Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2013 в 16:49, курсовая работа
№
Вар.
Назва грунту,
УГВ
Потужн.
шару, м
ρ,
гр/
,
гр/
Вологість
потужність
,
кПа
W
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
21
Рослинний шар
1,0
1,62
-
-
-
-
-
-
50
Лес і лесовидний суглинок
18
1,63
2,65
10,00
26
15
2,0
4,0
4,0
4,0
4,0
0,048
= ∙ ∙ (2 + )
= ∙ ∙ ( 2∙ 22,6 + 12,5) = 52 739 кНм
Визначаємо необхідну площу арматури:
= = = = 0,119
Висота фундаменту без захисного шару :
= – 0,05 = 1,4 – 0,05 = 1,35 м
При сталому кроці ( = 0,2 м) кількість стрижнів буде дорівнювати:
= + 1 = + 1 = 113 шт
Визначимо площу одного стрижня:
= = = 0,001053 = 10,53
Підберемо діаметри арматурних стрижнів:
= 2 = 2 · = 0,0183 м = 1,83 см
Приймаємо арматуру діаметром 18 мм.
Осідання окремо розташованого фундаменту методом пошарового підсумування обчислюють за формулою:
де – безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;
– середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі,що проходить через центр підошви фундаменту;
– товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;
– модуль деформації і-го шару ґрунту;
Визначаємо природний тиск на рівні підошви фундаменту:
= · d = 18,1 · 2,7 = 48,87 кПа
Зовнішній тиск під підошвою фундаменту:
= - = 359– 48,87 = 310,13 кПа
Товщина умовного шару приймається з розрахунку: 0,2 · b
0,2 · b = 0,2 · 22,6 4,5 м
Приймаємо товщину умовного шару = 4,5 м
Вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на межі кожного елементарного шару :
= · ,
де - коефіцієнт розташування напружень на межі кожного елементарного шару, що приймають за табл. Д.1 ДБН В.2.1-10-2009 в залежності від відносної глибини до ширини фундаменту, яка дорівнює ς = та відношення розмірів фундаменту η = ;
Вертикальні напруження від власної ваги ґрунту на межі кожного елементарного шару
= + · ,
та - відповідно питома вага і товщина і-го шару ґрунту.
Питому вагу грунтів, що залягають нижче рівня підземних вод, але вище водоупору, необхідно приймати з урахуванням виважувальної дії води.
Нижню межу стислової товщі основи приймають
k · ,
де 0,5 при b 20 м , тобто:
0,5 ·
Знаходимо вертикальні напруження від власної ваги грунту на межі кожного елементарного шару:
= + · = 48,87 + 4,5 · 19,2 = 135,27 кПа
= + · = 135,27 + 4,5 · 19,2 = 221,67 кПа
= + · = 221,67 + 4,5 · 19,2 = 308,07 кПа
= + · = 308,07 + 4,5 · 19,2 = 394,47 кПа
Знаходимо вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на межі кожного елементарного шару
= · = 310,13 · 0,949 = 294,3 кПа
= · = 310,13 · 0,756 = 234,45 кПа
= · = 310,13 · 0,547 = 169,65 кПа
= · = 310,13 · 0,39 = 120,95 кПа
Середні
вертикальні напруження від
=
Осідання кожного шару за формулою
=
Отримані результати зводимо в таблицю:
α |
,кПа |
0,5 · ,кПа |
,кПа |
,кПа |
E,кПа |
,кПа |
S,м | |
0 |
1,000 |
48,87 |
24,435 |
310 |
- |
E = 6 |
- |
- |
1 |
0,949 |
135,27 |
67,635 |
294,3 |
302,15 |
92,07 |
0,220725 | |
2 |
0,756 |
221,67 |
110,835 |
234,45 |
264,4 |
178,47 |
0,175837 | |
3 |
0,547 |
308,07 |
154,035 |
169,65 |
202,05 |
264,9 |
0,12723 | |
4 |
0,39 |
394,47 |
197,23 |
120,95 |
145,3 |
351,27 |
0,09071 |
Загальне осідання
окремо розташованого
Перевіряємо умову граничного осідання споруди:
- граничне осідання споруди ( за табл. И.1 ДБН В.2.1-10-2009 )
41,9 20
Умова не виконується.
