняних  за відповідальністю до військовослужбовців  строкової служби, чинному законодавству  України не відома. Положення про  дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України від 5 квітня 1994 р. також  містить норму про застосування даного виду покарання виключно до військовослужбовців строкової  служби. Так, в п. 1 передбачено, що Положення "встановлює порядок і умови  відбуття покарання військовослужбовцями строкової служби, засудженими до направлення до дисциплінарного батальйону"¹⁰. Проте про інших військовослужбовців, які можуть відбувати покарання у дисциплінарному батальйоні, Положенням не згадується.

     Згідно  з ст. 2 Закону України від 18 червня 1999 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" встановлюються наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом солдатів, матросів і старшин; військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військовій навчальних закладів, а також вищих  навчальних закладів, що мають кафедри  військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) із програмами підготовки на посаді осіб офіцерського складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба осіб офіцерського складу за призовом; кадрова військова служба осіб офіцерського складу.

     Таким чином, до військовослужбовців строкової  служби можна віднести осіб, які  призвані і знаходяться на такій  службі згідно закону. Особи, призвані на строкову військову службу з порушенням вимог закону (наприклад, особи які  не є громадянами України, особи  які не досягли встановленого  віку, особи, які підлягають звільненню від призову на строкову військову  службу) чи які знаходяться на ній  з порушенням вимог закону (наприклад, стали непридатними до строкової  військової служби за станом здоров'я), з точки зору кримінального закону військовослужбовцями строкової служби не можуть визнаватись. Таким чином, у разі хвороби засудженого і  визнання його непридатним за станом здоров'я до військової служби військовослужбовець  повинен бути звільнений з дисциплінарного  батальйону достроково, а також він  звільняється з рядів Збройних сил  України. При цьому не відбута  частина покарання може бути замінена більш м'яким покаранням. Відповідно, за скоєні в цей період суспільно-небезпечні діяння такі особи, при наявності  необхідних для цього підстав, можуть притягуватись до кримінальної відповідальності на загальних підставах тільки за вчинення не військових злочинів, а  кримінальне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців до них застосовуватись  не може. 

     Відповідно  до статей 2, 4, 20 Закону України від 18 червня 1999 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" особи прийняті на навчання у військові  навчальні заклади, незалежно від  того, відслужили чи не відслужили вони до того часу строкову військову службу, знаходяться на військовій службі за контрактом в якості курсантів військових навчальних закладів. Якщо до прийняття  на військову службу курсанти не відслужили строкову військову службу,то відповідно до ст. 25 даного закону навчання у військових навчальних закладах зараховуються  їм як строкова військова служба.

     Узагальнюючи  вище викладений матеріал, можна зробити  висновок, що чинне законодавство  не містить підстав застосування кримінального покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців до осіб, які  проходять військову службу за контрактом (солдатам, матросам, сержантам, старшинам, прапорщикам, мічманам, офіцерам, курсантам  військових навчальних закладів), призваних  на військову службу офіцерів запасу, а також військовозобов'язаних, призваних  на збори або на військову службу за мобілізацією. Така думка знайшла  своє підтвердження й у спеціальній  літературі.

     Сьогодні  відома практика, коли особу, яка вчинила  злочин і яка є курсантом військово-навчального  закладу виключають зі списків особового  складу військової частини - навчального  закладу. Внаслідок цього особа  набуває статус військовослужбовця строкової служби. Лише після цього  до неї застосовується кримінальне  покарання у виді тримання в дисциплінарному  батальйоні військовослужбовців.

     Вважаємо, що для легітимного застосування даного виду кримінального покарання  до курсантів військово-навчальних закладів, необхідно внести відповідні зміни до законодавства України, зокрема до статті 62 Кримінального  кодексу України, та Положення про  дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України, де необхідно чітко  визначити коло осіб, до яких може бути застосовано даний вид покарання.

3.Особливості  призначення та  відбування покарання  у виді тримання  дисциплінарному  батальйоні військовослужбовців

     Порядок та умови відбування покарання військовослужбовцями строкової служби, засудженими до тримання в дисциплінарному батальйоні, їх правове становище та порядок  діяльності дисциплінарного батальйону встановлюється Положенням про дисциплінарний батальйон у Збройних силах України, затвердженим Указом Президента України  від 05.04.1994 р. Як і будь який інший  вид покарання, тримання в дисциплінарному  батальйоні, військовослужбовців є  карою за скоєний злочин і його застосування переслідує мету, зазначену  в ст. 50 КК України¹¹. Однак, у зв'язку з тим, що особи, засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні знаходяться на військовій службі, мета щодо даного виду покарання конкретизується та уточнюється в п. 2 Положення¹², де зазначається, що тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців "має на меті виправлення та перевиховання засуджених у дусі чесного відношення до праці та військової служби, суворого дотримання ними Конституції і законів України, точного виконання Військової присяги та військових статутів і попередження скоєння нових злочинів"¹³. Згідно з Положенням військовою частиною, де відбувають покарання засуджені військовослужбовці строкової служби, є дисциплінарний батальйон чи окрема дисциплінарна рота, яку утримують за окремим штатом. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарного батальйону визначає Міністр оборони України.