Теплоизоляция

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ 

УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 

Індивідуальне завдання

« Теплоізоляція » 
 

                                                       Виконала:

                                                                                     студентка 3 курсу 2 групи

                                                                                     товарознавчого факультету

                                                                                     денної форми навчання 

      Драган Діана Юріївна 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2010 

Зміст

1. Теплоізоляція. Загальна характеристика.

2. Куди втікає тепло

3. Основні види теплоізоляції до різних частин будівлі.

4. Теплоізоляційна штукатурка «UMKA®»

5. Екструдований пінополістирол 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Теплоізоляція. Характеристика та види. 

            Теплоізоляція - це частини конструкції будівлі, які зменшують теплопередачу.  Теплоізоляція може бути двох типів:  
теплоізоляція, що запобігає втрати тепла в результаті низької теплопровідності;  Відбиваюча теплоізоляція, яка зменшує тепловтрати за рахунок інфрачервоного випромінювання. 

Теплоізоляційні матеріали прийнято ділити на три основні групи:  
Органічна теплоізоляція. Ці матеріали одержують у результаті переробки органічних матеріалів - деревини, торфу, сільськогосподарських відходів і т.д. Ці теплоізоляційні матеріали не відрізняються стійкістю до вологи і біологічного розкладання. Тільки окремий підвид органічних теплоізоляційних матеріалів позбавлений перелічених недоліків, а саме газонаповнені пластмаси - пінопласти, екструдований полістирол, сотопласти, поропласти та ін . Неорганічна теплоізоляція. До цього типу відносяться мінеральна вата, пористі і легкі бетони, скловолокно, піноскло, спучений перліт і т.д. Мінераловатні теплоізоляційні матеріали одержують шляхом переробки розплавів металургійних шлаків або розплавів гірських порід.  
Змішана теплоізоляція. Це здебільшого монтажні матеріали на основі сумішей азбесту, , а також мінеральних в'яжучих з'єднань та перліту, вермикуліту. 

Теплоізоляційні матеріали.  Основні параметри.  
Теплоiзоляцiйнi матерiали повиннi володiти певними властивостями, що дозволяють iзольованим обгороджуванням успiшно виконувати свої функцiї протягом тривалого термiну.

1. Основна властивiсть, якою повинен володiти теплоiзоляцiйний матерiал, - це низька

здатнiсть  проводити теплоту. Кiлькiсть теплоти, яка передається за одиницю часу через одиницю майдану iзотермiчної поверхнi при температурному градiєнтi, рiвному одиницi, називається теплопровiднiстю (коефiцiєнтом теплопровiдностi).  
Теплопровiднiсть л вимiрюють у Вт/(м*К). Методики i умови випробувань теплопровiдностi матерiалiв в рiзних країнах можуть значно вiдрiзнятися, тому при порiвняннi теплопровiдностi рiзних матерiалiв необхiдно вказувати за яких умов, зокрема температурi, проводилися вимiри.  
На величину теплопровiдностi пористих матерiалiв, якими є теплоiзоляцiйнi матерiали, роблять вплив щiльнiсть матерiалу, вигляд, розмiри i розташування пiр, хiмiчний склад i молекулярна структура твердих складових частин, коефiцiєнт випромiнювання поверхонь, що обмежують пори, вигляд i тиск газу, що заповнює пори. Проте переважаючий вплив на величину теплопровiдностi мають його температура i вологiсть.  
Теплопровiднiсть матерiалiв зростає з пiдвищенням температури, проте, набагато бiльший вплив в умовах експлуатацiї надає вологiсть.  
Коефiцiєнт теплопровiдностi основних конструкцiй має бути 0,03-0,05 Вт/(м*К)

2. Середня щiльнiсть - величина, рiвна вiдношенню маси речовини до всього займаного ним

об'єму. Середня щiльнiсть вимiрюється  в кг/м3.  
Слiд зазначити, що середня щiльнiсть теплоiзоляцiйних матерiалiв достатня низка в порiвняннi з бiльшiстю будiвельних матерiалiв, оскiльки значний об'єм займають пори. Щiльнiсть вживаних в даний час в будiвництвi теплоiзоляцiйних матерiалiв лежить в межах вiд 17 до 400 кг/м3, залежно вiд їх призначення.  
Вiдомо, що чим менше середня щiльнiсть сухого матерiалу, тим краще його теплоiзоляцiйнi властивостi за температурних умов, в яких знаходяться конструкцiї будiвель, що захищають.  
Чим менше середня щiльнiсть матерiалу, тим бiльше його пористiсть. Вiд характеру пористостi залежать основнi властивостi матерiалiв, що визначають їх придатнiсть для вживання в будiвельних конструкцiях: теплопровiднiсть, сорбцiйна вологiсть, водопоглинання, морозостiйкiсть, мiцнiсть. Якнайкращими теплоiзоляцiйними властивостями володiють матерiали з рiвномiрно розподiленими дрiбними замкнутими порами.