Варіант №1
Поверхневе ущільнення основ важкими трамбівками
Ущільнення грунту виконується важкою трамбівкою масою 5 тонн при оптимальній вологості
= – 0,00 ( для суглинків )
= 0,15
Суглинок ущільнюється до щільності сухого ґрунту :
= 1,7 т/
Для поверхневого ущільнення грунту використовуємо трамбівку масой 5 т, діаметром 2 м яку навішують на кар’єрний екскаватор Э-2409. Кількість ударів трамбовки по одному сліду – 6.
Глибина ущільнення ґрунту важкими трамбовками залежить від його щільності і вологості (ρ, W), діаметра d і маси трамбовки Q при оптимальній вологості наближено приймається рівній:
= k ∙ d = 1,8 ∙ 2 = 3,6 м
де d - діаметр основи трамбовки, м; досвідний коефіцієнт приймається рівним для супісків і суглинків рівним 1,8;
Коэффициента пористости уплотненного грунта обеспечивает коэффициент фильтрации :
= 1,5 ∙ м/сек
Для того чтобы определить требуемую величину уплотненного слоя необходимо получить время которое требуется смотрителю здания для того чтобы выявить аварийную ситуацию.
= ∙ T = 1,5 ∙ ∙ 25 ∙ 24 ∙ 3600 = 3,24 см
– умова виконується
Визначимо фізико-механічні характеристики ущільненого ґрунту
e = = = 0,559
= - = 0,26 – 0,15 = 0,11
= = = 0
Згідно з отриманими значеннями та табл. В.2 ДБН В.2.1-10-2009 в залежності від коефіцієнту пористості e ґрунт має наступні характеристики :
- кут внутрішнього тертя;
- питоме зчеплення ґрунту;
E - модуль деформації грунту;
= 24 °; = 34 кПа ; E = 25 000 кПа.
Розміри фундаменту у плані визначаються з розрахунковим опором:
= ( · · + · +( - 1 ) · · + · ) =
( 0,72 · 1 19,2 · 12,5 + 3,65 · 2,7 ∙ 18,1 + 6,45 · 34 ) = 571 кПа
Визначимо площу фундаменту(методом послідовних наближень) у першому наближенні :
= = = 232,3
Розміри фундаменту: = = = 15,3 м , = 15,3 м.
Визначимо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням примірних розмірів підошви фундаменту
= ( 0,72 · 1 19,2 · 15,3 + 3,65 · 2,7 ∙ 18,1 + 6,45 · 34 ) = 609,18 кПа
Визначимо площу фундаменту у другому наближенні :
= = = 216,1
= = = 14,7 м , = 14,7 м.
Перевіримо збіжність розмірів фундаменту першого та другого наближень:
η = · 100 % < 5 %
η = · 100 = 4,1 % < 5 %
Умова виконується, тому приймаємо l = 14,7 м ; b = 14,7 м ; А = 216,1 ; R = 609,18 кПа
Перевіряються контактні напруги по підоші фундаменту за умовою:
= + 20d 1,2R
Момент опору підошви фундаменту :
W = = = 530
= + 20 ∙ 2,7 + 620 кПа 1,2 ∙ 609,18 = 731 кПа
= + 20 ∙ 2,7 - 599 кПа 1,2 ∙ 609,18 = 731 кПа
Умова виконується.
Тип фундаменту призначають з умов жорсткості:
+ 2 ∙ – фундамент гнучкий
+ 2 ∙ – фундамент жорсткий
де та – ширина фундаменту та водонапірної башти
– висота фундаменту : 2,7 – 0,2 = 2,5 м , так як приймаємо конструктивно 0,2 м грунту над фундаментом.
14,7 м 12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м – фундамент жорсткий
Середній тиск під підошвою фундаменту:
= + 20 ∙ d = + 20 ∙ 2,7 = 609,8 кПа
Для вибраного типу фундаментів визначається висота конструкції фундаменту або його плитної частини за формулою:
= 0,5 ∙ ∙ ( – 1 ) = 0,5 ∙ 12,5 ∙ ( – 1 ) = 0,593 м
* = = = 1,176
λ = = = 1,23
- розрахунковий опір бетону розтяганню . Приймаємо за табл. СНИП 2.02.03-84. = 750 кПа для бетону класу В15.
