Управління інформацією

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

«Управління інформацією»

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Рябий Павло

514 група 

Зміст

1. Вступ
2. Основні завдання інформаційного управління
3. Принципи управління інформацією
4. Законодавство, директиви і правила
5. Управління інформацією та відповідальність
6. Довідники по управлінню інформацією
7. Стандарти і Рекомендації СУІ
8. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Вступ

Інформація є невід’ємною  частиною ведення справ у будь-якому  департаменті чи агентстві уряду.  Всі послуги,  які уряд надає  громадянам,  компаніям і внутрішнім клієнтам,  засновані на інформації.  Уряд має в своєму розпорядженні  дуже велику кількість інформації для  підтримки всіх аспектів послуг,  що надаються громадськості.  Таким  чином,  важливо забезпечити вільний  потік інформації між урядом,  громадянами і компаніями.  Грамотне управління інформацією відіграє найголовнішу роль у всіх видах урядової діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Основні завдання інформаційного управління

Впровадження СУІ –  це тривалий процес,  що потребує послідовного до нього ставлення. 

Життєво важливим є наявність  бачення, цілей і завдань для  підтримки щоденних рішень, і для заохочення поведінки, що відповідає загально прийнятим цінностям. 

Бачення має відображати  картину бажаного майбутнього для уряду в його діяльності щодо управління інформацією.  Щоб отримати конкретне бачення,  необхідно довго й наполегливо працювати в цьому напрямку,  залучаючи усіх людей,  які працюють у відомствах та агентствах уряду.

Цілі і завдання управління інформацією надають широкий спектр бажаних результатів на підтримку сформованого бачення.  В загальних рисах,  цілі по можливим прийняття рішень на основі володіння потрібною інформацією,  для підтримки прозорості і відповідальності в уряді і для забезпечення доступу до інформації згідно із законодавчими і директивними вимогами щодо приватної інформації та конфіденційності..

Завдання інформаційного управління: 

1. Забезпечення якості  інформації,  що надається урядом;  формування ставлення до інформації як до цінного стратегічного ділового ресурсу,  що відповідає чинному законодавству, директивам і правилам. 

2. Гарантування того,  що кожен,  хто співпрацює з урядом,  розуміє свою відповідальність і усвідомлює,  що його дії оцінюватимуться на підставі того,  яким чином вони управляють інформацію,  яку вони створюють,  отримують,  добувають, використовують, ліквідують або зберігають. 

3. Забезпечення загального  застосування принципів і практики,  що прийняті для управління інформацією, і тих, що застосовуються протягом всього її життєвого циклу.

СУІ Канади підтримує управлінську діяльність уряду,  покращує результати дій щодо забезпечення програм і надання послуг і підтримує продуктивність робочої сили.  Вона також підвищує відповідальність шляхом надання керівництва щодо управління інформацією і посилює контроль за роботою шляхом збільшення можливостей громадських послуг для того,  щоб захистити і примножити цінність інформації в розпорядженні уряду.

 

  Принципи управління  інформацією

Принципи управління інформацією  в урядовому середовищі створюють конкретні цінності і переконання, що керують поведінкою на шляху до втілення бачення. До таких принципів можна віднести наступні, але список не обмежений тільки ними:

1. Усвідомлення того,  що інформація є невід’ємною частиною ведення справ в урядових відомствах та агентствах і необхідна для підтримки всіх аспектів діяльності уряду 2. Інформація є стратегічним загальним діловим ресурсом,  який підлягає виконанню законодавчих та директивних вимог.

3. Інформація знаходиться  під охороною уряду    доступна для громадськості    у відповідності до законодавчих і директивних вимог.

4. Високоякісна інформація  дуже важлива для уряду. 

5. Управління інформацію  є обов’язком кожної особи,  яка працює на уряд.

