Вироби з прісного тіста

Реферат на тему:

«Вироби з прісного тіста»

 

 

 

 

Від учня групи КОБ 9-11

ЧВКУ КНТЕУ

Зеленюка Івана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці 2013 р.

Вареники з чорносливом

 

Інгредієнти :

 

3склянки пшеничного борошна  для тесту, 400 г чорносливу, 200 г  цукрового піску, 0,5 ч. ложки порошку  кориці, сироп з будь-яких ягід, сіль.

 

Спосіб приготування :

 

З борошна, води і солі зробити прісне тісто.

 

Чорнослив промити і варити в  невеликій кількості води до м'якості. Ще гарячим протерти через сито. Пюре з чорносливу помістити у  відвар, покласти цукор, корицю і варити, щоб маса стала схожою на густу  сметану. З тесту розкотити кружечки, покласти на них начинку з чорносливу і защипнути краї. Зварити в  підсоленій воді і подавати до столу, посипавши цукром або поливши  сиропом з ягід.

 

 

 

 

 

Вареники з вишнею

 

Інгредієнти :

 

3склянки пшеничного борошна  для тесту, 3 склянки свіжої вишні  або черешні, 200 г цукрового піску,  сіль.

 

Спосіб приготування :

 

З борошна, води і солі зробити прісне тісто.

 

Ягоди вишні або черешні перебрати, помити, обережно видалити кісточки і  засипати цукром на 15 хвилин. Потім  ягоди віджати, злити сік в  окремий посуд.

 

З тіста розкотити кружечки, покласти на них ягоди і защипнути краї. Зварити їх в киплячій воді, викласти в миску і полити ягідним соком. Подавати на стіл в гарячому або холодному виді.

 

 

Пельмені з начинкою з риби

Інгредієнти :

 

3 склянки пшеничного борошна  для тесту, 500 г філе морського  окуня, 3 цибулини, 3 ст. ложки рослинної  олії, чорний мелений перець, сіль.

 

Спосіб приготування :

 

З борошна, солі і води приготувати  прісне тісто.

 

1 цибулину розрізати на 4 частини,  інші нашаткувати і смажити  в рослинній олії до золотистого  кольору. Філе окуня разом з  розрізаною цибулиною пропустити  через м'ясорубку, додати 3 ст. ложки  холодної води, посолити і поперчити.  З тесту і фаршу зробити  пельмені і зварити їх у  великій кількості підсоленої  води. При поданні на стіл пельмені  полити рослинною олією та посипати зеленню.

 

 

 

 

 

Інформація

Варе́ники (також «пироги́» ) — одна із найбільш специфічних українських національних страв.

 

Невеликі, трикутні чи заокруглені  у формі півмісяця вироби з  пшеничного (в основному), житнього, гречаного або ячмінного бездріжджового тіста, в яке загортається найрізноманітніша начинка: варена картопля, тушкована свіжа чи квашена капуста, відварені гриби, вурда, квасоля, домашній солодкий чи солоний сир, пшоняна чи гречана каша, шпинат, цибуля, мак (насіння), ревінь, ягоди (яблука, чорнослив, свіжі сливи, вишня, черешня, чорниця, суниця, полуниця, малина), повидло, риба чи м'ясо, шкварки, лівер; печінка, легені, серце; а також з комбінаціями: печінки й сала, картоплі й грибів, капусти й грибів, квасолі й грибів; у гірських селах — бринза, змішана з картоплею, а на Поліссі — з товченою квасолею.

 

Суто українські начинки для  вареників — вишні, сир, цибуля, вишкварки  тощо. Як начинку використовували  також капусту, картоплю, гречану  кашу, мак, варені і дроблені сухофрукти, а на Полтавщині — навіть варений  горох, розтертий з калиною. [2]

 

Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею. Вареники з вишнями, маком, яблуками і сливами  і ін., - посипають цукром, або подають  в ягідних сиропах, або в меді, або сметану подають окремо. Подають  вареники гарячими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фольклор

 

Українці вважали, що вареники мають  магічне значення. Їх обов'язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині  міцне здоров'я та плодючість. [2] Дівчата ворожать на варениках на Андрія, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після  пологів.

 

Символом молодого Місяця та продовження  роду є вареник на різдвяному столі. [5]

 

Під час жнив прадавні українці їли  вареники як ритуальну страву. Вареник  не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа  мала надати женцям «місячної» наснаги. [6] Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад ця, записана на Київщині:Вже місяць спадає,

 

А краю все немає…

 Ой, нумо, поспішімо,

 Жнива вчасно завершімо!

 Недалечко до межі,

 Варенички у діжі!

 Не барімося на лані —

 Варенички у сметані!

 

 

 

 

 

 

 

Тісто для вареників

Тісто для вареників готують, як правило, з пшеничного борошна, води, яєць і солі. Причому воду слід брати  холодну, а не теплу, оскільки холодна  вода довше тримає вологу, тісто  довго не висихає і при виготовленні вареників добре злипається.

 

Тісто ж повинно бути середньої  густоти, бо густе тісто важко  розкачувати, а також важко ліпити з нього вареники. Щоб зліпити  вареник напівкруглої форми, з розкачаного  тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть на середину начинку  і зліплюють напівкруглі краї вареника.

 

Зліплені вареники кладуть у  таку кількість киплячої води, щоб  вони могли вільно варитися. Воду попередньо підсолюють. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5—6 (8-10; в залежності від начинки) хвилин варіння спливуть на поверхню води. Після цього шумівкою вибирають їх у друшляк, дають  стекти воді, а потім перекладають у рондель або каструлю, поливають  розігрітим вершковим маслом і злегка струшують, щоб вареники покрились  жиром і не прилипали один до одного. Залежно від того, з яким фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, посипають  цукром або окремо подають сметану.

 

На 3 склянки пшеничного борошна  — ¾ склянки молока або води, 1 яйце, ½ чайної ложки солі.