Приймаємо оптимальну висоту конструкції фундаменту або його плитної частини ,рівну 600 мм ( кратну 150 )
При цій висоті конструктивно доцільно встановити 2 ступені – 300 мм і 300 мм.
Продавлювання
відбувається по поверхні
Перевіряємо жорсткість конструкції фундаменту на продавлювання за умовою:
- розміри продавлювальної частини підошви фундаменту в плані;
F · ,
де F = = · = · 609,8 = 675,23 кН
= + = 12,5 + 0,6 = 13,1 м
- розрахунковий опір бетону на розтягування , кПа ( табл.13 СНіП 2.03.01-84);
Умова виконується.
Приймаємо конструктивно ширину східців - 550 мм і 550 мм.
Зусилля в конструкції фундаменту обчислюються за трапецієподібним перерізом.
= ∙ ∙ (2∙ + )
= ∙ ∙ ( 2∙ 14,7 + 12,5) = 5065 кНм
Визначаємо необхідну площу арматури:
= = = = 0,0257
Висота фундаменту без захисного шару :
= – 0,05 = 0,6 – 0,05 = 0,55 м
При сталому кроці ( = 0,2 м) кількість стрижнів буде дорівнювати:
= + 1 = + 1 = 74 шт
Визначимо площу одного стрижня:
= = = 0,0003473 = 3,473
Підберемо діаметри арматурних стрижнів:
= 2 = 2 · = 0,021 м = 2,1 см
Приймаємо арматуру діаметром 22 мм при = 3,801
Осідання окремо розташованого фундаменту методом пошарового підсумування обчислюють за формулою:
де – безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;
– середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі,що проходить через центр підошви фундаменту;
– товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;
– модуль деформації і-го шару ґрунту;
Визначаємо природний тиск на рівні підошви фундаменту:
= · d = 18,1 · 2,7 = 48,87 кПа
Зовнішній тиск під підошвою фундаменту:
= - = 620– 48,87 = 571,13 кПа
Товщина умовного шару приймається з розрахунку: 0,2 · b
0,2 · b = 0,2 · 14,7 2,94 м
Приймаємо товщину умовного шару = 3 м
Нижню межу стислової товщі при 5 b 20 основи приймають інтерполяцією
k · ,
де 0,4 при b = 14,7 м , тобто:
0,4 ·
Знаходимо вертикальні напруження від власної ваги грунту на межі кожного елементарного шару:
= + · = 48,87 + 3 · 17 = 99,87 кПа
= + · = 99,87 + 3 · 19,2 = 157,47 кПа
= + · = 157,47 + 3 · 19,2 = 215,07 кПа
= + · = 215,07 + 3 · 19,2 = 272,67 кПа
= + · = 272,67 + 3 · 19,2 = 330,27 кПа
= + · = 330,27 + 3 · 19,2 = 383,87 кПа
Знаходимо вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на межі кожного елементарного шару
= · = 571,13 · 0,960 = 548,28 кПа
= · = 571,13 · 0,800 = 456,88 кПа
= · = 571,13 · 0,606 = 346,1 кПа
= · = 571,13 · 0,449 = 256,43 кПа
= · = 571,13 · 0,336 = 191,8 кПа
= · = 571,13 · 0,257 = 146,78 кПа
Середні
вертикальні напруження від
=
Осідання кожного шару за формулою
=
Отримані результати зводимо в таблицю:
α |
,кПа |
0,4 · ,кПа |
,кПа |
,кПа |
E,кПа |
,кПа |
S,м | ||||
0 |
1,000 |
48,87 |
19,55 |
571,13 |
- |
25000 |
- |
- | |||
1 |
0,960 |
99,87 |
39,9 |
548,28 |
559,7 |
0,067164 | |||||
2 |
0,800 |
157,47 |
63 |
456,88 |
502,58 |
6000 |
0,25129 | ||||
3 |
0,606 |
215,07 |
86 |
346,1 |
401,5 |
0,2 | |||||
4 |
0,449 |
272,67 |
109 |
256,31 |
301 |
0,15 | |||||
5 |
0,336 |
330,27 |
132 |
191,8 |
224 |
0,112 | |||||
6 |
0,257 |
383,87 |
153 |
146,78 |
169 |
- |
- |