 

 

 

 

  Законодавство,  директиви і правила

Закони,  директиви і  правила створюють законодавчу  основу і запропонований напрямок діяльності щодо управління інформацією в уряді. Їх необхідно використовувати як предмет для посилання,  що допомагає при плануванні і складанні контрольного списку для обов’язкового розгляду всіх вимог до управління інформацією. При забезпеченні програмами і наданні послуг, урядові відомства та агентства мають неухильно дотримуватися загальноурядових законів і правил щодо розпорядження інформацією,  а також інших законодавчих актів і правил у відповідності з конкретними повноваженнями.  Нові закони і внесені до існуючих законів зміни повинні братися до уваги при спробі задоволення потреб громадян або компаній чи при реагуванні на нові можливості або загрози.

Проте правила і директиви  можуть змінюватися в залежності від країни.  Вони можуть включати в себе і мати спрямованість на:

• Доступ до інформації,  для надання права доступу до інформації в урядових відомствах та агентствах і для того,  щоб забезпечити послідовність директив на загально урядовій основі. 

• Авторські права,  для  захисту прав власності та інших,  пов’язаних з ними,  що відносяться до будь-якої матеріальної форми,  і для забезпечення повного захисту прав на власність, що пов’язані з продуктами діяльності, які підлягають копірайту, у всіх медіа-додатках.

• Захист особистої інформації,  для обмеження збору і використання особистої інформації,  а також для гарантування,  що контрольована урядом особиста інформація використовується тільки для легітимних цілей.

• Конфіденційність приватної  інформації,  для захисту приватного життя індивіда по відношенню до особистої інформації, що охороняється урядовою установою,  і для надання індивіду права доступу до такої інформації.

• Електронні документи,  для забезпечення можливості використання електронних альтернатив при записуванні або передачі інформації чи операцій, для можливості застосування електронного підпису для авторизації ділових операцій і для надання доказів у разі судового розгляду.

• Безпека,  для захисту  інформації,  що знаходиться в  розпорядженні урядової установи, від відкриття неавторизованій особи і для гарантії того, що буде коректно вжито адекватні заходи безпеки для всієї інформації та активів уряду,  що охороняються.

 

Управління інформацією  та відповідальність

Інформація робить можливим і підтримує процес забезпечення програм і надання послуг уряду. Вона є опорою для управлінських процесів, котрі забезпечують служіння уряду потребам громадян і юридичних осіб відкритим,  прозорим і відповідальним способом;  а також для управлінських процесів, котрі роблять уряд відповідальнім за отримання очікуваних результатів.

Всі урядові установи підзвітні  у зв’язку з управлінням інформацією,  що знаходиться в їх розпорядженні,  та з ефективним використанням окремими установами загальної урядової інформації. Всі особи, які працюють на уряд, несуть відповідальність за належний рівень старань, якісний результат,  достатність зусиль та виконання правил і законів щодо інформації,  які стосуються виконуваних ними обов’язків.

Проте урядові установи повинні  співпрацювати одна з одною,  з іншими рівнями уряду та юрисдикціями і неурядовими організаціями.  Установи повинні брати участь у визначенні та впровадження загальної структури управління інформацією, яка створить авторитетне, повне та інтегроване керівництво для управління інформацією в усіх урядових колах країни.

 

Довідники по управлінню інформацією

Існує три типи керівництва  по управлінню інформацією,  кожен  з яких спрямований на специфічну аудиторію або урядову діяльність. Це

1. Керівництво по управлінню  інформацією для надання послуг. Такі довідники описують види діяльності по управлінню для всього життєвого циклу інформації.

Спектр вказівок включає  в себе ролі та обов’язки, методи управління інформацією і критерії,  контрольні списки,  описи,  приклади і т.д.,  які роблять можливим надання послуг.

2. Керівництво про управлінню  інформацією для офісної діяльності. Описує відповідальність та обов’язки,  практичні підходи,  критерії,  контрольні списки, приклади і т.п. у поміч процесу управління інформацією в уряді. Довідник такого типу керівництва можна використовувати як підручник для всіх працюючих в структурах уряду.

3. Керівництво щодо послуг  управління інформацією. Таке керівництво надає рекомендації стосовно підходів і практики для підтримки послуг управління інформацією. 

