Пневмоколісні крани

Пневмоколісні крани (рис. 4, а, б) характеризуються мобільністю і великою вільністю руху по дорогах з різним покриттям.

Випускають крани  вантажопідйомністю 16...100т, ходова частина  яких виконується залежно від  вантажопідйомності три- чи чотиривісною на спарених пневматичних шипах. Задні осі непідресорені або з жорсткою підвіскою. Для збільшення коефіцієнта зчеплення коліс застосовують спеціальні шипи з крупним рисунком протектора або шини низького тиску. Ходова рама спирається на задні колеса через балансири; передня неприводна вісь шарнірно з'єднана з рамою.

Як і в Інших  типах мобільних кранів, тут використовують два типи приводів; 1) від д. в, з. через  трансмісійні вали та зчіпні муфти -- для  кранів малої вантажопідйомності; 2) дизель-електричний або дизель-гідравлічний на кожний механізм. Основним типом є індивідуальний електропривод постійного струму з керуванням за системою генератор -- двигун; він забезпечує регулювання швидкості в широких межах.

Рис. 4 Пневмоколісні  крани

Випускні опори  крана, які забезпечують стійкість, одночасно знижують його маневреність при роботі. Розроблено спеціальні конструкції високих опор на котках (рис. 4, а). Стійкість крана може досягатись установленням пневматичних ходових коліс на розвідних кронштейнах (рис. 4, б).

Механізми пересування пневмоколісних ходових кранів виконують таких типів: диференціальний; бездиференціальний -- за допомогою конічних передач; з індивідуальним приводом на кожне приводне колесо (мотор-колесо). У двох перших схемах переміщення передається від д. в. з. через трансмісію. Індивідуальний привод може бути електричним чи гідравлічним.

У мотор-колесах двигун і редуктор розміщують всередині  колеса або зовні його. Конструкція  першого типу може бути реалізована  лише в пневмоколесах великого діаметра і, крім того, потребує пристрою для інтенсивного охолодження.

Конструкцію мотор-колеса із зовнішнім двигуном наведено на рис. 4, в. До корпусу з фланцем 6 прикріплено  електродвигун 7, який через редуктор 5 обертає ведучий стакан З з  внутрішнім зубчастим зачепленням; обід 2 з пневмошиною 1 обертаються в підшипниках 4.

На рис. 4, г показано гідравлічний привод ходового колеса 1 за допомогою радіально-поршневого гідромотора 2. Порівняно з попередньою  ця конструкція більш компактна, має меншу масу та більшу надійність. Створено пневмоколісний кран вантажопідйомністю 300 т на семивісному шасі з гідроприводами та телескопічною стрілою завдовжки 90 м (Німеччина).