3. Вологiсть - вмiст вологи в матерiалi. З пiдвищенням вологостi теплоiзоляцiйних (i

будiвельних) матерiалiв рiзко пiдвищується їх теплопровiднiсть.  
У матерiалах з капiлярно-пористою структурою, помiщених в природну повiтряну середу, завжди мiститься деяка кiлькiсть вологи. Це вiдбувається унаслiдок того, що молекули водяної пари, що знаходяться у вологому повiтрi, потрапляючи в зону дiї молекулярних сил сухого матерiалу, утворюють на його поверхнi тонку плiвку.  
Пiсля досягнення рiвноважного достатку мiж сорбованою вологою в прикордонному шарi матерiалу i тиском водяної пари в повiтрi, вiдбувається поступове проникнення вологи за всiм обсягом матерiалу.  
При тривалому перебуваннi зразка в повiтрянiй середi з постiйними вiдносною вологiстю повiтря i температурою в матерiалi залишається незмiнна (рiвноважне) кiлькiсть вологи, яку називають сорбцiйною вологою.

4. Водопоглинання - здатнiсть матерiалу вбирати i утримувати в порах вологу при

безпосередньому зiткненнi з водою. Водопоглинання теплоiзоляцiйних матерiалiв характеризується кiлькiстю води, яка поглинає сухий матерiал при витримцi у водi, вiднесеним до маси сухого матерiалу.  
Поглинання вологи матерiалом веде, перш за все, до збiльшення теплопровiдностi матерiалу. Пояснюється це тим, що вода може займати в матерiалi частку об'єму вiчок i пiр, витiсняючи з них газ.  
Оскiльки теплопровiднiсть води л=0,58 Вт/(м*К ) приблизно в 25 разiв бiльше теплопровiдностi нерухомого повiтря, та наявнiсть води в матерiалi викликає iстотне пiдвищення теплопровiдностi теплоiзоляцiйного матерiалу.  
При низьких температурах вода в порах матерiалу може замерзнути, що приведе до ще бiльшого зростання теплопровiдностi матерiалу, оскiльки теплопровiднiсть льоду л=2,2 Вт/(м*К ) майже в 100 разiв бiльше теплопровiдностi нерухомого повiтря.  
Значно понизити водопоглинання минераловатных i скловолокнистих теплоiзоляцiйних матерiалiв дозволяє їх гiдрофобiзацiя, наприклад, шляхом введення кремнiйорганiчних добавок.  
Матерiали повиннi володiти властивiстю гидрофобности (погано зволожуватися при зiткненнi з водою).  
Продукцiя iнофiрм, що поставляється на наш ринок, є гидрофобизированной, а вiтчизняна - за невеликим винятком є негидрофобизированной.

5. Морозостiйкiсть - здатнiсть матерiалу в насиченому достатку витримувати багатократне

поперемiнне  заморожування i вiдтавання без ознак  руйнування.  
Вiд цього показника iстотно залежить довговiчнiсть всiєї конструкцiї, проте, данi по морозостiйкостi не наводяться в ГОСТ або ТУ.

6. До механiчних властивостей теплоiзоляцiйних матерiалiв вiдносять мiцнiсть (на

стискування, вигин, розтягування, опiр трещинообразованию).  
Мiцнiсть - здатнiсть матерiалiв чинити опiр руйнуванню пiд дiєю зовнiшнiх сил, що викликають деформацiї i внутрiшню напругу в матерiалi. Мiцнiсть теплоiзоляцiйних матерiалiв залежить вiд структури, мiцностi його твердої складової (остову) i пористостi. Жорсткий матерiал з дрiбними порами бiльш готується, нiж матерiал з крупними нерiвномiрними порами.

7. На довговiчнiсть конструкцiї покриття впливають також хiмiчна стiйкiсть

теплоiзоляцiйного матерiалу (це, як правило, слiд враховувати при виборi матерiалiв для утеплення покриттiв виробничих будiвель) i його бiологiчна стiйкiсть.