Нижче подано пункти, що стосуються додаткових видів діяльності і послуг:

• Управління архівами описує процеси,  що використовуються для оцінки цінності записів.

• Управління послугами  АТІР охоплює процеси,  що використовуються для забезпечення доступу до урядової інформації належним чином,  який відповідає громадським інтересам і конфіденційності приватної інформації.

• Моделювання даних описує процеси,  що використовуються для управління моделями і стандартами даних,  а також для підтримання зв’язку з діловою трансформацією і технологічними групами.

• Управління документами/записами охоплює процеси,  що використовуються для діяльності по управлінню інформацією (напр., аналіз, зберігання, визначення цінності інформації і розробка системи управління записами). 

• Управління бібліотекою  опис включає в себе процеси управління інформацією для урядової бібліотеки  (напр.,  отримання книг та інших публікацій,  договори обміну послугами, оцінка послуг, що надаються клієнтам, і бібліотечні системи).

• Інструменти для пошуку в управлінні інформацією описують процеси,  що використовуються для інструментів управління інформацією і допомагають її знайти (напр., каталоги, інструменти категоризації, пошукові механізми). 

• Системи управління інформацією  описують процеси,  що використовуються для загальної адміністрації інформаційних систем.

• Управління порталами  описує процеси,  що використовуються для управління первинними порталами разом з інструментами і технологіями,  необхідними для впровадження у всі структури уряду.

• Управління інтернетом та іншими публікаціями описує процеси, що використовуються для управління веб-сайтами  (напр., перегляд і схвалення контенту), для управління зв’язками між веб-сайтами урядового і приватного секторів і для отримання інформації.

• Інші типи довідників по використанню інструментів і послуг управління інформацією охоплюють процеси,  що використовуються для управління послугами/інструментами/системами у сфері управління інформацією,  такі як кореспонденція, дизайн форм, поштові послуги і т.д.

 Стандарти  і Рекомендації СУІ

Стандарти і рекомендації СУІ можна класифікувати за наступними областями,  що доповнюють одна одну:

• Стандарти.  Вони надають  керівництво для інтеграції вимог і функцій управління з метою управління інформацією в якості стратегічного ділового ресурсу. Це необхідно для забезпечення адекватного поєднання ефективних управлінських дій і рамок відповідальності з управлінням інформацією,  і положення щодо управління інформацією включені у всі управлінські функції.  

• Стандарти і рекомендації,  пов’язані з життєвим циклом інформації.  Вони спрямовані на судження і вимоги на кожній стадії життєвого циклу інформації. Окремі вимоги визначаються природою і характером використання інформації. Головні стадії життєвого циклу інформації зазвичай слідують за потребами планувати,  збирати, створювати,  отримувати,  фіксувати,  організовувати,  використовувати і розповсюджувати, берегти і зберігати і в кінцевому результаті ліквідувати її.  Базові правила і судження щодо керівництва по управлінню інформацією необхідно визначити на цьому етапі.  

• Стандарти і рекомендації,  пов’язані із загальними юридичними правилами і вимогами.  Це загальні юридичні правила і вимоги,  які необхідно розглянути і зробити обов’язковими на кожній стадії життєвого циклу інформації. Вони стосуються доступу до інформації,  приватної інформації та конфіденційності,  інтелектуальної власності,  безпеки,  відповідальності,  офіційних мов  (за необхідності)  і комунікацій.

Всі ці елементи можуть захистити  та убезпечити інформацію, яка використовується діяльності уряду. 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Швец Н.Я. Автоматизированные системы управления органами внутренних дел. — К., 1983.
2. Шеннон К. Э. Работы по теории информации и кибернетике. —М., 1963.
3. Эшби У. Р. Система и информация // Вопр. философии. — 1964. — №3.
4. Ярочкин В. И. Безопасность информационных систем. — М.: Ось, 89, 1996.
5. Ярочкин В. И. Информационная безопасность: Учеб. пособие. — М.: Междунар. отношения, 2000.
6. Ярочкин В. И., Пушкарская Р. Н. Государственная автоматизированная система научно-технической информации. — М.: ИПКИР, 1988.