8. Теплоiзоляцiйний матерiал для вживання в покриттях вибирається з врахуванням його

горючостi, здiбностi до димоутворення i можливостi видiлення токсичних газiв при горiннi. Вибiр теплоiзоляцiйного матерiалу визначається з врахуванням вимог Снiп на крiвлi, пожежну безпеку и  

http://budprogres.com.ua

Куди втікає тепло  

В нашій країні до недавнього часу утепленню приватних  будинків та житлових будівель приділялось  дуже мало уваги. Тому більшість об'єктів збудованих до 2008 року в Україні утеплені погано.Як наслідок значна частина тепла з них втрачається через стіни, підлоги, дахи, вікна, що збільшує витрати на опалення та зменшує комфортність проживання. Зростаюча вартість енергоресурсів заставляє по новому подивитись на теплоізоляцію приміщеннь. Використання сучасних якісних теплоізоляційних матеріалів допомагає зекономити значні кошти і створити сприятливу атмосферу в приміщенні на багато років.

Для цього є одне просте рішення. Час роботи опалювального пристрою, а , отже, і витрати на нього, напряму  залежить від тепловтрат приміщення. Основні тепловтрат йдуть через зовнішні поверхні будинку (стіни, дах, фундамент), тому необхідно підвищити їх опір тепловіддачі.  Один з найбільш надійних способів вирішення цієї задачі – використання сучасних теплоізоляційних матеріалів 
Зазначимо відразу: знизити тепловтрати будинку до нуля практично неможливо. Але домогтися значного зменшення виходу тепла на вулицю не тільки можна, але й потрібно.  Тепловтрати від вентиляції - єдині, скоротити які не просто ,хоча можливо. Все інше піддається «лікуванню», і прогноз досить оптимістичний. Як видно з таблиці 1, використання утеплювача істотно знижує тепловтрати навіть на порівняно невеликій площі. У масштабах будинку цифри будуть ще більш переконливі. Необхідними є також теплоізоляція даху та фундаменту..   
Таблиця 1. Тепловтрати 1 м. кв.  стіни товщиною 600 мм при різниці температур 40 градусів.

 
Основні види теплоізоляції до різних частин будівлі.

Теплоізоляція фундаменту. 
 
Через фундамент відбувається до 10% загальних тепловтрат будинку, тому при проектуванні потрібно з належною увагою поставитися до утеплення цієї частині будівлі.   
Система утеплення фундаменту, крім енергозберігаючої, несе в собі і захисну функцію, знижує амплітуду перепаду температур, що збільшує термін служби фундаменту.   
Один із самих популярних матеріалів, що використовуються для теплоізоляції фундаментів, - екструдований пінополістирол. Він має низьку гігроскопічність і гарну морозостійкість. Однак, як і будь-який поропласт, екструдований пінополістирол має низьку температурою плавлення - його не рекомендується нагрівати вище +60 ° С. Для підвищення теплостійкості поверхню пінополістирольних виробів обробляють антипіренами, що робить їх негорючим: при видаленні джерела полум'я його горіння припиняється.   
В даний час плити з екструдованого пінополістиролу частіше використовуються в якості незнімної опалубки при заливці фундаменту, ніж в традиційній якості складової частини багатошарової конструкції. Подібний підхід обумовлений в першу чергу властивостями матеріалу і дозволяє значно знизити вартість робіт зі зведення фундаменту.   
Рекомендації 
1. Перед установкою плит з екструдованого пінополістиролу слід належним чином виконати вертикальну гідроізоляцію стін підвалу (наприклад, бітумними матеріалами). Екструдований пінополістирол морозостійкий, довговічний, хімічно стійкий (виняток: органічні розчинники і бензин) і не схильний до гниття.  
2. Плити з екструдованого пінополістиролу приклеюються за допомогою гарячого бітуму (до +70 ° С). При відсутності дренажних систем плити XPS можна засипати грунтом.  
3. При укладанні дренажної обводки безпосередньо у фундамент до плит XPS слід приклеїти фільтруючий матеріал (геотекстиль). Необхідний нахлест сусідніх аркушів геотекстилю становить 10-15 см. Сам дренажний трубопровід необхідно засипати шаром дрібного каменю чи піску.  
4. Плити можна використовувати вище рівня грунту як термічну ізоляцію цоколя і укладати разом з термічною ізоляцією зовнішніх стін 

Теплоізоляція стін

В більшості  випадків стіни грають найбільшу роль в створенні конструктивної оболонки будівлі. І щодо ресурсозберігання будівлі стіни мають велике значення, оскільки на них доводиться близько 30% від загальних втрат тепла. Зовнішнє утеплення стін є якнайкращим рішенням з погляду поліпшення фактичного стану будівлі і ефективного ресурсозберігання. Рекомендується шар утеплювача не менше ніж в 12 сантиметрів.